www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоган Ґоттфрід Шедель Йо ган Ґо ттфрід Ше дель нім Gottfried Johann Schädel 1680 1680 Вандсбек нині частина Гамбурга 21

Йоган-Ґоттфрід Шедель

Йо́ган-Ґо́ттфрід Ше́дель (нім. Gottfried Johann Schädel; 1680(1680), Вандсбек (нині частина Гамбурга) — 21 лютого 1752, Київ) — російський та український архітектор північно-німецького походження.

Йоган-Ґоттфрід Шедель
Gottfried Johann Schädel
Gottfried Johann Schädel
Народження 1680
Смерть 10 (21) лютого 1752
Країна Російська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург, Оранієнбаум, Смоленськ, Київ
Архітектурний стиль Бароко
Найважливіші споруди Велика лаврська дзвіниця, Кловський палац, брама Заборовського, Меншиковський палац у Петербурзі і Оранієнбаумі
 Йоган-Ґоттфрід Шедель у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шедель.

Біографія Редагувати

Архітектурній майстерності навчався у німецьких майстрів, близьких до школи архітектора Андреаса Шлютера. Працював під впливом архітекторів нідерландської школи. Знав також секрети італійських зодчих. Працював в стилі бароко.

У 1713—1730 роках перебував на російській службі в Санкт-Петербурзі, де він займався закінченням будівництва палацу Олександра Меншикова, побудував його західне крило і заклав східне. Був задіяний на будівництві меншиковських палаців на Василівському острові, в Оранієнбаум та Кронштадті.

У 1727–1729 роках Шедель був архітектором у штаті Канцелярії від будов. 1729 року його перевели до Москви, де він брав участь у будівництві дерев'яного палацу Анни Іванівни, почав будівництво Благовіщенської церкви в Кремлі і Микільської церкви в Домодєдові. 1730 допомагав Бартоломео Растреллі при будовах Кремля та інших державних будов.

З 1731 року працював в Україні, до 1745 року — над побудовою дзвіниці Києво-Печерської лаври в перехідному стилі від бароко до класицизму, що стала однією з найкращих дзвіниць Східної Європи XVIII століття.

Йому належить надбудова Київської Академії на Подолі та дзвіниці Софійського собору (1736—1740). Шедель перебудував будинок-палац митрополитів (найбільшу пам'ятку світської архітектури бароко в Києві в 1744—1748 роках, нині музей побуту митрополитів) і збудував кам'яний мур навколо Софійського монастиря з брамою Заборовського, дуже вдало поєднуючи західні стильові елементи з елементами козацького бароко й мотивами народного орнаменту.

Роботи в Києві Редагувати

Велика лаврська дзвіниця Редагувати

Вершиною мистецтва архітектора в Києві було зведення великої дзвіниці Успенського собору в Києво-Печерській лаврі.

Федір Васильов, який повинен був розробити першочерговий проєкт цієї будови, викрив духівників у спробі присвоєння частини золота, яке призначалося для позолоти купола. Його визнали «небажаною непригодною особою» й урешті змусили залишити місто.

Згідно з укладеним Лаврою контрактом, Шедель повинен був протягом трьох років збудувати цю дзвіницю. Але будівництво її закінчилося аж 1745 року. Воно поглинуло всі резерви, а також призвело до припинення будівництва в Лаврі на інших об'єктах.

Дзвіниця являє собою восьмигранну чотирьохярусну башту з позолоченим куполом. Перший її ярус оздоблений під руст у вигляді п'єдесталу, другий прикрашено 32-ма римсько-доричеськими колонами. Третій ярус огороджений 16-ма іонічними колонами. Четвертий ярус оздоблено групами легких римсько-коринфських напівколон. Звідси видно, що для будівництва дзвіниці була використана класична схема ордерної архітектоніки, відома ще зі споруди римського Колізею. У будівлі спостерігаються лише деякі елементи барокового стилю: спарені колони, розкріплені карнизи, обриси завершення глави. У будівництві дзвіниці застосовані нова для того часу техніка. Сам Шедель сказав, що «ця дзвіниця єдина і в Європі іншої такої немає». Тут розташовані 13 дзвонів вагою близько 6 тисяч пудів. Серед них «Успенський», вагою 1000 пудів, та найбільший у 1636 пудів. Збереглися три невеликі дзвони: «Безіменний», «Балик», «ознесенський». На четвертому ярусі 1903 року було встановлено годинник вагою 4,5 тонни, який заводився вручну раз на тиждень за допомогою лебідки. Він дзвонив щогодини та кожну чверть години.

