www.wikidata.uk-ua.nina.az

Позакорабельна діяльність Позакорабельна діяльністіь ПКД англ Extra vehicular activity EVA вихід в космос англ spacewalk

Позакорабельна діяльність

Позакорабельна діяльністіь (ПКД), (англ. Extra-vehicular activity (EVA)), вихід в космос, (англ. spacewalk) — робота космонавта поза Землею і водночас поза космічним кораблем. Найчастіше ПКД називають роботу за межами корабля на орбіті Землі (вихід у відкритий космос), але також ПКД називають діяльність на поверхні Місяця. В пізніших місіях з висадкою на Місяць (Аполлон-15, -16, і -17) пілот командного модуля (ПКМ) на зворотному шляху виходив у відкритий космос, щоб забрати касети з плівкою, йому допомагав пілот місячного модуля (ПММ), який залишався у відкритому люці командного модуля. Це єдині виходи у відкритий космос здійснені в глибокому космосі між Землею і Місяцем.

Майкл Фоссум працює на Модулі Kibo (JPM) під час другої ПКД в місії STS-124.
Астронавт Пірс Селлерс у відкритому космосі під час космічного польоту STS-121.

У зв'язку з різними конструкціями ранніх космічних апаратів, американські та радянські космічні програми також по різному визначали ПКД. Радянські космічні кораблі мали окрему шлюзову камеру, тому вважалось, що ПКД починалась коли космонавт розгерметизував шлюз і опинився у вакуумі, а закінчилась коли закривався люк. Ранні американські космічні кораблі не мали шлюзової камери, тому для виходу в космос розгерметизовувався весь корабель, і виходом в космос вважався момент коли голова космонавта перебувала поза кораблем — стояча ПКД (СПКД) (англ. Stand-up extra-vehicular activity (SEVA)), коли астронавт не повністю виходив з корабля, але повністю залежав від системи життєзабезпечення скафандра, названа так оскільки астронавт «стояв» у відкритому люку, зазвичай щоб знімати кінокамерою або допомагати іншому космонавту.

Нині початком ПКД в американців вважається перемикання позакорабельного мобільного обладнання (ПМО) (англ. Extravehicular Mobility Unit (EMU)) на живлення від батареї, а закінченням — початок наддуву.

Вихід може бути прив'язаним (космонавт з'єднаний з кораблем страхувальним фалом, який іноді може об'єднуватись зі шлангом подачі кисню (тоді його називають «пуповиною»), щоб повернутися в корабель необхідно докласти фізичних зусиль) або вільним.

Вільні виходи в космос Редагувати

Виходи у відкритий космос без страхувального фалу виконувалися лише під час трьох місій 1984 року з використанням пілотованого маневрового обладнання (ПМО) (англ. Manned Maneuvering Unit (MMU)), і в льотних випробуваннях 1994 року спрощеного порятунку при ПКД (англ. Simplified Aid for EVA Rescue), SAFER)). SAFER це пристрій безпеки для американських прив'язаних ПКД, який допомагає повернутися в корабель за будь-якої ситуації.

Станом на 2010 рік США, Росія і Китай — єдині країни, здатні проводити ПКД самостійно.

Процедура виходу Редагувати

Нині для виходу у відкритий космос з Міжнародної космічної станції NASA постійно виконує процедуру для зменшення ризику декомпресійної хвороби.Вперше її випробував екіпаж 12ої експедиції. До самого виходу космонавти спали всю ніч в шлюзовому відсіку Квест при тиску повітря 70 кПа, що нижче нормального тиску на станції 101 кПа. Ночування в умовах тиску нижче атмосферного вимиває азот з організму, тим самим запобігаючи кесонній хворобі.

Історія ПКД Редагувати

Захоплення вручну супутника Intelsat VI в 1992 році в польоті STS-49. Це єдина ПКД трьох астронавтів водночас.
Астронавт Стівен Робінсон переміщується маніпулятором Канадарм під час місі STS-114, щоб зробити перший ремонт шатла в польоті. (Суходіл позаду — регіон Барі в Сомалі).

