www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жульєн Дювів є Жульє н Дювів є фр Julien Duvivier 8 жовтня 1896 Лілль Франція 30 жовтня 1967 Париж Франція французький р

Жульєн Дювів'є

Жульє́н Дювів'є́ (фр. Julien Duvivier; 8 жовтня 1896, Лілль, Франція — † 30 жовтня 1967, Париж, Франція) — французький режисер німого, пізніше — звукового кіно. Володар головного призу Венеціанського кінофестивалю (двічі: у 1935 та 1937 роках) та головної премії японського кінофестивалю Kinema Junpo (тричі: 1935, 1939 та 1940 роки). Сформував образ і приніс всесвітню славу Жану Габену. Його «Пепе ле Моко» (фр. «Pépé le Moko», 1936 рік) визнано одним з перших фільмів у стилі нуар.

Жульєн Дювів'є
фр. Julien Duvivier
Дата народження 8 жовтня 1896(1896-10-08)
Місце народження Лілль, Франція
Дата смерті 30 жовтня 1967(1967-10-30) (71 рік)
Місце смерті Париж, Франція
Поховання Cimetière Ancien de Rueil-Malmaisond
Громадянство  Франція
Професія кінорежисер, сценарист, продюсер
Роки активності 1919 — 1967
IMDb ID 0245213
Жульєн Дювів'є у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дювів'є.

Життєпис Редагувати

Навчався у Лілльському університеті, курсу не закінчив. Переїхав до Парижу. Дебютував як актор в театрі «Одеон» під керівництвом Андре Антуана (1916 рік). З 1918 року працював у кіно, співпрацював з Л. Фейядом, М. Л'Ерб'є. Як режисер свій перший фільм «Гасельдама, або Ціна крові» знімає у 1919-му. У роки німого кіно зняв більше двадцяти, головним чином комерційних, фільмів, з яких успіхом користувалася лише «Вірую, або Трагедія Лурда». Останній для режисера в епоху німого кіно фільм «Дамське щастя» (фр. Au bonheur des dames, 1930 рік) був добре зустрінутий критикою.

Популярність і слава прийшли до Жульєна Дювів'є лише разом зі звуком, у 1930-і роки, що висунуло його в один ряд з такими метрами французького «поетичного реалізму», як Жан Ренуар, Марсель Карне та Жак Фейдер. Перша звукова стрічка Дювів'є — «Давид Гольдер», — вийшла у 1930 році. Він не лише продовжує знімати якісне кіно, але й озвучує деякі свої роботи з періоду німого кінематографу.

У 1934 році режисер уперше запрошує у свій фільм «Марія Шапделен» (фр. Maria Chapdelaine) Жана Габена — колишнього артиста вар'єте, що вже мав невеликий досвід роботи в кіно. Це поклало початок довгій творчій співпраці. Якщо ролі у фільмах «Рота» (фр. La Bandera, 1935) та «Голгофа» (фр. Golgotha, 1935) закріпили популярність Дювів'є і Габена у Франції, то стрічки «Славна компанія» (фр. La belle équipe, 1936 рік) та «Пепе ле Моко́» (фр. Pépé le Moko, 1936) приносять їм всесвітню популярність. Ці фільми були зняті режисером в художній манері поетичного реалізму, затребуваного у Франції в середині 1930-х років. Істориками і кінокритиками підкреслюється алюзія «Славної компанії» на суспільно-політичні реалії у Франції в час парламентських виборів 1936 року. Дювів'є, що зовсім не дотримується лівих поглядів, зобразив у фільмі не лише перемогу Народного фронту, але й швидкий розпад, який дійсно трапився з цим союзом наприкінці 1930-х років. У 1937 році режисер знімає романтичну драму «Бальний записник» (фр. Un carnet de bal) — спогади такої собі пані Лідії Макміллан Мерл Оберон про свої романтичні захоплення за минулі сорок років.

