| Жорж Санд | |
|---|---|
| Амандіна Аврора Люсіль Дюпен | |
| Худ. Огюст Шарпентьє. Баронеса Дюдеван 1838 року | |
| Ім'я при народженні | Амандіна Аврора Люсіль Дюпен |
| Псевдонім | Жорж Санд |
| Народилася | 1 липня 1804 Париж |
| Померла | 8 червня 1876 (71 рік) Ноан-Вік ·кишкова непрохідність |
| Поховання | Ноан-Вік |
| Громадянство | Франція |
| Місце проживання | Париж Центр — Долина Луари House of George Sandd |
| Діяльність | письменниця |
| Сфера роботи | Ференц Ліст, Фридерик Шопен, Марі д'Агу, Оноре де Бальзак, Гюстав Флобер, Ежен Делакруа, Анрі Шапу і Регіоналізм |
| Мова творів | французька |
| Роки активності | 1830 — 1871 |
| Напрямок | романтизм |
| Magnum opus | Indianad, Leliad, Maupratd, Consuelod, La Mare au diabled, La Petite Fadetted, Les Maîtres sonneursd, Le Meunier d'Angibaultd, A Winter in Majorcad, Histoire de ma vied і Lettres d'un voyageurd |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Maurice Dupin de Francueild |
| Мати | Sophie Victoire Delaborded |
| У шлюбі з | Casimir Dudevantd |
| Діти | Maurice Sandd і Solange Dudevant-Sandd |
| Автограф | |
| | |
| Жорж Санд у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Роботи у Вікіджерелах |
Амандіна Аврора Люсіль Дюпен, у шлюбі Дюдеван (Amantine Lucile Aurore Dupin (Dudevant) (фр.: [amɑ̃tin lysil oʁɔʁ dypɛ̃], 1 липня 1804 — 8 червня 1876), знана за псевдонімом Жорж Санд (фр. George Sand) — французька новелістка, мемуаристка, соціалістка та феміністка. Одна з найпопулярніших авторів Європи за життя, в Англії 1830-х та 1840-х більш популярна, ніж Віктор Гюго та Оноре де Бальзак разом, одна з найвизначніших постатей у європейському романтизмі.
Життєпис Редагувати
Серед предків Аврори Дюпен — Моріц Саксонський, маршал Франції, що займався деякою літературною працею. Бабуся з батьківського боку була позашлюбною дочкою Маршала, в першому шлюбі графинею (Аврора не успадкувала графський титул бабусі).
Аврора була пізньою дитиною (і батьку, й матері було за 30 на час одруження). Мати була з простого народу, графиня шлюб не схвалювала. Після загибелі батька внаслідок нещасного випадку бабуся і мати Аврори розірвали стосунки. Аврора залишилась в маєтку бабусі (пізніше успадкувавши його).
Отримала освіту в Августинському жіночому монастирі Парижа, читаючи багато національної й перекладної літератури.
У 18 років одружилася з Казимиром Дюдеваном, позашлюбним сином барона. Народила сина і дочку, проте тривалим шлюб не став, і пара фактично розійшлася: у 1831 році Аврора переїхала в Париж, залишивши чоловіка управителем її маєтку Ноан в обмін на ренту; надалі зиму проводила в Парижі, а влітку з дітьми переїздила до Ноану. В 1836 році вони розлучились.
Аврора Дюдеван відрізнялася вільною поведінкою, захоплювалася «чоловічими» видами спорту, носила чоловічі костюми. Низка її коханців розпустила багато чуток.
Восени 1836 Дюдеван знайомиться з Шопеном і, попри різницю в віці (34 і 28), зав'язує з ним стосунки тривалістю в 10 років. Турбуючись про Шопена, Дюдеван жартома називала його своєю третьою дитиною. У підсумку написала літературний твір, де в інфантильному героєві Шопен упізнав себе. Ежен Делакруа написав їхній подвійний портрет.
Аврора Дюдеван померла від гострої кишкової непрохідності в садибі Ноан поблизу містечка Шатору департаменту Ендр, де й похована. У XX ст. садиба стала літературним музеєм. Були пропозиції перенести прах письменниці у паризький Пантеон, проте від них відмовилися.
Літературна діяльність Редагувати
Жінки з аристократичних родин у XIX ст. не мали права працювати. Нестача грошей спонукала Дюдеван шукати фах, а зустріч з журналістом Жулем Сандо дала можливість реалізуватись у літературі. Вона починає писати з Сандо, тоді ж бере псевдонім Санд.
Пише самостійно, і її літературні праці виявляються значно цікавішими за твори коханця. Твори Санд починають друкувати окремо, що, як другорядного малообдарованого літератора, неприємно вразило Сандо. Дюдеван рве з Сандо і бере новий, чоловічий псевдонім — Жорж Санд.