Історичні виходи Редагувати

  • Перший вихід у відкритий космос здійснив радянський космонавт Олексій Архипович Леонов 18 березня 1965 року з космічного корабля Восход-2 з гнучкою шлюзовою камерою. Для цього використовувався скафандр вентиляційного типу, крізь який продувалось близько 30 літрів кисню за хвилину, загальний запас на борту становив 1666 літрів, його вистачило б на 30 хвилин перебування космонавта у відкритому космосі. Через перепад тиску скафандр роздувся і значно заважав рухам космонавта, зокрема поверненню на корабель. Загалом вихід тривав 23 хвилини 41 секунду (з них поза кораблем 12 хвилин 9 секунд), за його підсумками зроблено висновок про можливість виконувати різні роботи у відкритому космосі.
  • Перша ПКД, яка не була виходом у відкритий космос, здійснена американським космонавтом Нілом Армстронгом 20 липня 1969 року, коли місячний модуль Аполлона-11 Ігл (Орел) висадився на Місяці. До нього приєднався Базз Олдрін, і їхня ПКД тривала 2 години 32 хвилини.
Астронавт Брюс МакКендлесс управляє ПМО[en]

у вільному виході у відкритий космос]]

  • Перший вільний вихід у відкритий космос здійснив американський космонавт Брюс МакКендлесс 7 лютого 1984 року під час місії Челленджера STS-41-B з використанням ПМО. Він приєднався до Роберта Стюарта[en], вихід у відкритий космос тривав 5 годин 55 хвилин.
  • Перший (і єдиний) вихід трьох осіб у відкритий космос виконаний 13 травня 1992 року, під час третьої ПКД в першому польоті Індевора, STS-49.П'єр Туот[en], Річард Гіб[en], Томас Ейкерс[en] у відкритому космосі здійснюють захоплення і ремонт несправного супутника Intelsat VI-F3.
  • Першу ПКД для ремонту шатла в польоті здійснив американський космонавт Стів Робінсон 3 серпня 2005 року в ході місії STS-114, яка була другим «поверненням до польотів». Робінсон видалив два шматка наповнювача, які виступали з теплозахисного щита Діскавері, оскільки інженери визначили, що була незначна можливість їхнього впливу на теплозахист при посадці.

Найбільше виходів у відкритий космос і їхня сукупна тривалість Редагувати

  • Російський космонавт Анатолій Соловйов — 16, 82 год 22 хв;
  • Американський космонавт Майкл Лопес-Алегріа[en] — 10, 67 год 40 хв;
  • Європейський (не російський) космонавт швед Крістер Фуглесанг — 5, 31 год 55 хв.

Національні, етнічні та гендерні першості Редагувати

ПКД під час місії STS-116, збирання Міжнародної космічної станції. Роберт Кербім (з червоними смугами) разом з Крістером Фуглесангом над протокою Кука, Нова Зеландія.
  • Перший вихід у відкритий космос американського космонавта здійснив Едвард Вайт 3 червня 1965 року під час місії Джеміні-4[en]. Для цього довелось розгерметизувати кабіну екіпажу, оскільки кораблі серії «Джеміні» не мали шлюзової камери.
  • Перший вихід у відкритий космос нерадянського, неамериканського космонавта зробив французький космонавт Жан-Лу Кретьєн 9 грудня 1988 року під час перебування на радянській орбітальній станції Мир протягом трьох тижнів.
  • Перший вихід у відкритий космос британського космонавта здійснив 9 лютого 1995 року Майкл Фоал (він має подвійне британсько-американське громадянство).
  • Перший вихід уродженця Австралії здійснив 13 березня 2001 року Енді Томас[en] (хоча він натуралізований громадянин США).
  • Перший вихід у відкритий космос канадця здійснив 22 квітня 2001 року Кріс Гедфілд[en]. Під час свого виходу у відкритий космос Гедфілд встановив Канадарм2 на Міжнародній космічній станції.
  • Перший вихід китайського космонавта (тайконавта) здійснив 27 вересня 2008 року Чжай Чжи Ган в місії Шеньчжоу-7[en]. Вихід у відкритий космос здійснено в космічному скафандрі Фейтан[en]. Китай став третьою країною, здатною самостійно проводити ПКД.
  • Першу ПКД японського космонавта здійснив 25 листопада 1997 року Доі Такао[en] в місії STS-87. Під час свого виходу у відкритий космос Дої проводив експерименти з Міжнародною космічною станцією.