У 1938 році Жульєна Дювів'є було запрошено працювати до США на студію MGM, де він випускає фільм-біографію Йоганна Штрауса «Великий вальс». Наступного року повертається до Франції та знімає декілька фільмів: «Під кінець дня» — історію про літніх театральних акторів, «Віз-примара» (іноді — «Примарний візок», фр. La Charrette fantôme, 1939 рік) — фільм жахів за новелою «Візник» Сельми Лагерлеф. У 1940 році Дювів'є готує до випуску фільм «Батько та син» (фр. Untel père et fils) — сімейний драму в історичний декорація війни 1871 року. В умовах режиму Віші тема франко-пруського протистояння не могла бути допущеною цензурою на екран і фільм було заборонено. Дювів'є поїхав до Сполучених Штатів. Прем'єра стрічки відбулася у США в 1943 році під назвою «Серце нації» (англ. The Heart of a Nation), у Франції — лише у 1945 році.

У свій «американський» період Жульєн Дювів'є знімає 5 фільмів, серед яких два рімейки : «Лідія» (англ. Lydia, 1941 рік) — на «Бальний записник», та «Самозванець» (англ. «The Impostor», 1944 рік) — на «Пепе ле Моко». Серед оригінальних та найвдаліших робіт — фільм-антологію з 6 історій «Казки Манхеттена» (англ. Tales of Manhattan) з Шарлем Буає, Рітою Гейворт, Джинджер Роджерс та ще багатьма популярними акторами Голлівуду того періоду.

По поверненню до Франції Дювів'є відчуває деяку настороженість з боку співвітчизників, що пережили окупацію на батьківщині. Його стрічка 1946 року «Паніка» (фр. «Panique»), пізніше визнана найпохмурішою й нігілістичною з усіх його робіт, була холодно сприйнята глядачами і критикою. Режисер частіше воліє працювати за кордоном: «Анна Кареніна» (англ. Anna Karenina) знята у 1948 році у Великій Британії, «Блек Джек» у 1950 році — в Іспанії. Жоден з його наступних фільмів успіху середини 1930-х років не повторив. Серед найкращих стрічок Дювів'єе останнього періоду — психологічна драма на матеріалі руху Опору «Марі-Жовтень» (англ. Marie Octobre, 1959) та збірка новел «Диявол і десять заповідей» (фр. Le Diable Et Les Dix Commandements, 1962).

У 1967 році Жульєн Дювів'є потрапляє в автомобільну аварію, що спровокувала у нього серцевий напад, від якого режисер помер. За свою кар'єру видатний кінематографіст зняв понад 70 фільмів.

Фільмографія (вибіркова) Редагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Примітки
1919 Гасельдама Haseldama
1925 Рижик Poil de carotte
1926 Людина з «Іспано» L'Homme a l'Hispano
1930 Давид Гольдер David Golder
1930 Дамське щастя Аu bonheur des dames за романом Еміля Золя
1932 Рижик Poil de carotte
1934 Пакетбот «Тенасіті» Le Paquebot «Tenacity» премія Токійського кінофестивалю за найкращий зарубіжний фільм
1934 Марія Шапделен Marie Chapdelaine
1935 Голгофа Golgotha
1935 Рота La Bandera
1936 Славна компанія La Belle Équipe премія Токійського кінофестивалю за найкращий зарубіжний фільм
1936 Ґолем Le Golem
1937 Пепе ле Моко Pepe le Moko премія Токійського кінофестивалю за найкращий зарубіжний фільм
1937 Бальний записник Un carnet de bal[fr] премія за найкращий зарубіжний фільм на Венеційському МКФ,
премія Токійського кінофестивалю за найкращий зарубіжний фільм
1938 Великий вальс The Great Waltz
1939 Під кінець дня La Fin du jour
1942 Казки Манхеттена Tales of Manhattan
1946 Паніка Panique за романом Жоржа Сіменона «Заручини мосьє Іра»
1948 Анна Кареніна Anna Karenina за однойменним романом Льва Толстого
1949 У царстві небесному Au royaume des cieux
1951 Під небом Парижу Sous le ciel de Paris[fr]
1952 Маленький світ Дона Камілло Le petit monde de Don Camillo номінація на премію BAFTA
1952 Іменини Генрієтти La Fête à Henriette
1953 Повернення Дона Камілло Le retour de Don Camillo
1954 Справа Мауріціуса L'affaire Maurizius
1955 Маріана моїй юності Marianne de ma jeunesse
1956 Це час убивць Voici les temps des assassins
1957 Людина в непромокальному плащі L'Homme à l'imperméable за романом Д. Х. Чейза, номінація на Золотого ведмедя Берлінського МКФ
1959 Жінка і блазень La Femme et le Pantin[fr] за романом П'єра Луїса
1959 Марі-Октябрь Marie-Octobre
1960 Бульвар Boulevard за однойменним романом Робера Сабатьє
1962 Диявол і десять заповідей Le Diable et les Dix Commandements
1962 Спекотний суд La Chambre ardente
1963 Мороз по шкірі Chair de poule
1967 Диявольськи Ваш Diaboliquement vôtre

