Розташування η Ерідана (обведено) | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Ерідан |
| Пряме піднесення | 02г 56х 25.64948с |
| Схилення | −08° 53′ 53.3221″ |
| Видима зоряна величина (V) | +3.87 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | K1+ IIIb |
| Показник кольору (B−V) | +1.12 |
| Показник кольору (U−B) | _0.98 |
| Тип змінності | suspected |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −20.32 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: +77.36 ± 0.19 мас/р Схил.: −220.16 ± 0.20 мас/р |
| Паралакс (π) | 23.89 ± 0.19 мас |
| Відстань | 137 ± 1 св. р. (41.9 ± 0.3 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | +0.83 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 1.43 M☉ |
| Радіус | 10.48 R☉ |
| Світність | 57.5 L☉ |
| Ефективна температура | 4,742 K |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Eta+Eridani |
Ета Еріда́на (η Еріда́на, скорочено Eтa Eрi, η Eрi), офіційна назва Ажа (з тихою літерою «h», можливо [ˈeɪzə] ), — гігантська зірка в сузір'ї Ерідан. Згідно з вимірюваннями паралакса, зробленими під час місії Гіппаркос, знахолиться приблизно на відстані 137 світлових років від Сонця.
Номенклатура Редагувати
η Ерідана (лат. Eta Eridani) — позначення зірки Байєром.
Вона носило традиційну назву Ажа від старого арабського астеризму نَعَام أُدْحِيّ udḥiyy al-naʽām «страусине гніздо» (або «місце виведення»), яке включало Ету Ерідан. Перше слово, ادحى udḥiyy, було помилково скопійовано як ازحى (читається як azḥā) у середньовічних рукописах. У 2016 році Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу з імен зірок (WGSN) для каталогізації та стандартизації власних імен для зірок. 12 WGSN схвалив назву Azha для цієї зірки вересень 2016 року, і тепер він включений до списку схвалених IAU імен зірок.
Китайською мовою 天苑 (Tiān Yuàn), що означає Небесні Луки, відноситься до астеризму, що складається з Ета Ерідана, Гамма Ерідана, Пі Ерідана, Дельта Ерідана, Епсилон Ерідана, Дзета Ерідана, Пі Кита, Тау1 Ерідана, Тау2 Ерідана, Тау3 Ерідана, Тау4 Ерідана, Тау5 Ерідана, Тау6 Ерідана, Taу7 Ерідана, Taу8 Ерідана і Taу9 Ерідана. Отже, китайська назва самої Ети Ерідана —天苑六 (Tiān Yuàn liù, англ. the Sixth Star of Celestial Meadows).
Властивості Редагувати
η Ерідана належить до спектрального класу K3 і має гігантський клас світності. Це еволюційна зірка, яка збільшилася в десятки разів більше Сонця і майже в шістдесят разів більше його світності. Це червоний згустковий гігант, зірка, трохи масивніша за Сонце, яка зараз синтезує гелій у своєму ядрі. Це м’яка барієва зірка, яку іноді називають «напівбарієвою». Хоча більшість барієвих зірок знаходяться в подвійних системах, η Ерідана не має відомого супутника.
Примітки Редагувати
- ↑ Van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- ↑ Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues 2237: 0. Bibcode:2002yCat.2237....0D.
- Keenan, Philip C.; McNeil, Raymond C. (1989). The Perkins catalog of revised MK types for the cooler stars. Astrophysical Journal Supplement Series 71: 245. Bibcode:1989ApJS...71..245K. doi:10.1086/191373.
- Samus, N. N.; Durlevich, O. V. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/GCVS. Originally Published in: 2009yCat....102025S 1. Bibcode:2009yCat....102025S.
- Da Silva, L.; Girardi, L.; Pasquini, L.; Setiawan, J.; von Der Lühe, O.; De Medeiros, J. R.; Hatzes, A.; Döllinger, M. P. та ін. (2006). Basic physical parameters of a selected sample of evolved stars. Astronomy and Astrophysics 458 (2): 609. Bibcode:2006A&A...458..609D. arXiv:astro-ph/0608160. doi:10.1051/0004-6361:20065105.
- ↑ Jofré, E.; Petrucci, R.; Saffe, C.; Saker, L.; de la Villarmois, E. Artur; Chavero, C.; Gómez, M.; Mauas, P. J. D. (2015). Stellar parameters and chemical abundances of 223 evolved stars with and without planets. Astronomy & Astrophysics 574: A50. Bibcode:2015A&A...574A..50J. arXiv:1410.6422. doi:10.1051/0004-6361/201424474.
- Naming Stars. IAU.org. Процитовано 16 грудня 2017.
- ↑ Davis, George A. (1944). The pronunciations, derivations, and meanings of a selected list of star names. Popular Astronomy 52: 8–30. Bibcode:1944PA.....52....8D.
- Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, Massachusetts: Sky Pub. ISBN 978-1-931559-44-7.
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |