www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жінки у космосі Жінки багатьох національностей працювали в космосі Першою жінкою в космосі стала радянська космонавтка В

Жінки у космосі

Жінки багатьох національностей працювали в космосі. Першою жінкою в космосі стала радянська космонавтка Валентина Терешкова, здійснивши політ у 1963 році. Активніше програми космічних польотів почали включати жінок лише з 1980-х. Більшість астронавток були громадянками США, з місіями на космічному шаттлі та на Міжнародній космічній станції. Активні космічні програми, які включають астронавток, підтримують Китай, Росія та США. Канада, Франція, Індія, Іран, Італія, Японія, Південна Корея та Велика Британія відправляють жінок на орбіту у складі міжнародних екіпажів.

Портрет астронавтки NASA Джессіки Меїр у позакорабельному мобільному засобі (скафандр), 2018.

Жінки у космосі стикаються з багатьма тими ж проблемами, з якими й чоловіки: фізичні труднощі внаслідок неземних умов, психологічні наслідки ізоляції та поділу[чого?].

Участь жінок у космічних програмах ред.

Мей Джемісон в космічній лабораторії на борту STS-47, 1992

Перша жінка (Валентина Терешкова) здійснила політ у космос в 1963 році, але впродовж наступних 20 років інших астронавток не було.

І хоча ряд американок пройшли відбір в астронавтки на початку 1960-х, вони не мали права бути астронавтками, оскільки для цього вимагалося бути військовими пілотами-випробувачами, кар'єра яких тоді не була доступна для жінок.

NASA відкрила космічну програму для жінок-заявниць у 1978 році у відповідь на нові антидискримінаційні закони, однак суспільне сприйняття космонавток прийшло зі значним запізненням. Коли Саллі Райд стала першою американською космонавткою, що вийшла в космос, преса задавала їй сексистські питання про її репродуктивні органи і чи плакатиме вона, якщо на роботі щось піде не так. Жінки з дітьми стикаються з питаннями про те, як вони зрівняються з традиційними очікуваннями материнства. Шеннон Лусід, одна з перших американських астронавток, згадує запитання преси про те, як її діти поводять себе, поки матір в космосі. В сфері космічних досліджень часто очікується, що саме жінки відповідальні за виховання дітей, і це може вплинути на їхню кар'єру.

Радянський Союз ред.

Валентина Терешкова, перша жінка в космосі, 1969

Першою жінкою в космосі була радянська космонавтка Валентина Терешкова, яка розпочала місію на космічному кораблі «Восток 6» 16 червня 1963 року.

Другою жінкою, яка полетіла в космос, була також радянська космонавтка Світлана Савицька, в 1982 році на космічному кораблі «Союз Т-7». Савицька стала першою жінкою, що полетіла в космос двічі (вдруге — на космічному кораблі «Союз Т-12» 25 липня 1984 року), і першою жінкою, яка вийшла у відкритий космос, де провела 3 години 35 хвилин, під час здійснення позакорабельної діяльністі (EVA) за межами космічної станції «Салют 7» на «Союзі Т-12»

Пострадянська Росія ред.

Росіянка Олена Кондакова стала першою жінкою, яка здійснила польоти як за програмою «Союз», так і на космічному шаттлі. Олена Сєрова стала першою російською космонавткою, яка відвідала Міжнародну космічну станцію 26 вересня 2014 року.

Російська космічна програма також включала в себе міжнародних космонавток: Гелен Шарман з Великої Британії (1991 р.), Клоді Еньєре з Франції (1996 і 2001 рр.), Ануше Ансарі з Ірану (2006 р.), Ї Со-йон з Південної Кореї (2008 р.) І Саманту Крістофоретті з Італії (2014).

США ред.

Трейсі Колдвел Дайсон оглядає Землю з МКС Купол, 2010
Джудіт Рєзнік як спеціалістка космічної місії на борту космічного корабля Discovery в 1984 році

Сполучені Штати не мали астронавток аж до 1983 року, коли астронавтка Саллі Райд розпочала роботу у складі сьомої місії космічного човна STS-7. Відтоді понад 40 американок здійснили польоти в космос. Більшість рейсів виконувалася на різних космічних кораблях з 1983 по 2011 роки.

Кетрін Колман грає на флейті на борту МКС, 2011

Саллі Райд була третьою жінкою, яка полетіла в космос. Політ здійснила на СТС-7 з 18 по 24 червня 1983 року. Джудіт Рєзнік була другою американською жінкою в космосі і четвертою жінкою в космічному просторі як спеціалістка місії на Діскавері, з серпня по вересень 1984 року. Вона померла менш ніж через півтора року, коли космічний шатл «Челленджер» зазнав катастрофи. Першою жінкою у складі екіпажу МКС була Сьюзен Хелмс у експедиції 2, яка тривала з березня 2001 року до серпня 2001 року. Астронавтка США НАСА Кетлін Рубінс стала 60-ою жінкою, що літала в космос; вона вирушила на Міжнародну космічну станцію 6 липня 2016 року в якості інженерки у експедиції 48 і експедиції 49 і повернулася в жовтні 2016 року, провівши 12 годин і 46 хвилин на EVA і 115 днів у космосі і 12 годин і 46 хвилин у космосі. Під час свого перебування на МКС Кетлін також провела численні експерименти, в тому числі і в області біології. Вона була першою людиною, яка вивчала секвентування ДНК в космосі.

Крім американських громадян, американські ракети запускали й міжнародних космонавток: Роберта Бондар (1992 р.) і Джулі Пайєт (в 1999 і 2009 рр.) з Канади, Кальпана Чавла з Індії (1997 і 2003 рр.), Тіакі Мукай (в 1994 і 1998 рр.) і Наоко Ямадзакі (2010 р.) з Японії у рамках космічної програми США.

Ряд високопоставлених жінок завжди виявляли інтерес до космічних програм і всебічно їм сприяли. Так, на початку 2000-х років Лорі Гарвер[en] ініціювала проект комерційного (приватного) космічного польоту[en] з проектом «AstroMom», тому що «…створення цивілізації у космосі було б однією з найважливіших речей, які ми могли б зробити в нашому житті»

Канада ред.

Канадська космонавтка Жулі Паєтт в космосі в 2009 році (STS-127)

Роберта Бондар була першою канадкою і другою громадянкою Канади в космосі. Вона здійснила політ на космічному шаттлі Discovery у січні 1992 року.

Ще одна канадська космонавтка — Джулі Пайєтт з Монреаля. Пайєтт входила до складу екіпажу STS-96, який здійснив політ на космічному шаттлі Discovery з 27 травня по 6 червня 1999 року. Під час місії екіпаж здійснив перше ручне стикування космічного корабля з Міжнародною космічною станцією і забезпечив доставку чотирьох тонн необхідних поставок на МКС. Пайєтт працювала в якості спеціалістки місії. Її головна відповідальність полягала у справній роботі робототехніки Canadarm на МКС. Джулі Пайєтт прийняла присягу як 29-й генерал-губернаторка Канади 2 жовтня 2017 року.

Японія ред.