Небезпеки виходів у відкритий космос Редагувати

Допомогти космонавту, який вийшов у відкритий космос, дуже складно.

ПКД небезпечні з таких причин:

  • Можливість зіткнення з космічним сміттям. Орбітальна швидкість на висоті 300 км над Землею (середній висоті польоту пілотованих космічних кораблів) — близько 7,7 км/с, що вдесятеро більше швидкості польоту кулі, тому кінетична енергія малесенької піщинки еквівалентна енергії кулі, яка в сто разів важча. З кожним космічним польотом кількість орбітального сміття зростає, тому ця небезпека стає все більшою.
  • Складність передпольотного моделювання. Космічний простір дуже складно змоделювати перед польотом, оскільки ПКД часто планується на останніх етапах розробки польотного плану, коли виявлено якісь поточні проблеми або несправності, іноді навіть під час польоту. Потенційна небезпека виходів у відкритий космос емоційно тисне на космонавтів.
  • Потенційна можливість відриву від корабля. Якщо космонавт відірветься від корабля і дуже далеко від нього віддалиться, то може загинути внаслідок витрати запасу суміші для дихання.
  • Можливі пошкодження скафандрів. Якщо скафандр пошкоджено (прокол), то можлива розгерметизація з аноксією і швидкою смертю, якщо космонавт не встигне вчасно повернутись на корабель.

Пошкодження скафандра відбулося єдиний раз в польоті «Атлантиса» STS-37, коли маленький дротик проколов рукавичку одного з космонавтів. Розгерметизації не сталося оскільки дротик застряг і блокував утворений отвір. Прокол помітили лише при перевірці скафандрів після повернення.

Найперший досить небезпечний інцидент відбувся в першому виході космонавта у відкритий космос. Олексій Архипович Леонов виконав програму першого виходу і оскільки скафандр роздувся, то не проходив крізь люк повітряного шлюзу КК «Восход-2». Тільки скидання тиску в скафандрі дозволило увійти в шлюз.

Ще один потенційно небезпечний випадок трапився під час другої ПКД космонавтів в місії «Діскавері» STS-121. Від скафандра Пірса Селлерса[en] відокремилась спеціальна лебідка, яка допомагає повернутись на станцію і перешкоджає вильоту у відкритий космос. Селлерс з напарником вчасно помітили проблему і змогли прикріпити пристрій назад, тому вихід закінчився благополучно.

Попри те що досі не було жодного нещасного випадку під час виходів у відкритий космос, розробники космічної техніки прагнуть зменшити необхідність ПКД людей. Для цього розробляють спеціальних телекерованих роботів.

Вшанування Редагувати

Американська поштова служба для відзначення досягнень в космонавтиці 1967 року випустила космічну марку. Поруч з космонавтом Едом Вайтом космічний корабель Джеміні-IV.

~ Досягнення в космонавтиці[en] Святковий випуск 1967 року. ~

Визначення Редагувати

NASA позначає «вихідців» як EV-1, EV-2, EV-3 і EV-4 (спеціалісти місії, якщо здійснювались ПКД).

