www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адміністративний поділ Швейцарії До складу федеральної держави Швейцарська Конфедерація входять 20 кантонів та 6 напівка

Адміністративний поділ Швейцарії

До складу федеральної держави Швейцарська Конфедерація входять 20 кантонів та 6 напівкантонів. Кожен кантон був повністю суверенною державою зі своїми власними кордонами, армією і валютою, до моменту утворення Швейцарської федеральної держави в 1848 році. Найостанніший створений кантон — кантон Юра, який відокремився від кантону Берн в 1979 році.

Адміністративний поділ Швейцарії
Країна  Швейцарія
 Адміністративний поділ Швейцарії у Вікісховищі

Кожен кантон має власну конституцію, законодавчу владу, уряд та суд. У більшості кантонів законодавча влада представлена однопалатними парламентами, з кількістю депутатів від 58 до 200 місць. У декількох кантонах законодавча влада представлена генеральною асамблеєю (нім. Landsgemeinden). Кантональні уряди складаються з 5-7 членів.

Федеральна конституція Швейцарії декларує, що кантони є суверенними в тій мірі, в якій їх суверенність не обмежена федеральним законом. Кантони також мають всю владу та компетенції, які не були делеговані Конфедерації конституцією. З найважливішого, кантони відповідальні за: організацію кантональної влади, місцеве врядування, закордонне співробітництво, взаємини між державою та релігією, культуру, охорону здоров'я, соціальний захист, дороги кантонального масштабу, природні ресурси, підтримання правопорядку, публічну освіту, кантональне оподаткування, охорона довкілля та природної спадщини. Кантональні конституції визначають ступінь автономності, яка надається муніципалітетам, тому вона є різною, але майже завжди включає право оподаткування та муніципальне законодавство.

NUTS Швейцарії Редагувати

NUTS Швейцарії — номенклатура територіальних одиниць статистики (NUTS) у Швейцарії, стандарт у Європейському Союзі, для статистики.

Поділяється на три рівні:

  • NUTS-1 — Швейцарія
  • NUTS-2 — 7 основних регіонів
  • NUTS-3 — 26 кантонів

Кантони Швейцарії Редагувати

Прапор Абр. Кантон Заснування Столиця Населення Площа Щільність № муніц. Офіційні мови
ZH Цюрих 1351 Цюрих 1,228,600 1,729 701 171 німецька
BE Берн 1353 Берн 947,100 5,959 158 399 німецька, французька
LU Люцерн 1332 Люцерн 350,600 1,493 233 107 німецька
UR Урі 1291 Альтдорф 35,000 1,077 33 20 німецька
SZ Швіц 1291 Швіц 131,400 908 143 30 німецька
OW Обвальден (Обвальд) 1291 Зарнен 32,700 491 66 7 німецька
NW Нідвальден (Нідвальд) 1291 Штанс 38,600 276 138 11 німецька
GL Гларус 1352 Гларус 38,300 685 51 28 німецька
ZG Цуг 1352 Цуг 100,900 239 416 11 німецька
FR Фрібур 1481 Фрібур 239,100 1,671 141 242 французька, німецька
SO Золотурн 1481 Золотурн 245,500 791 308 126 німецька
BS Базель-Штадт 1501 Базель 186,700 37 5,072 3 німецька
BL Базель-Ланд 1501 Лісталь 261,400 518 502 86 німецька
SH Шаффгаузен 1501 Шаффгаузен 73,400 298 246 34 німецька
AR Аппенцелль — Ауссерроден 1513 Герізау / Троген 53,200 243 220 20 німецька
AI Аппенцелль — Іннерроден 1513 Аппенцель 15,000 173 87 6 німецька
SG Санкт-Галлен 1803 Санкт-Галлен 452,600 2,026 222 90 німецька
GR Граубюнден 1803 Кур 185,700 7,105 26 211 німецька, романшська, італійська
AG Ааргау 1803 Аарау 550,900 1,404 388 232 німецька
TG Тургау 1803 Фрауенфельд 228,200 991 229 80 німецька
TI Тічино 1803 Беллінцона 311,900 2,812 110 244 італійська
VD Во 1803 Лозанна 626,200 3,212 188 382 Французька
VS Вале 1815 Сьйон 278,200 5,224 53 160 французька, німецька
NE Невшатель 1815 Невшатель 166,500 803 206 62 французька
GE Женева 1815 Женева 414,300 282 1,442 45 французька
JU Юра 1979 Делемон 69,100 838 82 83 французька
CH Швейцарія   Берн 7,261,200 41,285 174 2,890 німецька, французька, італійська, ретороманська

