www.wikidata.uk-ua.nina.az

Екуменізм Екумені зм грец οἰκουμένη буквально означає заселений світ ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння мі

Екуменізм

Екумені́зм (грец. οἰκουμένη, буквально означає «заселений світ») — ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій. Екуменічний рух ставить перед собою завдання:

  • краще пізнати всі Церкви і їхнє вчення, звертаючи увагу на об'єднувальні елементи
  • утворити основу спільного практичного діяння, прямуючи до єдності, яку проповідував Христос.
Символ світового руху за об'єднання християнських церков

Також екуменізм виступає за посилення впливу релігії й вироблення загальнохристиянської соціальної програми, придатної для віруючих, які проживають у країнах з різними соціальними системами.

Екуменізм і Біблія ред.

Екуменісти акцентують увагу на тому, що Біблія заповідає духовну єдність християн, у зв'язку з чим згадують слова Ісуса Христа:

Священик В. П. Данилов виділяє в Біблії також наступні фрагменти, що на його думку свідчать про необхідність не тільки духовної, але і суто церковної єдності:

  • Слова Ісуса, де він порівнює вірних з кошарами овець:
  • В свою чергу критики екуменізму вказують на ігнорування біблійними істинами, як на головну проблему екуменічного руху в сучасному вигляді.

Історія екуменізму ред.

Одним з перших екуменічних зібрань вважається міжконфесійна протестантська місіонерська конференція 1910 року в Единбурзі. Формування екуменічного руху в сучасному вигляді було закладено на протестантсько-православних конференціях 1920 року в Женеві, 1927 року в Лозанні і довершено конференцією 1945 року в Стокгольмі, а також створенням в 1948 році Всесвітньої ради церков.

1962 року екуменічний діалог розпочали католицька та православна церкви, коли представники Московського патріархату були присутні як спостерігачі на Другому Ватиканському соборі. Переломним у католицько-православних стосунках став 1965 рік, коли Патріарх Константинопольский Афінагор I і Папа Римський Павло VI скасували взаємні анафеми, накладені 1054 року.

Католицька церква встає на екуменічні позиції після Другого Ватиканського собору. У 1997 році у Вашингтоні була започаткована екуменічна конференція «Orientale Lumen» («Світло Сходу»), як рух мирян та духовенства серед християн задля вивчення однойменного Апостольського листа Папи Івана Павла II, виданого у 1995 р. «Світло Сходу» передбачає зустрічі представників православних, католицьких та греко-католицьких Церков для спільної молитви, вивчення традицій кожної з цих традицій, налагодження дружніх стосунків задля того, щоб бути «єдиним цілим в Одній Церкві Христовій». Від самого початку активну участь в конференції беруть українські миряни та священнослужителі.

З 2007 року у Києві проходять традиційні січневі молитовні марафони за єдність християн, у яких беруть участь представники РКЦ, УГКЦ, ПЦУ, УПЦ (МП), Церкви Християн Віри Євангельської, інших протестантських спільнот.

Українська Православна церква Московського патріархату не є самостійним членом Всесвітньої ради церков, а входить до неї як автономна структура у складі РПЦ.Певний загал православних віруючих обережно ставиться до екуменічного руху.

Критика екуменізму ред.

Від початку свого існування екуменістичний рух знаходив противників і серед представників різних конфесій.

Наприклад, архієпископ РПЦ Серафим (Соболев) у своїй доповіді 1948 року заявив, що екуменічний рух — це «зрадництво й зрада Христу», а «у самому останньому витоку екуменічного руху стоїть… диявол».

Єпископ Фотій (Сиромахов) закидає екуменічному руху підрив літургійної і календарної єдності православної Церкви, що стався після переходу більшості помісних церков на Новоюліанський календар. Не підтримують екуменічний рух також старообрядці та старостильні церкви.

