www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артем єв Едуард Миколайович Едуард Миколайович Артем єв рос Эдуард Николаевич Артемьев 30 листопада 1937 Новосибірськ РР

Артем'єв Едуард Миколайович

Едуард Миколайович Артем'єв (рос. Эдуард Николаевич Артемьев; * 30 листопада 1937, Новосибірськ, РРФСР — 29 грудня 2022) — радянський та російський композитор. Народний артист Російської Федерації (1999). Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1988), лауреат чотирьох Державних премій Російської Федерації (1993, 1995, 1999, 2017) та премії «Золота маска» (2017). Герой Праці Російської Федерації (2022).

Артем'єв Едуард Миколайович
Основна інформація
Дата народження 30 листопада 1937(1937-11-30)
Місце народження Новосибірськ, РРФСР, СРСР
Дата смерті 29 грудня 2022(2022-12-29) (85 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство СРСР і Росія
Професії композитор, кінокомпозитор
Освіта Академія хорового мистецтва імені В.С. Попова і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1960)
Інструменти клавішні музичні інструменти
Жанри електронна музика і музика до фільму
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Лейбли Musea
Нагороди
Діти Артем'єв Артемій Едуардовичd
 Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Артем'єв.

Класик радянської та російської електронної музики; відомий, зокрема, як автор музики до фільмів Андрія Тарковського, Микити Міхалкова і Андрія Кончаловського.

Життя і творчість ред.

В 1960 році закінчив теоретико-композиторський факультет Московської консерваторії по класу Ю. О. Шапоріна і М. М. Сидельникова. В 1961-63 роках працював у науково-дослідному інституті в лабораторії дослідження звуку у Є. Мурзіна, винахідника електронного інструменту АНС.

Твори 1960-х — почала 1970-х років належать естетиці авангарду. У цей період їм написані твори великих форм: ораторія на вірші О. Твардовського «Я убит подо Ржевом» (1960, дипломна робота), симфонічна сюїта «Хороводи» (1960), сюїта для жіночого хору й оркестру «Лубки» (1962), кантата «Вільні пісні» (на тексти з народної поезії, 1967), одночастинний концерт для альта (1961), музика до пантоміми «За мертвими душами» (1966). В ці ж роки написані невеликі п'єси для синтезатору АНС — «У космосі», «Зоряний ноктюрн» (1961), «Етюд» (1964). У цих творах Артем'євим знайдені електронні сонорні звучності, колористичні фони, що дають просторовий ефект.

Перша велика робота Артем'єва в області електронної музики — «Мозаїка» (1967) стала етапним твором в творчості композитора. Написана в сонористичній техніці, ця робота отримала визнання на фестивалях сучасної музики у Флоренції (1968), Венеції (1969), Оранже (1970) та інших містах.

З кінця 1960-х років Артем'єв плідно працює в кінематографі. Важливу роль у творчому житті композитора зіграла зустріч із Андрієм Тарковським. Артем'єв взяв участь у трьох фільмах Тарковського: «Соляріс» (1972), «Дзеркало» (1975) і «Сталкер» (1980).

В середині 1970-х композитор виявляє підвищену цікавість до рок-культури, у якій його захоплювала в першу чергу нова «естетика» звуку, що припускає яскраву, відкриту емоційність, підвищений експресивний тонус висловлення, його «спрямованість на слухача», демократизм музичної мови. Головною якістю його музики стає можливість будь-яких поєднань — жанрових, стилістичних, «технічних», відкритість різним музичним традиціям. Яскравим прикладом цьому служить кантата «Ода доброму віснику» (1980) на вірші П'єра де Кубертена для декількох хорів, синтезаторів, рок-групи й симфонічного оркестру, написана для урочистого відкриття Олімпійських ігор 1980 року у Москві.

Едуард Артем'єв, Київ 7 лютого 2013 на зустрічі в домі освіти і культури «Майстер клас»

У 1979 році Артем'єв створив музику до фільму Юрія Іллєнка «Смужка нескошених диких квітів», куди увійшла пісня на вірші Дмитра Павличка «Не зловите мене». Також, автор музики до низки українських та російсько-українських кінострічок.

У 2000 році завершив роботу над оперою «Раскольников» за романом Ф. Достоєвського «Злочин і покарання» (лібрето А. Кончаловського, М. Розовського, Ю. Ряшенцева), початої їм ще в 1977 році. Задумуючи свій твір у жанрі рок-опери, композитор поступово прийшов до полістилістики, поряд з рок-групою використовуючи симфонічний оркестр, російські народні інструменти та електронні засоби.

