www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еґон Орован Еґон Оров ан угор Orován Egon англ Egon Orowan 2 серпня 1902 м Обуда Австро Угорщина 3 серпня 1989 м Кембрід

Еґон Орован

Еґон Оров́ан (угор. Orován Egon, англ. Egon Orowan; (2 серпня 1902, м. Обуда, Австро-Угорщина  — 3 серпня 1989, м. Кембрідж, Масачусетс, США) — угорсько —британсько —американский металофізик і металург. Член Лондонського королівського товариства (1947), Національної академії наук США (1969).

Еґон Орован
Orován Egon
Народився 2 серпня 1902(1902-08-02)
Будапешт, Австро-Угорщина
Помер 3 серпня 1989(1989-08-03) (87 років)
Кембридж, Массачусетс, США
Країна  Австро-Угорщина,  Велика Британія,  США
Діяльність фізик, винахідник, металург
Alma mater Берлінський технічний університет (1932)
Віденський університет (1922)
Галузь фізик, металознавець
Заклад Бірмінгемський університет
Науковий керівник Richard Beckerd
Аспіранти, докторанти Роберт Вольфґанґ Кан
Rodney Hilld
Paul R. Paslayd
Ali Suphi Argond
David K. Felbeckd
Peter Lynn Prattd
Членство Лондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Батько Бертольд Орован
Мати Йозефіна Шагварі Шпітцер
У шлюбі з Джолан Шенфельд
Нагороди

Еґон Оров́ан народився 2 серпня 1902 в районі Обуда (Будапешт) Будапешта. Обуда (угорською означає Стара Буда) — стародавнє і до 1873 року самостійне місто в центрі Угорщини. Після об'єднання Обуди, Буди та Пешта в нове місто Будапешт, Обуда отримала статус району столиці Угорщини. Батько Еґона, Бертольд Орован, був інженером-механіком і управляв фабрикою на території теперішньої Румунії, а його мати, Йозефіна Шагварі Шпітцер (нім. Josephine Ságvári Spitzer), була дочкою бідного землевласника.

Дружина Орована, Джолан Шенфельд, була піаністкою. Вона навчалася у Будапештській музичній академії під керівництвом Бели Бартока з 1919 по 1920 рр. В Будапешті вона і познайомилася з Еґоном Орованом, але в той час вони не були близькими. Вона перебувала в Німеччині приблизно до 1938 року, коли покинула роботу, все майно й переїхала до сестри в Париж. Через рік вона переїхала до Англії, де знову зустрілася з Орованом, і вони одружилися 20 січня 1941 року.

1920 року Орован поступив до Віденського університету, де один рік вивчав хімія, а наступний — астрономію. Після шести місяців обов'язкового стажування дома в Угорщині його прийняли до Берлінського технічного університету, де він спочатку вивчав машинобудування, потім електротехніку і врешті під впливом професора Р. Беккера продовжив вивчати фізику. Наприкінці 1928 року він став асистентом Беккера.

Восени 1931 р. він розпочав дослідження руйнування лосняку і в 1932 році захистив докторську дисертацію за темою цих досліджень. За словами Орована ця робота була першим підтвердженням теорії крихкого руйнування Ґріффітса в стосунку до кристалічного матеріалу.

Незабаром після приходу до влади Гітлера в 1933 році Орован, який був наполовину єврейського походження, довший час не міг знайти роботу і виїхав до Угорщини, де мешкав з мамою. (Батько Орована помер в січні 1933 р.).

На початку ХХ сторіччя теоретичними розрахунками (Майкл Поланьї, Яків Френкель) на основі моделі ідеальної кристалічної ґратки кристалів було встановлено, що теоретично розрахована міцність на декілька порядків перевищує міцність реальних кристалічних матеріалів. Щоб розв'язати цю суперечність, Еґон Орован, Майкл Поланьї, Джефрі Тейлор одночасно й незалежно один від одного в 1934 р. на основі теорії дислокацій, розробленої Віто Вольтеррою в 1905 р., припустили, що в процесі пластичної деформації кристалів беруть участь не всі атоми в площинах взаємного зміщення частин кристалів, а лише група атомів, які належать дислокації.. Орован проводив відповідні експерименти, перебуваючи ще в Берліні. Тейлор подав свою статтю на кілька тижнів раніше в Proceedings of the Royal Society of London, проте, оскільки Zeitschrift für Physik публікувався швидше, статті Орована і Поляні вийшли першими. Це спільне відкриття стало вирішальним у розвитку сучасної металофізики: вперше було введено уявлення про дислокацію як носія пластичної деформації. За сучасним рівнем знань основним механізмом пластичної деформації кристалічних матеріалів (металів, металокераміки, кристалічних полімерів) є незворотний рух дислокацій, який зумовлює зміщення одних частин кристалу відносно інших.