Наоко Ямадзакі в космічному центрі НАСА Johnson, 2009

У 1985 році японка Тіакі Мукай була обрана однією з трьох кандидаток на посаду спеціалістки з корисного навантаження[en] для першого випробування на обробку матеріалів (Spacelab-J), який вилетів на борт STS-47 у 1992 році. Вона також виконувала функції резервної фахівчині з корисного навантаження для місії Neurolab (STS-90). Мукай загалом провела понад 566 годин у космосі. Вона вилетіла на борту STS-65 в 1994 році і STS-95 в 1998 році. Тіакі є першою японкою, яка літала в космос, і першою громадянкою Японії (серед обох статей), що літала двічі.

Наоко Ямадзакі стала другою японкою, яка полетіла в космос, запуск відбувся 5 квітня 2010 року на шаттлі Discovery як частина місії STS-131. Астронастка повернулася на Землю 20 квітня 2010 року. Ямадзакі працювала над проектами розвитку апаратних засобів МКС у 1990-х роках. Вона є аерокосмічною інженеркою з магістерським ступенем у цій галузі. Була обрана для навчання космонавтів в 1999 році і сертифікована до 2001 року. Була спеціалісткою місії під час космічного польоту 2010 року і провела 362 години в космосі. Ямадзакі працювала над робототехнікою і пройшла через реорганізацію японської організації космічних польотів у 2003 році, коли NASDA (Національне агентство розвитку космосу) об'єдналася з ISAS (Інститут космічної та астронавтичної науки) і NAL (Національна аерокосмічна лабораторія Японії). Нова організація отримала назву JAXA (Японське агентство аерокосмічних досліджень).

Китай ред.

У 2012 році китайська космічна програма відправила в космос першу зі своїх астронавток.

Лю Ян, перша китайська жінка в космосі

До перших кандидаток в астронавти в Китаї, обраних в 2010 році з числа льотчиць-винищувачок, висувалися вимоги: перебувати в шлюбі і мати дітей. На той час китайці стверджували, що одружені жінки «більш фізично і психологічно зрілі» і що вимога мати дітей була викликана побоюваннями, що космічний політ шкодить жіночим репродуктивним органам (включаючи ембріони). Відзначалася також невідома природа впливу космічного польоту на жінок. Тим не менш, директор Китайського астронавт-центру заявив, що шлюб — це перевага, але не суворе обмеження. Частиною настільки суворих вимог було те, що це був перший відбір астронавток, і намагання бути «надзвичайно обережними». Перша астронавтка Китаю, Лю Ян, на час свого польоту в червні 2012 року була одружена, але дітей не мала.

Представниці інших національностей ред.

Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2020)

Жінки і космічний туризм ред.

Ануше Ансарі демонструє рослини, вирощені у Модулі обслуговування «Зірка» МКС

Ануше Ансарі була четвертою самостійною космічною мандрівницею і першою жінкою, яка профінансувала свій політ і таким чином потрапила на Міжнародну космічну станцію. Вона полетіла у космос на космічному кораблі «Союз ТМА-9» з космодрому Байконур 18 вересня 2006 року о 08:09 MSD (04:09 UTC), пристикувалася з МКС в 9:21 MSD (05:21 UTC) 20 вересня і повернулася на Землю 21 квітня, 2007 р. «Союз ТМА-9»[en] разом з Ансарі перевозив дві третини експедиції 14 МКС до космічної станції. Ансарі провела кілька експериментів від імені Європейського космічного агентства.

До 2015 року чотирьох жінок класифіковано як «учасниць космічних польотів»: Гелен Шарман, Клауді Еньєре, Ануше Ансарі та Ї Со-йон.

Впливи космосу на жіноче здоров'я ред.

Наукові дослідження самиць амфібій та ссавців зазвичай не виявляють негативного впливу від короткочасних космічних місій. Менструація не спричинює проблем у космосі. Вплив тривалих космічних подорожей на жіночу репродукцію невідомий.

Фізичний вплив невагомості на жінок ред.

Астронавтка Марша Івінс демонструє вплив невагомості в космосі на волосся

Астронавтки стикаються з тими ж загальними фізичними ефектами космічних подорожей, що й астронавти. Це стосується фізіологічних змін внаслідок невагомості, таких як: втрата кісткової і м'язової маси, загроза здоров'ю від космічного випромінювання[en], небезпеки, пов'язані з вакуумом і температурою, а також психічного стресу.

Доповіді НАСА спочатку стверджували, що менструація може створити серйозні ризики для здоров'я в космосі або матиме негативний вплив на продуктивність, хоча зараз вона розглядається як звичайна річ.

І чоловіки, і жінки страждають від радіації. З огляду на це є раковий ризик для ендометрію, яєчників і молочних залоз. На основі цих тверджень жінки в НАСА на даний час можуть перебувати у космосі лише половину часу в порівнянні з чоловіками, що обмежує їхні кар'єрні можливості.

Наукове вивчення вагітності в космосі ред.

Порівняння доз випромінювання, включаючи кількість, виявлену у польоті з Землі на Марс за допомогою РАД на ПМП (2011—2013).

НАСА забороняє вагітним астронавткам літати в космос, саме тому в космосі (станом на 2003 рік) досі не було вагітних жінок. Проте наукові експерименти стосувалися деяких аспектів вагітності.

Випромінювання викликає занепокоєння щодо вагітності. Для повітряних перевезень Федеральна авіаційна адміністрація США рекомендує обмеження на 1 мЗв для вагітності і не більше 0,5 мЗв на місяць. Астронавти на місіях Apollo і Skylab отримали в середньому 1,2 мЗв / добу і 1,4 мЗв / день відповідно. Доза випромінювання на МКС становить у середньому 0,4 мЗв на добу (150 мЗв на рік). Дослідження, опубліковане в 2005 році в International Journal of Impotence Research, стверджує, що короткочасні місії (не більше дев'яти днів) не впливають на «здатність астронавток зачати і виносити здорових дітей». В іншому експерименті в жаби Xenopus laevis успішно пройшов процес овуляції в космосі.

Радіаційний захист відзначають як проблему колонізації космосу, оскільки діти астронавток могли бути в майбутньому безплідними, якщо астронавтка піддавалася завеликому іонізуючому випромінюванню на етапах вагітності. Іонізуюче випромінювання може знищити яйцеклітини жіночого плоду в тілі вагітної, роблячи потомство безплідним.

Вчені провели експерименти з вагітності у ссавців, що не належать до класу людини. Космічні місії, які вивчали «відтворення і вирощування ссавців», включають Kosmos 1129 і 1154, як місії Shuttle STS-66, 70, 72 і 90. Радянський експеримент в 1983 році показав, що щуриха, яка перебувала в космосі під час вагітності, потім привела здорове потомство; немовлята були «тонші і слабші, ніж земні, і трохи відставали у розвитку», хоча надалі добре розвивалися й наздогнали у розвитку земних ровесників.

Лактація й вигодовування ред.

Місія космічного корабля 1998 року показала, що матері гризунів Rattus або не виробляли достатньо молока, або не годували потомство у космосі. Пізніше дослідження на вагітних щурихах показало, що тварини успішно народили і лактація проходила нормально.