Викладач Московської консерваторії.

Роботи Артем'єва видані, зокрема, на CD лейблом «ElectroShock Records», заснованим у другій половині 1990-х років його сином, Артемієм Артем'євим.

У 2016 році відвідав окупований Крим для участі у т.зв. «Міжнародному кінофестивалі «Євразійський міст». У травні 2019 року незаконно відвідував тимчасово окупований росіянами Донецьк. Фігурант бази даних центру «Миротворець».

Жив і працював в Москві.

Родина ред.

  • Батько Артемія Артем'єва — музиканта і власника лейбла «Электрошок Рекордз».

Нагороди та звання ред.

Фільмографія ред.

Автор музики до кінофільмів і серіалів:

Примітки ред.

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  3. https://mel.fm/amp/novosti/8509213-umer-kompozitor-eduard-artemyev
  4. Центр «Миротворець»: Артем'єв Едуард Миколайович

Література ред.

  • Татьяна Егорова. Вселенная Эдуарда Артемьева, ISBN 5-9697-0193-9

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Eduard Mikolajovich Artem yev ros Eduard Nikolaevich Artemev 30 listopada 1937 Novosibirsk RRFSR 29 grudnya 2022 radyanskij ta rosijskij kompozitor Narodnij artist Rosijskoyi Federaciyi 1999 Laureat Derzhavnoyi premiyi RRFSR im brativ Vasilyevih 1988 laureat chotiroh Derzhavnih premij Rosijskoyi Federaciyi 1993 1995 1999 2017 ta premiyi Zolota maska 2017 Geroj Praci Rosijskoyi Federaciyi 2022 Artem yev Eduard MikolajovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 30 listopada 1937 1937 11 30 1 2 Misce narodzhennya Novosibirsk RRFSR SRSRData smerti 29 grudnya 2022 2022 12 29 3 85 rokiv Misce smerti Moskva RosiyaPohovannya Vagankovske kladovisheGromadyanstvo SRSR i RosiyaProfesiyi kompozitor kinokompozitorOsvita Akademiya horovogo mistectva imeni V S Popova i Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1960 Instrumenti klavishni muzichni instrumentiZhanri elektronna muzika i muzika do filmuZaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoLejbli MuseaNagorodi Nika Zolotij orelDiti Artem yev Artemij Eduardovichd Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Artem yev Klasik radyanskoyi ta rosijskoyi elektronnoyi muziki vidomij zokrema yak avtor muziki do filmiv Andriya Tarkovskogo Mikiti Mihalkova i Andriya Konchalovskogo Zmist 1 Zhittya i tvorchist 1 1 Rodina 2 Nagorodi ta zvannya 3 Filmografiya 4 Primitki 5 Literatura 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittya i tvorchist red V 1960 roci zakinchiv teoretiko kompozitorskij fakultet Moskovskoyi konservatoriyi po klasu Yu O Shaporina i M M Sidelnikova V 1961 63 rokah pracyuvav u naukovo doslidnomu instituti v laboratoriyi doslidzhennya zvuku u Ye Murzina vinahidnika elektronnogo instrumentu ANS Tvori 1960 h pochala 1970 h rokiv nalezhat estetici avangardu U cej period yim napisani tvori velikih form oratoriya na virshi O Tvardovskogo Ya ubit podo Rzhevom 1960 diplomna robota simfonichna syuyita Horovodi 1960 syuyita dlya zhinochogo horu j orkestru Lubki 1962 kantata Vilni pisni na teksti z narodnoyi poeziyi 1967 odnochastinnij koncert dlya alta 1961 muzika do pantomimi Za mertvimi dushami 1966 V ci zh roki napisani neveliki p yesi dlya sintezatoru ANS U kosmosi Zoryanij noktyurn 1961 Etyud 1964 U cih tvorah Artem yevim znajdeni elektronni sonorni zvuchnosti koloristichni foni sho dayut prostorovij efekt Persha velika robota Artem yeva v oblasti elektronnoyi muziki Mozayika 1967 stala etapnim tvorom v