На будівництво дзвіниці витратили близько 5 мільйонів цеглин різної форми й розмірів. Високохудожня кераміка виготовлялася на лаврських цегельних заводах за рецептом та наглядом Шеделя.

Дзвіниця мала величезні розміри. Найвища в Російській імперії, вища від Івановської в Москві. 96,52 метра з хрестом, вона органічно вписувалася до ансамблю монастиря й усього Печерська. Її видно було здалеку, за 25-30 кілометрів від міста. Аби помилуватися міськими пейзажами та околицями, необхідно було зійти на 374 сходинки. Не кожному це було під силу. Коли Шедель розписувався в одержанні гонорару, то у відомості написав німецькою мовою таке: «Тебе, величаве творіння споруджене завдяки моїй уяві та енергії, зустрінуть захоплені нащадки».

Під час другої світової війни 1941 року підірвали Успенський собор, який стояв поруч із дзвіницею, але вона зовсім не постраждала.

Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії Редагувати

Старий академічний корпус, збудований 1703 року, перебудовано за проєктом Шеделя в 1732—1740 роках. Було здійснено надбудову другого поверху з Благовіщенською конгрегаційною церквою та актовою залою, де відбувалися філософські диспути, музично-драматичні вистави тощо.

Дзвіниця Софійського собору Редагувати

Київський митрополит Рафаїл Заборовський, з котрим Шедель познайомився ще в Санкт-Петербурзі, запросив архітектора для проведення будівельних робіт у Софіївському монастирі. Він очолив роботи з реконструкції будинку митрополита й дзвіниці.

Важливе значення у формуванні ансамблю Софіївського монастиря відіграє спорудження його дзвіниці. Після пожежі 1744 року вона зруйнувалася, і від первинної триярусної дзвіниці, зведеної після пожежі 1697 р., збереглися тільки перший та частина другого ярусу. Шедель повністю відновив її в 1744—1748 роках. Орнамент і пластика стін надали вагомого контрасту будівлі й стали красою всього ансамблю. Споруда стала одним з найкращих зразком цивільної архітектури XVIII століття в Україні.

Кловський палац Редагувати

Брама Заборовського Редагувати

Споруди за участю архітектора Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #129351814 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
    d:Track:Q63346450d:Track:Q2521786