Див. також Редагувати

  • Виходи у відкритий космос (таблиця)
  • Виходи у відкритий космос (за програмами)

Література Редагувати

  • Новости космонавтики Т.16 № 1 (276) 2006

Примітки Редагувати

  1. NASA (2007). Stand-Up EVA. NASA. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 21 жовтня 2008. 
  2. ↑ NASA (2006). Preflight Interview: Joe Tanner. NASA. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 8 лютого 2008. 
  3. NASA. International Space Station Status Report #06-7. NASA. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 17 лютого 2006. 
  4. NASA. Pass the S'mores Please! Station Crew 'Camps Out'. NASA. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 1 квітня 2006. 
  5. . Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 20 жовтня 2010. 
  6. NASA (2001). STS-49. NASA. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 7 грудня 2007. 
  7. ↑ William Harwood (2007). ISS EVA Statistics. CBS News. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 8 листопада 2007. 
  8. Вибухова декомпресія і безпосередній вплив вакуума [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.] (Explosive Decompression and Vacuum Exposure)(англ.)
  9. Во время выхода в открытый космос у одного из астронавтов США возникли проблемы [ 2 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  10. . Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 20 жовтня 2010. 
  11. . Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 20 жовтня 2010. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Позакорабельна діяльність
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pozakorabelna diyalnisti PKD angl Extra vehicular activity EVA vihid v kosmos angl spacewalk robota kosmonavta poza Zemleyu i vodnochas poza kosmichnim korablem Najchastishe PKD nazivayut robotu za mezhami korablya na orbiti Zemli vihid u vidkritij kosmos ale takozh PKD nazivayut diyalnist na poverhni Misyacya V piznishih misiyah z visadkoyu na Misyac Apollon 15 16 i 17 pilot komandnogo modulya PKM na zvorotnomu shlyahu vihodiv u vidkritij kosmos shob zabrati kaseti z plivkoyu jomu dopomagav pilot misyachnogo modulya PMM yakij zalishavsya u vidkritomu lyuci komandnogo modulya Ce yedini vihodi u vidkritij kosmos zdijsneni v glibokomu kosmosi mizh Zemleyu i Misyacem Majkl Fossum pracyuye na Moduli Kibo JPM pid chas drugoyi PKD v misiyi STS 124 Astronavt Pirs Sellers u vidkritomu kosmosi pid chas kosmichnogo polotu STS 121 U zv yazku z riznimi konstrukciyami rannih kosmichnih aparativ amerikanski ta radyanski kosmichni programi takozh po riznomu viznachali PKD Radyanski kosmichni korabli mali okremu shlyuzovu kameru tomu vvazhalos sho PKD pochinalas koli kosmonavt rozgermetizuvav shlyuz i opinivsya u vakuumi a zakinchilas koli zakrivavsya lyuk Ranni amerikanski kosmichni korabli ne mali shlyuzovoyi kameri tomu dlya vihodu v kosmos rozgermetizovuvavsya ves korabel i vihodom v kosmos vvazhavsya moment koli golova kosmonavta perebuvala poza korablem stoyacha PKD SPKD angl Stand up extra vehicular activity SEVA koli astronavt ne povnistyu vihodiv z korablya ale povnistyu zalezhav vid sistemi zhittyezabezpechennya skafandra nazvana tak oskilki astronavt stoyav u vidkritomu