tvorchosti kompozitora Napisana v sonoristichnij tehnici cya robota otrimala viznannya na festivalyah suchasnoyi muziki u Florenciyi 1968 Veneciyi 1969 Oranzhe 1970 ta inshih mistah Z kincya 1960 h rokiv Artem yev plidno pracyuye v kinematografi Vazhlivu rol u tvorchomu zhitti kompozitora zigrala zustrich iz Andriyem Tarkovskim Artem yev vzyav uchast u troh filmah Tarkovskogo Solyaris 1972 Dzerkalo 1975 i Stalker 1980 V seredini 1970 h kompozitor viyavlyaye pidvishenu cikavist do rok kulturi u yakij jogo zahoplyuvala v pershu chergu nova estetika zvuku sho pripuskaye yaskravu vidkritu emocijnist pidvishenij ekspresivnij tonus vislovlennya jogo spryamovanist na sluhacha demokratizm muzichnoyi movi Golovnoyu yakistyu jogo muziki staye mozhlivist bud yakih poyednan zhanrovih stilistichnih tehnichnih vidkritist riznim muzichnim tradiciyam Yaskravim prikladom comu sluzhit kantata Oda dobromu visniku 1980 na virshi P yera de Kubertena dlya dekilkoh horiv sintezatoriv rok grupi j simfonichnogo orkestru napisana dlya urochistogo vidkrittya Olimpijskih igor 1980 roku u Moskvi nbsp Eduard Artem yev Kiyiv 7 lyutogo 2013 na zustrichi v domi osviti i kulturi Majster klas U 1979 roci Artem yev stvoriv muziku do filmu Yuriya Illyenka Smuzhka neskoshenih dikih kvitiv kudi uvijshla pisnya na virshi Dmitra Pavlichka Ne zlovite mene Takozh avtor muziki do nizki ukrayinskih ta rosijsko ukrayinskih kinostrichok U 2000 roci zavershiv robotu nad operoyu Raskolnikov za romanom F Dostoyevskogo Zlochin i pokarannya libreto A Konchalovskogo M Rozovskogo Yu Ryashenceva pochatoyi yim she v 1977 roci Zadumuyuchi svij tvir u zhanri rok operi kompozitor postupovo prijshov do polistilistiki poryad z rok grupoyu vikoristovuyuchi simfonichnij orkestr rosijski narodni instrumenti ta elektronni zasobi Vikladach Moskovskoyi konservatoriyi Roboti Artem yeva vidani zokrema na CD lejblom ElectroShock Records zasnovanim u drugij polovini 1990 h rokiv jogo sinom Artemiyem Artem yevim U 2016 roci vidvidav okupovanij Krim dlya uchasti u t zv Mizhnarodnomu kinofestivali Yevrazijskij mist U travni 2019 roku nezakonno vidviduvav timchasovo okupovanij rosiyanami Doneck Figurant bazi danih centru Mirotvorec 4 Zhiv i pracyuvav v Moskvi Rodina red Batko Artemiya Artem yeva muzikanta i vlasnika lejbla Elektroshok Rekordz Nagorodi ta zvannya red Narodnij artist Rosiyi 1999 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1985 Derzhavna premiya v oblasti literaturi j mistectva 4 1988 1993 1995 1999 za hudozhni kinofilmi Kur yer Urga teritoriya kohannya Stomleni soncem j Sibirskij cirulnik kinopremiya Nika 2 1995 2000 za muziku do kinofilmiv Limita j Mama premiya Mistectvo ob yednannya Lyudini j informaciyi u nominaciyi Mistectvo 2000 premiya Svyatij Georgij XXIII Moskovskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu Za vidatnij vnesok u svitovij kinematograf 2001 chlen Spilki kompozitoriv RF chlen Spilki kinematografistiv RF zasnovnik i prezident Rosijskoyi asociaciyi elektroakustichnoyi muziki chlen vikonavchogo komitetu Internacionalnoyi konfederaciyi elektroakustichnoyi muziki ICEM pri YuNESKOFilmografiya red Avtor muziki do kinofilmiv i serialiv Mriyi nazustrich 1963 Odeska kinostudiya Arena 1967 Likar Vira 1967 Mashenka Bilenka 1967 film spektakl Urok literaturi 1968 rezh O Koryenyev Klubok 1968 multfilm Ne v kapelyusi shastya 1968 multfilm Veliki holodi 1969 multfilm