Серед католиків екуменізм заперечує Священицьке братство святого Пія Х та Седевакантисти, які також не визнають законність влади деяких Римських Пап і відлучені Ватиканом від Католицької церкви. Скептичною по відношенню екуменічного руху і офіційна радянська позиція, яка вважала цей рух «інструментом буржуазної політики»

Обґрунтування християнами неприйняття екуменічного руху ведеться з двох протилежних позицій:

  • визнання всіх інших християнських конфесій єретиками, що не мають ані краплі істини, «духовною пустелею», їхніх таїнств — пародією та блюзнірством (поширено серед членів апостольських Церков та деяких протестантських фундаменталістів);
  • віра в те, що християнські церкви та спільноти вже перебувають в духовній єдності, якій не заважають відсутність євхаристійного спілкування та догматичні розбіжності (англіканська «теорія гілок», неопротестантська концепція «невидимої Церкви»).

Деякі християни визнають необхідність чи, принаймні, бажаність пошуку єдності, але їх не влаштовує формат роботи ВРЦ та інших екуменічних організацій. Так, протестанти євангельського руху діють в рамках різноманітних міжконфесійних та позаконфесійних об'єднань, що координують сумісну євангелізаційну та освітню роботу, тобто фактично є екуменічними. Але вони продовжують критикувати екуменізм, який асоціюється в них з ліберальною теологією та тісною співпрацею з католиками й православними.

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. ↑ Стасяк С. Я. о., Завіла Р. о. Основи догматичного богослов'я. — Львів: Місіонер,1997
  2. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2010. Процитовано 15 липня 2009. 
  3. Екуменізм в історії Церкви: здобутки, втрати, перспективи[недоступне посилання з травня 2019]
  4. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 10 травня 2007. 
  5. . Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 15 лютого 2009. 
  6. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 15 лютого 2009. 
  7. З-ПІД ПЕРА ФІЛОСОФА: До проблематики екуменічних ініціатив [ 14 грудня 2008 у Wayback Machine.]; О.Кисельов. Особливості православного екуменізму [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
  8. . Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 15 липня 2009. 
  9. . Архів оригіналу за 30 грудня 2009. Процитовано 15 липня 2009. 

Посилання ред.

Література ред.