lyuku zazvichaj shob znimati kinokameroyu abo dopomagati inshomu kosmonavtu 1 Nini pochatkom PKD v amerikanciv vvazhayetsya peremikannya pozakorabelnogo mobilnogo obladnannya PMO angl Extravehicular Mobility Unit EMU na zhivlennya vid batareyi a zakinchennyam pochatok nadduvu Vihid mozhe buti priv yazanim kosmonavt z yednanij z korablem strahuvalnim falom yakij inodi mozhe ob yednuvatis zi shlangom podachi kisnyu todi jogo nazivayut pupovinoyu shob povernutisya v korabel neobhidno doklasti fizichnih zusil abo vilnim Zmist 1 Vilni vihodi v kosmos 2 Procedura vihodu 3 Istoriya PKD 3 1 Istorichni vihodi 3 2 Najbilshe vihodiv u vidkritij kosmos i yihnya sukupna trivalist 3 3 Nacionalni etnichni ta genderni pershosti 4 Nebezpeki vihodiv u vidkritij kosmos 5 Vshanuvannya 6 Viznachennya 7 Div takozh 8 Literatura 9 Primitki 10 PosilannyaVilni vihodi v kosmos RedaguvatiVihodi u vidkritij kosmos bez strahuvalnogo falu vikonuvalisya lishe pid chas troh misij 1984 roku z vikoristannyam pilotovanogo manevrovogo obladnannya PMO angl Manned Maneuvering Unit MMU i v lotnih viprobuvannyah 1994 roku sproshenogo poryatunku pri PKD angl Simplified Aid for EVA Rescue SAFER SAFER ce pristrij bezpeki dlya amerikanskih priv yazanih PKD yakij dopomagaye povernutisya v korabel za bud yakoyi situaciyi Stanom na 2010 rik SShA Rosiya i Kitaj yedini krayini zdatni provoditi PKD samostijno Procedura vihodu RedaguvatiNini dlya vihodu u vidkritij kosmos z Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi NASA postijno vikonuye proceduru dlya zmenshennya riziku dekompresijnoyi hvorobi 2 Vpershe yiyi viprobuvav ekipazh 12oyi ekspediciyi Do samogo vihodu kosmonavti spali vsyu nich v shlyuzovomu vidsiku Kvest pri tisku povitrya 70 kPa sho nizhche normalnogo tisku na stanciyi 101 kPa 2 Nochuvannya v umovah tisku nizhche atmosfernogo vimivaye azot z organizmu tim samim zapobigayuchi kesonnij hvorobi 3 4 Istoriya PKD Redaguvati nbsp Zahoplennya vruchnu suputnika Intelsat VI v 1992 roci v poloti STS 49 Ce yedina PKD troh astronavtiv vodnochas nbsp Astronavt Stiven Robinson peremishuyetsya manipulyatorom Kanadarm pid chas misi STS 114 shob zrobiti pershij remont shatla v poloti Suhodil pozadu region Bari v Somali Istorichni vihodi Redaguvati Pershij vihid u vidkritij kosmos zdijsniv radyanskij kosmonavt Oleksij Arhipovich Leonov 18 bereznya 1965 roku z kosmichnogo korablya Voshod 2 z gnuchkoyu shlyuzovoyu kameroyu Dlya cogo vikoristovuvavsya skafandr ventilyacijnogo tipu kriz yakij produvalos blizko 30 litriv kisnyu za hvilinu zagalnij zapas na bortu stanoviv 1666 litriv jogo vistachilo b na 30 hvilin perebuvannya kosmonavta u vidkritomu kosmosi Cherez perepad tisku skafandr rozduvsya i znachno zavazhav ruham kosmonavta zokrema povernennyu na korabel Zagalom vihid trivav 23 hvilini 41 sekundu 5 z nih poza korablem 12 hvilin 9 sekund za jogo pidsumkami zrobleno visnovok pro mozhlivist vikonuvati rizni roboti u vidkritomu kosmosi Persha PKD yaka ne bula vihodom u vidkritij kosmos zdijsnena amerikanskim kosmonavtom Nilom Armstrongom 20 lipnya 1969 roku koli misyachnij modul Apollona 11 Igl Orel visadivsya na Misyaci Do nogo priyednavsya Bazz Oldrin i yihnya PKD trivala 2 godini 