www.wikidata.uk-ua.nina.az

Місячна веселка фільм У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Місячна веселка Місячна веселка радянський на

Місячна веселка (фільм)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Місячна веселка.

«Місячна веселка» — радянський науково-фантастичний фільм 1983 року за першою частиною однойменного роману Сергія Павлова.

Місячна веселка
Лунная радуга
Жанр художній / фантастика
Режисер Володимир Карпичев
Андрій Єрмаш
Сценаристи Сергій Павлов
Андрій Єрмаш
Валентин Єжов
На основі Місячна веселка
У головних
ролях		 Гостюхін Володимир Васильович
Оператор Наум Ардашніковd
Композитор Артем'єв Едуард Миколайович
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 90 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1983
IMDb ID 0089618

Фільм зображає розслідування випадків набуття низкою людей непоясненних здібностей у процесі освоєння космосу. Хоча ці здібності можуть принести користь, страх невідомого спонукає спеціальну комісію бачити в них загрозу, обирати між гуманізмом і науковим інтересом.

Сюжет ред.

Події відбуваються в недалекому майбутньому. Людство освоїло простір Сонячної системи, званий «позазем'ям», але багато що в ньому лишається таємницею. В різних районах Землі зареєстровані незрозумілі атмосферні аномалії і магнітні бурі. Вони не фіксуються супутниками, тому були названі «чорними слідами». Скликана комісія з космічної безпеки встановлює, що в одному з цих місць, на Памірі, перебував космодесантник Тимур Кизимов і саме він був джерелом аномалії. Звучать припущення, що насправді він іншопланетянин. Але виявляється й інша людина з такими здібностями — Жан Лоре, також космодесантник.

Оперативній групі вдається виявити ще двох людей, які мимовільно створюють «чорні сліди» — це Девід Нортон та Едуард Йонге. Всі четверо пов'язані з геологічною катастрофою на Обероні (супутник планети Уран) — 8 років тому під час розвідки копалин величезна ділянка поверхні обрушилась в надра планетоїда. Внаслідок цього учасники експедиції «Місячна веселка» — вісім космодесантників, загинули, крім цих чотирьох. При катастрофі над місцем обвалення виникло дивне зеленувате світіння. Четверо вцілілих вірогідно потрапили під вплив якогось випромінювання.

Один з учасників групи, Альбертас, розповідає як після катастрофи Девід Нортон стверджував, що бачив «чужинця». Інший учасник, Гелбрайт, наказує розшукати всіх причетних до тієї місії. Девід Нортон неохоче розповідає, що «чужинець» нагадував його загиблого колегу Бакуліна.

Відомо, що Нортон після місії на Обероні перебував на Меркурії, тому група звертається до тамтешньої шахтарської колонії. Керівник колонії згадує як Нортон прибув на зорельоті «Росія», щоб взяти участь в розвідці родовища на плоскогір'ї «Вогненних змій». Тоді Девід познайомився з Людмилою Бистровою, котра з підозрою ставилася до космонавтів, побоюючись їхніх психічних розладів, зумовлених постійною небезпекою. Людмила виявилася сестрою Бакуліна та заявила Нортону, що ненавидить космонавтів. Через радіаційний викид Девід був змушений поспішати, але все одно втратив зв'язок зі штабом. Проте йому таємничим чином, завдяки набутим на Обероні здібностям, вдалося захиститися та знайти безпечний шлях до родовища й лишити маршрут для гірників.

Гелбрайт доручає Френкові Полінгу особисто зустрітися з Нортоном. Під час сонячного спалаху четверо учасників «Місячної веселки» знову проявляють дивні здібності, випромінюючи якусь енергію. Нортон побоюється зв'язків з ученими, адже до нього ставитимуться як до піддослідного зразка, а не людини. Він обіцяє заповісти своє тіло для дослідів після смерті, але за життя відмовляється розглядати себе як об'єкт для вивчення. Він лише сподівається, що таємниці «позазем'я», відкриті ним та колегами, прокладуть шлях іншим людям, як сталося на Меркурії.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