Округи Швейцарії Редагувати

Округ (нім. Bezirk; фр. district) — проміжні адміністративні одиниці між кантонами і громадами. Існують лише в деяких кантонах.

Муніципалітети Швейцарії Редагувати

Громада (нім. Gemeinden, фр. Communes, італ. Comuni, романш. Vischnancas) — адміністративна одиниця Швейцарії, яка є складовою частиною округу (району) або кантону (для кантонів які не мають округів). Кількість громад поступово скорочується, за останні 150 років — приблизно на 15 %. Злиття громад зумовлене міркуваннями ефективності управління. У 2009 році було 2636 громад, станом на 2011 рік в Швейцарії налічується 2551 громад. 2023 року кількість громад становить 2136.

Швейцарські громади регулюють свій устрій власними Конституціями. Найвища влада в громаді належить її членам. Усі швейцарські громади мають виконавчий орган та законодавчий орган — парламент чи громадське зібрання.

До повноважень громади, у залежності від законодавства кантону, належать: освіта (дитсадки та початкові школи), переробка відходів, дороги які знаходяться у юрисдикції громади, місцева інфраструктура, місцева поліція, зонування, громадянство, місцеві податки. Також кантони можуть делегувати завдання громадам, такі як: ведення особового реєстру громадян, які мешкають у громаді, організацію виборів у масштабі кантонів та громад, збору кантональних податків.

Примітки Редагувати

  1. Cantons, In the Federal State since 1848 німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  2. . Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 28 січня 2019. 
  3. Répertoire officiel des communes de Suisse - Mutations 2010 (PDF). Federal Statistical Office (Switzerland)[en]. Грудень 2010. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 13 квітня 2011. 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адміністративний поділ Швейцарії

Джерела Редагувати

  • Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / Бориславська О., Заверуха І., Захарченко Е., та ін. Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні —DESPPO. — К. : ТОВ «Софія».—2012.—128с.