32 hvilini Persha PKD v glibokomu kosmosi ne na Misyaci abo na orbiti Zemli zdijsnena amerikanskim kosmonavtom Elom Vordenom en pid chas povernennya na Zemlyu Apollona 15 Takozh zdijsneno Kenom Mettingli pid chas povernennya Apollona 16 i Ronom Evansom pid chas povernennya Apollona 17 nbsp Astronavt Bryus MakKendless upravlyaye PMO en u vilnomu vihodi u vidkritij kosmos Pershij vilnij vihid u vidkritij kosmos zdijsniv amerikanskij kosmonavt Bryus MakKendless 7 lyutogo 1984 roku pid chas misiyi Chellendzhera STS 41 B z vikoristannyam PMO Vin priyednavsya do Roberta Styuarta en vihid u vidkritij kosmos trivav 5 godin 55 hvilin Pershij i yedinij vihid troh osib u vidkritij kosmos vikonanij 13 travnya 1992 roku pid chas tretoyi PKD v pershomu poloti Indevora STS 49 6 P yer Tuot en Richard Gib en Tomas Ejkers en u vidkritomu kosmosi zdijsnyuyut zahoplennya i remont nespravnogo suputnika Intelsat VI F3 Pershu PKD dlya remontu shatla v poloti zdijsniv amerikanskij kosmonavt Stiv Robinson 3 serpnya 2005 roku v hodi misiyi STS 114 yaka bula drugim povernennyam do polotiv Robinson vidaliv dva shmatka napovnyuvacha yaki vistupali z teplozahisnogo shita Diskaveri oskilki inzheneri viznachili sho bula neznachna mozhlivist yihnogo vplivu na teplozahist pri posadci Robinson uspishno vidaliv sipkij material poki Diskaveri buv pristikovanij do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Najdovshij vihid u vidkritij kosmos trivav 8 godin 56 hvilin pid chas PKD Syuzen Gelms i Dzhejmsa Vossa 11 bereznya 2001 roku 7 Najbilshe vihodiv u vidkritij kosmos i yihnya sukupna trivalist Redaguvati Rosijskij kosmonavt Anatolij Solovjov 16 82 god 22 hv Amerikanskij kosmonavt Majkl Lopes Alegria en 10 67 god 40 hv Yevropejskij ne rosijskij kosmonavt shved Krister Fuglesang 5 31 god 55 hv 7 Nacionalni etnichni ta genderni pershosti Redaguvati nbsp PKD pid chas misiyi STS 116 zbirannya Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Robert Kerbim z chervonimi smugami razom z Kristerom Fuglesangom nad protokoyu Kuka Nova Zelandiya Pershij vihid u vidkritij kosmos amerikanskogo kosmonavta zdijsniv Edvard Vajt 3 chervnya 1965 roku pid chas misiyi Dzhemini 4 en Dlya cogo dovelos rozgermetizuvati kabinu ekipazhu oskilki korabli seriyi Dzhemini ne mali shlyuzovoyi kameri Pershij vihid u vidkritij kosmos neradyanskogo neamerikanskogo kosmonavta zrobiv francuzkij kosmonavt Zhan Lu Kretyen 9 grudnya 1988 roku pid chas perebuvannya na radyanskij orbitalnij stanciyi Mir protyagom troh tizhniv Pershij vihid u vidkritij kosmos britanskogo kosmonavta zdijsniv 9 lyutogo 1995 roku Majkl Foal vin maye podvijne britansko amerikanske gromadyanstvo Pershij vihid temnoshkirogo afro amerikancya zdijsniv 9 lyutogo 1995 roku Bernar Garris molodshij Pershij vihid urodzhencya Avstraliyi zdijsniv 13 bereznya 2001 roku Endi Tomas en hocha vin naturalizovanij gromadyanin SShA Pershij vihid u vidkritij kosmos kanadcya zdijsniv 22 kvitnya 2001 roku Kris Gedfild en Pid chas svogo vihodu u vidkritij kosmos Gedfild vstanoviv Kanadarm2 na Mizhnarodnij kosmichnij stanciyi Pershij vihid kitajskogo kosmonavta tajkonavta zdijsniv 27 veresnya 2008 roku Chzhaj Chzhi Gan v misiyi Shenchzhou 7 en Vihid u