www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йозеф Бонковський пол Józef Bąkowski 1848 1887 галицький зоолог малаколог вивчав наземних і прісноводних молюсків Галичи

Йозеф Бонковський

Йозеф Бонковський (пол. Józef Bąkowski; 1848—1887) — галицький зоолог, малаколог, вивчав наземних і прісноводних молюсків Галичини та прилеглих територій. Працював у Львові у Музеї ім. Дідушицьких (зараз — Державний природознавчий музей НАН України).

Життєвий шлях ред.

Йозеф Бонковський, син незаможного міщанина, народився 24 грудня 1848 р. у Заліссі біля Янова на Львівщині. Навчався спочатку в Янові, потім у гімназії у Львові. Після складання іспиту на атестат зрілості в 1871 р. записався слухачем філософського відділу Львівського університету. Проте брак коштів змусив його працювати в 1872-1877 рр. домашнім вчителем. У вільні хвилини продовжував поглиблювати свою освіту. Ще з часів навчання в гімназії закоханий у вітчизняну природу, палко віддавався фауністичним і флористичним дослідженням у місцевостях, у яких на той час перебував.

У 1878 р. після здачі вчительського іспиту Й.Бонковський обійняв посаду заступника вчителя у вчительській семінарії у Ряшові, де викладав переважно природознавство. У 1879 р. був переведений до Львова, де займав скромну посаду вчителя при одній з народних міських шкіл, аби тільки бути ближче до осередку науки, природничих колекцій і бібліотек, що полегшувало його подальшу роботу в обраному ним напрямку регіонального природознавства. На тій посаді Й.Бонковський залишався до 1882 р., коли, з огляду на ефективну роботу, його призначили до міської вчительської семінарії у Львові, але лише в 1886 р. перевели на посаду дійсного вчителя. Однак невиліковна хвороба потрохи нищила його й без того слабкий організм і прикувала його до ліжка. Після тривалих страждань обірвалося його коротке, але плідне для науки та шкільної справи життя. Й.Бонковський помер 26 липня 1887 р.

Поруч з виконанням своїх службових обов’язків, Й.Бонковський присвячував увесь свій вільний час науковій роботі. Головним чином він займався дослідженням малакофауни, чим привернув до себе увагу Фізіографічної комісії Краківської Академії, яка з 1878 р. доручала йому майже щорічний збір матеріалів в різних куточках тодішньої Східної Галичини.

У 1875 р. Й.Бонковський перебував у Стрижові коло Ряшова, де займався переважно збором молюсків і тамтешньої флори. У 1877 р. відвідав околиці Кам'янки-Струмилової, де також робив малакологічні екскурсії. У 1878 р. за дорученням Фізіографічної комісії у Кракові досліджував околиці Львова, Бібрки та Перемишлян; у 1879 р. досліджував південну частину галицького Поділля від Галича вздовж Дністра, Збруча і Серету аж до Теребовлі та Тернополя; у 1880 р. відвідав повторно частину Поділля між Серетом і Збручем. У 1881 р. досліджував, так само за дорученням Фізіографічної комісії, околиці Коломиї, Верховини та Чорногору; а в 1882 р. околиці Журавна, Миколаєва та частину Стрийських гір. У 1883 р. відвідав Татри. За дорученням Комісії гірничої Відділу крайового досліджував делювіальні глини в околицях Львова в 1881 р. і на Поділлі в 1884 р. Результати проведених досліджень публікувалися в щорічнику Фізіографічної комісії Краківської Академії та в інших місцевих часописах.

Також Й.Бонковський був постійним дописувачем львівського часопису "Школа", в якому розміщував у 1880-84 рр. численні дидактичні та наукові статті, рецензії, поточні відомості тощо.

В останні роки свого життя, від 1885 р., був задіяний в облаштуванні свого спеціального відділу в Музеї ім. Дідушицьких у Львові. Музей придбав зібрану ним приватну колекцію, доповнивши нею свої збори. У той самий час Й.Бонковський працював над Каталогом молюсків, наявних у Музеї ім. Дідушицьких. Ще б кілька місяців життя, й він зміг би сам скінчити свою працю, дуже важливу для малакології досліджуваних теренів.