Посилання Редагувати

  • Badac [ 10 вересня 2016 у Wayback Machine.] База даних про швейцарські кантони та міста (фр.)(нім.)
  • Ніколь Топпервін.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Do skladu federalnoyi derzhavi Shvejcarska Konfederaciya vhodyat 20 kantoniv ta 6 napivkantoniv Kozhen kanton buv povnistyu suverennoyu derzhavoyu zi svoyimi vlasnimi kordonami armiyeyu i valyutoyu do momentu utvorennya Shvejcarskoyi federalnoyi derzhavi v 1848 roci Najostannishij stvorenij kanton kanton Yura yakij vidokremivsya vid kantonu Bern v 1979 roci Administrativnij podil ShvejcariyiKrayina Shvejcariya Administrativnij podil Shvejcariyi u VikishovishiKozhen kanton maye vlasnu konstituciyu zakonodavchu vladu uryad ta sud 1 U bilshosti kantoniv zakonodavcha vlada predstavlena odnopalatnimi parlamentami z kilkistyu deputativ vid 58 do 200 misc U dekilkoh kantonah zakonodavcha vlada predstavlena generalnoyu asambleyeyu nim Landsgemeinden Kantonalni uryadi skladayutsya z 5 7 chleniv 2 Federalna konstituciya Shvejcariyi deklaruye sho kantoni ye suverennimi v tij miri v yakij yih suverennist ne obmezhena federalnim zakonom Kantoni takozh mayut vsyu vladu ta kompetenciyi yaki ne buli delegovani Konfederaciyi konstituciyeyu Z najvazhlivishogo kantoni vidpovidalni za organizaciyu kantonalnoyi vladi misceve vryaduvannya zakordonne spivrobitnictvo vzayemini mizh derzhavoyu ta religiyeyu kulturu ohoronu zdorov ya socialnij zahist dorogi kantonalnogo masshtabu prirodni resursi pidtrimannya pravoporyadku publichnu osvitu kantonalne opodatkuvannya ohorona dovkillya ta prirodnoyi spadshini Kantonalni konstituciyi viznachayut stupin avtonomnosti yaka nadayetsya municipalitetam tomu vona ye riznoyu ale majzhe zavzhdi vklyuchaye pravo opodatkuvannya ta municipalne zakonodavstvo Zmist 1 NUTS Shvejcariyi 2 Kantoni Shvejcariyi 3 Okrugi Shvejcariyi 4 Municipaliteti Shvejcariyi 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaNUTS Shvejcariyi Redaguvati nbsp NUTS Shvejcariyi nomenklatura teritorialnih odinic statistiki NUTS u Shvejcariyi standart u Yevropejskomu Soyuzi dlya statistiki Podilyayetsya na tri rivni NUTS 1 Shvejcariya NUTS 2 7 osnovnih regioniv NUTS 3 26 kantonivKantoni Shvejcariyi RedaguvatiDokladnishe Kantoni Shvejcariyi nbsp Vale Tichino Graubyunden Zheneva Vo Nevshatel Yura Bern Turgau Cyurih Aargau Lyucern Zoloturn Bazel Land Shaffhauzen Uri Shvic Glarus Sankt Gallen Appencell Innerroden Appencell Ausserroden Obvalden Nidvalden Cug Fribur Bazel Shtadt Franciya Italiya Lihtenshtejn Avstriya Nimechchina Kantoni Shvejcariyi Prapor Abr Kanton Zasnuvannya Stolicya Naselennya Plosha Shilnist munic Oficijni movi nbsp ZH Cyurih 1351 Cyurih 1 228 600 1 729 701 171 nimecka nbsp BE Bern 1353 Bern 947 100 5 959 158 399 nimecka francuzka nbsp LU Lyucern 1332 Lyucern 350 600 1 493 233 107 nimecka nbsp UR Uri 1291 Altdorf 35 000 1 077 33 20 nimecka nbsp SZ Shvic 1291 Shvic 131 400 908 143 30 nimecka nbsp OW Obvalden Obvald 1291 Zarnen 32 700 491 66 7 nimecka nbsp NW Nidvalden Nidvald 1291 Shtans 38 600 276 138 11 nimecka nbsp GL Glarus 1352 Glarus 38 300 685 51 28 nimecka nbsp ZG Cug 1352 Cug 100 900 239 416 11 nimecka nbsp FR Fribur 1481 Fribur 239 100 1 671 141 242 francuzka nimecka nbsp SO Zoloturn 1481 Zoloturn 245 500 791 308 126 nimecka nbsp BS Bazel Shtadt 1501 Bazel 186 700 37 5 072 3 nimecka nbsp BL Bazel Land 1501 Listal 261 400 518 502 86 nimecka nbsp SH