На 2006 рік дітей у космосі не народжувалося. Тим не менш, ідея дітей у космосі сприймається досить серйозно, і навіть деякі вчені обговорювали, як писати навчальні програми для дітей у сім'ях космонавтів.

Радіація ред.

Чоловіки і жінки в космічній колонії сфери Бернала (призначена утримувати тиск повітря і забезпечувати оптимальну масову ефективність для захисту від випромінювання)

Сучасні космічні подорожі та авіаперевезення піддають людей підвищеному випромінюванню з космосу, включаючи космічні промені і сонячні спалахи.

The United States FAA вимагає від авіакомпаній надавати льотним екіпажам інформацію про космічне випромінювання, а рекомендація Міжнародної комісії з радіологічного захисту для широкої громадськості — не більше 1 мЗв на рік. Крім того, багато авіакомпаній не дозволяють вагітним членкиням екіпажу літака здійснювати польоти, щоб дотримуватися європейської директиви. FAA має рекомендований ліміт 1 mSv для вагітної жінки, і не більше 0,5 мЗв на місяць.

Високоенергетичні заряджені ядра масивних частинок solar proton events (SPE) і галактичних космічних променів з космічних джерел блокуються магнітним полем Землі, але становлять серйозну загрозу для здоров'я астронавтів(-ок), які подорожують на Місяць і в будь-яке віддалене місце за межами орбіти Землі. Відомо, що високозаряджені іони HZE є надзвичайно шкідливими, хоча протони складають переважну більшість галактичних космічних променів. Докази свідчать про наявні в минулому рівні радіації подій сонячних частинок (SPE), які були б смертельними для незахищених космонавтів(-ок).

Політ на Марс із сучасними технологіями може бути пов'язаний з роботою Mars Science Laboratory, яка протягом 180-денної подорожі оцінила випромінювання приблизно у 300 мЗв, що було б еквівалентом 24 сканувань КТ або «15 разів щорічної межі випромінювання для працівника(-ці) на атомній електростанції». Німецькі стандарти для вагітних встановлюють межу 50 мЗв / рік для гонад (яєчників) і матки й 150 мЗв / рік для грудей. Для вагітної жінки радіація підвищує ризик виникнення раку плоду.

Однією з проблем радіаційного опромінення під час космічних польотів для вагітних є можлива безплідність майбутніх дітей. В утробі розвиваються репродуктивні органи плоду, чутливі до радіації; плід будь-якої статі може бути безплідним. Жіночий плід уразливий тим, що яєчники, які розвиваються під час вагітності матері, можуть бути пошкоджені, тому, якщо у неї є діти, вони можуть бути безплідними через негативний вплив в утробі матері[прояснити].

Смертельні випадки ред.

Екіпаж STS-51-L загинув під час аварії Челленджера, включаючи Джудіт Рєзнік і Крісту МакОліфф.

Спеціалістка з корисного навантаження Кріста МакАліффе і фахівчиня місії Джудіт Рєзнік стали першими жінками, які померли на космічній орбіті, менш ніж через 2 хвилини після запуску «Челленджера».

У катастрофі космічного корабля «Колумбія» 2003 року екіпаж також загинув, включаючи фахічинь місії Калпану Чавлу та Лорел Кларк.

Див. також ред.

Список літератури ред.

  1. Weitekamp, Margaret A.; Garber, Steve. . NASA. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 17 червня 2019. 
  2. Ryan, Michael. . People. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 5 грудня 2013. 
  3. . International Space Station. NASA. 9 травня 2013. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  4. Foster, Amy E. (December 2011). . Baltimore, Maryland: The Johns Hopkins University Press. с. 146. ISBN 978-1-4214-0195-9. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  5. Kramer, A. (2 липня 2013). . The New York Times. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 17 червня 2019. 
  6. ↑ Garber, Stephen (July 2017). . NASA History Program Office. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 5 березня 2018. 
  7. . BBC News. 26 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014. 
  8. Wade, Mark. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 21 листопада 2009. 
  9. . SPACE.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 7 липня 2016. 
  10. ↑ Dunbar, Brian (5 грудня 2016). . У Whiting, Melanie. NASA. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2016. 
  11. Robbins, Gary (29 серпня 2016). . The San Diego Union-Tribune. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016. 
  12. Foust, Jeff (19 листопада 2007). . The Space Review. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  13. . Sault History Online. Sault Ste. Marie Public Library. 2008. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 17 квітня 2011. 
  14. . Inventive Women. Inventive Women Inc. 2006. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. 
  15. Astronaut Bio: Chiaki Mukai. NASA. October 2003. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 17 червня 2019. 
  16. Harwood, William. «Shuttle Lifts Off for Space Station» [ 24 вересня 2019 у Wayback Machine.], The New York Times, New York City, April 5, 2010. Retrieved on 2010-04-05.
  17. . Reuters UK. 11 листопада 2008. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 18 листопада 2008. 
  18. JAXA (11 листопада 2008). . Japan Aerospace Exploration Agency. Архів оригіналу за 13 грудня 2009. Процитовано 18 листопада 2008. 
  19. NASA (2008). . NASA. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 25 жовтня 2008. 
  20. ↑ . National Aeronautics and Space Administration. April 2010. Архів оригіналу за липня 26, 2015. Процитовано 7 січня 2017. 
  21. ↑ Brenhouse, Hillary (25 березня 2010). . TIME. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 17 червня 2019. 
  22. . CCTV News. CNTV. 16 червня 2012. Архів оригіналу за грудень 13, 2014. Процитовано 17 червня 2012. 
  23. 孙兰兰 贾磊 (13 червня 2012). . News.ifeng.com. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 18 червня 2012. 
  24. Amos, Jonathan (16 червня 2012). . BBC. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 16 червня 2012. 
  25. Ansari, Anousheh; Hickam, Homer (2 березня 2010). . St. Martin's Press. ISBN 9780230105799. Архів оригіналу за березня 9, 2014. Процитовано червня 17, 2019. 
  26. ↑ . International Space Center. European Space Agency. 12 вересня 2006. Архів оригіналу за 6 листопада 2006. Процитовано 22 вересня 2006. 
  27. Teitel, Amy Shira (10 червня 2016). . Popular Science (Bonnier Corporation). Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано January 7, 2017. 
  28. Beck, Julie (21 квітня 2016). . The Atlantic. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано January 7, 2016. 
  29. Kramer, Miriam (27 серпня 2013). . Space.com. Purch. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017. 
  30. Kerr, Richard (31 травня 2013). Radiation Will Make Astronauts' Trip to Mars Even Riskier. Science 340 (6136): 1031. PMID 23723213. doi:10.1126/science.340.6136.1031. 
  31. Zeitlin, C. (31 травня 2013). Measurements of Energetic Particle Radiation in Transit to Mars on the Mars Science Laboratory. Science 340 (6136): 1080–1084. Bibcode:2013Sci...340.1080Z. PMID 23723233. doi:10.1126/science.1235989. 
  32. Chang, Kenneth (30 травня 2013). . New York Times. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 31 травня 2013. 
  33. Gelling, Cristy (29 червня 2013). . Science News 183 (13): 8. doi:10.1002/scin.5591831304. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 8 липня 2013. 
  34. Foster, p. 139.
  35. ↑ Stierwalt, Sabrina (May 2006). . Ask an Astronomer. Cornell University. Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 17 червня 2019. 
  36. ↑ Davis, Jeffrey R.; Johnson, Robert; Stepanek, Jan та ін., ред. (2008). (вид. Fourth). с. 221–230. ISBN 9780781774666. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 7 січня 2017. 
  37. ↑ Cucinotta, Francis A. Table-4. Average dose (D) or dose-rate recorded by dosimetry badge and estimates of the effective doses, E received by crews in NASA programs through 2004. . с. 22. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 9 січня 2014. Процитовано 1 лютого 2014. 
  38. W., Anderson, Rupert. The cosmic compendium : space medicine. [Place of publication not identified]. ISBN 9781329052000. OCLC 935213314. 
  39. Ronca, p. 218.
  40. ↑ Taylor, Jerome (14 лютого 2011). . The Independent. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  41. Ronca, April E. (15 липня 2003). Mammalian Development in Space. У Cogoli, Augusto. Advances in Space Biology and Medicine 9. Elsevier Science B.V. с. 219. ISBN 978-0-444-51353-3. 
  42. Ronca, p. 222.
  43. . Chicago Tribune. 29 квітня 1998. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 17 червня 2019. 
  44. Britton, Alan (4 листопада 2010). . У Landfester, Ulrike; Remuss, Nina-Louisa; Schrogl, Kai-Uwe та ін. Humans in Outer Space: Interdisciplinary Perspectives. с. 65. ISBN 9783709102800. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 17 червня 2019. 
  45. O'Neill, Gerard K. The High Frontier: Human Colonies in Space, third edition. Apogee Books, 2000.
  46. Battersby, Stephen (21 березня 2005). . New Scientist. Reed Business Information Ltd. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 17 червня 2019. 
  47. Gifford, Sheyna E. (18 лютого 2014). . Astrobiology Magazine (National Aeronautics and Space Administration). Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано January 7, 2017. 
  48. Koelzer, Winfried (January 2011). . Glossary of nuclear terms. European Nuclear Society. Архів оригіналу за листопада 13, 2016. Процитовано 7 січня 2017. 
  49. . NSW Agency for Clinical Innovation. September 2012. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017. 
  50. Lathers, Marie (2010). Space Oddities: Women and Outer Space in Popular Film and Culture, 1960-2000. The Continuum International Publishing Group. с. 106. ISBN 978-1-4411-9049-9. 
  51. Corrigan, Grace George (2000). A Journal for Christa: Christa McAuliffe, Teacher in Space. Lincoln, NE: University of Nebraska Press. с. 123. ISBN 9780803264113. 
  52. . NASA. 22 жовтня 2004. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 17 червня 2019. 
  53. (Corrigan, 2000)
  54. Burgess, Colin; Corrigan, Grace George (2000). Teacher in space: Christa McAuliffe and the Challenger legacy. Lincoln, NE: University of Nebraska Press. ISBN 978-0-8032-6182-2. 
  55. . February 2013. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 

