Зугрес

Зугре́с — місто Харцизької міської громади Донецького району Донецькій області, Україна. Розташоване на річці Кринка. Належить до Донецької агломерації.

Зугрес
Герб Зугреса Прапор Зугреса
В'їзд до Зугреса з боку Харцизька
Основні дані
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Донецький район
Громада	Харцизька міська громада
Засноване	1929
Статус міста	з 1938 року
Населення	▼ 17 871 (01.01.2022)
Площа	14.5 км²
Густота населення	1251.5 осіб/км²
Поштові індекси	86783—86789
Телефонний код	+380-6257
Координати	48°01′05″ пн. ш. 38°15′53″ сх. д. / 48.01806° пн. ш. 38.26472° сх. д. / 48.01806; 38.26472Координати: 48°01′05″ пн. ш. 38°15′53″ сх. д. / 48.01806° пн. ш. 38.26472° сх. д. / 48.01806; 38.26472
Висота над рівнем моря	141 м
Водойма	р. Кринка
Назва мешканців	зугре́сець, зугре́ска, зугре́сці
Відстань
Найближча залізнична станція	Орлова Слобода
До обл./респ. центру
- фізична	34,8 км
- залізницею	72 км
- автошляхами	41,2 км
До Києва
- фізична	623 км
- залізницею	914 км
- автошляхами	745 км
Міська влада
Адреса	86783, Донецька обл., Харцизька міськрада, м. Зугрес, вул. Маяковського, 2
Міський голова	Гончаров Володимир Іванович
Зугрес у Вікісховищі Карта Зугрес Зугрес

Географія

Місто Зугрес розташоване в центрально-східній частині Донецької області на кам'янистих схилах лівого берега річки Кринка в оточенні пагорбів Донецького кряжу. Рельєф місцевості сильно порізаний ярами і балками. При будівництві в 30-х роках XX століття електростанції ЗуГРЕС низина Кринки в технологічних цілях була перегороджена дамбою, внаслідок чого утворилося Зуївське водосховище. На лівому березі цього водосховища і розташовується Зугрес. Площа міста 13,5 км².

Історія

Кам'яне містечко —
перший мікрорайон міста. 30-ті роки.

Засноване у 1929—1932 роках на місці хутора Дубівка у зв'язку з будівництвом біля селища Зуївка Зуївської ДРЕС. У 1938 році Зугрес отримав статус міста районного підпорядкування.

Війна 2014 року

13 серпня 2014 року в Зугресі під обстріл потрапили приватні будинки на вул. Чапаєва та міський пляж на березі річки Кринки. На місці загинуло 13 осіб, серед них троє дітей, пізніше в лікарнях померли ще 6 осіб. За інформацією Харківської правозахисної групи, це був авіаудар.

16 вересня російські військовики та посіпаки-терористи стягують танки в місто та обстрілюють з мінометів житлові квартали, за 15 вересня загинуло троє жителів Зугреса.

4 жовтня 2014-го двоє дітей загинули від вибуху снаряда через необережне поводження.

В перших числах січня 2015 року група «Інформаційний спротив» повідомляє, що у район Зугреса прибули підрозділи найманців з території РФ — загальною чисельністю близько 120 чоловік, називають себе «добровольцями — колишніми співробітниками МВС Чечні». Дмитро Тимчук, «ІС»: "Насправді підрозділ укомплектовано співробітниками поліції Чечні (ППСП ім. Ахмада Кадирова), які наприкінці грудня минулого року, у ході шоу на стадіоні в Грозному, підписали рапорти на ім'я міністра внутрішніх справ Чечні Р. Алханова про те, що «готові виконати будь-який наказ Верховного Головнокомандувача — Президента Російської Федерації В. В. Путіна, міністра внутрішніх справ Росії В. А. Колокольцева і Глави Чеченської Республіки Р. А. Кадирова щодо захисту інтересів Російської Федерації в будь-якій точці світу».

Відомі люди

• Карпенко Олександр Борисович — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.

Населення

На 2001 рік у місті проживало 19 859 осіб. У 2013 році налічувалося 18,6 тис. мешканців.

За даними перепису 2001 року, населення міста становило 19 910 осіб, із них 14,16 % зазначили рідною мову українську, 85,42 % — російську, 0,09 % — білоруську, 0,03 % — грецьку, 0,02 % — вірменську та молдовську, 0,01 % — циганську, німецьку та польську мови.

Економіка

Зуївська ТЕС (теплоелектростанція — колишня ЗуДРЕС) і ЗуДРЕС-2 (проєктна, потужністю у 2,4 млн кВт). «Донбасенергоспецремонт». ЗЕМЗ (Зуївський енергомеханічний завод) (планується розмістити виробництво ферованадію потужністю 1000 тонн на рік, споживачами яких стануть українські металургійні комбінати).

Примітки

1. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf
2. . espreso.tv. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2019. 
3. . nv.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2019. 
4. . ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 22 листопада 2019. 
5. . www.ostro.org (рос.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2019. 
6. Доповідь про втрати цивільного населення, руйнування житла та інфраструктури внаслідок збройного конфлікту на сході України [ 22 листопада 2020 у Wayback Machine.] / упоряд. Є. Ю. Захаров; ГО «Харківська правозахисна група». — Харків: ТОВ «Видавництво „Права людини“», 2018. — С. 70.
7. Насильницькі злочини, скоєні в ході збройного конфлікту на сході України у 2014—2018 рр. [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] / упоряд. Є. Ю. Захаров; ГО «Харківська правозахисна група», ГО «Мирний берег». — Харків: ТОВ «Видавництво „Права людини“», 2018. — C. 34.
8. Поліцейські Чечні прибули в Зугрес «виконувати накази Путіна»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
9. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021. 

Джерела

• Зугрес — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Окупанти розстрілюють Зугрес із мінометів, є жертви серед цивільних^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

• Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. — Львів: «Слово», 1992. — 152 с. ISBN 5-8326-0011-8
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр.: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.