  • Режисер — Володимир Карпичев і Андрій Єрмаш
  • Сценарій — Сергій Павлов, Андрій Єрмаш і Валентин Єжов
  • Оператор — Наум Ардашніков
  • Оператор комбінованих зйомок — Борис Травкін
  • Звукорежисер — Леонід Булгаков
  • Монтаж — Тетяна Егорычева
  • Художник-постановник — Володимир Аронін
  • Художник по костюмах — Ніна Крючкова
  • Композитор — Едуард Артем'єв
  • Інструментальний ансамбль «Бумеранг»
  • Державний симфонічний оркестр кінематографії, диригент Костянтин Кримець
  • Музичний редактор — А. Ляпісов
  • Звукозапис — В. Бабушкін
  • Директор — Марк Шадур
  • Головний консультант — льотчик-космонавт СРСР Володимир Шаталов.

Історія створення ред.

Сценарій до фільму був написаний за участю самого Павлова, але розбіжності з книгою дуже явні, було втрачено величезну кількість важливих деталей, необхідних для розуміння сюжету. Загалом, фільм є екранізацією тільки першої частини роману. Друга вийшла друком в рік виходу на екрани фільму, в 1983 році. В екранізації лишено самі тільки натяки на здібності чотирьох космодесантників і той факт, що Бакулін вижив. У книзі вони здатні відчувати радіохвилі й магнітні поля, телепатично спілкуватися. Саме цими здібностями в першоджерелі пояснювався успіх Нортона на Меркурії. Роман розвиває проблематику появи нового суспільства людей, здатних вільно жити в космосі, тоді як фільм зосереджується на відторгненні їх через страх невідомого.

Павлов у підборі акторів участі не брав. На його думку, всі герої роману не в'яжуться із зовнішністю і особливо з грою акторів, котрі виконують їхні ролі, за винятком Ігоря Старигіна.

Зйомки ред.

Режисер Андрій Єрмаш зняв цей фільм, коли йому було 27 років (його батько Пилип Єрмаш в той час був головою Держкіно СРСР).

На початку фільму показують сцену — як виглядає наше недалеке майбутнє, цю сцену знімали в Токіо (можна впізнати будинок Сіндзюку Міцуї, і готель «Keio Plaza[en]»). Також, на початку фільму показано будівлю з панорамним ліфтом і з відкритим внутрішнім простором за типом атріума — в цьому епізоді фігурує будівля «Shinjuku NS Building[en]»[4] [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] [5] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

Думки ред.

«Олексій Калугін» («А. К.»). До речі, про кінофантастику. Два ваші романи, «Акванавти» та «Місячна веселка», були екранізовані. Яка була Ваша участь у роботі над фільмами?

«Сергій Павлов» («С. П.»). Я брав участь у роботі над сценаріями обох фільмів. Але сценарії стільки разів перероблялись, що в підсумку від мене там мало що залишилося.
«А. К.» Вам Самому фільми подобаються?
«С. П.» Глядачам фільми подобаються. В автора твору, який послугував основою сценарію, ставлення до фільму майже завжди двоїсте. З однієї простої причини: це начебто його твір і начебто зовсім не його. Станіслав Лем теж не був задоволений екранізаціями своїх творів. З тієї ж причини. Мені відомо, що фільм Тарковського його сильно засмутив.
«А. К.» Адекватно перекласти літературний твір на мову кінематографа завдання, мабуть, нездійсненне.

«С. П.» Звичайно. Режисер з самого початку бачить чужий твір зовсім в іншому ракурсі. Читаючи роман, він за власним досвідом знає, що з цього роману можна перевести на екран за допомогою знімальної камери, а чого не можна. Це вже його особиста творча лабораторія, дуже несхожа на письменницьку майстерню. Тому, буває, фільми виходять краще, значніше їх літературної основи, а буває навпаки. Ґрунтуючись на своєму мосфільмовському досвіді, я можу дати письменникам-фантастам слушну, на мій погляд, пораду: якщо ти «просунутий», цікавий своїм читачам прозаїк, ніколи не погоджуйся так чи інакше брати участь у створенні сценарію. Ні з якого приводу. Це роки втраченого часу. У мене, наприклад, кінематограф «з'їв» два з половиною роки, які дуже б мені знадобились для творчої роботи у сфері літературної фантастики. Найраціональніше зробити так: віддав свій твір кінематографістам — і до побачення на прем'єрі! Якщо попросять проконсультувати у чомусь або з'їздити на зйомки — зроби це для користі справи і у власне задоволення. Але без диктату і абсолютно безкоштовно! Інакше коли-небудь ти можеш добряче пошкодувати, що пропустив мою пораду повз свою увагу.