Посилання ред.

В іншому мовному розділі є повніша стаття Women in space(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhinki bagatoh nacionalnostej pracyuvali v kosmosi Pershoyu zhinkoyu v kosmosi stala radyanska kosmonavtka Valentina Tereshkova zdijsnivshi polit u 1963 roci Aktivnishe programi kosmichnih polotiv pochali vklyuchati zhinok lishe z 1980 h Bilshist astronavtok buli gromadyankami SShA z misiyami na kosmichnomu shattli ta na Mizhnarodnij kosmichnij stanciyi Aktivni kosmichni programi yaki vklyuchayut astronavtok pidtrimuyut Kitaj Rosiya ta SShA Kanada Franciya Indiya Iran Italiya Yaponiya Pivdenna Koreya ta Velika Britaniya vidpravlyayut zhinok na orbitu u skladi mizhnarodnih ekipazhiv Portret astronavtki NASA Dzhessiki Meyir u pozakorabelnomu mobilnomu zasobi skafandr 2018 Zhinki u kosmosi stikayutsya z bagatma timi zh problemami z yakimi j choloviki fizichni trudnoshi vnaslidok nezemnih umov psihologichni naslidki izolyaciyi ta podilu chogo Zmist 1 Uchast zhinok u kosmichnih programah 1 1 Radyanskij Soyuz 1 1 1 Postradyanska Rosiya 1 2 SShA 1 3 Kanada 1 4 Yaponiya 1 5 Kitaj 1 6 Predstavnici inshih nacionalnostej 2 Zhinki i kosmichnij turizm 3 Vplivi kosmosu na zhinoche zdorov ya 3 1 Fizichnij vpliv nevagomosti na zhinok 3 2 Naukove vivchennya vagitnosti v kosmosi 3 3 Laktaciya j vigodovuvannya 3 4 Radiaciya 3 5 Smertelni vipadki 4 Div takozh 5 Spisok literaturi 6 PosilannyaUchast zhinok u kosmichnih programah red nbsp Mej Dzhemison v kosmichnij laboratoriyi na bortu STS 47 1992Persha zhinka Valentina Tereshkova zdijsnila polit u kosmos v 1963 roci ale vprodovzh nastupnih 20 rokiv inshih astronavtok ne bulo I hocha ryad amerikanok projshli vidbir v astronavtki na pochatku 1960 h voni ne mali prava buti astronavtkami oskilki dlya cogo vimagalosya buti vijskovimi pilotami viprobuvachami kar yera yakih todi ne bula dostupna dlya zhinok 1 NASA vidkrila kosmichnu programu dlya zhinok zayavnic u 1978 roci u vidpovid na novi antidiskriminacijni zakoni odnak suspilne sprijnyattya kosmonavtok prijshlo zi znachnim zapiznennyam Koli Salli Rajd stala pershoyu amerikanskoyu kosmonavtkoyu sho vijshla v kosmos presa zadavala yij seksistski pitannya pro yiyi reproduktivni organi i chi plakatime vona yaksho na roboti shos pide ne tak 2 Zhinki z ditmi stikayutsya z pitannyami pro te yak voni zrivnyayutsya z tradicijnimi ochikuvannyami materinstva 3 Shennon Lusid odna z pershih amerikanskih astronavtok zgaduye zapitannya presi pro te yak yiyi diti povodyat sebe poki matir v kosmosi 4 V sferi kosmichnih doslidzhen chasto ochikuyetsya sho same zhinki vidpovidalni za vihovannya ditej i ce mozhe vplinuti na yihnyu kar yeru 5 Radyanskij Soyuz red nbsp Valentina Tereshkova persha zhinka v kosmosi 1969Pershoyu zhinkoyu v kosmosi bula radyanska kosmonavtka Valentina Tereshkova yaka rozpochala misiyu na kosmichnomu korabli Vostok 6 16 chervnya 1963 roku Drugoyu zhinkoyu yaka poletila v kosmos bula takozh radyanska kosmonavtka Svitlana Savicka v 1982 roci na kosmichnomu korabli Soyuz T 7 Savicka stala pershoyu zhinkoyu sho poletila v kosmos dvichi vdruge na kosmichnomu korabli Soyuz T 12 25 lipnya 1984 roku i pershoyu zhinkoyu yaka vijshla u vidkritij kosmos de provela 3 godini 35 hvilin pid chas zdijsnennya pozakorabelnoyi diyalnisti EVA za mezhami kosmichnoyi stanciyi Salyut 7 na Soyuzi T 12 6 Postradyanska Rosiya red Rosiyanka Olena Kondakova stala pershoyu zhinkoyu yaka zdijsnila poloti yak za programoyu Soyuz tak i na kosmichnomu shattli Olena Syerova stala pershoyu rosijskoyu kosmonavtkoyu yaka vidvidala Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu 26 veresnya 2014 roku 7 Rosijska kosmichna programa takozh vklyuchala v sebe mizhnarodnih kosmonavtok Gelen Sharman z Velikoyi Britaniyi 1991 r Klodi Enyere z Franciyi 1996 i 2001 rr Anushe Ansari z Iranu 2006 r Yi So jon z Pivdennoyi Koreyi 2008 r I Samantu Kristoforetti z Italiyi 2014 SShA red nbsp Trejsi Koldvel Dajson oglyadaye Zemlyu z MKS Kupol 2010 nbsp Dzhudit Ryeznik yak specialistka kosmichnoyi misiyi na bortu kosmichnogo korablya Discovery v 1984 rociSpolucheni Shtati ne mali astronavtok azh do 1983 roku koli astronavtka Salli Rajd rozpochala robotu u skladi somoyi misiyi kosmichnogo chovna STS 7 Vidtodi ponad 40 amerikanok zdijsnili poloti v kosmos Bilshist rejsiv vikonuvalasya na riznih kosmichnih korablyah z 1983 po 2011 roki nbsp Ketrin Kolman graye na flejti na bortu MKS 2011Salli Rajd bula tretoyu zhinkoyu yaka poletila v kosmos 6 Polit zdijsnila na STS 7 z 18 po 24 chervnya 1983 roku 6 Dzhudit Ryeznik bula drugoyu amerikanskoyu zhinkoyu v kosmosi i chetvertoyu zhinkoyu v kosmichnomu prostori yak specialistka misiyi na Diskaveri z serpnya po veresen 1984 roku 8 Vona pomerla mensh nizh cherez pivtora roku koli kosmichnij shatl Chellendzher zaznav katastrofi Pershoyu zhinkoyu u skladi ekipazhu MKS bula Syuzen Helms u ekspediciyi 2 yaka trivala z bereznya 2001 roku do serpnya 2001 roku 6 Astronavtka SShA NASA Ketlin Rubins stala 60 oyu zhinkoyu sho litala v kosmos vona virushila na Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu 6 lipnya 2016 roku v yakosti inzhenerki u ekspediciyi 48 i ekspediciyi 49 9 i povernulasya v zhovtni 2016 roku provivshi 12 godin i 46 hvilin na EVA i 115 dniv u kosmosi i 12 godin i 46 hvilin u kosmosi 10 Pid chas svogo perebuvannya na MKS Ketlin takozh provela chislenni eksperimenti v tomu chisli i v oblasti biologiyi 