www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн Ґотліб Фіхте box width нім Johann Gottlieb FichteЗахідна філософіяJohann Gottlieb FichteНародження 19 травня 1762

Йоганн Ґотліб Фіхте

Йоганн Ґотліб Фіхте
нім. Johann Gottlieb Fichte
Західна філософія
Johann Gottlieb Fichte
Народження 19 травня 1762(1762-05-19)
Рамменау, Саксонія, Німеччина
Смерть 27 січня 1814(1814-01-27) (51 рік)
Берлін, Німеччина)
тиф
Поховання
Доротеенштадтський цвинтарd : 

Громадянство (підданство) Німеччина
Знання мов
  • принаймні німецька
    • Діяльність
  • викладач університету, письменник
    • Викладав Єнський університет, Берлінський університет[d], HU Berlin і Університет Ерлангена—Нюрнберга
    Член Баварська академія наук
    Школа / Традиція німецький ідеалізм, неокантіанство, посткантіантсво
    Основні інтереси самоусвідомлення, філософія моралі, політична філософія
    Значні ідеї абсолютна свідомість, теза-антитеза-синтез, не-Я, взаємне визнання
    Вплинув Гегель, Шопенгауер, Шеллінг, Новаліс, Дітер Генріх, Штейнер, Карлайл
    Alma mater Єнський університет, Лейпцизький університет, Кенігсберзький університет і Школа Пфорта
    Літературний напрям Німецька класична філософія і німецький романтизм
    Зазнав впливу
  • Кант, Рейнгольд[en], Маймон[ru]
    • Вчителі Christian Friedrich Petzoldd, Friedrich August Wilhelm Wenckd, Franz Volkmar Reinhardd, Ernst Platnerd, Johann August Heinrich Ulrichd і Іммануїл Кант
    Відомі студенти Фрідріх Вільгельм Шеллінг і Johann Erich Bergerd
    Історичний період Філософія XIX століття
    Посада професор
    У шлюбі з Johanna Rahnd
    Автограф
     Йоганн Ґотліб Фіхте у Вікісховищі
      Висловлювання у Вікіцитатах

    Йо́ганн Ґо́тліб Фі́хте (нім. Johann Gottlieb Fichte, 1762—1814) — німецький філософ, представник німецької класичної філософії.

    Біографічні відомості Редагувати

    Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2018)

    Народився 1762 р. у сім'ї ткача. З 1794 р. працював професором Єнського університету. В 1799 був звинувачений в атеїзмі та звільнений з університету, після чого переїхав до Берліна і займався читанням публічних лекцій. Добровольцем брав участь у антинаполеонівській війні і в 1814 помер від хвороби у військовому шпиталі.

    Науковчення Редагувати

    У своїх перших трактатах Фіхте першочергову увагу приділяє філософсько-моральним проблемам. Так, у працях «Досвід критики усякого одкровення», «Нотатки про правильність висновків громадськості по відношенню до французької революції» Фіхте зводить поняття «практичної філософії» до діяльності лише моральної свідомості. Він виводить моральні принципи як вимоги абстрактного розуму. Основу своєї практичної філософії він вбачає в тому, що принципи моралі повинні спиратися на теоретичне обґрунтування, маючи зв'язок із чіткою науковою системою.

    Головний твір Фіхте — «Науковчення» (1794) — є трактатом про науку. Наукові положення, згідно з його поглядами, повинні спиратися на основоположення, які є достовірними самі собою. Таким достовірним фактом є визнання суб'єктом свого існування — «Я». «Я» охоплює собою все, що може бути мислимим. Діяльність суб'єкта, який визнає своє існування, розглядається як діяльність «Я», що відбувається у формі переходів від ствердження певної тези до протилежної, а від останньої — до третьої, яка має бути єдністю першої і другої. Крім тези про існування «Я», ми можемо виділити протилежну тезу — «не—Я».

    Оскільки визнання суб'єктом факту свого існування — єдина достовірність, з якої може починатися мислення взагалі, «Я» не є індивідуальним Я, або субстанцією. «Я» — це абсолютна умова для послідовного, наукового мислення. Воно є основою морального мислення, яка діє як абсолютна надсвідомість. Індивідуальне «Я» є відображенням абсолютного «Я», абсолютної моральності. Саме індивідуальному, емпіричному «Я» протистоїть емпірична природа «не—Я».