Визнання Редагувати

Нагороди і номінації Жульєна Дювів'є
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський кінофестиваль
1932 Приз глядацьких симпатій Давид Гольдер Номінація
1934 Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм Пакетбот «Тенасіті» Номінація
1935 Марія Шапделен Номінація
Спеціальна згадка Перемога
1937 Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм Бальний записник Перемога
1939 Під кінець дня Номінація
1946 Приз міжнародного журі кінокритиків за найкращий фільм Паніка Перемога
1949 Золотий лев У царстві небесному Номінація
Премія Kinema Junpo
1935 Найкращий фільм іноземною мовою Пакетбот «Тенасіті» Перемога
1939 Бальний записник Перемога
1940 Пепе ле Моко Перемога
Нью-Йоркське коло кінокритиків
1939 Найкращий режисер Великий вальс 2 місце
Німецька кінопремія
1953 Срібний кубок за просування демократичних цінностей Маленький світ Дона Камілло Перемога
Берлінський кінофестиваль
1957 Золотий ведмідь Людина в непромокальному плащі Номінація

Література Редагувати

  • Leprohon P. Julien Duvivier, 1896–1967. Paris, 1968
  • Chirat R. Julien Duvivier. Lyon: SERDOC, 1968.
  • Desrichard Y. Julien Duvivier: cinquante ans de noirs destins. Courbevoie: Durante; Paris: BiFi, 2001
  • Bonnefille E. Julien Duvivier: le mal aimant du cinéma français. Paris: Harmattan, 2002
  • М.М. Черненко (составитель). Дювивье Жюльен // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 64-65. — ISBN 5-85646-077-4.