1937 року Орован переїхав до Бірмінгема, де працював до 1939 року на фізичному факультеті Бірмінгемського університету. Найбільшим його зацікавленням була теорія втоми, над якою він працював разом з Пайєрлсом. Важливим наслідком їх співпраці було те, що Орован познайомив Пайєрлса з теорією дислокацій і проблемою їх руху через кристал, а Пайєрлс запропонував підхід до її вирішення.

З 1939 по 1950 роки Орован працював у Кембриджі, де В. Л. Брегг (син) заохотив його до рентгенівських досліджень. Але основний інтерес Орована був присвячений технології виробництва боєприпасів, зокрема проблемам прокатування листових матеріалів. Під час Другої світової війни дослідницька група Орована працювала над вирішенням проблеми крихкого руйнування, яка виявилася у зв'язку з руйнуванням вантажних суден типу «Liberty», корпуси яких були зварені із листів вуглецевої сталі звичайної якості. Ці кораблі у складі конвоїв використовувалися для постачання по ленд-лізу в Радянський Союз. 970 суден цього типу зазнали аварій, зумовлених руйнуванням.

1948 року Еґон Орован та Джордж Ірвін незалежно один від іншого з різною інтерпретацією розвинули в рамках енергетичного балансу А. Ґріффіта концепцію квазікрихкого руйнування, яка враховувала енергію пластичної деформації при руйнуванні.

Солвеївська конференція з фізики в Брюселі, 1951. Зліва направо, сидять: Крусарро, Норман Персі Аллен, Іветт Кошва, Борілієс, Віллям Лоуренс Бреґґ, Кристіан Мюлер, Фредерік Сайтц, Джон Герберт Голломон, Франк; середній ряд: Ґерхард Ратенау, Костер, Ерік Рудберґ, Фламаш, Ґош, Ґровен, Еґон Орован, Ян Бюрґерс, Віллям Бредфорд Шоклі, Андре Ґіньє, Ч. С. Сміт, Ульріх Делінґер, Лаваль, Еміль Генріот; верхній ряд: Ґаспар, Ломер, Алан Коттрелл, Джордж Хомс, Губерт Кур'єн

Період наукової роботи в Кембріджі був успішним для Орована. З багатьох пропозицій, які він отримав до 1950 року, Орован прийняв запрошення професора К. Річарда Содерберга з департаменту машинобудування MTI. Там після тримісячного випробувального терміну на посаді візит-професора він обійняв посаду керівника відділу матеріалів. Увесь період роботи в МІТ аж до офіційної відставки в 1968 році Орован продовжував займатися тими ж проблемами, які він успішно досліджував у Англії, а саме: механізми пластичності кристалів, крихкого та пластичного руйнування, втома, повзучість тощо. Ще в Кембріджі в Орована виник глибокий інтерес до проблеми пластичності та руйнування, пов'язаної з гляціологією, яка тут в США поширилася на проблеми сейсмології, тектоніки, континентального дрейфу тощо. Тут він знайшов поле діяльності, на якому зміг проявити свою винахідливість і застосувати знання про механізми непружної деформації та руйнування.

1962 рік Орован провів на посаді візит-професора в Технологічному інституті Карнегі, восени 1972 року — в Пітсбурзькому університеті. В 1965—1966 рр. працював у Науково-дослідній лабораторії фірми Боїнг.

У цей період і аж до смерті в 1989 році він цікавився і опрацьовував проблеми соціономії: так назвав він цю галузь науки, яка поєднувала соціологію й економіку.