    Теоретична філософія, усвідомивши місце «Я» і «не—Я», протиставляє їх одне одному в межах абсолютного «Я», неначе результат обмеження, розділу абсолютного. Керуючись таким методом протиставлення і синтезу, Фіхте розглядає систему теоретичних і практичних категорій буття і мислення. Такий метод називають «антитетичним»: антитези не виводять із першої тези шляхом переходу до протилежного, а ставлять поряд із тезою.

    Мета діяльності людини полягає у виконанні закону моралі, обов'язку, якому протистоять природні властивості людини. Ці властивості походять з фізичної природи людини, пов'язаної з усім матеріальним світом, з «не—Я», яке протистоїть «Я» і спонукає його до діяльності. Умовою виконання морального закону може бути лише перемога над чуттєвими схильностями. При цьому Фіхте роз'яснює, що його «не—Я» не можна розуміти як кантівську «річ у собі». «Річ у собі» лежить за межами свідомості, а у Фіхте «не—Я» не здатне існувати як незалежна від свідомості реальність. Воно виникає як продукт діяльності свідомості. Ця діяльність така, що коли вона здійснюється, то в нас немає її усвідомлення. Тому повсякденне мислення взагалі її не фіксує, а сприймає її продукти, як такі що нібито існують самі собою, незалежно від свідомості та діють на свідомість.

    Філософське мислення, досліджуючи достовірні самі собою основоположення, долає цю ілюзію повсякденного мислення. Насправді ця даність є лише необхідним уявленням, яке виникає з продуктивної діяльності «Я». Щоб дійти усвідомлення діяльності «Я», слід мати здатність розуму до цього. Таку властивість, для якої не існує звичного протиставлення між діянням та його результатом, між суб'єктом і об'єктом, Фіхте називає «інтелектуальною інтуїцією». Таким чином, не теоретичні положення роблять можливими практичні, а навпаки, практичність робить можливою теоретичність. Діяльність «Я» завжди веде до усвідомлення протилежного. Сама діяльність «Я» приводиться в рух чимось протилежним. Необумовлена діяльність «Я» з необхідністю відтворює протилежності: між діяльністю та її завданням, між предметом і методом, між знанням і незнанням.

    Під час формулювання положень своєї філософії Фіхте систематично виводить, фіксує логічні категорії. Керуючись «антитетичним» методом, він рухається від теоретичних загальних положень — через розгляд відчуттів, споглядання, уяви, а також мислення (розсуду, здатності судження, розуму) — до положень практичного розуму з його властивостями та спрямуваннями. Викладаючи порядок розвитку категорій, Фіхте показує, що суб'єкт послідовно підіймається від нижчих щаблів теоретичної діяльності до вищих. Таким чином, метод «науковчення» відтворює історичний розвиток людського духу, природний процес розвитку здатності мислення.

    Етика. Вчення про свободу Редагувати

    Головною проблемою етики Фіхте вважав суперечність між необхідністю і свободою. Під впливом Спінози він визнає, що воля людини і уся її духовна діяльність взагалі детерміновані таким же чином, як і фізична природа. Людина підкоряється законові причинової зумовленості не тільки як частина або явище природи, а й як суб'єкт громадянського історичного процесу. Згадана детермінованість визначається настільки жорсткою, що Фіхте визнає усі поняття про випадковість лише удаваними, такими, що виникають з недостатнього розуміння суті справи, з необізнаності.

    Як і Спіноза, Фіхте вбачає в свободі не безпричинний акт, а дію, що ґрунтується на пізнанні необхідності. Однак, на відміну від Спінози, Фіхте вводить поняття «ступеня» свободи, що фіксує доступність свободи людям залежно від рівня історичного розвитку суспільства, в якому індивід перебуває, а не від індивідуальної мудрості. Свобода складається не з вилученої природної чи суспільної необхідності, а з добровільного підкорення індивіда законам та цілям людського роду. Таке підкорення базується на суспільному пізнанні необхідності. Постановка проблеми в історичному контексті допомагає Фіхте показати, що існують різні ступені свободи, зумовлені відмінностями історичних епох.

