Закарпатці (також долиняни, долишани, долишняни, нижняни, влахи, блахи) — українська або русинська субетнічна група, що населяє рівнинну частину Закарпаття України і низку прилеглих до цієї території районів в Словаччині і Румунії. Мова повсякденного спілкування — закарпатський говір української мови. Також володіють літературними українською, словацькою та іншими мовами. Віруючі — православні Української православної церкви (Московського патріархату) або греко-католики Мукачівської греко-католицької єпархії. За особливостями культури і мови виділяють мармароських, боржавських, ужанських та перечинського-березнянських долинян. Споріднені групи — лемки і бойки, від яких долишняни відрізняються як культурно-побутовими рисами, так і походженням та історією.
Межі Редагувати
Закарпатці живуть у долинах південних Карпат і правого берега річки Тиси. Основна область мешкання — в межах Закарпатської області на захід від річки Шопурки та нижньої течії річки Кісви (Рахівський район) до кордону з Словаччиною, а далі — в межах Східнословацького краю Словаччини до р. Цірохи. Живуть також у деяких українських селах Румунії — в долинах річок Вишави та Руськови. На сході межують з гуцулами, на півночі — з бойками, на заході — з лемками, на півдні — з румунами, угорцями і словаками.
Література Редагувати
- Бойко И. А. Этноэкологические аспекты духовной культуры / Козлов В. И., Ямсков А. Н., Григулевич Н. И. (ред.). — М. : Институт этнологии и антропологии имени Н. Н. Миклухо-Маклая РАН, 2005. — С. 221—266. — ISBN 5-201-13770-9. Архівовано грудень 23, 2018 на сайті Wayback Machine.(Перевірено 11 листопада 2019)
- Бойко И. А. Этнос и среда обитания. Сборник этноэкологических исследований к 85-летию В. И. Козлова. — М. : Старый сад, 2009. — Т. 1. — С. 281—311. — ISBN 5-89930-125-2. Архівовано липень 18, 2017 на сайті Wayback Machine.(Перевірено 11 листопада 2019)