Жозеф Луї Франсуа Бертран (фр. Joseph Louis François Bertrand; 11 березня 1822, Париж — 5 квітня 1900, Париж) — французький математик, який працював в галузі теорії чисел, диференціальної геометрії, теорії ймовірності та термодинаміки.
Жозеф Бертран | |
---|---|
фр. Joseph Bertrand | |
Народився | 11 березня 1822[…] Париж, Франція |
Помер | 5 квітня 1900 (78 років) Париж, Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | математик, економіст, професор |
Alma mater | Політехнічна школа Ліцей Сент-Луї Гірнича школа Парижа |
Галузь | теорія ймовірностей, диференціальна геометрія і теорія чисел |
Заклад | Колеж де Франс Ліцей Сент-Луї Вища нормальна школа |
Посада | seat 40 of the Académie françaised і президент |
Аспіранти, докторанти | Désiré Andréd Désiré Andréd |
Членство | Лондонське королівське товариство Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія Шведська королівська академія наук Французька академія наук Петербурзька академія наук Національна академія деї Лінчеї Російська академія наук Société de l’histoire de Franced Туринська академія наук |
Батько | Alexandre Jacques François Bertrandd |
Брати, сестри | Alexandre Bertrandd |
Діти | Marcel Bertrandd |
Нагороди | |
Жозеф Бертран у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Син фізика Олександра Жака Франсуа Бертрана і брат археолога Олександра Бертрана[en].
Був професором Політехнічної школи і Коледжу Франції. Був членом Паризької академії наук і її беззмінним секретарем протягом 26 років.
В 1845 році висунув гіпотезу про існування принаймні одного простого числа між числами і для будь-якого . Це твердження, яке називається постулатом Бертрана, було доведено П. Л. Чебишовим в 1850 році.
Бертран також відомий формулюванням парадоксів теорії ймовірності, які стимулювали плідну дискусію з обґрунтування цієї науки. Парадокса Бертрана має велике значення в економіці.
В економіці ним була переглянута теорія олігополії, зокрема, модель конкуренції по Курно. Сформульована ним модель конкуренції показує, що в умовах цінової конкуренції висновки Курно не виконуються. Рівновага в даній моделі досягається на рівні ціни досконалої конкуренції.
Його книга Термодинаміка у розділі XII вказує, що термодинамічна ентропія і температура визначаються тільки для оборотних процесів. Він був одним з перших, хто вказав на це.
У 1858 році він був обраний іноземним членом Королівської Шведської академії наук.
Роботи Редагувати
- Traité de calcul différentiel et de calcul intégral (Paris: Gauthier-Villars, 1864—1870)
- Rapport sur les progrès les plus récents de l'analyse mathématique (Paris: Imprimerie Impériale, 1867) (звіт про останні досягнення математичного аналізу)
- Traité d'arithmétique (L. Hachette, 1849) (арифметика)
- Thermodynamique (Paris: Gauthier-Villars, 1887)
- Méthode des moindres carrés (Mallet-Bachelier, 1855) (переклад роботи Гаусса по найменшим квадратах)
- Leçons sur la théorie mathématique de l'électricité / professées au Collège de France (Paris: Gauthier-Villars et fils, 1890)
- Calcul des probabilités (Paris: Gauthier-Villars et fils, 1889)
- Arago et sa vie scientique (Paris: J. Hetzel, 1865) (біографія Араго)
- Blaise Pascal (Paris: C. Lévy, 1891) (біографія Б.Паскаля)
- Les fondateurs de l'astronomie moderne: Copernic, Tycho Brahé, Képler, Galilée, Newton (Paris: J. Hetzel, 1865) (біографії)
Див. також Редагувати
- Парадокс Бертрана (теорія ймовірностей)
- Парадокс Бертрана (економіка)
- Модель Бертрана
- Теорема Бертрана
- Теорема Бертрана про вибори[en]
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/62864/Joseph-Bertrand
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- Annuaire prosopographique : la France savante
- http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Bertrand.html
- https://data.bnf.fr/en/12386552/joseph_bertrand/
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Список професорів Колеж де Франс
- Французька академія наук — 1666.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Майстров Л. Є. Теорія ймовірностей. Історичний нарис. — Μ. : Наука, 1967. -. — С. 279-285.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жозеф Бертран |
- Боголюбов А. Н. Бертран Жозеф Луи Франсуа // Математики. Механіки. Біографічний довідник. — Київ : Наукова думка, 1983.
- Бертран, Жозеф Луї Франсуа (1822—1900) [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Жозеф Луї Франсуа Бертран ()
- Жозеф Луї Франсуа Бертран [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Профіль Жозефа Луї Франсуа Бертрана [ 23 листопада 2021 у Wayback Machine.] на офіційному сайті РАН
- Твори Joseph Bertrand у проєкті «Гутенберг»
- Твори та інформація про Жозеф Бертран у Інтернет-архіві
- Author profile [ 9 січня 2019 у Wayback Machine.] in the database zbMATH