Shaffgauzen 1501 Shaffgauzen 73 400 298 246 34 nimecka nbsp AR Appencell Ausserroden 1513 Gerizau Trogen 53 200 243 220 20 nimecka nbsp AI Appencell Innerroden 1513 Appencel 15 000 173 87 6 nimecka nbsp SG Sankt Gallen 1803 Sankt Gallen 452 600 2 026 222 90 nimecka nbsp GR Graubyunden 1803 Kur 185 700 7 105 26 211 nimecka romanshska italijska nbsp AG Aargau 1803 Aarau 550 900 1 404 388 232 nimecka nbsp TG Turgau 1803 Frauenfeld 228 200 991 229 80 nimecka nbsp TI Tichino 1803 Bellincona 311 900 2 812 110 244 italijska nbsp VD Vo 1803 Lozanna 626 200 3 212 188 382 Francuzka nbsp VS Vale 1815 Sjon 278 200 5 224 53 160 francuzka nimecka nbsp NE Nevshatel 1815 Nevshatel 166 500 803 206 62 francuzka nbsp GE Zheneva 1815 Zheneva 414 300 282 1 442 45 francuzka nbsp JU Yura 1979 Delemon 69 100 838 82 83 francuzka nbsp CH Shvejcariya Bern 7 261 200 41 285 174 2 890 nimecka francuzka italijska retoromanskaOkrugi Shvejcariyi RedaguvatiDokladnishe Okrugi ShvejcariyiOkrug nim Bezirk fr district promizhni administrativni odinici mizh kantonami i gromadami Isnuyut lishe v deyakih kantonah Municipaliteti Shvejcariyi RedaguvatiDokladnishe Gromadi ShvejcariyiGromada nim Gemeinden fr Communes ital Comuni romansh Vischnancas administrativna odinicya Shvejcariyi yaka ye skladovoyu chastinoyu okrugu rajonu abo kantonu dlya kantoniv yaki ne mayut okrugiv Kilkist gromad postupovo skorochuyetsya za ostanni 150 rokiv priblizno na 15 Zlittya gromad zumovlene mirkuvannyami efektivnosti upravlinnya U 2009 roci bulo 2636 gromad stanom na 2011 rik v Shvejcariyi nalichuyetsya 2551 gromad 3 2023 roku kilkist gromad stanovit 2136 Shvejcarski gromadi regulyuyut svij ustrij vlasnimi Konstituciyami Najvisha vlada v gromadi nalezhit yiyi chlenam Usi shvejcarski gromadi mayut vikonavchij organ ta zakonodavchij organ parlament chi gromadske zibrannya Do povnovazhen gromadi u zalezhnosti vid zakonodavstva kantonu nalezhat osvita ditsadki ta pochatkovi shkoli pererobka vidhodiv dorogi yaki znahodyatsya u yurisdikciyi gromadi misceva infrastruktura misceva policiya zonuvannya gromadyanstvo miscevi podatki Takozh kantoni mozhut deleguvati zavdannya gromadam taki yak vedennya osobovogo reyestru gromadyan yaki meshkayut u gromadi organizaciyu viboriv u masshtabi kantoniv ta gromad zboru kantonalnih podatkiv Primitki Redaguvati Cantons In the Federal State since 1848 nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Sajt shvejcarskogo uryadu z posilannyami na uryad kozhnogo kantonu Arhiv originalu za 19 grudnya 2008 Procitovano 28 sichnya 2019 Repertoire officiel des communes de Suisse Mutations 2010 PDF Federal Statistical Office Switzerland en Gruden 2010 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 13 kvitnya 2011 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Administrativnij podil ShvejcariyiDzherela RedaguvatiDecentralizaciya publichnoyi vladi dosvid yevropejskih krayin ta perspektivi Ukrayini Borislavska O Zaveruha I Zaharchenko E ta in Shvejcarsko ukrayinskij proekt Pidtrimka decentralizaciyi v Ukrayini DESPPO K TOV Sofiya 2012 128s Posilannya RedaguvatiBadac Arhivovano 10 veresnya 2016 u Wayback Machine Baza danih pro shvejcarski kantoni ta mista fr nim Nikol Toppervin Diyeve misceve samovryaduvannya yak zaporuka uspishnoyi decentralizaciyi publichnoyi vladi shvejcarskij dosvid Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Administrativnij podil Shvejcariyi amp oldid 39690890