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Jo gan Go ttfrid She del nim Gottfried Johann Schadel 1680 1680 Vandsbek nini chastina Gamburga 21 lyutogo 1752 Kiyiv rosijskij ta ukrayinskij arhitektor pivnichno nimeckogo pohodzhennya Jogan Gottfrid Shedel Gottfried Johann SchadelGottfried Johann SchadelNarodzhennya 1680 1 2 Gamburg VandsbekSmert 10 21 lyutogo 1752 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist arhitektorPracya v mistah Sankt Peterburg Oraniyenbaum Smolensk KiyivArhitekturnij stil BarokoNajvazhlivishi sporudi Velika lavrska dzvinicya Klovskij palac brama Zaborovskogo Menshikovskij palac u Peterburzi i Oraniyenbaumi Jogan Gottfrid Shedel u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shedel Zmist 1 Biografiya 2 Roboti v Kiyevi 2 1 Velika lavrska dzvinicya 2 2 Staroakademichnij korpus Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi 2 3 Dzvinicya Sofijskogo soboru 2 4 Klovskij palac 2 5 Brama Zaborovskogo 3 Sporudi za uchastyu arhitektora 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiArhitekturnij majsternosti navchavsya u nimeckih majstriv blizkih do shkoli arhitektora Andreasa Shlyutera Pracyuvav pid vplivom arhitektoriv niderlandskoyi shkoli Znav takozh sekreti italijskih zodchih Pracyuvav v stili baroko U 1713 1730 rokah perebuvav na rosijskij sluzhbi v Sankt Peterburzi de vin zajmavsya zakinchennyam budivnictva palacu Oleksandra Menshikova pobuduvav jogo zahidne krilo i zaklav shidne Buv zadiyanij na budivnictvi menshikovskih palaciv na Vasilivskomu ostrovi v Oraniyenbaum ta Kronshtadti U 1727 1729 rokah Shedel buv arhitektorom u shtati Kancelyariyi vid budov 1729 roku jogo pereveli do Moskvi de vin brav uchast u budivnictvi derev yanogo palacu Anni Ivanivni pochav budivnictvo Blagovishenskoyi cerkvi v Kremli i Mikilskoyi cerkvi v Domodyedovi 1730 dopomagav Bartolomeo Rastrelli pri budovah Kremlya ta inshih derzhavnih budov Z 1731 roku pracyuvav v Ukrayini do 1745 roku nad pobudovoyu dzvinici Kiyevo Pecherskoyi lavri v perehidnomu stili vid baroko do klasicizmu sho stala odniyeyu z najkrashih dzvinic Shidnoyi Yevropi XVIII stolittya Jomu nalezhit nadbudova Kiyivskoyi Akademiyi na Podoli ta dzvinici Sofijskogo soboru 1736 1740 Shedel perebuduvav budinok palac mitropolitiv najbilshu pam yatku svitskoyi arhitekturi baroko v Kiyevi v 1744 1748 rokah nini muzej pobutu mitropolitiv i zbuduvav kam yanij mur navkolo Sofijskogo monastirya z bramoyu Zaborovskogo duzhe vdalo poyednuyuchi zahidni stilovi elementi z elementami kozackogo baroko j motivami narodnogo ornamentu Roboti v Kiyevi RedaguvatiVelika lavrska dzvinicya Redaguvati Vershinoyu mistectva arhitektora v Kiyevi bulo zvedennya velikoyi dzvinici Uspenskogo soboru v Kiyevo Pecherskij lavri Fedir Vasilov yakij povinen buv rozrobiti pershochergovij proyekt ciyeyi budovi vikriv duhivnikiv u sprobi prisvoyennya chastini zolota yake priznachalosya dlya pozoloti kupola Jogo viznali nebazhanoyu neprigodnoyu osoboyu j ureshti zmusili zalishiti misto Zgidno z ukladenim Lavroyu kontraktom Shedel povinen buv protyagom troh rokiv zbuduvati cyu dzvinicyu Ale budivnictvo yiyi zakinchilosya azh 1745 roku Vono poglinulo vsi rezervi a takozh prizvelo do pripinennya budivnictva v Lavri na inshih ob yektah Dzvinicya yavlyaye soboyu vosmigrannu chotirohyarusnu bashtu z pozolochenim kupolom Pershij yiyi yarus ozdoblenij pid rust u viglyadi p yedestalu drugij prikrasheno 32 ma rimsko doricheskimi kolonami Tretij yarus ogorodzhenij 16 ma ionichnimi kolonami Chetvertij yarus ozdobleno grupami legkih rimsko korinfskih napivkolon Zvidsi vidno sho dlya budivnictva dzvinici bula vikoristana klasichna shema ordernoyi arhitektoniki vidoma she zi sporudi rimskogo Kolizeyu U budivli sposterigayutsya lishe deyaki elementi barokovogo stilyu spareni