    Вибрані праці Редагувати

    Науковчення Редагувати

    • Grundlage der gesammten Wissenschaftslehre (1794/1795)
    • Versuch einer neuen Darstellung der Wissenschaftslehre (1797/98)
    • Die Wissenschaftslehre (1804), а також видання(1812) та (1813).

    Інші праці Редагувати

    • Versuch einer Critik aller Offenbarung (1792)
    • Beitrag zur Berichtigung der Urteile des Publikums über die französische Revolution [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.] (1793)
    • Einige Vorlesungen über die Bestimmung des Gelehrten (1794)
    • Grundlage des Naturrechts (1796)
    • System der Sittenlehre (1798)
    • Appellation an das Publikum über die durch Churf. Sächs. Confiscationsrescript ihm beigemessenen atheistischen Aeußerungen. Eine Schrift, die man zu lesen bittet, ehe man sie confsicirt (1799)
    • Der geschlossne Handelsstaat. Ein philosophischer Entwurf als Anhang zur Rechtslehre und Probe einer künftig zu liefernden Politik (1800)
    • Die Bestimmung des Menschen (1800)
    • Friedrich Nicolais Leben und sonderbare Meinungen (1801)
    • Philosophie der Maurerei. Briefe an Konstant. (1802/03)
    • Die Grundzüge des gegenwärtigen Zeitalters (1806)
    • Die Anweisung zum seligen Leben oder auch die Religionslehre (1806)
    • Reden an die deutsche Nation (1807/1808)
    • Das System der Rechtslehre [ 11 вересня 2010 у Wayback Machine.] (1812)

    Переклади українською мовою Редагувати

    • Фіхте Йоганн Готліб. Про оживлення та підвищення чистого інтересу до істини / Переклав з німецької Володимир Абашнік // Культура у філософії XX століття. Матеріали IV Харківських міжнародних Сковородинівських читань (30 вересня — 1 жовтня 1997 р.) — Харків: Університет внутрішніх справ, 1997. — С. 414—421.
    • Фіхте Йоганн Готліб. Про гідність людини / Переклав з німецької Володимир Абашнік // Проблема раціональності наприкінці XX століття. Матеріали V Харківських міжнародних Сковородинівських читань (29-30 вересня 1998 р.) — Харків: Університет внутрішніх справ, 1998. — С. 361—363.
    • Фіхте Йоганн Готліб. Абсолютне обґрунтування права в дійсності / Переклав з німецької Володимир Абашнік // Практична філософія та правовий порядок. Збірка наукових статей. — Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2000. — С. 331—334.

    Примітки Редагувати

    1. https://www.deutschlandfunk.de/johann-gottlieb-fichte-unter-den-gesetzen-der-kausalitaet-100.html
    2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
      d:Track:Q829984
    3. https://whoswho.de/bio/johann-gottlieb-fichte.html#
    4. zeno.org — 2007.
      d:Track:Q569142
    5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    6. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    7. Online [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Faksimile [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; 2. Auflage 1793: Versuch einer Kritik aller Offenbarung, bei Projekt Gutenberg [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.], http://www.zeno.org/Philosophie/M/Fichte,+Johann+Gottlieb/Versuch+einer+Kritik+aller+Offenbarung [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.] zeno.org]; Faksimiles bei gallica [ 16 квітня 2012 у Wayback Machine.], bei google books [ 10 липня 2012 у Wayback Machine.], bei archive.org.