10 Vona bula pershoyu lyudinoyu yaka vivchala sekventuvannya DNK v kosmosi 11 Krim amerikanskih gromadyan amerikanski raketi zapuskali j mizhnarodnih kosmonavtok Roberta Bondar 1992 r i Dzhuli Pajyet v 1999 i 2009 rr z Kanadi Kalpana Chavla z Indiyi 1997 i 2003 rr Tiaki Mukaj v 1994 i 1998 rr i Naoko Yamadzaki 2010 r z Yaponiyi u ramkah kosmichnoyi programi SShA Ryad visokopostavlenih zhinok zavzhdi viyavlyali interes do kosmichnih program i vsebichno yim spriyali Tak na pochatku 2000 h rokiv Lori Garver en iniciyuvala proekt komercijnogo privatnogo kosmichnogo polotu en z proektom AstroMom tomu sho stvorennya civilizaciyi u kosmosi bulo b odniyeyu z najvazhlivishih rechej yaki mi mogli b zrobiti v nashomu zhitti 12 Kanada red nbsp Kanadska kosmonavtka Zhuli Payett v kosmosi v 2009 roci STS 127 Roberta Bondar bula pershoyu kanadkoyu i drugoyu gromadyankoyu Kanadi v kosmosi Vona zdijsnila polit na kosmichnomu shattli Discovery u sichni 1992 roku 13 She odna kanadska kosmonavtka Dzhuli Pajyett z Monrealya Pajyett vhodila do skladu ekipazhu STS 96 yakij zdijsniv polit na kosmichnomu shattli Discovery z 27 travnya po 6 chervnya 1999 roku Pid chas misiyi ekipazh zdijsniv pershe ruchne stikuvannya kosmichnogo korablya z Mizhnarodnoyu kosmichnoyu stanciyeyu i zabezpechiv dostavku chotiroh tonn neobhidnih postavok na MKS Pajyett pracyuvala v yakosti specialistki misiyi Yiyi golovna vidpovidalnist polyagala u spravnij roboti robototehniki Canadarm na MKS 14 Dzhuli Pajyett prijnyala prisyagu yak 29 j general gubernatorka Kanadi 2 zhovtnya 2017 roku Yaponiya red nbsp Naoko Yamadzaki v kosmichnomu centri NASA Johnson 2009U 1985 roci yaponka Tiaki Mukaj bula obrana odniyeyu z troh kandidatok na posadu specialistki z korisnogo navantazhennya en dlya pershogo viprobuvannya na obrobku materialiv Spacelab J yakij viletiv na bort STS 47 u 1992 roci Vona takozh vikonuvala funkciyi rezervnoyi fahivchini z korisnogo navantazhennya dlya misiyi Neurolab STS 90 Mukaj zagalom provela ponad 566 godin u kosmosi Vona viletila na bortu STS 65 v 1994 roci i STS 95 v 1998 roci Tiaki ye pershoyu yaponkoyu yaka litala v kosmos i pershoyu gromadyankoyu Yaponiyi sered oboh statej sho litala dvichi 15 Naoko Yamadzaki stala drugoyu yaponkoyu yaka poletila v kosmos zapusk vidbuvsya 5 kvitnya 2010 roku na shattli Discovery yak chastina misiyi STS 131 Astronastka povernulasya na Zemlyu 20 kvitnya 2010 roku 16 17 18 19 Yamadzaki pracyuvala nad proektami rozvitku aparatnih zasobiv MKS u 1990 h rokah Vona ye aerokosmichnoyu inzhenerkoyu z magisterskim stupenem u cij galuzi 20 Bula obrana dlya navchannya kosmonavtiv v 1999 roci i sertifikovana do 2001 roku 20 Bula specialistkoyu misiyi pid chas kosmichnogo polotu 2010 roku i provela 362 godini v kosmosi 20 Yamadzaki pracyuvala nad robototehnikoyu i projshla cherez reorganizaciyu yaponskoyi organizaciyi kosmichnih polotiv u 2003 roci koli NASDA Nacionalne agentstvo rozvitku kosmosu ob yednalasya z ISAS Institut kosmichnoyi ta astronavtichnoyi nauki i NAL Nacionalna aerokosmichna laboratoriya Yaponiyi 20 Nova organizaciya otrimala nazvu JAXA Yaponske agentstvo aerokosmichnih doslidzhen 20 Kitaj red U 2012 roci kitajska kosmichna programa vidpravila v kosmos pershu zi svoyih astronavtok nbsp Lyu Yan persha kitajska zhinka v kosmosiDo pershih kandidatok v astronavti v Kitayi obranih v 2010 roci z chisla lotchic vinishuvachok visuvalisya vimogi perebuvati v shlyubi i mati ditej 21 Na toj chas kitajci stverdzhuvali sho odruzheni zhinki bilsh fizichno i psihologichno zrili i sho vimoga mati ditej bula viklikana poboyuvannyami sho kosmichnij polit shkodit zhinochim reproduktivnim organam vklyuchayuchi embrioni 21 Vidznachalasya takozh nevidoma priroda vplivu kosmichnogo polotu na zhinok 21 Tim ne mensh direktor Kitajskogo astronavt centru zayaviv sho shlyub ce perevaga ale ne suvore obmezhennya 22 Chastinoyu nastilki suvorih vimog bulo te sho ce buv pershij vidbir astronavtok i namagannya buti nadzvichajno oberezhnimi 21 Persha astronavtka Kitayu Lyu Yan na chas svogo polotu v chervni 2012 roku bula odruzhena ale ditej ne mala 23 24 Predstavnici inshih nacionalnostej red Gelen Sharman Klodi Enyere Yi So jon Samanta KristoforettiCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2020 Zhinki i kosmichnij turizm red nbsp Anushe Ansari demonstruye roslini virosheni u Moduli obslugovuvannya Zirka MKSAnushe Ansari bula chetvertoyu samostijnoyu kosmichnoyu mandrivniceyu i pershoyu zhinkoyu yaka profinansuvala svij polit i takim chinom potrapila na Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu Vona poletila u kosmos na kosmichnomu korabli Soyuz TMA 9 25 z kosmodromu Bajkonur 18 veresnya 2006 roku o 08 09 MSD 04 09 UTC pristikuvalasya z MKS v 9 21 MSD 05 21 UTC 20 veresnya i povernulasya na Zemlyu 21 kvitnya 2007 r Soyuz TMA 9 en razom z Ansari perevoziv dvi tretini ekspediciyi 14 MKS do kosmichnoyi stanciyi 26 Ansari provela kilka eksperimentiv vid imeni Yevropejskogo kosmichnogo agentstva 26 Do 2015 roku chotiroh zhinok klasifikovano yak uchasnic kosmichnih polotiv Gelen Sharman Klaudi Enyere Anushe Ansari ta Yi So jon 6 Vplivi kosmosu na zhinoche zdorov ya red Naukovi doslidzhennya samic amfibij ta ssavciv zazvichaj ne viyavlyayut negativnogo vplivu vid korotkochasnih kosmichnih misij Menstruaciya ne sprichinyuye problem u kosmosi Vpliv trivalih kosmichnih podorozhej na zhinochu reprodukciyu nevidomij Fizichnij