Наукові праці Й.Бонковського були відомі поза межами Галичини. Відомий німецький малаколог Клесін назвав на його честь дві нові форми молюсків.

Належав до кількох товариств. У 1872 р. його обрано членом відділу Галицького господарського товариства в Бібрці, у 1879 р. – краківської Фізіографічної комісії. У 1882 р. його закликали до зоологічної секції Товариства природознавців ім. Коперника й у тому самому році його обрано членом Головного управління Педагогічного товариства.

Помер та похований у Львові , на 72 полі Личаківського цвинтаря.

Вклад у малакологію ред.

Незважаючи на досить коротке життя Бонковський зміг не лише зробити величезний внесок у вивчення прісноводних і наземних молюсків Галичини, але й впорядкував наявні малакологічні збори у Музеї ім. Дідушицьких, суттєво доповнивши їх власними зборами з території сучасних Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей України та з прилеглих районів на південному сході Польщі. На довгі роки малакологічна колекція музею стала сприйматися як колекція Й.Бонковського. Й зараз, хоча загальні обсяги малакологічного фонду ДПН НАН України значно збільшилися, а географія зборів фондових матеріалів суттєво розширилася, "ядром" колекції залишається її найстаріша частина з матеріалів, зібраних безпосередньо Й.Бонковським або опрацьованих ним у стінах музею.

Сторінка каталогу Bąkowski J. Mięczaki (Mollusca) – Lwów: Wyd-wo Muzeum im. Dzieduszyckich, 1891. – 264 s.

Недаремно однією з двох найбільших узагальнюючих праць Й.Бонковського став каталог тогочасної малакологічної колекції музею. Щоправда, ця робота – значно більше, ніж просто перелік фондових матеріалів. У ній узагальнено відомості щодо зовнішнього вигляду різних видів черевоногих і двостулкових молюсків, характеру їх розповсюдження у регіоні, екології. Подано також кольорові таблиці із досить якісними, особливо для того часу, зображеннями живих молюсків (для слизняків) або їх черепашок.

На жаль, каталог став останнім науковим доробком Й.Бонковського, який він поспішав завершити, вже фактично прикутий до ліжка важкою хворобою. Але встиг самостійно закінчити лише ту (хоча й найбільшу) частину рукопису, де йшлося про черевоногих молюсків. Описи двостулкових молюсків мусив доробити після його смерті хранитель відділу безхребетних тварин професор А.М.Ломницький – "на підставі записок, що залишилися після нього, та багатого музейного матеріалу". Тому каталог був надрукований лише через 4 роки після смерті Й.Бонковського – у 1891 р. А на титульній сторінці можна побачити два прізвища – "написав (уклав) Й.Бонковський, доповнив А.М.Ломницький". Загалом ця робота ніби символізує дружні відносини двох науковців, які не завершилися й після смерті одного з них.

Ще при житті наукові роботи Й.Бонковського стали відомими поза межами Галичини. Він підтримував контакти з відомим німецьким малакологом того часу С.Клесіном (S.Clessin), якому пересилав частину зібраних матеріалів (принаймні, найцікавіші з них). На знак подяки С.Клесін у 1879 р.назвав дві описані ним форми на честь Й.Бонковського: Helix instabilis var. Bakowskyana (форма Helicopsis instabilis [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.] з відносно дрібними і темними черепашками, зараз не має таксономічного статусу) та Lymnaea peregra var. Bakowskyana. Останню форму частина сучасних малакологів (з країн колишнього Радянського Союзу) вважає самостійним видом – Lymnaea bakowskyana, інші – лише конхологічною формою широко розповсюдженого ставковика видовженого Lymnaea peregra [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Цікаво, що сам Й.Бонковський називав описані С.Клесіном форми дещо інакше – "Bąkowskiana". Це можна побачити й на старих музейних етикетках.