    Джерела Редагувати

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Йоганн Ґотліб Фіхте

    Література Редагувати

    • О. Мироненко. Фіхте Йоганн Готліб // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.749 ISBN 978-966-611-818-2
    • Фіхте, Йоган Готліб // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 683. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
    • Абашник В. А. Степан Есикорский и идеи Фихте в Харькове в 1810-е гг. // Філософські перипетії. Вісник Харківського Національного університету iм. В. Н. Каразіна, № 638 '2004. Серія: філософія. — Харків, 2004. — С. 9-15.
    • Абашник В. А. Разум и вера во время «спора об атеизме»: Й. Г. Фихте и Й. Б. Шад / Abaschnik, Wladimir, Vernunft und Glauben im Atheismusstreit: J.G. Fichte und J.B. Schad // Материалы международной научной конференции "Проблема веры и знания в немецкой классической философии (08-09.06.2006г., Санкт-Петербург) / Das Verhaeltnis von Glauben und Wissen in der klassischen deutschen Philosophie. Konferenzmaterialien (08.-09.06.2006, Sankt-Petersbur(). — Санкт-Петербург 2006. — С. 5-10.
    • Абашнік В. О. Фіхте Йоганн Готтліб // Велика українська юридична енциклопедія: у 20 томах. Том 2: Філософія права / Ред. С. І. Максимов. — Харків: Право, 2017. — С. 1009—1013.
    • Абашнік В. О. Й. Г. Фіхте та Харківський університет // XIII Харківські студентські філософські читання: до 255-річчя Йоганна Готліба Фіхте. Матеріали всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів, 18–19 травня 2017 р. — Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. — С. 8–12.