— запису бесіди «Криза фантастики і цивілізації» письменника Олексія Калугіна з письменником С. В. Павловим

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. див фото: [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] [2] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.][3] [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Misyachna veselka Misyachna veselka radyanskij naukovo fantastichnij film 1983 roku za pershoyu chastinoyu odnojmennogo romanu Sergiya Pavlova Misyachna veselkaLunnaya radugaZhanr hudozhnij fantastikaRezhiser Volodimir KarpichevAndrij YermashScenaristi Sergij PavlovAndrij YermashValentin YezhovNa osnovi Misyachna veselkaU golovnih rolyah Gostyuhin Volodimir VasilovichOperator Naum ArdashnikovdKompozitor Artem yev Eduard MikolajovichKinokompaniya Mosfilm Trivalist 90 hv Mova rosijskaKrayina SRSRRik 1983IMDb ID 0089618Film zobrazhaye rozsliduvannya vipadkiv nabuttya nizkoyu lyudej nepoyasnennih zdibnostej u procesi osvoyennya kosmosu Hocha ci zdibnosti mozhut prinesti korist strah nevidomogo sponukaye specialnu komisiyu bachiti v nih zagrozu obirati mizh gumanizmom i naukovim interesom Zmist 1 Syuzhet 2 U rolyah 3 Znimalna grupa 4 Istoriya stvorennya 4 1 Zjomki 5 Dumki 6 Div takozh 7 Posilannya 8 PrimitkiSyuzhet red Podiyi vidbuvayutsya v nedalekomu majbutnomu Lyudstvo osvoyilo prostir Sonyachnoyi sistemi zvanij pozazem yam ale bagato sho v nomu lishayetsya tayemniceyu V riznih rajonah Zemli zareyestrovani nezrozumili atmosferni anomaliyi i magnitni buri Voni ne fiksuyutsya suputnikami tomu buli nazvani chornimi slidami Sklikana komisiya z kosmichnoyi bezpeki vstanovlyuye sho v odnomu z cih misc na Pamiri perebuvav kosmodesantnik Timur Kizimov i same vin buv dzherelom anomaliyi Zvuchat pripushennya sho naspravdi vin inshoplanetyanin Ale viyavlyayetsya j insha lyudina z takimi zdibnostyami Zhan Lore takozh kosmodesantnik Operativnij grupi vdayetsya viyaviti she dvoh lyudej yaki mimovilno stvoryuyut chorni slidi ce Devid Norton ta Eduard Jonge Vsi chetvero pov yazani z geologichnoyu katastrofoyu na Oberoni suputnik planeti Uran 8 rokiv tomu pid chas rozvidki kopalin velichezna dilyanka poverhni obrushilas v nadra planetoyida Vnaslidok cogo uchasniki ekspediciyi Misyachna veselka visim kosmodesantnikiv zaginuli krim cih chotiroh Pri katastrofi nad miscem obvalennya viniklo divne zelenuvate svitinnya Chetvero vcililih virogidno potrapili pid vpliv yakogos viprominyuvannya Odin z uchasnikiv grupi Albertas rozpovidaye yak pislya katastrofi Devid Norton stverdzhuvav sho bachiv chuzhincya Inshij uchasnik Gelbrajt nakazuye rozshukati vsih prichetnih do tiyeyi misiyi Devid Norton neohoche rozpovidaye sho chuzhinec nagaduvav jogo zagiblogo kolegu Bakulina Vidomo sho Norton pislya misiyi na Oberoni perebuvav na Merkuriyi tomu grupa zvertayetsya do tamteshnoyi shahtarskoyi koloniyi Kerivnik koloniyi zgaduye yak Norton pribuv na zoreloti Rosiya shob vzyati uchast v rozvidci rodovisha na ploskogir yi Vognennih zmij Todi Devid poznajomivsya z Lyudmiloyu Bistrovoyu kotra z pidozroyu stavilasya do kosmonavtiv poboyuyuchis yihnih psihichnih rozladiv zumovlenih postijnoyu nebezpekoyu Lyudmila viyavilasya sestroyu Bakulina ta zayavila Nortonu sho nenavidit kosmonavtiv Cherez radiacijnij vikid Devid buv zmushenij pospishati ale vse odno vtrativ zv yazok zi shtabom Prote jomu tayemnichim chinom zavdyaki nabutim na Oberoni zdibnostyam vdalosya zahistitisya ta znajti bezpechnij shlyah do rodovisha j lishiti marshrut dlya girnikiv Gelbrajt doruchaye Frenkovi Polingu osobisto zustritisya z Nortonom Pid chas sonyachnogo spalahu chetvero uchasnikiv Misyachnoyi veselki znovu proyavlyayut divni zdibnosti viprominyuyuchi yakus energiyu Norton poboyuyetsya zv yazkiv z uchenimi adzhe do nogo stavitimutsya yak do piddoslidnogo zrazka a ne lyudini Vin obicyaye zapovisti svoye tilo dlya doslidiv pislya smerti ale za zhittya vidmovlyayetsya rozglyadati sebe yak ob yekt dlya vivchennya Vin lishe spodivayetsya sho tayemnici pozazem ya vidkriti nim ta kolegami prokladut shlyah inshim lyudyam yak stalosya na Merkuriyi U rolyah red Volodimir Gostyuhin Devid Norton Misyachnij Dev Vasil Livanov Gelbrajt Yurij Solomin Nikolskij Igor Starigin Frenk Poling Volodimir Kenigson Charlz Leonard Rogan Georgij Taratorkin Timur Kizimov Nataliya Sajko Lyudmila Bakulina Bistrova Oleksandr Porohovshikov Bakulin Bak Leonid Nevedomskij Garanin Grazhina Bajkshtite Silviya Norton Gediminas Girdvajnis Albertas Grizhas Boris Ivanov Martin Veber Sergij Desnickij nachalnik grupi Mangusta Oleksandr Novikov Ajmo Zotto na prizvisko Kanarejka Kojsun Karasartova vidma Mihajlo Chigarov epizod V yacheslav Ezepov epizod Leonid Yevtif ev epizodZnimalna grupa red Rezhiser Volodimir Karpichev i Andrij Yermash Scenarij Sergij Pavlov Andrij Yermash i Valentin Yezhov Operator Naum Ardashnikov Operator kombinovanih zjomok Boris Travkin Zvukorezhiser Leonid Bulgakov Montazh Tetyana Egorycheva Hudozhnik postanovnik Volodimir Aronin Hudozhnik po kostyumah Nina Kryuchkova Kompozitor Eduard Artem yev Instrumentalnij ansambl Bumerang Derzhavnij simfonichnij orkestr kinematografiyi dirigent Kostyantin Krimec Muzichnij redaktor A Lyapisov Zvukozapis V Babushkin Direktor Mark Shadur Golovnij konsultant lotchik kosmonavt SRSR Volodimir Shatalov Istoriya stvorennya red Scenarij do filmu buv napisanij za uchastyu samogo Pavlova ale rozbizhnosti z knigoyu duzhe yavni bulo vtracheno velicheznu kilkist vazhlivih detalej neobhidnih dlya rozuminnya syuzhetu Zagalom film ye ekranizaciyeyu tilki pershoyi chastini romanu Druga vijshla drukom v rik vihodu na ekrani filmu v 1983 roci V ekranizaciyi lisheno sami tilki natyaki na zdibnosti chotiroh kosmodesantnikiv i toj fakt sho Bakulin vizhiv U knizi voni zdatni vidchuvati radiohvili j magnitni polya telepatichno spilkuvatisya Same cimi zdibnostyami v pershodzhereli poyasnyuvavsya uspih Nortona na Merkuriyi Roman rozvivaye problematiku poyavi novogo suspilstva lyudej zdatnih vilno zhiti v kosmosi todi yak film zoseredzhuyetsya na vidtorgnenni yih cherez strah nevidomogo Pavlov u pidbori aktoriv uchasti ne brav Na jogo dumku vsi geroyi romanu ne v yazhutsya iz zovnishnistyu i osoblivo z groyu aktoriv kotri vikonuyut yihni roli za vinyatkom Igorya Starigina Zjomki red Rezhiser Andrij Yermash znyav cej film koli jomu bulo 27 rokiv jogo batko Pilip Yermash v toj chas buv golovoyu Derzhkino SRSR Na pochatku filmu pokazuyut scenu yak viglyadaye nashe