www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дубрівка Звягельський район Дубрівка у 1960 1984 роках Дібрівка село в Україні центр Дубрівської сільської територіально

Дубрівка (Звягельський район)

Дубрівка (у 1960—1984 роках — Дібрівка) — село в Україні, центр Дубрівської сільської територіальної громади Звягельського району Житомирської області.

село Дубрівка
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Дубрівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080110010075419
Основні дані
Засноване 1585
Перша згадка 1585 (438 років)
Населення 1703 (2001)
Площа 43,164 км²
Густота населення 56.460 осіб/км²
Поштовий індекс 12736
Географічні дані
Географічні координати 50°20′47″ пн. ш. 27°24′52″ сх. д. / 50.34639° пн. ш. 27.41444° сх. д. / 50.34639; 27.41444Координати: 50°20′47″ пн. ш. 27°24′52″ сх. д. / 50.34639° пн. ш. 27.41444° сх. д. / 50.34639; 27.41444
Водойми р. Смолка
Відстань до
районного центру 		23 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Адмірала Левченка, 132, с. Дубрівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 12736
Карта
Дубрівка
Дубрівка
Мапа

 Дубрівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дубрівка.

Географія Редагувати

Село Дубрівка розташоване по обидва береги річки Смолка. До районного центру — 23 км. У селі залізнична станція Радулино, школа, сільська рада, церква.

Герб та прапор Редагувати

Білий горщик (глек) в гербі символізує мінеральні багатства (білу глину). Колосся і квітка льону символізує галузі землеробства. Дубові гілки — ліси.

Історія Редагувати

Вперше село згадується в документах 1585 року як власність княгині Сусани Острозької. Пізніше село належало графам Потоцьким та князям Чорторийським.

У 1762 році в селі була побудована православна церква святих Косьми і Дем'яна.

З другої половини XVIII століття в околицях Дубрівки видобувається каолін для потреб порцелянової промисловості.

У 1860-х роках селу належала 3081 десятина землі, з них 1480 десятин орендували два поміщики — Скаковський Ф. О. та Добровольсикй С. О., а 465 десятин належало селянським дворам. Середнім селянським дворам приходило 3,5 десятин землі, а бідняцьким господарствам лише по 1,2 десятини.

Після реформи 1861 року земля в селян залишилась у попередніх  розмірах. За землю, яка була в селян вони платили в 1864 році викуп 3643 крб 45 коп.

1 грудня 1881 року в селі було відкрито однокласне народне училище. Приміщення училища було побудоване за кошти селян. Не дивлячись на велику чисельність населення, що мешкало в селі — 2672 особи, школу відвідували всього 50 учнів. Першим вчителем школи був Гордійчук П. П., який отримував в 1882 році 230 крб від казни і 439 крб від громади. Проте, початкова школа перебувала у жалюгідному стані.

В розвитку продуктивних сил в селі сприяло будівництво залізниці, яка була прокладена у 1914 році і сполучила міста Коростень, Новоград-Волинський та Шепетівку. Зі станції Радулино відправлявся ліс, завозилось паливо для Баранівського порцелянового заводу. Залізниця сприяла розвитку торгівлі та пасажиро-перевезенням.

У 1906 році — село Смолдирівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 версти, від волості — 15 верст. Налічувалось 485 дворів, 2521 мешканців.

Село до 1914 року не мало лікарні. Лише перед початком Першої світової війни була відкрита амбулаторія разом з аптекою, у якій працював один фельдшер.

В січні 1918 року встановлено радянську владу.

У 1927 році побудована школа, яка випустила багатьох видатних односельчан: адмірал Левченко Гордій Іванович тощо.

У 1929 році в селі почалася примусова колективізація. Баранівський райком компартії доручив комуністам Сіруку Г. Ф. та Шиманському М. створити комуну, яку у 1930 році було реорганізовано в колгосп імені Леніна. Навесні 1930 року в селі почалась суцільна колективізація. У 1931 році на території села було вже  чотири колгоспи. Велике значення в колгоспному будівництві  відіграло створення у 1931 році МТС, яка нараховувала понад 20 тракторів «ХТЗ» та чотири молотарки «БДО-4».

Під час Другої світової війни, 13 липня 1941 року, село було окуповане нацистами. В перші ж дні окупанти розстріляли 50 жителів села, з них 16 дітей. На роботу до Німеччини було вивезено 145 чоловік, з них 60 чоловіків і 85 жінок. Партизанський осередок, який діяв в селі підривав  німецькі ешелони з боєприпасами та живою силою. Всього місцеві партизани підірвали 26  ешелонів. На території  району діяв партизанський загін ім. Чкалова, який поповнювався  жителями села. Шістнадцять місцевих партизан з групи «За Батьківщину»  у серпні 1943 року в районі хутора Солянка, поблизу села з ранку до 16:00 вели нерівний бій з мадярами та німцями, у якому знищили 60 гітлерівців та мадяр. Двом жителям села було присвоєно звання «Герой Радянського Союзу» — колишньому директору школи Бурковському Анатолію Трохимовичу та Куцу  Петру Сергійовичу. Орденами та медалями було нагороджено 172 жителі села. Мешканець села Левченко Г. — став адміралом.