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    box width Jogann Gotlib Fihtenim Johann Gottlieb FichteZahidna filosofiyaJohann Gottlieb FichteNarodzhennya 19 travnya 1762 1762 05 19 Rammenau Saksoniya NimechchinaSmert 27 sichnya 1814 1814 01 27 51 rik Berlin Nimechchina tif 1 Pohovannya Doroteenshtadtskij cvintard Gromadyanstvo piddanstvo NimechchinaZnannya mov prinajmni nimeckaDiyalnist vikladach universitetu pismennikVikladav Yenskij universitet Berlinskij universitet d HU Berlin i Universitet Erlangena NyurnbergaChlen Bavarska akademiya naukShkola Tradiciya nimeckij idealizm neokantianstvo postkantiantsvoOsnovni interesi samousvidomlennya filosofiya morali politichna filosofiyaZnachni ideyi absolyutna svidomist teza antiteza sintez ne Ya vzayemne viznannyaVplinuv Gegel Shopengauer Shelling Novalis Diter Genrih Shtejner KarlajlAlma mater Yenskij universitet Lejpcizkij universitet Kenigsberzkij universitet 2 i Shkola PfortaLiteraturnij napryam Nimecka klasichna filosofiya i nimeckij romantizmZaznav vplivu Kant Rejngold en Majmon ru Vchiteli Christian Friedrich Petzoldd Friedrich August Wilhelm Wenckd Franz Volkmar Reinhardd Ernst Platnerd Johann August Heinrich Ulrichd i Immanuyil KantVidomi studenti Fridrih Vilgelm Shelling i Johann Erich BergerdIstorichnij period Filosofiya XIX stolittyaPosada profesorU shlyubi z Johanna Rahnd 3 4 Avtograf Jogann Gotlib Fihte u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahJo gann Go tlib Fi hte nim Johann Gottlieb Fichte 1762 1814 nimeckij filosof predstavnik nimeckoyi klasichnoyi filosofiyi Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Naukovchennya 3 Etika Vchennya pro svobodu 4 Vibrani praci 4 1 Naukovchennya 4 2 Inshi praci 5 Perekladi ukrayinskoyu movoyu 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaBiografichni vidomosti RedaguvatiInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Narodivsya 1762 r u sim yi tkacha Z 1794 r pracyuvav profesorom Yenskogo universitetu V 1799 buv zvinuvachenij v ateyizmi ta zvilnenij z universitetu pislya chogo pereyihav do Berlina i zajmavsya chitannyam publichnih lekcij Dobrovolcem brav uchast u antinapoleonivskij vijni i v 1814 pomer vid hvorobi u vijskovomu shpitali Naukovchennya RedaguvatiU svoyih pershih traktatah Fihte pershochergovu uvagu pridilyaye filosofsko moralnim problemam Tak u pracyah Dosvid kritiki usyakogo odkrovennya Notatki pro pravilnist visnovkiv gromadskosti po vidnoshennyu do francuzkoyi revolyuciyi Fihte zvodit ponyattya praktichnoyi filosofiyi do diyalnosti lishe moralnoyi svidomosti Vin vivodit moralni principi yak vimogi abstraktnogo rozumu Osnovu svoyeyi praktichnoyi filosofiyi vin vbachaye v tomu sho principi morali povinni spiratisya na teoretichne obgruntuvannya mayuchi zv yazok iz chitkoyu naukovoyu sistemoyu Golovnij tvir Fihte Naukovchennya 1794 ye traktatom pro nauku Naukovi polozhennya zgidno z jogo poglyadami povinni spiratisya na osnovopolozhennya yaki ye dostovirnimi sami soboyu Takim dostovirnim faktom ye viznannya sub yektom svogo isnuvannya Ya Ya ohoplyuye soboyu vse sho mozhe buti mislimim Diyalnist sub yekta yakij viznaye svoye isnuvannya rozglyadayetsya yak diyalnist Ya sho vidbuvayetsya u formi perehodiv vid stverdzhennya pevnoyi tezi do protilezhnoyi a vid ostannoyi do tretoyi yaka maye buti yednistyu pershoyi i drugoyi Krim tezi pro isnuvannya Ya mi mozhemo vidiliti protilezhnu tezu ne Ya Oskilki viznannya sub yektom faktu svogo isnuvannya yedina dostovirnist z yakoyi mozhe pochinatisya mislennya vzagali Ya ne ye individualnim Ya abo substanciyeyu Ya ce absolyutna umova dlya poslidovnogo naukovogo mislennya Vono ye osnovoyu moralnogo mislennya yaka diye yak absolyutna nadsvidomist Individualne Ya ye vidobrazhennyam absolyutnogo Ya absolyutnoyi moralnosti Same individualnomu empirichnomu Ya protistoyit empirichna priroda ne Ya Teoretichna filosofiya usvidomivshi misce Ya i ne Ya protistavlyaye yih odne odnomu v mezhah absolyutnogo Ya nenache rezultat obmezhennya rozdilu absolyutnogo Keruyuchis takim metodom protistavlennya i sintezu Fihte rozglyadaye sistemu teoretichnih i praktichnih kategorij buttya i mislennya Takij metod nazivayut antitetichnim antitezi ne vivodyat iz pershoyi tezi shlyahom perehodu