Zhadibnij Kuzya 1969 multfilm Zustrich bilya staroyi mecheti 1969 Shovechora ob odinadcyatij 1969 Divovizhnij hlopchik 1970 Kazka pro zhivij chas 1970 multfilm Soldat ta vidma 1970 film spektakl Spokijnij den naprikinci vijni 1970 rezh M Mihalkov Divnij harakter 1970 Legenda v yaznici Paviak 1970 Golod 1971 rezh S Hamidov Pozolocheni lobi 1971 multfilm Viterec 1972 multfilm Solyaris 1972 rezh A Tarkovskij Tayemnicya zabutoyi perepravi 1973 Movchannya doktora Ivensa 1973 Ptahi nad mistom 1974 Dzerkalo 1974 rezh A Tarkovskij Svij sered chuzhih chuzhij sered svoyih 1974 rezh M Mihalkov Vashi prava 1974 Chisto anglijske vbivstvo 1974 rezh S Samsonov Selyanskij sin 1975 Namalyuvati pochatok 1975 multfilm Strah visoti 1975 Prijmayu na sebe 1975 Raba lyubovi 1975 rezh M Mihalkov Znik i znajshovsya 1976 Seredina zhittya 1976 Sim vikradenih narechenih 1976 Shalene zoloto 1976 Zhiva voda 1977 multfilm Nisenitnicya 1977 rezh M Illyenko Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Nezakinchena p yesa dlya mehanichnogo pianino 1977 rezh M Mihalkov Sibiriada 1978 rezh A Konchalovskij Shukaj vitru 1978 Torgivka i poet 1978 P yat vechoriv 1978 rezh M Mihalkov Teritoriya 1978 Zdrastuj richko 1978 Lis u yakij ti nikoli ne uvijdesh 1978 Litachok 1978 multfilm Legendi peruanskih indianciv 1978 multfilm Strategiya riziku 1978 rezh O Proshkin Smuzhka neskoshenih dikih kvitiv 1979 rezh Yu Illyenko Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Sishik 1979 Ohoronec 1979 Baba yaga proti 1979 multfilm Divchinka i delfin 1979 multfilm Inspektor Gull 1979 rezh O Proshkin Kilka dniv iz zhittya I I Oblomova 1979 rezh M Mihalkov Miljoni Ferfaksa 1980 M Ilyinskij Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Tayemnicya Edvina Druda 1980 Privatna osoba 1980 rezh O Proshkin Rozsliduvannya 1980 Kozhen tretij 1980 Nich narodzhennya 1980 multfilm Shkola 1980 t f rezh M Illyenko Odeska kinostudiya Tri roki 1980 rezh D Dolinin S Lyubshin Polyuvannya na lisic 1980 rezh V Abdrashitov Oleksandr Malenkij 1981 Koli jdut kiti 1981 Rozmovlyayuchi ruki Travankora 1981 multfilm Sonechko 1981 multfilm Nedobra Lado 1981 multfilm Ravlik 1981 multfilm Bulo u batka tri sini 1981 Nebezpechnij vik 1981 rezh O Proshkin Ridnya 1981 rezh M Mihalkov Sto radoshiv abo Kniga velikih vidkrittiv 1981 rezh Ya Lupij Odeska kinostudiya Bilij shaman 1982 Zakon plemeni 1982 multfilm Zupinivsya poyizd 1982 rezh V Abdrashitov Zahoplennya 1982 Pobachennya z molodistyu 1982 Yunist geniya 1982 U talomu snigu dzvin strumka 1982 Mirgorod ta jogo meshkanci 1983 rezh M Illyenko Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Do svoyih 1983 Bez svidkiv 1983 rezh M Mihalkov Misyachna veselka 1983 Povernennya z orbiti 1983 rezh O Surin Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Gori gori yasno 1983 Spekotne lito v Kabuli 1983 Mesye Lenuar yakij 1983 Persha kinna 1984 Krugoobig 1984 rezh D Hudojnazarov Chi to ptah chi zvir 1984 multfilm Lyudina nevidimka 1984 TARS upovnovazhenij zayaviti 1984 Zagadka sfinksa 1985 multfilm Korabel pribulciv 1985 Proshavaj zelenyu lita 1985 Chuzhij dzvinok 1985 Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Sim stihij 1985 Sekunda na podvig 1985 rezh E Urazbayev Om Gil Son Prijdeshnomu viku 1985 Kozhen mislivec bazhaye znati 1985 rezh M Illyenko Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Spivuchast u vbivstvi 1985 Ostannya