Орован виявив неабиякий педагогічний талант, який проявлявся у вмінні цікаво й зрозуміло пояснити найскладніші наукові проблеми. Це зробило його лекції незабутніми для студентів та аспірантів, які прослухали їх.

1986 року померла його дружина, яка була за словами доньки Сьюзен, його найкращим другом і підтримкою протягом життя. Еґон Орован помер 3 серпня 1989 року у лікарні Маунт Оуберн Госпіталі у Кембриджі, штат Масачусетс, через день після 87-річчя. Похований на цвинтарі Маунт Оуберн.

Примітки Редагувати

  1. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  3. Orowan; Egon (1902—1989) [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Egon Orowan [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Orowan E. Zur Kristallplastizität. Über den Mechanismus des Gleitvorganges. Zeitschrift für Physik. 1934; 89:634-659
  6. Taylor GI. The mechanism of plastic deformation of crystals. Part I-Theoretical. Proceedings of the Royal Society of London. 1934; 145(A):312-387
  7. Polanyi M. Über eine Art Gitterstörung die einen Kristall plastich machen könnte. Zeitschrift für Physik. 1934; 89:660-664
  8. E. Orowan, «Energy criteria of fracture» Weld. J. 34, 1955, pp. 157—160.

Джерела Редагувати

  • Egon Orowan. 1901—1989. A Biographical Memoir by F.R.N. Nabarro and A. S. Argon. 1996. National Academies Press. Washington D.C.
  • Interview with Dr. Egon Orowan in 1981. Dr. Orowan speaks about his professional life. Transcript of interview tapes.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Egon Orov an ugor Orovan Egon angl Egon Orowan 2 serpnya 1902 m Obuda Avstro Ugorshina 3 serpnya 1989 m Kembridzh Masachusets SShA ugorsko britansko amerikanskij metalofizik i metalurg Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1947 3 Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA 1969 4 Egon OrovanOrovan EgonNarodivsya 2 serpnya 1902 1902 08 02 1 Budapesht Avstro UgorshinaPomer 3 serpnya 1989 1989 08 03 1 87 rokiv Kembridzh Massachusets SShAKrayina Avstro Ugorshina Velika Britaniya SShADiyalnist fizik vinahidnik metalurgAlma mater Berlinskij tehnichnij universitet 1932 2 Videnskij universitet 1922 Galuz fizik metaloznavecZaklad Birmingemskij universitetNaukovij kerivnik Richard Beckerd 2 Aspiranti doktoranti Robert Volfgang Kan Rodney Hilld 2 Paul R Paslayd 2 Ali Suphi Argond 2 David K Felbeckd 2 Peter Lynn Prattd 2 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i naukBatko Bertold OrovanMati Jozefina Shagvari ShpitcerU shlyubi z Dzholan ShenfeldNagorodi chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva Bingham Medald 1959 Egon Orov an narodivsya 2 serpnya 1902 v rajoni Obuda Budapesht Budapeshta Obuda ugorskoyu oznachaye Stara Buda starodavnye i do 1873 roku samostijne misto v centri Ugorshini Pislya ob yednannya Obudi Budi ta Peshta v nove misto Budapesht Obuda otrimala status rajonu stolici Ugorshini Batko Egona Bertold Orovan buv inzhenerom mehanikom i upravlyav fabrikoyu na teritoriyi teperishnoyi Rumuniyi a jogo mati Jozefina Shagvari Shpitcer nim Josephine Sagvari Spitzer bula dochkoyu bidnogo zemlevlasnika Druzhina Orovana Dzholan Shenfeld bula pianistkoyu Vona navchalasya u Budapeshtskij muzichnij akademiyi pid kerivnictvom Beli Bartoka z 1919 po 1920 rr V Budapeshti vona i poznajomilasya z Egonom Orovanom ale v toj chas voni ne buli blizkimi Vona perebuvala v Nimechchini priblizno do 1938 roku koli pokinula robotu vse majno j pereyihala do sestri v Parizh Cherez rik vona pereyihala do Angliyi