Примітки Редагувати

  1. http://www.imdb.com/name/nm0245213/awards [ 29 березня 2004 у Wayback Machine.] Лист нагород і номінацій на IMDb
  2. ↑ http://www.villagevoice.com/2009-04-29/film/julien-duvivier-at-the-moma/ [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Скотт Фондас, «Салют автору „Старой волны“» // «The Village Voice» (29 квітня 2009 року).
  3. http://canadiancinephile.com/2009/04/26/pepe-le-moko/[недоступне посилання з квітня 2019] Джордан Річардсон, «Пепе ле Моко» // WordPress.com (26 квітня 2009 року).
  4. Сюзана Хейворд, «Історія Французького кіно» ISBN 0-415-30783 — X
  5. Повний перелік нагород на номінацій Жульєна Дювів'є на сайті IMDb(англ.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhulye n Dyuviv ye fr Julien Duvivier 8 zhovtnya 1896 Lill Franciya 30 zhovtnya 1967 Parizh Franciya francuzkij rezhiser nimogo piznishe zvukovogo kino Volodar golovnogo prizu Venecianskogo kinofestivalyu dvichi u 1935 ta 1937 rokah ta golovnoyi premiyi yaponskogo kinofestivalyu Kinema Junpo trichi 1935 1939 ta 1940 roki 1 Sformuvav obraz i prinis vsesvitnyu slavu Zhanu Gabenu 2 Jogo Pepe le Moko fr Pepe le Moko 1936 rik viznano odnim z pershih filmiv u stili nuar 3 Zhulyen Dyuviv yefr Julien DuvivierData narodzhennya 8 zhovtnya 1896 1896 10 08 Misce narodzhennya Lill FranciyaData smerti 30 zhovtnya 1967 1967 10 30 71 rik Misce smerti Parizh FranciyaPohovannya Cimetiere Ancien de Rueil MalmaisondGromadyanstvo FranciyaProfesiya kinorezhiser scenarist prodyuserRoki aktivnosti 1919 1967IMDb ID 0245213Zhulyen Dyuviv ye u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyuviv ye Zmist 1 Zhittyepis 2 Filmografiya vibirkova 3 Viznannya 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNavchavsya u Lillskomu universiteti kursu ne zakinchiv Pereyihav do Parizhu Debyutuvav yak aktor v teatri Odeon pid kerivnictvom Andre Antuana 1916 rik Z 1918 roku pracyuvav u kino spivpracyuvav z L Fejyadom M L Erb ye Yak rezhiser svij pershij film Gaseldama abo Cina krovi znimaye u 1919 mu U roki nimogo kino znyav bilshe dvadcyati golovnim chinom komercijnih filmiv z yakih uspihom koristuvalasya lishe Viruyu abo Tragediya Lurda Ostannij dlya rezhisera v epohu nimogo kino film Damske shastya fr Au bonheur des dames 1930 rik buv dobre zustrinutij kritikoyu 2 Populyarnist i slava prijshli do Zhulyena Dyuviv ye lishe razom zi zvukom u 1930 i roki sho visunulo jogo v odin ryad z takimi metrami francuzkogo poetichnogo realizmu yak Zhan Renuar Marsel Karne ta Zhak Fejder Persha zvukova strichka Dyuviv ye David Golder vijshla u 1930 roci Vin ne lishe prodovzhuye znimati yakisne kino ale j ozvuchuye deyaki svoyi roboti z periodu nimogo kinematografu U 1934 roci rezhiser upershe zaproshuye u svij film Mariya Shapdelen fr Maria Chapdelaine Zhana Gabena kolishnogo artista var yete sho vzhe mav nevelikij dosvid roboti v kino Ce poklalo pochatok dovgij tvorchij spivpraci Yaksho roli u filmah Rota fr La Bandera 1935 ta Golgofa fr Golgotha 1935 zakripili populyarnist Dyuviv ye i Gabena u Franciyi to strichki Slavna kompaniya fr La belle equipe 1936 rik ta Pepe le Moko fr Pepe le Moko 1936 prinosyat yim vsesvitnyu populyarnist 2 Ci filmi buli znyati rezhiserom v hudozhnij maneri poetichnogo realizmu zatrebuvanogo u Franciyi v seredini 1930 h rokiv Istorikami i kinokritikami pidkreslyuyetsya alyuziya Slavnoyi kompaniyi na suspilno politichni realiyi u Franciyi v chas parlamentskih viboriv 1936 roku Dyuviv ye sho zovsim ne