inspekciya 1985 Divna istoriya doktora Dzhekila i mistera Hajda 1985 Zemlya mogo ditinstva 1986 Dvoye na ostrovi sliz 1986 Bez terminu davnosti 1986 Lyudina na motocikli 1986 Zamah na GOELRO 1986 Ara bara puh 1986 multfilm Mi veseli shaslivi talanoviti 1986 Skarga 1986 rezh T Zoloyev Odeska kinostudiya Kur yer 1986 rezh K Shahnazarov Kinec Vichnosti 1987 Gobsek 1987 Vizit do Minotavra 1987 t s rezh E Urazbayev Misto Zero 1988 rezh K Shahnazarov Derzhavnij kordon Solonij viter 1988 Volya Vsesvitu 1988 Ci tri virni karti 1988 Pered svitankom 1989 Vhid do labirintu 1989 I povtoritsya vse 1989 Gomer i Eddi 1989 rezh A Konchalovskij SShA Miko sin Pavlovoyi 1989 multfilm Kat 1990 Avtostop 1990 rezh M Mihalkov Urga teritoriya kohannya 1991 rezh M Mihalkov Genij 1991 Shtemp 1991 Pidvodni bereti 1991 multfilm Blizhnye kolo 1991 rezh A Konchalovskij SShA SRSR Italiya Prigodi Chichikova 1992 Grih Istoriya pristrasti 1993 Anna vid 6 do 18 1993 dok film rezh M Mihalkov Stomleni soncem 1994 rezh M Mihalkov Limita 1994 rezh D Yevstignyeyev Batkivskij den 1996 dok film Odisseya 1997 rezh A Konchalovskij SShA Velika Britaniya Nimechchina ta in Vijnu zakincheno Zabudte 1997 rezh V Harchenko Sibirskij cirulnik 1998 rezh M Mihalkov Mama 1999 u spivavt rezh D Yevstignyeyev Forsazh 2001 dok film Vtecha z Gulagu 2001 rezh Hardi Martins Dim durniv 2002 rezh A Konchalovskij Spadkoyemec 2002 Kabala svyatosh 2003 film spektakl rezh A Shapiro Mama 2003 dok film rezh M Mihalkov Batko 2004 dok film rezh M Mihalkov Vodij dlya Viri 2004 rezh P Chuhraj Rosiya Ukrayina Bagatstvo 2004 rezh E Urazbayev Doktor Zhivago 2005 t s rezh O Proshkin Ochami vovka 2005 12 2007 rezh M Mihalkov Chajka film spektakl rezh A Konchalovskij Glyanec 2007 rezh A Konchalovskij Rosiya Franciya Nihto krim nas 2008 rezh S Govoruhin Tayemnici lyubovi 2009 dok film Yakraki 2009 Stribok Afalini 2009 Kazahstan Stomleni Soncem 2 Peredstoyannya 2010 rezh M Mihalkov Luskunchik i Shuryachij Korol 2010 rezh A Konchalovskij Velika Britaniya Ugorshina Tihij okean 2010 dok film Dyadya Vanya 2010 film spektakl rezh A Konchalovskij Oko za oko 2010 rezh G Poloka Tiha zastava 2011 Dim 2011 rezh O Pogodin Spokuta 2011 rezh O Proshkin Moskva 2017 2012 rezh Jamie Bradshaw Stolipin postril v Rosiyu XX stolittya 2012 dok film Legenda 17 2013 rezh M Lebyedyev Sonyachnij udar 2014 rezh M Mihalkov Bili nochi listonoshi Oleksiya Tryapicina 2014 rezh A Konchalovskij Geroj 2016 Genezis 2 0 2018 dok film Kitaj Rosiya SShA Shvejcariya Pivdenna Koreya Grih lyut Mikelandzhelo 2019 rezh A Konchalovskij Rosiya Italiya Rzhev 2020 dok film Groznij 2020 t s u spivavt ta inshi Primitki red Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Discogs 2000 d Track Q504063 https mel fm amp novosti 8509213 umer kompozitor eduard artemyev Centr Mirotvorec Artem yev Eduard MikolajovichLiteratura red Tatyana Egorova Vselennaya Eduarda Artemeva ISBN 5 9697 0193 9Dzherela red Pomer kompozitor Eduard Artem yev Fakti avtor Marina Korzun Procitovano 29 grudnya 2022 roku Filmografiya na animator ru ros Posilannya red Pro E Artem yeva na sajti lejbla Elektroshok Rekordz Arhivovano 13 bereznya 2007 u Wayback Machine Biografiya Arhivovano 13 bereznya 2007 u Wayback Machine Interv yu z Artem yevim Interv yu z Artem yevim Arhivovano 14 lyutogo 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Artem 27yev Eduard Mikolajovich amp oldid 39971363