de znovu zustrilasya z Orovanom i voni odruzhilisya 20 sichnya 1941 roku 1920 roku Orovan postupiv do Videnskogo universitetu de odin rik vivchav himiya a nastupnij astronomiyu Pislya shesti misyaciv obov yazkovogo stazhuvannya doma v Ugorshini jogo prijnyali do Berlinskogo tehnichnogo universitetu de vin spochatku vivchav mashinobuduvannya potim elektrotehniku i vreshti pid vplivom profesora R Bekkera prodovzhiv vivchati fiziku Naprikinci 1928 roku vin stav asistentom Bekkera Voseni 1931 r vin rozpochav doslidzhennya rujnuvannya losnyaku i v 1932 roci zahistiv doktorsku disertaciyu za temoyu cih doslidzhen Za slovami Orovana cya robota bula pershim pidtverdzhennyam teoriyi krihkogo rujnuvannya Griffitsa v stosunku do kristalichnogo materialu Nezabarom pislya prihodu do vladi Gitlera v 1933 roci Orovan yakij buv napolovinu yevrejskogo pohodzhennya dovshij chas ne mig znajti robotu i viyihav do Ugorshini de meshkav z mamoyu Batko Orovana pomer v sichni 1933 r Na pochatku HH storichchya teoretichnimi rozrahunkami Majkl Polanyi Yakiv Frenkel na osnovi modeli idealnoyi kristalichnoyi gratki kristaliv bulo vstanovleno sho teoretichno rozrahovana micnist na dekilka poryadkiv perevishuye micnist realnih kristalichnih materialiv Shob rozv yazati cyu superechnist Egon Orovan Majkl Polanyi Dzhefri Tejlor odnochasno j nezalezhno odin vid odnogo v 1934 r na osnovi teoriyi dislokacij rozroblenoyi Vito Volterroyu v 1905 r pripustili sho v procesi plastichnoyi deformaciyi kristaliv berut uchast ne vsi atomi v ploshinah vzayemnogo zmishennya chastin kristaliv a lishe grupa atomiv yaki nalezhat dislokaciyi 5 Orovan provodiv vidpovidni eksperimenti perebuvayuchi she v Berlini Tejlor podav svoyu stattyu 6 na kilka tizhniv ranishe v Proceedings of the Royal Society of London prote oskilki Zeitschrift fur Physik publikuvavsya shvidshe statti Orovana i Polyani 7 vijshli pershimi Ce spilne vidkrittya stalo virishalnim u rozvitku suchasnoyi metalofiziki vpershe bulo vvedeno uyavlennya pro dislokaciyu yak nosiya plastichnoyi deformaciyi Za suchasnim rivnem znan osnovnim mehanizmom plastichnoyi deformaciyi kristalichnih materialiv metaliv metalokeramiki kristalichnih polimeriv ye nezvorotnij ruh dislokacij yakij zumovlyuye zmishennya odnih chastin kristalu vidnosno inshih 1937 roku Orovan pereyihav do Birmingema de pracyuvav do 1939 roku na fizichnomu fakulteti Birmingemskogo universitetu Najbilshim jogo zacikavlennyam bula teoriya vtomi nad yakoyu vin pracyuvav razom z Pajyerlsom Vazhlivim naslidkom yih spivpraci bulo te sho Orovan poznajomiv Pajyerlsa z teoriyeyu dislokacij i problemoyu yih ruhu cherez kristal a Pajyerls zaproponuvav pidhid do yiyi virishennya Z 1939 po 1950 roki Orovan pracyuvav u Kembridzhi de V L Bregg sin zaohotiv jogo do rentgenivskih doslidzhen Ale osnovnij interes Orovana buv prisvyachenij tehnologiyi virobnictva boyepripasiv zokrema problemam prokatuvannya listovih materialiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni doslidnicka grupa Orovana pracyuvala nad virishennyam problemi krihkogo rujnuvannya yaka viyavilasya u zv yazku z rujnuvannyam vantazhnih suden tipu Liberty korpusi yakih buli zvareni iz listiv vuglecevoyi stali zvichajnoyi yakosti Ci korabli u skladi konvoyiv vikoristovuvalisya dlya postachannya po lend lizu v Radyanskij Soyuz 970 suden cogo tipu zaznali avarij zumovlenih rujnuvannyam 1948 roku Egon Orovan ta Dzhordzh Irvin nezalezhno odin vid inshogo z riznoyu interpretaciyeyu rozvinuli v ramkah