vpliv nevagomosti na zhinok red nbsp Astronavtka Marsha Ivins demonstruye vpliv nevagomosti v kosmosi na volossyaAstronavtki stikayutsya z timi zh zagalnimi fizichnimi efektami kosmichnih podorozhej sho j astronavti Ce stosuyetsya fiziologichnih zmin vnaslidok nevagomosti takih yak vtrata kistkovoyi i m yazovoyi masi zagroza zdorov yu vid kosmichnogo viprominyuvannya en nebezpeki pov yazani z vakuumom i temperaturoyu a takozh psihichnogo stresu Dopovidi NASA spochatku stverdzhuvali sho menstruaciya mozhe stvoriti serjozni riziki dlya zdorov ya v kosmosi abo matime negativnij vpliv na produktivnist hocha zaraz vona rozglyadayetsya yak zvichajna rich 27 28 I choloviki i zhinki strazhdayut vid radiaciyi Z oglyadu na ce ye rakovij rizik dlya endometriyu yayechnikiv i molochnih zaloz Na osnovi cih tverdzhen zhinki v NASA na danij chas mozhut perebuvati u kosmosi lishe polovinu chasu v porivnyanni z cholovikami sho obmezhuye yihni kar yerni mozhlivosti 29 Naukove vivchennya vagitnosti v kosmosi red nbsp Porivnyannya doz viprominyuvannya vklyuchayuchi kilkist viyavlenu u poloti z Zemli na Mars za dopomogoyu RAD na PMP 2011 2013 30 31 32 33 NASA zaboronyaye vagitnim astronavtkam litati v kosmos 34 same tomu v kosmosi stanom na 2003 rik dosi ne bulo vagitnih zhinok 35 Prote naukovi eksperimenti stosuvalisya deyakih aspektiv vagitnosti 35 Viprominyuvannya viklikaye zanepokoyennya shodo vagitnosti Dlya povitryanih perevezen Federalna aviacijna administraciya SShA rekomenduye obmezhennya na 1 mZv dlya vagitnosti i ne bilshe 0 5 mZv na misyac 36 Astronavti na misiyah Apollo i Skylab otrimali v serednomu 1 2 mZv dobu i 1 4 mZv den vidpovidno 37 Doza viprominyuvannya na MKS stanovit u serednomu 0 4 mZv na dobu 37 150 mZv na rik 38 Doslidzhennya opublikovane v 2005 roci v International Journal of Impotence Research stverdzhuye sho korotkochasni misiyi ne bilshe dev yati dniv ne vplivayut na zdatnist astronavtok zachati i vinositi zdorovih ditej 21 V inshomu eksperimenti v zhabi Xenopus laevis uspishno projshov proces ovulyaciyi v kosmosi 39 Radiacijnij zahist vidznachayut yak problemu kolonizaciyi kosmosu oskilki diti astronavtok mogli buti v majbutnomu bezplidnimi yaksho astronavtka piddavalasya zavelikomu ionizuyuchomu viprominyuvannyu na etapah vagitnosti 40 Ionizuyuche viprominyuvannya mozhe znishiti yajceklitini zhinochogo plodu v tili vagitnoyi roblyachi potomstvo bezplidnim 40 Vcheni proveli eksperimenti z vagitnosti u ssavciv sho ne nalezhat do klasu lyudini 41 Kosmichni misiyi yaki vivchali vidtvorennya i viroshuvannya ssavciv vklyuchayut Kosmos 1129 i 1154 yak misiyi Shuttle STS 66 70 72 i 90 42 Radyanskij eksperiment v 1983 roci pokazav sho shuriha yaka perebuvala v kosmosi pid chas vagitnosti potim privela zdorove potomstvo nemovlyata buli tonshi i slabshi nizh zemni i trohi vidstavali u rozvitku hocha nadali dobre rozvivalisya j nazdognali u rozvitku zemnih rovesnikiv 35 Laktaciya j vigodovuvannya red Misiya kosmichnogo korablya 1998 roku pokazala sho materi grizuniv Rattus abo ne viroblyali dostatno moloka abo ne goduvali potomstvo u kosmosi 43 Piznishe doslidzhennya na vagitnih shurihah pokazalo sho tvarini uspishno narodili i laktaciya prohodila normalno 35 Na 2006 rik ditej u kosmosi ne narodzhuvalosya 35 Tim ne mensh ideya ditej u kosmosi sprijmayetsya dosit serjozno i navit deyaki vcheni obgovoryuvali yak pisati navchalni programi dlya ditej u sim yah kosmonavtiv 44 Radiaciya red nbsp Choloviki i zhinki v kosmichnij koloniyi sferi Bernala priznachena utrimuvati tisk povitrya i zabezpechuvati optimalnu masovu efektivnist dlya zahistu vid viprominyuvannya 45 Suchasni kosmichni podorozhi ta aviaperevezennya piddayut lyudej pidvishenomu viprominyuvannyu z kosmosu vklyuchayuchi kosmichni promeni i sonyachni spalahi 36 The United States FAA vimagaye vid aviakompanij nadavati lotnim ekipazham informaciyu pro kosmichne viprominyuvannya a rekomendaciya Mizhnarodnoyi komisiyi z radiologichnogo zahistu dlya shirokoyi gromadskosti ne bilshe 1 mZv na rik 36 Krim togo bagato aviakompanij ne dozvolyayut vagitnim chlenkinyam ekipazhu litaka zdijsnyuvati poloti shob dotrimuvatisya yevropejskoyi direktivi 36 FAA maye rekomendovanij limit 1 mSv dlya vagitnoyi zhinki i ne bilshe 0 5 mZv na misyac 36 Visokoenergetichni zaryadzheni yadra masivnih chastinok solar proton events SPE i galaktichnih kosmichnih promeniv z kosmichnih dzherel blokuyutsya magnitnim polem Zemli ale stanovlyat serjoznu zagrozu dlya zdorov ya astronavtiv ok yaki podorozhuyut na Misyac i v bud yake viddalene misce za mezhami orbiti Zemli Vidomo sho visokozaryadzheni ioni HZE ye nadzvichajno shkidlivimi hocha protoni skladayut perevazhnu bilshist galaktichnih kosmichnih promeniv Dokazi svidchat pro nayavni v minulomu rivni radiaciyi podij sonyachnih chastinok SPE yaki buli b smertelnimi dlya nezahishenih kosmonavtiv ok 46 Polit na Mars iz suchasnimi tehnologiyami mozhe buti pov yazanij z robotoyu Mars Science Laboratory yaka protyagom 180 dennoyi podorozhi ocinila viprominyuvannya priblizno u 300 mZv sho bulo b ekvivalentom 24 skanuvan KT abo 15 raziv shorichnoyi mezhi viprominyuvannya dlya pracivnika ci na atomnij elektrostanciyi 47 Nimecki standarti dlya vagitnih vstanovlyuyut mezhu 50 mZv rik dlya gonad yayechnikiv i matki j 150 mZv rik dlya grudej 48 Dlya vagitnoyi zhinki radiaciya pidvishuye rizik viniknennya raku plodu 49 Odniyeyu z problem radiacijnogo