1831 року друкується перший роман Жорж Санд — «Роза і Бланш», історія юних акторки й черниці.
Аврора Дюдеван досягла визнання за життя. Баронеса приятелювала з такими митцями як Альфред де Мюссе, Проспер Меріме, батько і син Дюма, Бальзак, Віктор Гюго. Товаришувала зі співачкою та композиторкою Поліною Віардо, з котрої писала героїню роману «Консуело».
Збір пам'яток культури Редагувати
XIX століття для Жорж Санд минуло в захопленні літературою і порятунку й вивченні пам'яток декоративно-ужиткового мистецтва. На цей період припав паризький бум розпродажу мистецтва середньовіччя, бароко, рококо, реставрації стародавніх замків і соборів.
Серед творів Жорж Санд з'являються книги «Майстри мозаїк» або «Діалоги про поезію пролетаріату». Баронеса займалась порятунком мільфльорів і аррасів середньовіччя, їздячи провінційними містами по старі килими.
Галерея Редагувати
Бібліографія Редагувати
- Дівчина з Альбано (1831)
- Індіана (1832)
- Валентина (1832)
- Мельхіор (1832)
- Кора (1833)
- Лелія (1833)
- Метелла (1834)
- Інтимний щоденник (1834)
- Особистий секретар (1834)
- Жак (1834)
- Леоне Леоні (1835)
- Лавінія (1835)
- Симон (1836)
- Майстри мозаїк (1838)
- Сім струн Ліри (1840)
- Поліна з Міссісіпі (1840)
- Зима на Майорці (1842)
- Консуело (1843)
- Графиня Рудольштадт (1843)
- Ян Жижка (1843)
- Шампанські свята (1846)
- Гріх пана Антуана (1847)
- Замок Самотності (1851)
- Історія профана, на ім'я Грибуль (1851)
- Сільські музики (1853)
- Адріани (1854)
- Навколо столу (1856)
- Сільські прогулянки (1857)
- Зелені дами (1859)
- Сільські вечори (1861)
- Родина Жерманд (1861)
- Антонія (1863)
- Сповідь молодої дівчини (1865)
- Останняє кохання (1867)
- Кадіо (1868)
- Незважаючи ні на що (1870)
- Цезаріна Дітріх (1871)
- Щоденник мандрівника часів війни (1871)
- Нанон (1872)
- Два брати (1875)
- Казки бабусі (1876)
- Сільські легенди (1877)
Переклади українською Редагувати
- Жорж Занд. Гріх пана Антуана / пер. з фр. Ф.О.Яцин. — К. Х. : ДВУ, 1930. — 308 с.
- Жорж Санд. Рожева хмаринка: казка / скороч. пер. з фр. Маркіян Якубяк. — К. : Веселка, 1982. — 19 с.
- Жорж Санд. Консуело / пер. з рос. Віктор Бойко. — Х. : Фоліо, 2011. — 763 с.
- Жорж Санд. Про літературу та мистецтво / пер. з фр. Маркіян Якубяк. — Л. : Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9.
- Жорж Санд. Чортова калюжа / пер. з фр. Маркіян Якубяк. — Л. : Апріорі, 2018. — 168 с. — ISBN 978-617-629-446-7.
- Жорж Санд. Графиня Рудольштадт / пер. з рос. Віктор Бойко. — Х. : Фоліо, 2018. — 624 с. — ISBN 978-966-03-7904-6.
Пам'ять Редагувати
- 10733 Жорджсанд — астероїд, названий на честь письменниці.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- S. Дюдеван // Энциклопедический лексикон — СПб: 1841. — Т. 17. — С. 385–387.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ WeChangEd
- Перше ім'я іноді зустрічається як Amandine.
- Hart, Kathleen (2004). Revolution and Women's Autobiography in Nineteenth-century France. Rodopi. с. 91.
- Lewis, Linda M. (2003). Germaine de Staël, George Sand, and the Victorian Woman Artist. University of Missouri Press. с. 48.
- Eisler, Benita (8 червня 2018). . WSJ. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 6 листопада 2018.
- Thomson, Patricia (July 1972). George Sand and English Reviewers: The First Twenty Years. Modern Language Review 67 (3): 501–516. JSTOR 3726119. doi:10.2307/3726119.
Література Редагувати
- Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука / Леся Воронина ; художник Наталка Клочкова. — Київ : Грані-Т, 2010. — 125 с. : іл. — (Життя видатних дітей). — 2000 примірників. — ISBN 978-966-465-301-2
- Андре Моруа «Жорж Санд», М, 1968 (рос)
- Венкстерн Н. А. «Жорж Санд», М, 1993 (рос)
Посилання Редагувати
- Жорж Санд // Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник / Наливайко Д.С., Шахова К.О.. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2001. — С. 169-177.
- Жорж Санд // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 645. — ISBN 966-692-578-8.