Під час Другої світової війни 470 жителів села брали участь у військових діях проти німецько-фашистських загарбників, 183 з них загинули. Всі 470 фронтовиків нагороджені орденами й медалями СРСР, у т. ч. орденом Леніна С.А. Конончук. Колишній комісар партизанського з’єднання І.І. Шитова Г.П. Лебіга удостоєний орденів Радянського Союзу, Польської Народної Республіки та Чехословацької Соціалістичної Республіки.

Уродженцем села Дубрівка є учасник штурму Зимового палацу адмірал флоту Г. І. Левченко.

До 10 серпня 2015 року — адміністративний центр Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Баранівського району, село увійшло до складу Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району.

Сьогодення Редагувати

В селі працює загально-освітня школа І—ІІІ ступенів, медамбулаторія загальної практики сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад, будинок культури, два сільські клуби, перукарня, відділення зв'язку, аптека та відділення нової пошти.

Уродженці Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 30 травня 2019. 
  2. . https://dubrivska-gromada.gov.ua/. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020. 
  3. . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 22 вересня 2020. 
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dubrivka u 1960 1984 rokah Dibrivka selo v Ukrayini centr Dubrivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti selo DubrivkaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zvyagelskij rajonGromada Dubrivska silska gromadaKod KATOTTG UA18080110010075419Osnovni daniZasnovane 1585Persha zgadka 1585 438 rokiv Naselennya 1703 2001 Plosha 43 164 km Gustota naselennya 56 460 osib km Poshtovij indeks 12736Geografichni daniGeografichni koordinati 50 20 47 pn sh 27 24 52 sh d 50 34639 pn sh 27 41444 sh d 50 34639 27 41444 Koordinati 50 20 47 pn sh 27 24 52 sh d 50 34639 pn sh 27 41444 sh d 50 34639 27 41444Vodojmi r SmolkaVidstan dorajonnogo centru 23 kmMisceva vladaAdresa radi vul Admirala Levchenka 132 s Dubrivka Zvyagelskij r n Zhitomirska obl 12736KartaDubrivkaDubrivkaMapa Dubrivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dubrivka Zmist 1 Geografiya 2 Gerb ta prapor 3 Istoriya 4 Sogodennya 5 Urodzhenci 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelo Dubrivka roztashovane po obidva beregi richki Smolka Do rajonnogo centru 23 km U seli zaliznichna stanciya Radulino shkola silska rada cerkva Gerb ta prapor RedaguvatiBilij gorshik glek v gerbi simvolizuye mineralni bagatstva bilu glinu Kolossya i kvitka lonu simvolizuye galuzi zemlerobstva Dubovi gilki lisi Istoriya RedaguvatiVpershe selo zgaduyetsya v dokumentah 1585 roku yak vlasnist knyagini Susani Ostrozkoyi Piznishe selo nalezhalo grafam Potockim ta knyazyam Chortorijskim U 1762 roci v seli bula pobudovana pravoslavna cerkva svyatih Kosmi i Dem yana Z drugoyi polovini XVIII stolittya v okolicyah Dubrivki vidobuvayetsya kaolin dlya potreb porcelyanovoyi promislovosti U 1860 h rokah selu nalezhala 3081 desyatina zemli z nih 1480 desyatin orenduvali dva pomishiki Skakovskij F O ta Dobrovolsikj S O a 465 desyatin nalezhalo selyanskim dvoram Serednim selyanskim dvoram prihodilo 3 5 desyatin zemli a bidnyackim gospodarstvam lishe po 1 2 desyatini Pislya reformi 1861 roku zemlya v selyan zalishilas u poperednih rozmirah Za zemlyu yaka bula v selyan voni platili v 1864 roci vikup 3643 krb 45 kop 1 grudnya 1881 roku v seli bulo vidkrito odnoklasne narodne uchilishe Primishennya uchilisha bulo pobudovane za koshti selyan Ne divlyachis na veliku chiselnist naselennya sho meshkalo v seli 2672 osobi shkolu vidviduvali vsogo 50 uchniv Pershim vchitelem shkoli buv Gordijchuk P P yakij otrimuvav v 1882 roci 230 krb vid kazni i 439 krb vid gromadi Prote pochatkova shkola perebuvala u zhalyugidnomu stani V rozvitku produktivnih sil v seli spriyalo budivnictvo zaliznici yaka bula prokladena u 1914 roci i spoluchila mista Korosten Novograd Volinskij ta Shepetivku Zi stanciyi Radulino vidpravlyavsya lis zavozilos palivo dlya Baranivskogo porcelyanovogo zavodu Zaliznicya spriyala rozvitku torgivli ta pasazhiro perevezennyam U 1906 