Золота́ Слобода́ — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тудинка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Золотослобідської сільради Козівського району.
| село Золота Слобода | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Козівська селищна громада |
| Облікова картка | Золота Слобода |
| Основні дані | |
| Засноване | 1785 |
| Населення | 901 |
| Територія | 0.267 км² |
| Густота населення | 3374.53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47653 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′17″ пн. ш. 25°15′03″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д.Координати: 49°25′17″ пн. ш. 25°15′03″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 25.25083° сх. д. |
| Водойми | Тудинка |
| Відстань до районного центру | 7 км |
| Відстань до залізничної станції | 3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47653 с. Золота Слобода, вул. Грушевського, 116 |
| Карта | |
Золота Слобода | |
Золота Слобода | |
| Мапа | |
| Золота Слобода у Вікісховищі |
Населення — 901 особа (2001).
Історія Редагувати
Перша писемна згадка — 1649 року, згідно з написом на титулі церковної книги «Тріодь».
1729 — власність графа С. Потоцького. 1915 внаслідок воєнних дій згоріло 166 будинків.
Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар», «Відродження», кооператива.
1930 року під час пацифікації в Галичині вбили двох селян.
21-25 серпня 1943 р. в с. Слобода Золота відбувся ІІІ-й Надзвичайний Великий Збір ОУНР.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення Редагувати
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,78 | |
| російська | 0,22 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки Редагувати
Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1899; кам'яна, реконструйована Любомиром Бачинським 1990).
Споруджено пам'ятники:
- на відзнаку скасування панщини (1898; відновлено),
- воїнам-односельцям, які загинули у німецько-радянській війні (1986; скульптор В. Мельник)
- на честь Незалежності (1992)
- борцеві за волю України Я. Старуху (1997; скульптор І. Сонсядло).
Встановлено пам'ятний хрест на честь тверезості (1871).
Насипано символічну могилу полеглим за волю України (1996).
Соціальна сфера Редагувати
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок «Веселка», Будинок культури, бібліотека, ФАП, музей родини Старухів.
У селі створена аматорський театр, який переміг на всеобласному конкурсі «Тернопільські театральні вечори».
У 2021 році в селі відбувалися зйомки документального фільму «Марія» (реж. Марія Яремчук) з циклу «Жива УПА», вихід на екрани якого очікується у жовтні 2021 року.[1] [ 9 вересня 2021 у Wayback Machine.]
![[1]](https://chortkiv.city/articles/145433/u-chortkovi-znovu-znimayut-kino-strichka-pro-legendarnu-topolyu?shareimg=https%3a%2f%2fimg2.abo.media%2fupload%2farticle%2f8tckh192ayg14cfg3hmx_th_lnd_xx.jpg){kind=link}
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Любомир Бачинський — український архітектор.
- Ярослава Гайдукевич — український краєзнавець.
- Володимир Гуцал — український літературознавець, доктор філософії.
- Микола Коваль — український педагог, самодіяльний актор, режисер.
- Любомир Королишин — український архітектор.
- Богдан Коцай — український художник, педагог.
- Стефанія Крушельницька — українська літераторка, громадська діячка.
- Богдан Мандзій — український педагог, вчений у галузі радіотехніки.
- Захарій Орун — український релігійний діяч, літератор, публіцист, редактор.
- Самарик Ольга «Тетяна» — друкарка референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН, дружина референта СБ Карпатського крайового проводу ОУН Богдана Яцківа.
- Михайло Солтис — український правник, громадський діяч.
- Старух Ярослав (1910—1947) — український політичний і військовий діяч, публіцист, державний секретар міністерства інформації й пропаганди Українського державного правління, член проводу ОУН та провідник Закерзонського краю.
- Ярослав Тучапський (Володимирович)—український редактор, літератор
- Ольга Люсілл Уолден [ 26 січня 2019 у Wayback Machine.] (дівоче Івахів), американський науковець українського походження, піонер у галузі комп'ютерних технологій, провідний спеціаліст концернів Форд і Крайслер.
Проживали Редагувати
- Тимотей Старух — український громадсько-політичний діяч.
Перебували Редагувати
- поети і композитори Михайло-Орест Гайворонський, Роман Купчинський і Левко Лепкий
- письменники Богдан Лепкий та Андрій Чайковський.
Померли Редагувати
- Загинув діяч ОУН і УПА Г. Смачило.
Примітки Редагувати
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 червня 2022.
Бібліографія Редагувати
Видано книгу Я. Гайдукевич «Золота Слобода» (2000).
Література Редагувати
- Данилюк Б. Золота Слобода // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 657–658. — ISBN 966-528-197-6.
- Słoboda 12.) S., wś, pow. brzeżański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 801. (пол.) — S. 801. (пол.)