Лавре́нтій Древи́нський (пол. Ławryn Drewiński; друга половина XVI — початок XVII ст.) — шляхтич з Волині, громадський діяч, оборонець православ'я.
| Древинський Лаврентій | |
|---|---|
| Народився | 16 століття |
| Помер | не раніше 1640 |
| Конфесія | православ'я |
|
Життєпис ред.
Мав титул «чашника землі Волинської». Був учасником Берестейського собору (1596) р., православної делегації до короля Сигізмунда ІІІ Вази. Член кількох православних братств.
Разом з іншим послом — брацлавським підсудком Михайлом Кропивницьким — на сеймі 1615 року підписав протестацію опозиції.
Волинський посол (депутат) Лаврентій Древинський на Варшавському Сеймі 14 травня 1620 р. висловив протест проти гонінь православної церкви і народу методами насильницького залучення до унії. Брав участь у виборному сеймі після смерті Сігізмунда ІІІ Вази, під час якого разом з Вороничем, Адамом Киселем був головним оборонцем православних.
У 1633—37 рр. за згодою короля Владислава IV Вази разом з шляхтичем Данилом Єло-Малинським заснував у Крем'янці Богоявленський монастир із школою, друкарнею і шпиталем.
Примітки ред.
- ↑ Древинский, Лаврентий // Русский биографический словарь — СПб: 1905. — Т. 6. — С. 678–679.
- Hawryluk Jerzy. Naród ruski Rzeczypospolitej — odrodzenie politycznej idei [ 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Над Бугом і Нарвою — український часопис Підляшшя
- Kempa Tomasz. Szlachta wołyńska wobec spraw wyznaniowych na sejmikach i sejmach w końcu XVI i w pierwszej połowie XVII wieku [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Klio (Toruń) [ 16 вересня 2013 у Wayback Machine.], Nr 19 (4), 2011. — S. 27—54. (пол.)
- Jabłonowski A. Akademia Kijowsko-Mohilańska. Zarys historyczny na tle rozwoju ogólnego cywilizacyi zachodniej na Rusi. — Kraków : Druk W.L. Anczyca, 1899—1900. — 319 s. + ill. — S. 306. (пол.)
- Кропивницький Михайло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 1193.
- Історія України в документах і матеріалах. Том 3. Визвольна боротьба українського народу проти гніту шляхетської Польщі і приєднання України до Росії (1569—1654) // АН УРСР. Інститут історії України. Відп. ред. С. М. Бєлоусов. Уклад. М. Н. Петровський і В. К. Путілов.— К.: Вид-во АН УРСР, 1941. — 292 с. // № 40. — С. 69—73.
- Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 325. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
Джерела ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Древинський Лаврентій |
- Баран О. Хронологія подій на Холмській Русі [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Київське товариство депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського.
- Дзюба О. Древинський Лаврентій [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
- Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Опыт церковно-исторического исследования, т. 1. К., 1883. (рос.)
- Жукович П. Сеймовая борьба православного западнорусского дворянства с церковной унией (с 1609 г.), вып. 3 (1620—1621). — СПб., 1906. (рос.)
- Коялович М. О. Лаврентий Древинский, защитник западнорусских православных в 17 в. — Странник[ru], 1861. — Т. 3. — № 9. — С. 69—83. (рос.)
Посилання ред.
- Древинський Лаврентій [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 382. — 1000 екз.