Вже на початку ХХ ст. В.Полінський, який також зробив свій внесок у формування та опрацювання малакологічної колекції музею, назвав на честь Й.Бонковського відносно невеликого (діаметр черепашки навіть у дорослих особин лише трохи перевищує пів сантиметра) карпатського равлика – Fruticola bielzi var. bakowskii, якого тепер вважають самостійним видом Edentiella bakowskii [ 2 травня 2017 у Wayback Machine.].

Публікації Й. Бонковського, присвячені наземним молюскам ред.

  1. Bąkowski J. Ślimaki i małże z okolic Strzyżowa, zebrane w r.1876 // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1878. – T. 12, Cz. 2. – S. 15-23. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Bąkowski J. Ślimaki i małże zebrane w okolicy nadbużańskiéj koło Kamionki Strumiłowéj w r.1877 // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1878. – T. 12, Cz. 2. – S. 23-26. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Bąkowski J. Mięczaki z okolic Bóbrki i Przemyślan // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1879. – T. 13, Cz. 2. – S. 130-138. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Bąkowski J. Mięczaki zebrane w r.1879 w okolicy Rzeszowa // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1880. – T. 14, Cz. 2. – S. 254-257. [ 30 травня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Bąkowski J. Spis mięczaków zebranych na Babiej Górze w r.1879 przez Stefana Stobieckiego // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1880. – T. 14, Cz.2. – S. 77-78. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  6. Bąkowski J. Mięczaki zebrane na Podolu w Lipcu i Sierpniu r.1879 // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1880. – T. 14, Cz. 2. – S. 62-76. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  7. Bąkowski J. Mięczaki zebrane na Podolu na stepie Pantalichy i w Toutrach w r. 1880 // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1881. – T. 15, Cz. 2. – S. 220-232. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  8. Bąkowski J. Mięczaki z okolicy Lwowa, Gródka i Szczerca // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1882. – T. 16, Cz. 2. – S. 56-63. [ 30 травня 2016 у Wayback Machine.]
  9. Bąkowski J. Mięczaki zebrane w lipcu i sierpniu w okolicy Kołomyi, Mikuliczyna, Żabiego i na Czarnohorze, oraz ich pionowe w tém pasmie górskiém rozmieszczenie // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1882. – T. 16, Cz. 2. – S. 130-140. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  10. Bąkowski J. Mięczaki tatrzańskie // Kosmos. – Lwów, 1883. – T. 8. – S. 13-17. [ 30 травня 2016 у Wayback Machine.]
  11. Bąkowski J. Mięczaki z gór drohobyckich, z okolicy Żurawna i Mikołajowa // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1884. – T. 18, Cz. 2. – S. 93-98. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  12. Bąkowski J. Mięczaki galicyjskie // Kosmos. – Lwów, 1884. – T. 9. – S. 190-197, 275-283, 376-391, 477-490, 604-611, 680-697, 761-789. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
  13. Bąkowski J. Mięczaki (Mollusca) – Lwów: Wyd-wo Muzeum im. Dzieduszyckich, 1891. – 264 s. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела ред.