oprominennya pid chas kosmichnih polotiv dlya vagitnih ye mozhliva bezplidnist majbutnih ditej 40 V utrobi rozvivayutsya reproduktivni organi plodu chutlivi do radiaciyi plid bud yakoyi stati mozhe buti bezplidnim 40 Zhinochij plid urazlivij tim sho yayechniki yaki rozvivayutsya pid chas vagitnosti materi mozhut buti poshkodzheni tomu yaksho u neyi ye diti voni mozhut buti bezplidnimi cherez negativnij vpliv v utrobi materi proyasniti 40 Smertelni vipadki red nbsp Ekipazh STS 51 L zaginuv pid chas avariyi Chellendzhera vklyuchayuchi Dzhudit Ryeznik i Kristu MakOliff Specialistka z korisnogo navantazhennya Krista MakAliffe i fahivchinya misiyi Dzhudit Ryeznik stali pershimi zhinkami yaki pomerli na kosmichnij orbiti mensh nizh cherez 2 hvilini pislya zapusku Chellendzhera 50 51 52 53 54 U katastrofi kosmichnogo korablya Kolumbiya 2003 roku ekipazh takozh zaginuv vklyuchayuchi fahichin misiyi Kalpanu Chavlu ta Lorel Klark 55 Div takozh red Spisok kosmonavtok Spisok astronomok Zhinki v nauci Spisok doslidnic ta mandrivnic Spisok kosmichnih mandrivnikiv za nacionalnistyu en Seks u kosmosi Maksimalno absorbuyuchij odyag odyag NASA shob dopomogti utrimati produkti zhittyediyalnosti tila pid chas kosmichnogo polotu dlya cholovikiv i zhinok Merkurij 13Spisok literaturi red Weitekamp Margaret A Garber Steve Lovelace s Woman in Space Program NASA Arhiv originalu za 20 lipnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2019 Ryan Michael A Ride in Space NASA Sally Ride People Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 5 grudnya 2013 Astronaut Mom Karen Nyberg Prepares for Mission and Motherhood 255 Miles Up International Space Station NASA 9 travnya 2013 Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Foster Amy E December 2011 Integrating Women Into the Astronaut Corps Politics and Logistics at NASA 1972 2004 Baltimore Maryland The Johns Hopkins University Press s 146 ISBN 978 1 4214 0195 9 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Kramer A 2 lipnya 2013 Parenting From Earth s Orbit The New York Times Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 17 chervnya 2019 a b v g d Garber Stephen July 2017 Women in Space NASA History Program Office National Aeronautics and Space Administration Arhiv originalu za 13 lyutogo 2017 Procitovano 5 bereznya 2018 First Russian woman in International Space Station mission BBC News 26 veresnya 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 6 zhovtnya 2014 Wade Mark Resnik Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2009 Procitovano 21 listopada 2009 Station Bound NASA Astronaut is the 60th Woman to Fly into Space SPACE com Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 7 lipnya 2016 a b Dunbar Brian 5 grudnya 2016 Kathleen Kate Rubins PH D NASA Astronaut U Whiting Melanie NASA National Aeronautics and Space Administration Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 7 sichnya 2016 Robbins Gary 29 serpnya 2016 UCSD alumna first to sequence DNA in space The San Diego Union Tribune Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Foust Jeff 19 listopada 2007 AstroMom and Basstronaut revisited The Space Review Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Dr Roberta Lynn Bondar Canada s First Female Astronaut Sault History Online Sault Ste Marie Public Library 2008 Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 17 kvitnya 2011 Inventive Women Biographies Julie Payette Inventive Women Inventive Women Inc 2006 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2009 Astronaut Bio Chiaki Mukai NASA October 2003 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 17 chervnya 2019 Harwood William Shuttle Lifts Off for Space Station Arhivovano 24 veresnya 2019 u Wayback Machine The New York Times New York City April 5 2010 Retrieved on 2010 04 05 Astronaut set to become Japan s first mum in space Reuters UK 11 listopada 2008 Arhiv originalu za 11 chervnya 2020 Procitovano 18 listopada 2008 JAXA 11 listopada 2008 Naoko Yamazaki to become second Japanese female astronaut to fly to space Japan Aerospace Exploration Agency Arhiv originalu za 13 grudnya 2009 Procitovano 18 listopada 2008 NASA 2008 Consolidated Launch Manifest NASA Arhiv originalu za 15 chervnya 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2008 a b v g d Naoko Yamazaki JAXA Astronaut National Aeronautics and Space Administration April 2010 Arhiv originalu za lipnya 26 2015 Procitovano 7 sichnya 2017 a b v g d Brenhouse Hillary 25 bereznya 2010 China Female Astronauts Must Be Married with Children TIME Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 17 chervnya 2019 Exclusive interview Astronauts selection process CCTV News CNTV 16 chervnya 2012 Arhiv originalu za gruden 13 2014 Procitovano 17 chervnya 2012 孙兰兰 贾磊 13 chervnya 2012 女航天员刘洋婆婆 希望媳妇能尽快生个孩子 资讯频道 凤凰网 Mother in law of female astronaut Liu Yang I hope daughter in law gives birth to a child as soon as possible News ifeng com Arhiv originalu za 15 chervnya 2012 Procitovano 18 chervnya 2012 Amos Jonathan 16 chervnya 2012 China launches space mission with first woman astronaut BBC Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2012 Ansari Anousheh Hickam Homer 2 bereznya 2010 My Dream of Stars From Daughter of Iran to Space Pioneer St Martin s Press ISBN 9780230105799 Arhiv originalu za bereznya 9 2014 Procitovano chervnya 17 2019 a b ESA experiments with spaceflight participant Ansari