  • П. Яроцький. Екуменізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Гарнонкур Ф. В мирі Господу помолимося. До богослов'я літургії та християнської єдності. — Львів: Свічадо, 2004.
  • Гриневич В. Минуле залишити Богові. Унія та уніатизм в екуменічній перспективі. — Львів: Свічадо, 1998.
  • Довідник застосування принципів і норм екуменізму. — Львів: Свічадо, 1997.
  • Екуменізм в історії Церкви: здобутки, втрати, перспективи. — Львів, 2001.
  • Екуменізм і проблеми міжконфесійних відносин в Україні. — К.: Гносис, 2001.
  • Знаки часу: До проблеми порозуміння між церквами / Упор. З. Антонюк, М. Маринович. — К.: Сфера, 1999.
  • М.Г. Капітоненко. Екуменічний рух // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Кисельов О. С. Феномен екуменізму в сучасному христинястві. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009.
  • Місце українських Церков в екуменічному процесі. Стенограма міжконфесійного семінару. — Львів, 1998.
  • На шляху до єдності. Підручник з екуменізму. — Львів: Свічадо, 1999.
  • Томос Агапіс. Документи про відносини Римського і Константинопольського Престолів у 1958–1984 рр. — К.: Дух і літера, 2001.
  • У пошуках єдності християн. — К.: Дух і Літера, 2008.
  • Що єднає? Що роз'єднує? Основи екуменічних знань. — Львів: Видавництво УКУ, 2007.
  • Яроцький П.Л. Екуменічний рух [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ekumeni zm grec oἰkoymenh bukvalno oznachaye zaselenij svit ideologiya ta ruh za spivpracyu ta vzayemorozuminnya mizh hristiyanami riznih konfesij Ekumenichnij ruh stavit pered soboyu zavdannya 1 krashe piznati vsi Cerkvi i yihnye vchennya zvertayuchi uvagu na ob yednuvalni elementi utvoriti osnovu spilnogo praktichnogo diyannya pryamuyuchi do yednosti yaku propoviduvav Hristos Simvol svitovogo ruhu za ob yednannya hristiyanskih cerkov Takozh ekumenizm vistupaye za posilennya vplivu religiyi j viroblennya zagalnohristiyanskoyi socialnoyi programi pridatnoyi dlya viruyuchih yaki prozhivayut u krayinah z riznimi socialnimi sistemami Zmist 1 Ekumenizm i Bibliya 2 Istoriya ekumenizmu 3 Kritika ekumenizmu 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Posilannya 7 LiteraturaEkumenizm i Bibliya red Ekumenisti akcentuyut uvagu na tomu sho Bibliya zapovidaye duhovnu yednist hristiyan u zv yazku z chim zgaduyut slova Isusa Hrista 1 Ta ne tilki za nih Ya blagayu a j za tih sho radi yihnogo slova vviruyut u Mene shob buli vsi odno yak Ti Otche v Meni a Ya u Tobi shob odno buli v Nas i voni shob uviruvav svit sho Mene Ti poslav Iv 17 22 23Svyashenik V P Danilov vidilyaye v Bibliyi takozh nastupni fragmenti sho na jogo dumku svidchat pro neobhidnist ne tilki duhovnoyi ale i suto cerkovnoyi yednosti 2 Zapovit Isusa apostolovi Petrovi ocholiti Cerkvu I kazhu Ya tobi sho ti skelya i na skeli ocij pobuduyu Ya Cerkvu Svoyu i sili adovi ne peremozhut yiyi Mt 16 18Slova Isusa de vin porivnyuye virnih z kosharami ovec Takozh mayu Ya inshih ovec yaki ne z ciyeyi koshari Ya povinen i yih priprovaditi I Mij golos pochuyut voni i bude otara odna j Odin Pastir Iv 10 16Naputtya apostola Pavla u poslannyah do efesyan rimlyan korityan Odne tilo odin duh yak i buli vi poklikani v odnij nadiyi vashogo poklikannya Odin Gospod odna vira odne hreshennya Ef 4 4 5Blagayu zh vas brattya shob vi osterigalisya tih hto chinit rozdilennya j zgirshennya proti nauki yakoyi vi navchilisya i unikajte yih bo taki ne sluzhat Gospodevi nashomu Isusu Hristu ale vlasnomu cherevu voni dobrimi ta garnimi slovami zvodyat sercya prostodushnih Rim 16 17 18Tozh blagayu vas brattya Im yam Gospoda nashogo Isusa Hrista shob vi vsi govorili te same i shob ne bulo pomizh vami podilennya ale shob buli vi poyednani v odnim rozuminni ta v dumci odnij 1 Kor 1 10 13V svoyu chergu kritiki ekumenizmu vkazuyut na ignoruvannya biblijnimi istinami yak na golovnu problemu ekumenichnogo ruhu v suchasnomu viglyadi Istoriya ekumenizmu red Odnim z pershih ekumenichnih zibran vvazhayetsya mizhkonfesijna protestantska misionerska konferenciya 1910 roku v Edinburzi Formuvannya ekumenichnogo ruhu v suchasnomu viglyadi bulo zakladeno na protestantsko pravoslavnih konferenciyah 1920 roku v Zhenevi 1927 roku v Lozanni i doversheno konferenciyeyu 1945 roku v Stokgolmi a takozh stvorennyam v 1948 roci Vsesvitnoyi radi cerkov 3 1962 roku ekumenichnij dialog rozpochali katolicka ta pravoslavna cerkvi koli predstavniki Moskovskogo patriarhatu buli prisutni yak sposterigachi na Drugomu Vatikanskomu sobori Perelomnim u katolicko pravoslavnih stosunkah stav 1965 rik koli Patriarh Konstantinopolskij Afinagor I i Papa Rimskij Pavlo VI skasuvali vzayemni anafemi nakladeni 1054 roku Katolicka cerkva vstaye na ekumenichni poziciyi pislya Drugogo Vatikanskogo soboru U 1997 roci u Vashingtoni bula zapochatkovana ekumenichna konferenciya Orientale Lumen Svitlo Shodu yak ruh miryan ta duhovenstva sered hristiyan zadlya vivchennya odnojmennogo Apostolskogo lista Papi Ivana Pavla II vidanogo u 1995 r Svitlo Shodu peredbachaye zustrichi predstavnikiv pravoslavnih katolickih ta greko katolickih Cerkov dlya spilnoyi molitvi vivchennya tradicij kozhnoyi z cih tradicij nalagodzhennya druzhnih stosunkiv zadlya togo shob buti yedinim cilim v Odnij Cerkvi Hristovij Vid samogo pochatku aktivnu uchast v konferenciyi berut ukrayinski miryani ta svyashennosluzhiteli 4 Z 2007 roku u Kiyevi prohodyat tradicijni sichnevi molitovni marafoni za yednist hristiyan u yakih berut uchast predstavniki RKC UGKC PCU UPC MP Cerkvi Hristiyan Viri Yevangelskoyi inshih protestantskih spilnot 5 Ukrayinska Pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu ne ye samostijnim chlenom Vsesvitnoyi radi cerkov a vhodit do neyi yak avtonomna struktura u skladi RPC 6 Pevnij zagal pravoslavnih viruyuchih oberezhno stavitsya 7 do ekumenichnogo ruhu Kritika ekumenizmu red Vid pochatku svogo isnuvannya ekumenistichnij ruh znahodiv protivnikiv i sered predstavnikiv riznih konfesij Napriklad arhiyepiskop RPC Serafim Sobolev u svoyij dopovidi 1948 roku zayaviv sho ekumenichnij ruh ce zradnictvo j zrada Hristu a u samomu ostannomu vitoku ekumenichnogo ruhu stoyit diyavol 8 Yepiskop Fotij Siromahov zakidaye ekumenichnomu ruhu pidriv liturgijnoyi i kalendarnoyi yednosti pravoslavnoyi Cerkvi sho stavsya pislya perehodu bilshosti pomisnih cerkov na Novoyulianskij kalendar Ne pidtrimuyut ekumenichnij ruh takozh staroobryadci ta starostilni cerkvi Sered katolikiv ekumenizm zaperechuye Svyashenicke bratstvo svyatogo Piya H ta Sedevakantisti yaki takozh ne viznayut zakonnist vladi deyakih Rimskih Pap i vidlucheni Vatikanom vid Katolickoyi cerkvi Skeptichnoyu po vidnoshennyu ekumenichnogo ruhu i oficijna radyanska poziciya yaka vvazhala cej ruh instrumentom burzhuaznoyi politiki 9 Obgruntuvannya hristiyanami neprijnyattya ekumenichnogo ruhu vedetsya z dvoh protilezhnih pozicij viznannya vsih inshih hristiyanskih konfesij yeretikami sho ne mayut ani krapli istini duhovnoyu pusteleyu yihnih tayinstv parodiyeyu ta blyuznirstvom poshireno sered chleniv apostolskih Cerkov ta deyakih protestantskih fundamentalistiv vira v te sho hristiyanski cerkvi ta spilnoti vzhe perebuvayut v duhovnij yednosti yakij ne zavazhayut vidsutnist yevharistijnogo spilkuvannya ta dogmatichni rozbizhnosti anglikanska teoriya gilok neoprotestantska koncepciya nevidimoyi Cerkvi Deyaki hristiyani viznayut neobhidnist