  1. Bąkowski J. Mięczaki (Mollusca) – Lwów: Wyd-wo Muzeum im. Dzieduszyckich, 1891. – 264 s.
  2. Просвітницька інтернет-програма "Молюски" [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Jozef Bonkovskij pol Jozef Bakowski 1848 1887 galickij zoolog malakolog vivchav nazemnih i prisnovodnih molyuskiv Galichini ta prileglih teritorij Pracyuvav u Lvovi u Muzeyi im Didushickih zaraz Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini Zmist 1 Zhittyevij shlyah 2 Vklad u malakologiyu 3 Publikaciyi J Bonkovskogo prisvyacheni nazemnim molyuskam 4 DzherelaZhittyevij shlyah red Jozef Bonkovskij sin nezamozhnogo mishanina narodivsya 24 grudnya 1848 r u Zalissi bilya Yanova na Lvivshini Navchavsya spochatku v Yanovi potim u gimnaziyi u Lvovi Pislya skladannya ispitu na atestat zrilosti v 1871 r zapisavsya sluhachem filosofskogo viddilu Lvivskogo universitetu Prote brak koshtiv zmusiv jogo pracyuvati v 1872 1877 rr domashnim vchitelem U vilni hvilini prodovzhuvav pogliblyuvati svoyu osvitu She z chasiv navchannya v gimnaziyi zakohanij u vitchiznyanu prirodu palko viddavavsya faunistichnim i floristichnim doslidzhennyam u miscevostyah u yakih na toj chas perebuvav U 1878 r pislya zdachi vchitelskogo ispitu J Bonkovskij obijnyav posadu zastupnika vchitelya u vchitelskij seminariyi u Ryashovi de vikladav perevazhno prirodoznavstvo U 1879 r buv perevedenij do Lvova de zajmav skromnu posadu vchitelya pri odnij z narodnih miskih shkil abi tilki buti blizhche do oseredku nauki prirodnichih kolekcij i bibliotek sho polegshuvalo jogo podalshu robotu v obranomu nim napryamku regionalnogo prirodoznavstva Na tij posadi J Bonkovskij zalishavsya do 1882 r koli z oglyadu na efektivnu robotu jogo priznachili do miskoyi vchitelskoyi seminariyi u Lvovi ale lishe v 1886 r pereveli na posadu dijsnogo vchitelya Odnak nevilikovna hvoroba potrohi nishila jogo j bez togo slabkij organizm i prikuvala jogo do lizhka Pislya trivalih strazhdan obirvalosya jogo korotke ale plidne dlya nauki ta shkilnoyi spravi zhittya J Bonkovskij pomer 26 lipnya 1887 r Poruch z vikonannyam svoyih sluzhbovih obov yazkiv J Bonkovskij prisvyachuvav uves svij vilnij chas naukovij roboti Golovnim chinom vin zajmavsya doslidzhennyam malakofauni chim privernuv do sebe uvagu Fiziografichnoyi komisiyi Krakivskoyi Akademiyi yaka z 1878 r doruchala jomu majzhe shorichnij zbir materialiv v riznih kutochkah todishnoyi Shidnoyi Galichini U 1875 r J Bonkovskij perebuvav u Strizhovi kolo Ryashova de zajmavsya perevazhno zborom molyuskiv i tamteshnoyi flori U 1877 r vidvidav okolici Kam yanki Strumilovoyi de takozh robiv malakologichni ekskursiyi U 1878 r za doruchennyam Fiziografichnoyi komisiyi u Krakovi doslidzhuvav okolici Lvova Bibrki ta Peremishlyan u 1879 r doslidzhuvav pivdennu chastinu galickogo Podillya vid Galicha vzdovzh Dnistra Zbrucha i Seretu azh do Terebovli ta Ternopolya u 1880 r vidvidav povtorno chastinu Podillya mizh Seretom i Zbruchem U 1881 r doslidzhuvav tak samo za doruchennyam Fiziografichnoyi komisiyi okolici Kolomiyi Verhovini ta Chornogoru a v 1882 r okolici Zhuravna Mikolayeva ta chastinu Strijskih gir U 1883 r vidvidav Tatri Za doruchennyam Komisiyi girnichoyi Viddilu krajovogo doslidzhuvav delyuvialni glini v okolicyah Lvova v 1881 r i na Podilli v 1884 r Rezultati provedenih doslidzhen publikuvalisya v shorichniku Fiziografichnoyi komisiyi Krakivskoyi Akademiyi ta v inshih miscevih chasopisah Takozh J Bonkovskij buv postijnim dopisuvachem lvivskogo chasopisu Shkola v yakomu rozmishuvav u 1880 84 rr chislenni didaktichni ta naukovi statti recenziyi potochni vidomosti tosho V ostanni roki svogo zhittya vid 1885 r buv zadiyanij v oblashtuvanni svogo specialnogo viddilu v Muzeyi im Didushickih u Lvovi Muzej pridbav zibranu nim privatnu kolekciyu dopovnivshi neyu svoyi zbori U toj samij chas J Bonkovskij pracyuvav nad Katalogom molyuskiv nayavnih u Muzeyi im Didushickih She b kilka misyaciv zhittya j vin zmig bi sam skinchiti svoyu pracyu duzhe vazhlivu dlya malakologiyi doslidzhuvanih tereniv Naukovi praci J Bonkovskogo buli vidomi poza mezhami Galichini Vidomij nimeckij malakolog Klesin nazvav na jogo chest dvi novi formi molyuskiv Nalezhav do kilkoh tovaristv U 1872 r jogo obrano chlenom viddilu Galickogo gospodarskogo tovaristva v Bibrci u 1879 r krakivskoyi Fiziografichnoyi komisiyi U 1882 r jogo zaklikali do zoologichnoyi sekciyi Tovaristva prirodoznavciv im Kopernika j u tomu samomu roci jogo obrano chlenom Golovnogo upravlinnya Pedagogichnogo tovaristva Pomer ta pohovanij u Lvovi na 72 poli Lichakivskogo cvintarya Vklad u malakologiyu red Nezvazhayuchi na dosit korotke zhittya Bonkovskij zmig ne lishe zrobiti velicheznij vnesok u vivchennya prisnovodnih i nazemnih molyuskiv Galichini ale j vporyadkuvav nayavni malakologichni zbori u Muzeyi im Didushickih suttyevo dopovnivshi yih vlasnimi zborami z teritoriyi suchasnih Lvivskoyi Ternopilskoyi Ivano Frankivskoyi oblastej Ukrayini ta z prileglih rajoniv na pivdennomu shodi Polshi Na dovgi roki malakologichna kolekciya muzeyu stala sprijmatisya yak kolekciya J Bonkovskogo J zaraz hocha zagalni obsyagi malakologichnogo fondu DPN NAN Ukrayini znachno zbilshilisya a geografiya zboriv fondovih materialiv suttyevo rozshirilasya yadrom kolekciyi zalishayetsya yiyi najstarisha chastina z materialiv zibranih bezposeredno J Bonkovskim abo opracovanih nim u stinah muzeyu nbsp Storinka katalogu Bakowski J Mieczaki Mollusca Lwow Wyd wo Muzeum im Dzieduszyckich 1891 264 s Nedaremno odniyeyu z dvoh najbilshih uzagalnyuyuchih prac J Bonkovskogo stav katalog togochasnoyi malakologichnoyi kolekciyi muzeyu Shopravda cya robota znachno bilshe nizh prosto perelik fondovih materialiv U nij uzagalneno vidomosti shodo zovnishnogo viglyadu riznih vidiv cherevonogih i dvostulkovih molyuskiv harakteru yih rozpovsyudzhennya u regioni ekologiyi Podano takozh kolorovi tablici iz dosit yakisnimi osoblivo dlya togo chasu zobrazhennyami zhivih molyuskiv dlya sliznyakiv abo yih cherepashok Na zhal katalog stav ostannim naukovim dorobkom J Bonkovskogo yakij vin pospishav zavershiti vzhe faktichno prikutij do lizhka vazhkoyu hvoroboyu Ale vstig samostijno zakinchiti lishe tu hocha j najbilshu chastinu rukopisu de jshlosya pro cherevonogih molyuskiv Opisi dvostulkovih molyuskiv musiv dorobiti pislya jogo smerti hranitel viddilu bezhrebetnih tvarin profesor A M Lomnickij na pidstavi zapisok sho zalishilisya pislya nogo ta bagatogo muzejnogo materialu Tomu katalog buv nadrukovanij lishe cherez 4 roki pislya smerti J Bonkovskogo u 1891 r A na titulnij storinci mozhna pobachiti dva prizvisha napisav uklav J Bonkovskij dopovniv A M Lomnickij Zagalom cya robota nibi simvolizuye druzhni vidnosini dvoh naukovciv yaki ne zavershilisya j pislya smerti odnogo z nih She pri zhitti naukovi roboti J Bonkovskogo stali vidomimi poza mezhami Galichini Vin pidtrimuvav kontakti z vidomim nimeckim malakologom togo chasu S Klesinom S Clessin yakomu peresilav chastinu zibranih materialiv prinajmni najcikavishi z nih Na znak podyaki S Klesin u 1879 r nazvav dvi opisani nim formi na chest J Bonkovskogo Helix instabilis var Bakowskyana forma Helicopsis instabilis Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine z vidnosno dribnimi i temnimi cherepashkami zaraz ne maye taksonomichnogo statusu ta Lymnaea peregra var Bakowskyana Ostannyu formu chastina suchasnih malakologiv z krayin kolishnogo Radyanskogo Soyuzu vvazhaye samostijnim vidom Lymnaea bakowskyana inshi lishe konhologichnoyu formoyu shiroko rozpovsyudzhenogo stavkovika vidovzhenogo Lymnaea peregra Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Cikavo sho sam J Bonkovskij nazivav opisani S Klesinom formi desho inakshe Bakowskiana Ce mozhna pobachiti j na starih muzejnih etiketkah Vzhe na pochatku HH st V Polinskij yakij takozh zrobiv svij vnesok u formuvannya ta opracyuvannya malakologichnoyi kolekciyi muzeyu nazvav na chest J Bonkovskogo vidnosno nevelikogo diametr cherepashki navit u doroslih osobin lishe trohi perevishuye piv santimetra karpatskogo ravlika Fruticola bielzi var bakowskii yakogo teper vvazhayut samostijnim vidom Edentiella bakowskii Arhivovano 2 travnya 2017 u Wayback Machine Publikaciyi J Bonkovskogo prisvyacheni nazemnim molyuskam red Bakowski J Slimaki i malze z okolic Strzyzowa zebrane w r 1876 Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1878 T 12 Cz 2 S 15 23 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Slimaki i malze zebrane w okolicy nadbuzanskiej kolo Kamionki Strumilowej w r 1877 Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1878 T 12 Cz 2 S 23 26 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki z okolic Bobrki i Przemyslan Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1879 T 13 Cz 2 S 130 138 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki zebrane w r 1879 w okolicy Rzeszowa Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1880 T 14 Cz 2 S 254 257 Arhivovano 30 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Spis mieczakow zebranych na Babiej Gorze w r 1879 przez Stefana Stobieckiego Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1880 T 14 Cz 2 S 77 78 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki zebrane na Podolu w Lipcu i Sierpniu r 1879 Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1880 T 14 Cz 2 S 62 76 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki zebrane na Podolu na stepie Pantalichy i w Toutrach w r 1880 Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1881 T 15 Cz 2 S 220 232 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki z okolicy Lwowa Grodka i Szczerca Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1882 T 16 Cz 2 S 56 63 Arhivovano 30 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki zebrane w lipcu i sierpniu w okolicy Kolomyi Mikuliczyna Zabiego i na Czarnohorze oraz ich pionowe w tem pasmie gorskiem rozmieszczenie Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1882 T 16 Cz 2 S 130 140 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki tatrzanskie Kosmos Lwow 1883 T 8 S 13 17 Arhivovano 30 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki z gor drohobyckich z okolicy Zurawna i Mikolajowa Spraw Kom Fizyjograf Krakow 1884 T 18 Cz 2 S 93 98 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki galicyjskie Kosmos Lwow 1884 T 9 S 190 197 275 283 376 391 477 490 604 611 680 697 761 789 Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Bakowski J Mieczaki Mollusca Lwow Wyd wo Muzeum im Dzieduszyckich 1891 264 s Arhivovano 29 travnya 2016 u Wayback Machine Dzherela red Bakowski J Mieczaki Mollusca Lwow Wyd wo Muzeum im Dzieduszyckich 1891 264 s Prosvitnicka internet programa Molyuski Arhivovano 3 grudnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Jozef Bonkovskij amp oldid 34965297