to ISS International Space Center European Space Agency 12 veresnya 2006 Arhiv originalu za 6 listopada 2006 Procitovano 22 veresnya 2006 Teitel Amy Shira 10 chervnya 2016 A Brief History Of Menstruating In Space Before women started flying in space NASA was a little worried they might die having their periods Popular Science Bonnier Corporation Arhiv originalu za 24 travnya 2020 Procitovano January 7 2017 Beck Julie 21 kvitnya 2016 Women Astronauts To Menstruate or Not to Menstruate The Atlantic Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano January 7 2016 Kramer Miriam 27 serpnya 2013 Female Astronauts Face Discrimination from Space Radiation Concerns Astronauts Say Space com Purch Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2017 Kerr Richard 31 travnya 2013 Radiation Will Make Astronauts Trip to Mars Even Riskier Science 340 6136 1031 PMID 23723213 doi 10 1126 science 340 6136 1031 Zeitlin C 31 travnya 2013 Measurements of Energetic Particle Radiation in Transit to Mars on the Mars Science Laboratory Science 340 6136 1080 1084 Bibcode 2013Sci 340 1080Z PMID 23723233 doi 10 1126 science 1235989 Chang Kenneth 30 travnya 2013 Data Point to Radiation Risk for Travelers to Mars New York Times Arhiv originalu za 31 travnya 2013 Procitovano 31 travnya 2013 Gelling Cristy 29 chervnya 2013 Mars trip would deliver big radiation dose Curiosity instrument confirms expectation of major exposures Science News 183 13 8 doi 10 1002 scin 5591831304 Arhiv originalu za 15 lipnya 2013 Procitovano 8 lipnya 2013 Foster p 139 a b v g d Stierwalt Sabrina May 2006 Can a human give birth in space Ask an Astronomer Cornell University Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2015 Procitovano 17 chervnya 2019 a b v g d Davis Jeffrey R Johnson Robert Stepanek Jan ta in red 2008 Fundamentals of Aerospace Medicine vid Fourth s 221 230 ISBN 9780781774666 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 7 sichnya 2017 rekomenduyetsya displayeditors dovidka a b Cucinotta Francis A Table 4 Average dose D or dose rate recorded by dosimetry badge and estimates of the effective doses E received by crews in NASA programs through 2004 Space Radiation Organ Doses for Astronauts on Past and Future Missions s 22 Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 9 sichnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2014 W Anderson Rupert The cosmic compendium space medicine Place of publication not identified ISBN 9781329052000 OCLC 935213314 Ronca p 218 a b v g d Taylor Jerome 14 lyutogo 2011 Why infertility will stop humans colonising space The Independent Arhiv originalu za 27 veresnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Ronca April E 15 lipnya 2003 Mammalian Development in Space U Cogoli Augusto Advances in Space Biology and Medicine 9 Elsevier Science B V s 219 ISBN 978 0 444 51353 3 Ronca p 222 Nasa To Probe The Deaths Of 51 Baby Rats In Space Chicago Tribune 29 kvitnya 1998 Arhiv originalu za 4 listopada 2013 Procitovano 17 chervnya 2019 Britton Alan 4 listopada 2010 A school curriculum for the children of stace settlers U Landfester Ulrike Remuss Nina Louisa Schrogl Kai Uwe ta in Humans in Outer Space Interdisciplinary Perspectives s 65 ISBN 9783709102800 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 17 chervnya 2019 rekomenduyetsya displayeditors dovidka O Neill Gerard K The High Frontier Human Colonies in Space third edition Apogee Books 2000 Battersby Stephen 21 bereznya 2005 Superflares could kill unprotected astronauts New Scientist Reed Business Information Ltd Arhiv originalu za 27 bereznya 2015 Procitovano 17 chervnya 2019 Gifford Sheyna E 18 lyutogo 2014 Calculated Risks How Radiation Rules Manned Mars Exploration Astrobiology Magazine National Aeronautics and Space Administration Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano January 7 2017 Koelzer Winfried January 2011 Radiation exposure dose limits Germany Glossary of nuclear terms European Nuclear Society Arhiv originalu za listopada 13 2016 Procitovano 7 sichnya 2017 Radiology Clinician Fact Sheet Radiation Information NSW Agency for Clinical Innovation September 2012 Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2017 Lathers Marie 2010 Space Oddities Women and Outer Space in Popular Film and Culture 1960 2000 The Continuum International Publishing Group s 106 ISBN 978 1 4411 9049 9 Corrigan Grace George 2000 A Journal for Christa Christa McAuliffe Teacher in Space Lincoln NE University of Nebraska Press s 123 ISBN 9780803264113 The Crew of the Challenger Shuttle Mission in 1986 NASA 22 zhovtnya 2004 Arhiv originalu za 10 travnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2019 Corrigan 2000 Burgess Colin Corrigan Grace George 2000 Teacher in space Christa McAuliffe and the Challenger legacy Lincoln NE University of Nebraska Press ISBN 978 0 8032 6182 2 Reflections on the Loss of STS 107 the Space Shuttle Columbia Ten Years Ago February 2013 Arhiv originalu za 22 lipnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Posilannya red nbsp Portal Kosmonavtika Zhinki v kosmosi Arhivovano 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 50 rokiv lyudej v kosmosi Yevropejski zhinki v kosmosi Arhivovano 15 chervnya 2019 u Wayback Machine ESA V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Women in space angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhinki u kosmosi amp oldid 40650760