chi prinajmni bazhanist poshuku yednosti ale yih ne vlashtovuye format roboti VRC ta inshih ekumenichnih organizacij Tak protestanti yevangelskogo ruhu diyut v ramkah riznomanitnih mizhkonfesijnih ta pozakonfesijnih ob yednan sho koordinuyut sumisnu yevangelizacijnu ta osvitnyu robotu tobto faktichno ye ekumenichnimi Ale voni prodovzhuyut kritikuvati ekumenizm yakij asociyuyetsya v nih z liberalnoyu teologiyeyu ta tisnoyu spivpraceyu z katolikami j pravoslavnimi Div takozh red Spilna mizhnarodna komisiya z dialogu mizh Rimo Katolickoyu cerkvoyu ta Pravoslavnoyu cerkvoyu K yara Lyubich Fokolyari Ojkumena Ekumenichna komisiya UGKC GomaranizmDzherela red a b Stasyak S Ya o Zavila R o Osnovi dogmatichnogo bogoslov ya Lviv Misioner 1997 V P Danilov O edinstve cerkvi Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2010 Procitovano 15 lipnya 2009 Ekumenizm v istoriyi Cerkvi zdobutki vtrati perspektivi nedostupne posilannya z travnya 2019 RISU Novini Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 10 travnya 2007 Hristiyanski Cerkvi Ukrayini vtretye doluchatsya do vsesvitnogo Tizhnya molitov za yednist hristiyan Arhiv originalu za 19 lyutogo 2009 Procitovano 15 lyutogo 2009 Spisok pravoslavnih cerkov chleniv VRC Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2008 Procitovano 15 lyutogo 2009 Z PID PERA FILOSOFA Do problematiki ekumenichnih iniciativ Arhivovano 14 grudnya 2008 u Wayback Machine O Kiselov Osoblivosti pravoslavnogo ekumenizmu Arhivovano 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Serafim Sobolev Nado li russkoj pravoslavnoj cerkvi uchastvovat v ekumenicheskom dvizhenii tekst dopovidi Arhiv originalu za 10 travnya 2008 Procitovano 15 lipnya 2009 Ekumenizm Stattya v BSE Arhiv originalu za 30 grudnya 2009 Procitovano 15 lipnya 2009 Posilannya red Ekumenichnij ruh Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Ekumenichnij ruh Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Ekumenizm Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ekumenichna spilnota Teze Arhivovano 17 bereznya 2007 u Wayback Machine Ekumenichni posilannya Radio Vatikana Institut Ekumenichnih Studij UKU Arhivovano 11 listopada 2010 u Wayback Machine Ecumenical Commission of Ukrainian Greek Catholic Church Arhivovano 15 lipnya 2010 u Wayback Machine Literatura red P Yarockij Ekumenizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Garnonkur F V miri Gospodu pomolimosya Do bogoslov ya liturgiyi ta hristiyanskoyi yednosti Lviv Svichado 2004 Grinevich V Minule zalishiti Bogovi Uniya ta uniatizm v ekumenichnij perspektivi Lviv Svichado 1998 Dovidnik zastosuvannya principiv i norm ekumenizmu Lviv Svichado 1997 Ekumenizm v istoriyi Cerkvi zdobutki vtrati perspektivi Lviv 2001 Ekumenizm i problemi mizhkonfesijnih vidnosin v Ukrayini K Gnosis 2001 Znaki chasu Do problemi porozuminnya mizh cerkvami Upor Z Antonyuk M Marinovich K Sfera 1999 M G Kapitonenko Ekumenichnij ruh Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Kiselov O S Fenomen ekumenizmu v suchasnomu hristinyastvi K NPU im M P Dragomanova 2009 Misce ukrayinskih Cerkov v ekumenichnomu procesi Stenograma mizhkonfesijnogo seminaru Lviv 1998 Na shlyahu do yednosti Pidruchnik z ekumenizmu Lviv Svichado 1999 Tomos Agapis Dokumenti pro vidnosini Rimskogo i Konstantinopolskogo Prestoliv u 1958 1984 rr K Duh i litera 2001 U poshukah yednosti hristiyan K Duh i Litera 2008 Sho yednaye Sho roz yednuye Osnovi ekumenichnih znan Lviv Vidavnictvo UKU 2007 Yarockij P L Ekumenichnij ruh Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 nbsp Ce nezavershena stattya pro religiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ekumenizm amp oldid 40229871