dotrimuyetsya livih poglyadiv zobraziv u filmi ne lishe peremogu Narodnogo frontu ale j shvidkij rozpad yakij dijsno trapivsya z cim soyuzom naprikinci 1930 h rokiv 4 U 1937 roci rezhiser znimaye romantichnu dramu Balnij zapisnik fr Un carnet de bal spogadi takoyi sobi pani Lidiyi Makmillan Merl Oberon pro svoyi romantichni zahoplennya za minuli sorok rokiv U 1938 roci Zhulyena Dyuviv ye bulo zaprosheno pracyuvati do SShA na studiyu MGM de vin vipuskaye film biografiyu Joganna Shtrausa Velikij vals Nastupnogo roku povertayetsya do Franciyi ta znimaye dekilka filmiv Pid kinec dnya istoriyu pro litnih teatralnih aktoriv Viz primara inodi Primarnij vizok fr La Charrette fantome 1939 rik film zhahiv za noveloyu Viznik Selmi Lagerlef U 1940 roci Dyuviv ye gotuye do vipusku film Batko ta sin fr Untel pere et fils simejnij dramu v istorichnij dekoraciya vijni 1871 roku V umovah rezhimu Vishi tema franko pruskogo protistoyannya ne mogla buti dopushenoyu cenzuroyu na ekran i film bulo zaboroneno Dyuviv ye poyihav do Spoluchenih Shtativ Prem yera strichki vidbulasya u SShA v 1943 roci pid nazvoyu Serce naciyi angl The Heart of a Nation u Franciyi lishe u 1945 roci U svij amerikanskij period Zhulyen Dyuviv ye znimaye 5 filmiv sered yakih dva rimejki Lidiya angl Lydia 1941 rik na Balnij zapisnik ta Samozvanec angl The Impostor 1944 rik na Pepe le Moko Sered originalnih ta najvdalishih robit film antologiyu z 6 istorij Kazki Manhettena angl Tales of Manhattan z Sharlem Buaye Ritoyu Gejvort Dzhindzher Rodzhers ta she bagatma populyarnimi aktorami Gollivudu togo periodu Po povernennyu do Franciyi Dyuviv ye vidchuvaye deyaku nastorozhenist z boku spivvitchiznikiv sho perezhili okupaciyu na batkivshini Jogo strichka 1946 roku Panika fr Panique piznishe viznana najpohmurishoyu j nigilistichnoyu z usih jogo robit bula holodno sprijnyata glyadachami i kritikoyu Rezhiser chastishe voliye pracyuvati za kordonom Anna Karenina angl Anna Karenina znyata u 1948 roci u Velikij Britaniyi Blek Dzhek u 1950 roci v Ispaniyi Zhoden z jogo nastupnih filmiv uspihu seredini 1930 h rokiv ne povtoriv Sered najkrashih strichok Dyuviv yee ostannogo periodu psihologichna drama na materiali ruhu Oporu Mari Zhovten angl Marie Octobre 1959 ta zbirka novel Diyavol i desyat zapovidej fr Le Diable Et Les Dix Commandements 1962 U 1967 roci Zhulyen Dyuviv ye potraplyaye v avtomobilnu avariyu sho sprovokuvala u nogo sercevij napad vid yakogo rezhiser pomer Za svoyu kar yeru vidatnij kinematografist znyav ponad 70 filmiv Filmografiya vibirkova RedaguvatiRezhiserRik Ukrayinska nazva Originalna nazva Primitki1919 Gaseldama Haseldama1925 Rizhik Poil de carotte1926 Lyudina z Ispano L Homme a l Hispano1930 David Golder David Golder1930 Damske shastya Au bonheur des dames za romanom Emilya Zolya1932 Rizhik Poil de carotte1934 Paketbot Tenasiti Le Paquebot Tenacity premiya Tokijskogo kinofestivalyu za najkrashij zarubizhnij film1934 Mariya Shapdelen Marie Chapdelaine1935 Golgofa Golgotha1935 Rota La Bandera1936 Slavna kompaniya La Belle Equipe premiya Tokijskogo kinofestivalyu za najkrashij zarubizhnij film1936 Golem Le Golem1937 Pepe le Moko Pepe le Moko premiya Tokijskogo kinofestivalyu za najkrashij zarubizhnij film1937 Balnij zapisnik Un carnet de bal fr premiya za najkrashij zarubizhnij film na Venecijskomu MKF premiya Tokijskogo kinofestivalyu za najkrashij zarubizhnij film1938 Velikij vals The Great Waltz1939 Pid kinec dnya La Fin du jour1942 Kazki