energetichnogo balansu A Griffita koncepciyu kvazikrihkogo rujnuvannya yaka vrahovuvala energiyu plastichnoyi deformaciyi pri rujnuvanni Solveyivska konferenciya z fiziki v Bryuseli 1951 Zliva napravo sidyat Krusarro Norman Persi Allen Ivett Koshva Boriliyes Villyam Lourens Bregg Kristian Myuler Frederik Sajtc Dzhon Gerbert Gollomon Frank serednij ryad Gerhard Ratenau Koster Erik Rudberg Flamash Gosh Groven Egon Orovan Yan Byurgers Villyam Bredford Shokli Andre Ginye Ch S Smit Ulrih Delinger Laval Emil Genriot verhnij ryad Gaspar Lomer Alan Kottrell Dzhordzh Homs Gubert Kur yenPeriod naukovoyi roboti v Kembridzhi buv uspishnim dlya Orovana Z bagatoh propozicij yaki vin otrimav do 1950 roku Orovan prijnyav zaproshennya profesora K Richarda Soderberga z departamentu mashinobuduvannya MTI Tam pislya trimisyachnogo viprobuvalnogo terminu na posadi vizit profesora vin obijnyav posadu kerivnika viddilu materialiv Uves period roboti v MIT azh do oficijnoyi vidstavki v 1968 roci Orovan prodovzhuvav zajmatisya timi zh problemami yaki vin uspishno doslidzhuvav u Angliyi a same mehanizmi plastichnosti kristaliv krihkogo ta plastichnogo rujnuvannya 8 vtoma povzuchist tosho She v Kembridzhi v Orovana vinik glibokij interes do problemi plastichnosti ta rujnuvannya pov yazanoyi z glyaciologiyeyu yaka tut v SShA poshirilasya na problemi sejsmologiyi tektoniki kontinentalnogo drejfu tosho Tut vin znajshov pole diyalnosti na yakomu zmig proyaviti svoyu vinahidlivist i zastosuvati znannya pro mehanizmi nepruzhnoyi deformaciyi ta rujnuvannya 1962 rik Orovan proviv na posadi vizit profesora v Tehnologichnomu instituti Karnegi voseni 1972 roku v Pitsburzkomu universiteti V 1965 1966 rr pracyuvav u Naukovo doslidnij laboratoriyi firmi Boying U cej period i azh do smerti v 1989 roci vin cikavivsya i opracovuvav problemi socionomiyi tak nazvav vin cyu galuz nauki yaka poyednuvala sociologiyu j ekonomiku Orovan viyaviv neabiyakij pedagogichnij talant yakij proyavlyavsya u vminni cikavo j zrozumilo poyasniti najskladnishi naukovi problemi Ce zrobilo jogo lekciyi nezabutnimi dlya studentiv ta aspirantiv yaki prosluhali yih 1986 roku pomerla jogo druzhina yaka bula za slovami donki Syuzen jogo najkrashim drugom i pidtrimkoyu protyagom zhittya Egon Orovan pomer 3 serpnya 1989 roku u likarni Maunt Oubern Gospitali u Kembridzhi shtat Masachusets cherez den pislya 87 richchya Pohovanij na cvintari Maunt Oubern Primitki Redaguvati a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v g d e zh Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Orowan Egon 1902 1989 Arhivovano 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Egon Orowan Arhivovano 18 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Orowan E Zur Kristallplastizitat Uber den Mechanismus des Gleitvorganges Zeitschrift fur Physik 1934 89 634 659 Taylor GI The mechanism of plastic deformation of crystals Part I Theoretical Proceedings of the Royal Society of London 1934 145 A 312 387 Polanyi M Uber eine Art Gitterstorung die einen Kristall plastich machen konnte Zeitschrift fur Physik 1934 89 660 664 E Orowan Energy criteria of fracture Weld J 34 1955 pp 157 160 Dzherela RedaguvatiEgon Orowan 1901 1989 A Biographical Memoir by F R N Nabarro and A S Argon 1996 National Academies Press Washington D C Interview with Dr Egon Orowan in 1981 Dr Orowan speaks about his professional life Transcript of interview tapes Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Egon Orovan amp oldid 37500141