Жан Габе́н (фр. Jean Gabin, справжнє ім'я — фр. Jean-Alexis Moncorgé, Жан Але́ксіс Монкорже́); (нар. 18 травня 1904 — пом. 15 листопада 1976) — відомий французький актор театру, кіно та вар'єте, виконавець комедійних та драматичних ролей. Знявся у 97 кінофільмах. Співзасновник кінофірми «Гафер» (разом з Фернанделем).
| Жан Габе́н | |
|---|---|
| фр. Jean Gabin | |
| Жан Габен у ролі Комісара Мегре (1958) | |
| Ім'я при народженні | Жан Але́ксіс Монкорже́ (фр. Jean-Alexis Moncorgé) |
| Дата народження | 17 травня 1904 |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Дата смерті | 15 листопада 1976 (72 роки) |
| Місце смерті | |
| Поховання | Iroise Sead |
| Громадянство | Франція |
| Професія | актор |
| Alma mater | ліцей Жансон-де-Саї |
| Роки активності | 1928-1976 |
| Діти | Florence Moncorgé-Gabind |
| IMDb | ID 0300064 |
| Нагороди та премії | |
| musee-gabin.com | |
| Жан Габен у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Справжнє ім'я Жана Габена — Жан Алексіс Монкорже. Батько Жана — Фердинанд, був маловідомим актором паризьких театрів, а мати — співачкою. У 14 років Жан покинув навчання у школі та почав трудову діяльність: на будівництві шосе й доріг, на сталеливарному заводі, в автомагазині. Але у 1923 році, коли йому виповнилося 19 років, батько Жана змусив його поступити до театру «Фолі Бержер». Там він поступово навчався акторської майстерності, виконував невеличкі пісеньки. Після служби в армії, у 1927 році, він гастролював по країнах Південної Америки. З 1929 року у Парижі Жан виступав у вар'єте «Мулен Руж», а потім у «Буфф Парізьєн» та «Водевілі», де співав, танцював та брав участь в оперетах «Флоссі» та «Арсен Люпен, банкір».
Жан дебютував у кіно у фільмі «Кожному може поталанити» (1930 рік), який був екранізацією оперети. Після цього він постійно знімався у кінофільмах. З 1930 до 1933 року Жан зіграв ролі у 11 кінострічках. Успіх до нього прийшов разом з картиною «Марі Шапделен». Але відомим на всю Францію Жан став після зіграної ним ролі лейтенанта Марешаля у фільмі Жана Ренуара «Велика ілюзія» (1937 рік). З цього моменту герої Жана Габена — одинаки, але сильні як скеля люди.
Після окупації Франції Німеччиною (1940 рік) Жана Габена запросили до німецької кіностудії «УФА», але він відмовився та поїхав до Голлівуду. Після розлучення у США він познайомився з Марлен Дітріх, з якою у нього також був роман. Акторська кар'єра Габена у США не склалася, й у 1943 році він приєднався до руху Опору у Європі: брав участь у військових діях на півночі Африки, поступив добровольцем на корабель, який супроводжував союзницькі транспорти до Мурманська. Разом із військами генерала Де Голля увійшов до визволеного Парижа. Після війни Жан Габен й Марлен Дітріх знялися разом у фільмі «Мартен Руманьяк», проте картина не мала успіху. Дітріх пізніше повернулася до США.
Габен продовжував зніматися, але його кар'єра у той час складалася нелегко, він повернувся до театру, почав знову співати у вар'єте. Поступово він знайшов свій образ — людини-сучасника, чесної, відкритої, щирої. Інші ролі в історичних стрічках йому не дуже вдавалися.
Перший успіх з'явився з виходом стрічки «Не чіпай здобич» (1954 року). Наприкінці 50-х і у 60-ті роки Жан Габен пробував себе у комедійних фільмах — «Через Париж», 1956 рік, «Важкий вік» 1965 року. Згодом, знявшись у більш ніж 50 фільмах, він заснував свою власну кінокомпанію «Гафер», разом з Фернанделем.
У 1972 році Жан Габен вирішив залишити кінематограф, поселився на власній фермі, де розводив коней, вирощував виноград. 15 листопада 1976 року Жан Габен помер від серцевого нападу у Парижі. За заповітом актора його попіл був розвіяний у морі з військовими почестями на борту корабля у присутності друзів.
Фільмографія Редагувати
- 1936 — Пепе ле Моко (Pépé le Moko) — Пепе ле Моко
- 1937 — Велика ілюзія
- 1938 — Набережна туманів
- 1939 — День починається
- 1949 — Біля стін Малапаги
- 1954 — Повітря Парижа
- 1956 — Незначні люди
- 1956 — Через Париж (La Traversée de Paris) — Гранжіль, художник
- 1956 — Злочин і кара
- 1958 — У випадку нещастя
- 1959 — Волоцюга Архімед / (Archimède, le clochard) — Архімед
- 1963 — Мелодія з підвалу (Mélodie en sous-sol) — пан Шарль
- 1965 — Грім небесний (Le Tonnerre de Dieu) — Леандр Брассак
- 1966 — Колотнеча в Панамі (Du rififi à Paname) — Пол Бергер
- 1967 — Ви не все сказали, мосьє Фарран (Le Soleil des voyous) — Денис Фарран
- 1968 — Татуйований (Le Tatoué) — Легран (легіонер)
- 1969 — Сицилійський клан
- 1971 — Кіт
- 1973 — Двоє в місті (Deux hommes dans la ville) — Жермен Казнев
Нагороди Редагувати
| Рік | Нагорода | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 1951 | Венеційський кінофестиваль | Кубок Вольпі найкращому актору | Ніч — моє королівство | Перемога |
| 1954 | Повітря Парижа Не чіпай здобич | Перемога | ||
| 1958 | Премія BAFTA | Найкращий іноземний актор | Через Париж | Номінація |
| 1959 | Давид ді Донателло | Найкращий іноземний актор | Сильні світу цього | Перемога |
| Берлінський кінофестиваль | Срібний ведмідь найкращому актору | Волоцюга Архімед | Перемога | |
| 1960 | Премія BAFTA | Найкращий іноземний актор | Мегре розставляє сіті | Номінація |
| 1971 | Берлінський кінофестиваль | Найкращий актор | Кіт | Перемога |
Джерела Редагувати
- World's Coolest Movie Star: The Complete 95 Films (and Legend) of Jean Gabin, by Charles Zigman (Allenwood Press 2008). Features introductions by Gabin's co-stars Michele Morgan and Brigitte Bardot, and an 'appreciation' by David Mamet.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
Посилання Редагувати
- Ґабен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Encyclopedia Britannica — Jean Gabin (French actor) [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- The Jean Gabin Museum of Mériel [ 10 лютого 2001 у Wayback Machine.]
- A complete filmography of Jean Gabin [ 7 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Жан Габен на сайті Find a Grave (англ.)