Казимир Семенович біл Казімер Казімір Семяновіч лат Casimiri Siemienowicz приблизно 1600 року після 1651 року інженер і

Казимир Семенович (біл. Казімер (Казімір) Семяновіч, лат. Casimiri Siemienowicz) (приблизно 1600 року — після 1651 року) — інженер і теоретик артилерії з Великого Князівства Литовського. Припускається, що Семенович першим запропонував ідею багатоступеневої ракети. Його книжка «Велике мистецтво артилерії» (Амстердам, 1650) витримала кілька перевидань, а також була перекладена французькою (1651), німецькою (1676), англійською (1729) і, ймовірно, голландською (1729) мовами.

Казимир Семенович
Казімер Семяновіч
Казимир Семенович
Народився	приблизно 1600 рік Оршанський повіт, Вітебське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита або Жмудь, Литва
Помер	після 1651 року
Країна	Річ Посполита
Діяльність	військовий інженер, артилерист
Відомий завдяки	Вважається винахідником ідеї багатоступеневих ракет
Alma mater	Віленська академія (?)
Посада	Artillery General of the Crown^d
Військове звання	генерал-лейтенант артилерії
Термін	перед відставкою у 1648 році
Рід	Семеновичі
Герб Герб «Астоя» (?)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семенович.

Біографія ред.

Про життя й походження Семеновича відомо вельми мало. Деякі дані про особу Семеновича можна дістати з його книжки. Крім того, історики мають певні документи з архівів Речі Посполитої, які характеризують службу Семеновича у армії Царства Польського на проміжку приблизно двох років.

Народився Семенович приблизно 1600 року. Місце його народження й етнічна приналежність є темою сперечань поміж білоруськими й литовськими істориками. Крім того, польська історіографія говорить про нього як про польського діяча, наголошуючи на його приналежності до полонізованої шляхти. За білоруською версією, Семенович народився біля Дубровно на Вітебщині у сім'ї дрібних руських князів Семеновичів, які володіли невеликими територіями у цій частині білоруського Подніпров'я у 14—17 ст. Декотрі приклади лексики самого Семеновича підтверджують таку думку.

За литовською версією Семенович народився біля Росенів (тепер Расейняй) у Жемайтії в бідній шляхетній сім'ї гербу «Астоя» Однак невідомі записи про сім'ї з прізвищем Семенович, які б мали право на герб Астоя і, можливо, Семенович просто придбав право надрукувати герб у своїй книзі, щоб посприяти її популярності. Сам він писав про своє місце у шляхетській ієрархії доволі невиразно. Сам себе Семенович називав «літвин», однак це слово можна розглядати як політонім, а не етнонім, і тому в білоруській історіографії вважається, що Семенович мав на увазі своє громадянство ВКЛ, а не етнічне походження.

Вважається, що Семенович навчався у Віленській академії. Брав участь у Смоленській війні (1632—1634) у складі армії Речі Посполитої, а також в облозі московитської фортеці Білої (квітень-травень 1634 року), яка не мала значного успіху.

Починаючи з 1634 року, життя Семеновича можна прослідкувати за документальними свідченнями, що збереглися. В цей час він був посланий за кордон, у Голландію, для вдосконалення своїх знань з артилерії. Там служив у армії Фрідриха-Генриха Оранського, багато подорожував Голландією, брав участь у іспано-голландській війні, що в голландців дістала назву Вісімдесятирічна війна, брав участь в облозі різних міст. У Нідерландах мав змогу ознайомитися з багатою європейською літературою про артилерію, піротехніку, з книжками з історії культури.

Після повернення до Речі Посполитої брав участь у Охматівській битві війська Речі Посполитої з татарами 30 січня 1644 року, де був свідком дії татарських феєрверків. 1646—1649 років був комендантом варшавського цейхгауза, інженером коронної артилерії (1646). 1648 року обійняв посаду заступника начальника артилерії Королівства Польського і разом з 12 гарматниками виїжджав на війну Польщі з Україною. Після поразки польського війська під Пілявцями вийшов у відставку у званні генерал-лейтенанта артилерії. У 1649 році поїхав в Голландію, де завершив роботу над своєю книжкою й видав її.

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Casimir Siemienowicz

Примітки ред.

75. Хто вынайшаў шматступеневую ракету?^{[недоступне посилання з липня 2019]} // 150 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. — Вільня: Наша Будучыня, 2002.— 238 с. ISBN 9986-9229-6-1.
Бельский А. М. «Artis magnae artilleriae» Казимира Семеновича ^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Фізіка: праблемы выкладання. — 1998. — № 1. — С. 100—110.
↑ Tadeusz Nowak «Kazimierz Siemienowicz, ca.1600-ca.1651», MON Press, Warsaw 1969, p.182.
Цярохін С. Ф. Трактат аб артылерыі // «Помнікі гісторыі і культуры Беларусі» № 3, 1973.
↑ А.Бельскі, М. Ткачоў, «Вялікае майстэрства артылерыі» — Менск: Навука і тэхніка, 1992. ISBN 5-343-00881-X ^{[недоступне посилання з липня 2019]} з академічної серії «Нашы славутыя землякі».
Семяновіч Казімір // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. С. 286.
Беларуская энцыклапедыя. Т.14.
Encyclopedia Lituanica. Boston, 1970—1978, Vol.5 p.147.
Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. 1983 T.1 p.166.

[1] 75. Хто вынайшаў шматступеневую ракету?^{[недоступне посилання з липня 2019]} // 150 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. — Вільня: Наша Будучыня, 2002.— 238 с. ISBN 9986-9229-6-1.

[2] Бельский А. М. «Artis magnae artilleriae» Казимира Семеновича ^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Фізіка: праблемы выкладання. — 1998. — № 1. — С. 100—110.

[КН-3] Tadeusz Nowak «Kazimierz Siemienowicz, ca.1600-ca.1651», MON Press, Warsaw 1969, p.182.

[4] Цярохін С. Ф. Трактат аб артылерыі // «Помнікі гісторыі і культуры Беларусі» № 3, 1973.

[ВМА-5] А.Бельскі, М. Ткачоў, «Вялікае майстэрства артылерыі» — Менск: Навука і тэхніка, 1992. ISBN 5-343-00881-X ^{[недоступне посилання з липня 2019]} з академічної серії «Нашы славутыя землякі».

[6] Семяновіч Казімір // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. С. 286.

[7] Беларуская энцыклапедыя. Т.14.

[8] Encyclopedia Lituanica. Boston, 1970—1978, Vol.5 p.147.

[9] Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. 1983 T.1 p.166.