do protilezhnogo a stavlyat poryad iz tezoyu Meta diyalnosti lyudini polyagaye u vikonanni zakonu morali obov yazku yakomu protistoyat prirodni vlastivosti lyudini Ci vlastivosti pohodyat z fizichnoyi prirodi lyudini pov yazanoyi z usim materialnim svitom z ne Ya yake protistoyit Ya i sponukaye jogo do diyalnosti Umovoyu vikonannya moralnogo zakonu mozhe buti lishe peremoga nad chuttyevimi shilnostyami Pri comu Fihte roz yasnyuye sho jogo ne Ya ne mozhna rozumiti yak kantivsku rich u sobi Rich u sobi lezhit za mezhami svidomosti a u Fihte ne Ya ne zdatne isnuvati yak nezalezhna vid svidomosti realnist Vono vinikaye yak produkt diyalnosti svidomosti Cya diyalnist taka sho koli vona zdijsnyuyetsya to v nas nemaye yiyi usvidomlennya Tomu povsyakdenne mislennya vzagali yiyi ne fiksuye a sprijmaye yiyi produkti yak taki sho nibito isnuyut sami soboyu nezalezhno vid svidomosti ta diyut na svidomist Filosofske mislennya doslidzhuyuchi dostovirni sami soboyu osnovopolozhennya dolaye cyu ilyuziyu povsyakdennogo mislennya Naspravdi cya danist ye lishe neobhidnim uyavlennyam yake vinikaye z produktivnoyi diyalnosti Ya Shob dijti usvidomlennya diyalnosti Ya slid mati zdatnist rozumu do cogo Taku vlastivist dlya yakoyi ne isnuye zvichnogo protistavlennya mizh diyannyam ta jogo rezultatom mizh sub yektom i ob yektom Fihte nazivaye intelektualnoyu intuyiciyeyu Takim chinom ne teoretichni polozhennya roblyat mozhlivimi praktichni a navpaki praktichnist robit mozhlivoyu teoretichnist Diyalnist Ya zavzhdi vede do usvidomlennya protilezhnogo Sama diyalnist Ya privoditsya v ruh chimos protilezhnim Neobumovlena diyalnist Ya z neobhidnistyu vidtvoryuye protilezhnosti mizh diyalnistyu ta yiyi zavdannyam mizh predmetom i metodom mizh znannyam i neznannyam Pid chas formulyuvannya polozhen svoyeyi filosofiyi Fihte sistematichno vivodit fiksuye logichni kategoriyi Keruyuchis antitetichnim metodom vin ruhayetsya vid teoretichnih zagalnih polozhen cherez rozglyad vidchuttiv spoglyadannya uyavi a takozh mislennya rozsudu zdatnosti sudzhennya rozumu do polozhen praktichnogo rozumu z jogo vlastivostyami ta spryamuvannyami Vikladayuchi poryadok rozvitku kategorij Fihte pokazuye sho sub yekt poslidovno pidijmayetsya vid nizhchih shabliv teoretichnoyi diyalnosti do vishih Takim chinom metod naukovchennya vidtvoryuye istorichnij rozvitok lyudskogo duhu prirodnij proces rozvitku zdatnosti mislennya Etika Vchennya pro svobodu RedaguvatiGolovnoyu problemoyu etiki Fihte vvazhav superechnist mizh neobhidnistyu i svobodoyu Pid vplivom Spinozi vin viznaye sho volya lyudini i usya yiyi duhovna diyalnist vzagali determinovani takim zhe chinom yak i fizichna priroda Lyudina pidkoryayetsya zakonovi prichinovoyi zumovlenosti ne tilki yak chastina abo yavishe prirodi a j yak sub yekt gromadyanskogo istorichnogo procesu Zgadana determinovanist viznachayetsya nastilki zhorstkoyu sho Fihte viznaye usi ponyattya pro vipadkovist lishe udavanimi takimi sho vinikayut z nedostatnogo rozuminnya suti spravi z neobiznanosti Yak i Spinoza Fihte vbachaye v svobodi ne bezprichinnij akt a diyu sho gruntuyetsya na piznanni neobhidnosti Odnak na vidminu vid Spinozi Fihte vvodit ponyattya stupenya svobodi sho fiksuye dostupnist svobodi lyudyam zalezhno vid rivnya istorichnogo rozvitku suspilstva v yakomu individ perebuvaye a ne vid individualnoyi mudrosti Svoboda skladayetsya ne z viluchenoyi prirodnoyi chi suspilnoyi neobhidnosti a z dobrovilnogo pidkorennya individa zakonam ta cilyam lyudskogo rodu Take pidkorennya bazuyetsya na suspilnomu piznanni neobhidnosti Postanovka problemi v istorichnomu konteksti dopomagaye Fihte pokazati sho isnuyut rizni stupeni svobodi zumovleni vidminnostyami istorichnih epoh Vibrani praci RedaguvatiNaukovchennya Redaguvati Grundlage der gesammten Wissenschaftslehre 1794 1795 Versuch einer neuen Darstellung der Wissenschaftslehre 1797 98 Die Wissenschaftslehre 1804 a takozh vidannya 1812 ta 1813 Inshi praci Redaguvati Versuch einer Critik aller Offenbarung 1792 7 Beitrag zur Berichtigung der Urteile des Publikums uber die franzosische Revolution Arhivovano 31 sichnya 2012 u Wayback Machine 1793 Einige Vorlesungen uber die Bestimmung des Gelehrten 1794 Grundlage des Naturrechts 1796 