Manhettena Tales of Manhattan1946 Panika Panique za romanom Zhorzha Simenona Zaruchini mosye Ira 1948 Anna Karenina Anna Karenina za odnojmennim romanom Lva Tolstogo1949 U carstvi nebesnomu Au royaume des cieux1951 Pid nebom Parizhu Sous le ciel de Paris fr 1952 Malenkij svit Dona Kamillo Le petit monde de Don Camillo nominaciya na premiyu BAFTA1952 Imenini Genriyetti La Fete a Henriette1953 Povernennya Dona Kamillo Le retour de Don Camillo1954 Sprava Mauriciusa L affaire Maurizius1955 Mariana moyij yunosti Marianne de ma jeunesse1956 Ce chas ubivc Voici les temps des assassins1957 Lyudina v nepromokalnomu plashi L Homme a l impermeable za romanom D H Chejza nominaciya na Zolotogo vedmedya Berlinskogo MKF1959 Zhinka i blazen La Femme et le Pantin fr za romanom P yera Luyisa1959 Mari Oktyabr Marie Octobre1960 Bulvar Boulevard za odnojmennim romanom Robera Sabatye1962 Diyavol i desyat zapovidej Le Diable et les Dix Commandements1962 Spekotnij sud La Chambre ardente1963 Moroz po shkiri Chair de poule1967 Diyavolski Vash Diaboliquement votreViznannya RedaguvatiNagorodi i nominaciyi Zhulyena Dyuviv ye 5 Rik Kategoriya Film RezultatVenecijskij kinofestival1932 Priz glyadackih simpatij David Golder Nominaciya1934 Kubok Mussolini za najkrashij inozemnij film Paketbot Tenasiti Nominaciya1935 Mariya Shapdelen NominaciyaSpecialna zgadka Peremoga1937 Kubok Mussolini za najkrashij inozemnij film Balnij zapisnik Peremoga1939 Pid kinec dnya Nominaciya1946 Priz mizhnarodnogo zhuri kinokritikiv za najkrashij film Panika Peremoga1949 Zolotij lev U carstvi nebesnomu NominaciyaPremiya Kinema Junpo1935 Najkrashij film inozemnoyu movoyu Paketbot Tenasiti Peremoga1939 Balnij zapisnik Peremoga1940 Pepe le Moko PeremogaNyu Jorkske kolo kinokritikiv1939 Najkrashij rezhiser Velikij vals 2 misceNimecka kinopremiya1953 Sribnij kubok za prosuvannya demokratichnih cinnostej Malenkij svit Dona Kamillo PeremogaBerlinskij kinofestival1957 Zolotij vedmid Lyudina v nepromokalnomu plashi NominaciyaLiteratura RedaguvatiLeprohon P Julien Duvivier 1896 1967 Paris 1968 Chirat R Julien Duvivier Lyon SERDOC 1968 Desrichard Y Julien Duvivier cinquante ans de noirs destins Courbevoie Durante Paris BiFi 2001 Bonnefille E Julien Duvivier le mal aimant du cinema francais Paris Harmattan 2002 M M Chernenko sostavitel Dyuvive Zhyulen Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 S 64 65 ISBN 5 85646 077 4 Primitki Redaguvati http www imdb com name nm0245213 awards Arhivovano 29 bereznya 2004 u Wayback Machine List nagorod i nominacij na IMDb a b v http www villagevoice com 2009 04 29 film julien duvivier at the moma Arhivovano 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Skott Fondas Salyut avtoru Staroj volny The Village Voice 29 kvitnya 2009 roku http canadiancinephile com 2009 04 26 pepe le moko nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Dzhordan Richardson Pepe le Moko WordPress com 26 kvitnya 2009 roku Syuzana Hejvord Istoriya Francuzkogo kino ISBN 0 415 30783 X Povnij perelik nagorod na nominacij Zhulyena Dyuviv ye na sajti IMDb angl Posilannya RedaguvatiZhulyen Dyuviv ye na sajti IMDb angl Zhulyen Dyuviv ye na sajti AlloCine fr Zhulyen Dyuviv ye nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti Francuzkoyi sinemateki Filmografafiya Zhulyena Dyuviv ye Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine na sajti Cinematheque fr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhulyen Dyuviv 27ye amp oldid 39608072