roci selo Smoldirivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 30 versti vid volosti 15 verst Nalichuvalos 485 dvoriv 2521 meshkanciv 1 Selo do 1914 roku ne malo likarni Lishe pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni bula vidkrita ambulatoriya razom z aptekoyu u yakij pracyuvav odin feldsher V sichni 1918 roku vstanovleno radyansku vladu U 1927 roci pobudovana shkola yaka vipustila bagatoh vidatnih odnoselchan admiral Levchenko Gordij Ivanovich tosho U 1929 roci v seli pochalasya primusova kolektivizaciya Baranivskij rajkom kompartiyi doruchiv komunistam Siruku G F ta Shimanskomu M stvoriti komunu yaku u 1930 roci bulo reorganizovano v kolgosp imeni Lenina Navesni 1930 roku v seli pochalas sucilna kolektivizaciya U 1931 roci na teritoriyi sela bulo vzhe chotiri kolgospi Velike znachennya v kolgospnomu budivnictvi vidigralo stvorennya u 1931 roci MTS yaka narahovuvala ponad 20 traktoriv HTZ ta chotiri molotarki BDO 4 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 13 lipnya 1941 roku selo bulo okupovane nacistami V pershi zh dni okupanti rozstrilyali 50 zhiteliv sela z nih 16 ditej Na robotu do Nimechchini bulo vivezeno 145 cholovik z nih 60 cholovikiv i 85 zhinok Partizanskij oseredok yakij diyav v seli pidrivav nimecki esheloni z boyepripasami ta zhivoyu siloyu Vsogo miscevi partizani pidirvali 26 esheloniv Na teritoriyi rajonu diyav partizanskij zagin im Chkalova yakij popovnyuvavsya zhitelyami sela Shistnadcyat miscevih partizan z grupi Za Batkivshinu u serpni 1943 roku v rajoni hutora Solyanka poblizu sela z ranku do 16 00 veli nerivnij bij z madyarami ta nimcyami u yakomu znishili 60 gitlerivciv ta madyar Dvom zhitelyam sela bulo prisvoyeno zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu kolishnomu direktoru shkoli Burkovskomu Anatoliyu Trohimovichu ta Kucu Petru Sergijovichu Ordenami ta medalyami bulo nagorodzheno 172 zhiteli sela Meshkanec sela Levchenko G stav admiralom 2 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 470 zhiteliv sela brali uchast u vijskovih diyah proti nimecko fashistskih zagarbnikiv 183 z nih zaginuli Vsi 470 frontovikiv nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR u t ch ordenom Lenina S A Kononchuk Kolishnij komisar partizanskogo z yednannya I I Shitova G P Lebiga udostoyenij ordeniv Radyanskogo Soyuzu Polskoyi Narodnoyi Respubliki ta Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki Urodzhencem sela Dubrivka ye uchasnik shturmu Zimovogo palacu admiral flotu G I Levchenko Do 10 serpnya 2015 roku administrativnij centr Dubrivskoyi silskoyi radi Baranivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 3 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Baranivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Novograd Volinskogo zgodom Zvyagelskij rajonu 4 Sogodennya RedaguvatiV seli pracyuye zagalno osvitnya shkola I III stupeniv medambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini doshkilnij navchalnij zaklad budinok kulturi dva silski klubi perukarnya viddilennya zv yazku apteka ta viddilennya novoyi poshti Urodzhenci RedaguvatiBogush Oleksandr Grigorovich 1956 trener vikladach iz dzyudo Zasluzhenij trener Ukrayini Gerasimchuk Vasil Mihajlovich 1922 1999 ukrayinskij opernij spivak bas Komarevich Vasil Fedorovich 26 kvitnya 1891 11 zhovtnya 1927 politik posol do Sejmu 1922 1923 Levchenko Gordij Ivanovich 1897 1981 vijskovo morskij diyach SRSR admiral Majboroda Volodimir Yakovich 1852 1917 opernij spivak bas Div takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki Redaguvati Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 30 travnya 2019 Istorichna dovidka https dubrivska gromada gov ua Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 Dubrivska silska rada Zhitomirska oblast Baranivskij rajon Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Posilannya RedaguvatiDabrowka 5 ws powiat nowogradwolynski gm Smolderow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 396 pol nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Zhitomirskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dubrivka Zvyagelskij rajon amp oldid 40246731