vidkritij kosmos zdijsneno v kosmichnomu skafandri Fejtan en Kitaj stav tretoyu krayinoyu zdatnoyu samostijno provoditi PKD Pershoyu zhinkoyu yaka zdijsnila vihid u vidkritij kosmos stala radyanska kosmonavtka Svitlana Savicka 25 lipnya 1984 roku pid chas perebuvannya na bortu orbitalnoyi stanciyi Salyut 7 Yiyi vihid u vidkritij kosmos trivav 3 godini 35 hvilin Pershoyu amerikankoyu yaka vijshla u vidkritij kosmos stala Ketrin Sallivan 11 zhovtnya 1984 roku pid chas misiyi shatla Chellendzher STS 41 G Pershu PKD yaponskogo kosmonavta zdijsniv 25 listopada 1997 roku Doi Takao en v misiyi STS 87 Pid chas svogo vihodu u vidkritij kosmos Doyi provodiv eksperimenti z Mizhnarodnoyu kosmichnoyu stanciyeyu Nebezpeki vihodiv u vidkritij kosmos Redaguvati nbsp Dopomogti kosmonavtu yakij vijshov u vidkritij kosmos duzhe skladno PKD nebezpechni z takih prichin Mozhlivist zitknennya z kosmichnim smittyam Orbitalna shvidkist na visoti 300 km nad Zemleyu serednij visoti polotu pilotovanih kosmichnih korabliv blizko 7 7 km s sho vdesyatero bilshe shvidkosti polotu kuli tomu kinetichna energiya malesenkoyi pishinki ekvivalentna energiyi kuli yaka v sto raziv vazhcha Z kozhnim kosmichnim polotom kilkist orbitalnogo smittya zrostaye tomu cya nebezpeka staye vse bilshoyu Skladnist peredpolotnogo modelyuvannya Kosmichnij prostir duzhe skladno zmodelyuvati pered polotom oskilki PKD chasto planuyetsya na ostannih etapah rozrobki polotnogo planu koli viyavleno yakis potochni problemi abo nespravnosti inodi navit pid chas polotu Potencijna nebezpeka vihodiv u vidkritij kosmos emocijno tisne na kosmonavtiv Potencijna mozhlivist vidrivu vid korablya Yaksho kosmonavt vidirvetsya vid korablya i duzhe daleko vid nogo viddalitsya to mozhe zaginuti vnaslidok vitrati zapasu sumishi dlya dihannya Mozhlivi poshkodzhennya skafandriv Yaksho skafandr poshkodzheno prokol to mozhliva rozgermetizaciya z anoksiyeyu i shvidkoyu smertyu yaksho kosmonavt ne vstigne vchasno povernutis na korabel Poshkodzhennya skafandra vidbulosya yedinij raz v poloti Atlantisa STS 37 koli malenkij drotik prokolov rukavichku odnogo z kosmonavtiv Rozgermetizaciyi ne stalosya oskilki drotik zastryag i blokuvav utvorenij otvir Prokol pomitili lishe pri perevirci skafandriv pislya povernennya 8 Najpershij dosit nebezpechnij incident vidbuvsya v pershomu vihodi kosmonavta u vidkritij kosmos Oleksij Arhipovich Leonov vikonav programu pershogo vihodu i oskilki skafandr rozduvsya to ne prohodiv kriz lyuk povitryanogo shlyuzu KK Voshod 2 Tilki skidannya tisku v skafandri dozvolilo uvijti v shlyuz She odin potencijno nebezpechnij vipadok trapivsya pid chas drugoyi PKD kosmonavtiv v misiyi Diskaveri STS 121 Vid skafandra Pirsa Sellersa en vidokremilas specialna lebidka yaka dopomagaye povernutis na stanciyu i pereshkodzhaye vilotu u vidkritij kosmos Sellers z naparnikom vchasno pomitili problemu i zmogli prikripiti pristrij nazad tomu vihid zakinchivsya blagopoluchno 9 Popri te sho dosi ne bulo zhodnogo neshasnogo vipadku pid chas vihodiv u vidkritij kosmos rozrobniki kosmichnoyi tehniki pragnut zmenshiti neobhidnist PKD lyudej Dlya cogo rozroblyayut specialnih telekerovanih robotiv Vshanuvannya RedaguvatiAmerikanska