nedaleke majbutnye cyu scenu znimali v Tokio mozhna vpiznati budinok Sindzyuku Micuyi i gotel Keio Plaza en 1 Takozh na pochatku filmu pokazano budivlyu z panoramnim liftom i z vidkritim vnutrishnim prostorom za tipom atriuma v comu epizodi figuruye budivlya Shinjuku NS Building en 4 Arhivovano 9 veresnya 2018 u Wayback Machine 5 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Dumki red Oleksij Kalugin A K Do rechi pro kinofantastiku Dva vashi romani Akvanavti ta Misyachna veselka buli ekranizovani Yaka bula Vasha uchast u roboti nad filmami Sergij Pavlov S P Ya brav uchast u roboti nad scenariyami oboh filmiv Ale scenariyi stilki raziv pereroblyalis sho v pidsumku vid mene tam malo sho zalishilosya A K Vam Samomu filmi podobayutsya S P Glyadacham filmi podobayutsya V avtora tvoru yakij posluguvav osnovoyu scenariyu stavlennya do filmu majzhe zavzhdi dvoyiste Z odniyeyi prostoyi prichini ce nachebto jogo tvir i nachebto zovsim ne jogo Stanislav Lem tezh ne buv zadovolenij ekranizaciyami svoyih tvoriv Z tiyeyi zh prichini Meni vidomo sho film Tarkovskogo jogo silno zasmutiv A K Adekvatno pereklasti literaturnij tvir na movu kinematografa zavdannya mabut nezdijsnenne S P Zvichajno Rezhiser z samogo pochatku bachit chuzhij tvir zovsim v inshomu rakursi Chitayuchi roman vin za vlasnim dosvidom znaye sho z cogo romanu mozhna perevesti na ekran za dopomogoyu znimalnoyi kameri a chogo ne mozhna Ce vzhe jogo osobista tvorcha laboratoriya duzhe neshozha na pismennicku majsternyu Tomu buvaye filmi vihodyat krashe znachnishe yih literaturnoyi osnovi a buvaye navpaki Gruntuyuchis na svoyemu mosfilmovskomu dosvidi ya mozhu dati pismennikam fantastam slushnu na mij poglyad poradu yaksho ti prosunutij cikavij svoyim chitacham prozayik nikoli ne pogodzhujsya tak chi inakshe brati uchast u stvorenni scenariyu Ni z yakogo privodu Ce roki vtrachenogo chasu U mene napriklad kinematograf z yiv dva z polovinoyu roki yaki duzhe b meni znadobilis dlya tvorchoyi roboti u sferi literaturnoyi fantastiki Najracionalnishe zrobiti tak viddav svij tvir kinematografistam i do pobachennya na prem yeri Yaksho poprosyat prokonsultuvati u chomus abo z yizditi na zjomki zrobi ce dlya koristi spravi i u vlasne zadovolennya Ale bez diktatu i absolyutno bezkoshtovno Inakshe koli nebud ti mozhesh dobryache poshkoduvati sho propustiv moyu poradu povz svoyu uvagu zapisu besidi Kriza fantastiki i civilizaciyi pismennika Oleksiya Kalugina z pismennikom S V PavlovimDiv takozh red Misyachna veselka roman Akvanavti film Posilannya red Proekt Misyachna veselka Arhivovano 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine oficijne predstavnictvo fantasta Sergiya Pavlova Pro film Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine na oficijnomu portali Mosfilma Misyachna veselka Arhivovano 31 zhovtnya 2019 u Wayback Machine na YouTube video Misyachna veselka Arhivovano 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine Gallery Ru skrinshoti okremih kadriv z filmu Primitki red div foto 1 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 2 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 3 Arhivovano 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Misyachna veselka film amp oldid 40506102