koloni rozkripleni karnizi obrisi zavershennya glavi U budivnictvi dzvinici zastosovani nova dlya togo chasu tehnika Sam Shedel skazav sho cya dzvinicya yedina i v Yevropi inshoyi takoyi nemaye Tut roztashovani 13 dzvoniv vagoyu blizko 6 tisyach pudiv Sered nih Uspenskij vagoyu 1000 pudiv ta najbilshij u 1636 pudiv Zbereglisya tri neveliki dzvoni Bezimennij Balik oznesenskij Na chetvertomu yarusi 1903 roku bulo vstanovleno godinnik vagoyu 4 5 tonni yakij zavodivsya vruchnu raz na tizhden za dopomogoyu lebidki Vin dzvoniv shogodini ta kozhnu chvert godini Na budivnictvo dzvinici vitratili blizko 5 miljoniv ceglin riznoyi formi j rozmiriv Visokohudozhnya keramika vigotovlyalasya na lavrskih cegelnih zavodah za receptom ta naglyadom Shedelya Dzvinicya mala velichezni rozmiri Najvisha v Rosijskij imperiyi visha vid Ivanovskoyi v Moskvi 96 52 metra z hrestom vona organichno vpisuvalasya do ansamblyu monastirya j usogo Pecherska Yiyi vidno bulo zdaleku za 25 30 kilometriv vid mista Abi pomiluvatisya miskimi pejzazhami ta okolicyami neobhidno bulo zijti na 374 shodinki Ne kozhnomu ce bulo pid silu Koli Shedel rozpisuvavsya v oderzhanni gonoraru to u vidomosti napisav nimeckoyu movoyu take Tebe velichave tvorinnya sporudzhene zavdyaki moyij uyavi ta energiyi zustrinut zahopleni nashadki Pid chas drugoyi svitovoyi vijni 1941 roku pidirvali Uspenskij sobor yakij stoyav poruch iz dzviniceyu ale vona zovsim ne postrazhdala Staroakademichnij korpus Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Redaguvati Starij akademichnij korpus zbudovanij 1703 roku perebudovano za proyektom Shedelya v 1732 1740 rokah Bulo zdijsneno nadbudovu drugogo poverhu z Blagovishenskoyu kongregacijnoyu cerkvoyu ta aktovoyu zaloyu de vidbuvalisya filosofski disputi muzichno dramatichni vistavi tosho Dzvinicya Sofijskogo soboru Redaguvati nbsp Kiyivskij mitropolit Rafayil Zaborovskij z kotrim Shedel poznajomivsya she v Sankt Peterburzi zaprosiv arhitektora dlya provedennya budivelnih robit u Sofiyivskomu monastiri Vin ocholiv roboti z rekonstrukciyi budinku mitropolita j dzvinici Vazhlive znachennya u formuvanni ansamblyu Sofiyivskogo monastirya vidigraye sporudzhennya jogo dzvinici Pislya pozhezhi 1744 roku vona zrujnuvalasya i vid pervinnoyi triyarusnoyi dzvinici zvedenoyi pislya pozhezhi 1697 r zbereglisya tilki pershij ta chastina drugogo yarusu Shedel povnistyu vidnoviv yiyi v 1744 1748 rokah Ornament i plastika stin nadali vagomogo kontrastu budivli j stali krasoyu vsogo ansamblyu Sporuda stala odnim z najkrashih zrazkom civilnoyi arhitekturi XVIII stolittya v Ukrayini Klovskij palac Redaguvati Dokladnishe Klovskij palacBrama Zaborovskogo Redaguvati Dokladnishe Brama ZaborovskogoSporudi za uchastyu arhitektora Redaguvati nbsp Menshikovskij palac Sankt Peterburg nbsp Menshikovskij palac Oraniyenbaum nbsp Uspenskij sobor Smolensk nbsp Klovskij palac Kiyiv nbsp Brama Zaborovskogo Kiyiv nbsp Velika lavrska dzvinicya nbsp Staroakademichnij korpus Kiyevo mogilyanskoyi akademiyiPrimitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 129351814 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Sapere it De Agostini Editore 2001 d Track Q63346450d Track Q2521786Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kovpanenko N G Lipa K A Shedel Jogann Gotfrid Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 S 625 Ernst F Kiyivski arhitekti XVIII viku K 1918 Kilesso S K Novoe ob arhitektore I Shedele Dekorativnoe iskusstvo SSSS 1959 7 Gorbenko E V Arhitektor I G Shedel Stroitelstvo i arhitektura 1981 9 Bileckij P A Arhitektor I Shedel Suzirya 1982 Vip 16 Posilannya RedaguvatiShedel Gottfrid Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2080 2081 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Jogan Gottfrid Shedel amp oldid 39410994