poshtova sluzhba dlya vidznachennya dosyagnen v kosmonavtici 1967 roku vipustila kosmichnu marku Poruch z kosmonavtom Edom Vajtom kosmichnij korabel Dzhemini IV nbsp Dosyagnennya v kosmonavtici en Svyatkovij vipusk 1967 roku Viznachennya RedaguvatiNASA poznachaye vihidciv yak EV 1 EV 2 EV 3 i EV 4 specialisti misiyi yaksho zdijsnyuvalis PKD 10 11 Div takozh RedaguvatiVihodi u vidkritij kosmos tablicya Vihodi u vidkritij kosmos za programami Literatura RedaguvatiNovosti kosmonavtiki T 16 1 276 2006Primitki Redaguvati NASA 2007 Stand Up EVA NASA Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2008 a b NASA 2006 Preflight Interview Joe Tanner NASA Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 8 lyutogo 2008 NASA International Space Station Status Report 06 7 NASA Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 17 lyutogo 2006 NASA Pass the S mores Please Station Crew Camps Out NASA Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2006 45 let nazad chelovek vyshel v otkrytyj kosmos Arhiv originalu za 31 bereznya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2010 NASA 2001 STS 49 NASA Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 7 grudnya 2007 a b William Harwood 2007 ISS EVA Statistics CBS News Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 8 listopada 2007 Vibuhova dekompresiya i bezposerednij vpliv vakuuma Arhivovano 21 listopada 2008 u Wayback Machine Explosive Decompression and Vacuum Exposure angl Vo vremya vyhoda v otkrytyj kosmos u odnogo iz astronavtov SShA voznikli problemy Arhivovano 2 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 listopada 2010 Procitovano 20 zhovtnya 2010 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 listopada 2010 Procitovano 20 zhovtnya 2010 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pozakorabelna diyalnistDokument NASA JSC Shodzhennya na Olimp Hronologiya PKD angl Walking to Olympus An EVA Chronology pdf angl Sporyadzhennya dlya PKD za programoyu Apollon Tom pershij opis sistemi 1971 rik Arhivovano 9 serpnya 2007 u Wayback Machine angl Apollo Extravehicular mobility unit Volume 1 System description 1971 pdf angl Sporyadzhennya dlya PKD za programoyu Apollon Tom drugij procedura 1971 rik Arhivovano 9 serpnya 2007 u Wayback Machine angl Apollo Extravehicular mobility unit Volume 2 Operational procedures 1971 pdf angl Dopovid 1974 roku pro pidgotovku vihodiv u vidkritij kosmos zi stanciyi Skajleb angl Skylab Extravehicular Activity Development Report 1974 pdf angl Analiz rozrobki obladnannya dlya vihodu u vidkritij kosmos z korabliv Spejs Shatl 1986 roku Arhivovano 9 serpnya 2007 u Wayback Machine angl Analysis of the Space Shuttle Extravehicular Mobility Unit 1986 pdf angl Opis instrumentiv i sporyadzhennya dlya vihodiv u vidkritij kosmos z korabliv Spejs Shatl NASA zroblenij 1993 roku Arhivovano 9 serpnya 2007 u Wayback Machine angl NASA Space Shuttle EVA tools and equipment reference book 1993 pdf angl Amerikanski vihodi u vidkritij kosmos na MKS 2006 rik Arhivovano 13 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Preparing for an American EVA on the ISS 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pozakorabelna diyalnist amp oldid 39736608