System der Sittenlehre 1798 Appellation an das Publikum uber die durch Churf Sachs Confiscationsrescript ihm beigemessenen atheistischen Aeusserungen Eine Schrift die man zu lesen bittet ehe man sie confsicirt 1799 Der geschlossne Handelsstaat Ein philosophischer Entwurf als Anhang zur Rechtslehre und Probe einer kunftig zu liefernden Politik 1800 Die Bestimmung des Menschen 1800 Friedrich Nicolais Leben und sonderbare Meinungen 1801 Philosophie der Maurerei Briefe an Konstant 1802 03 Die Grundzuge des gegenwartigen Zeitalters 1806 Die Anweisung zum seligen Leben oder auch die Religionslehre 1806 Reden an die deutsche Nation 1807 1808 Das System der Rechtslehre Arhivovano 11 veresnya 2010 u Wayback Machine 1812 Perekladi ukrayinskoyu movoyu RedaguvatiFihte Jogann Gotlib Pro ozhivlennya ta pidvishennya chistogo interesu do istini Pereklav z nimeckoyi Volodimir Abashnik Kultura u filosofiyi XX stolittya Materiali IV Harkivskih mizhnarodnih Skovorodinivskih chitan 30 veresnya 1 zhovtnya 1997 r Harkiv Universitet vnutrishnih sprav 1997 S 414 421 Fihte Jogann Gotlib Pro gidnist lyudini Pereklav z nimeckoyi Volodimir Abashnik Problema racionalnosti naprikinci XX stolittya Materiali V Harkivskih mizhnarodnih Skovorodinivskih chitan 29 30 veresnya 1998 r Harkiv Universitet vnutrishnih sprav 1998 S 361 363 Fihte Jogann Gotlib Absolyutne obgruntuvannya prava v dijsnosti Pereklav z nimeckoyi Volodimir Abashnik Praktichna filosofiya ta pravovij poryadok Zbirka naukovih statej Harkiv Centr Osvitnih Iniciativ 2000 S 331 334 Primitki Redaguvati https www deutschlandfunk de johann gottlieb fichte unter den gesetzen der kausalitaet 100 html Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https whoswho de bio johann gottlieb fichte html zeno org 2007 d Track Q569142 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 Online Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Faksimile Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 2 Auflage 1793 Versuch einer Kritik aller Offenbarung bei Projekt Gutenberg Arhivovano 24 veresnya 2009 u Wayback Machine http www zeno org Philosophie M Fichte Johann Gottlieb Versuch einer Kritik aller Offenbarung Arhivovano 20 travnya 2011 u Wayback Machine zeno org Faksimiles bei gallica Arhivovano 16 kvitnya 2012 u Wayback Machine bei google books Arhivovano 10 lipnya 2012 u Wayback Machine bei archive org Dzherela RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Jogann Gotlib FihteIstoriya filosofii Enciklopediya Arhivovano 8 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Vysheslavcev B P Etika Fihte Osnovy prava i nravstvennosti v sisteme transcendentalnoj filosofii M 1914 Literatura RedaguvatiO Mironenko Fihte Jogann Gotlib Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 749 ISBN 978 966 611 818 2 Fihte Jogan Gotlib Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 683 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Abashnik V A Stepan Esikorskij i idei Fihte v Harkove v 1810 e gg Filosofski peripetiyi Visnik Harkivskogo Nacionalnogo universitetu im V N Karazina 638 2004 Seriya filosofiya Harkiv 2004 S 9 15 Abashnik V A Razum i vera vo vremya spora ob ateizme J G Fihte i J B Shad Abaschnik Wladimir Vernunft und Glauben im Atheismusstreit J G Fichte und J B Schad Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Problema very i znaniya v nemeckoj klassicheskoj filosofii 08 09 06 2006g Sankt Peterburg Das Verhaeltnis von Glauben und Wissen in der klassischen deutschen Philosophie Konferenzmaterialien 08 09 06 2006 Sankt Petersbur Sankt Peterburg 2006 S 5 10 Abashnik V O Fihte Jogann Gottlib Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 tomah Tom 2 Filosofiya prava Red S I Maksimov Harkiv Pravo 2017 S 1009 1013 Abashnik V O J G Fihte ta Harkivskij universitet XIII Harkivski studentski filosofski chitannya do 255 richchya Joganna Gotliba Fihte Materiali vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi studentiv ta aspirantiv 18 19 travnya 2017 r Harkiv HNU imeni V N Karazina 2017 S 8 12 Posilannya RedaguvatiFihte Arhivovano 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 286 ISBN 966 7492 06 0 Fihte Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Jogann Gotlib Fihte amp oldid 38183315