www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александер Валеріан Яблоновський Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Яблоновський Александер Валеріан

Александер Валеріан Яблоновський

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Яблоновський.

Александер Валеріан Яблоновскі (пол. Aleksander Walerian Jabłonowski); 19 квітня 1829 — 22 серпня 1913, Куяльницький лиман біля Одеси) — польський історик й етнограф.

Александер Валеріан Яблоновскі
Александер Яблоновський (1859)
Псевдо Олександр Валеріан Яблоновський
Народився 19 квітня 1829(1829-04-19)
Гозлін
Помер 22 серпня 1913(1913-08-22) (84 роки)
Куяльницький лиман біля Одеси
·пневмонія
Поховання (Cmentarz Powązkowski) в Варшаві (kw. 209–VI–24)
Країна  Російська імперія
Діяльність етнограф, історик
Галузь етнографія, історія і подорож
Alma mater Тартуський університет
Знання мов польська
Учасник Польське повстання 1863—1864
Членство Академія знаньd, Варшавське наукове товариство, Towarzystwo Miłośników Historii w Warszawied, Q111549309?, Історичне товариство у Львові і Konwent Poloniad
Рід Q96143927?
Батько Пйотр Яблоновскі
Мати Маріана Павловска г. Юноша
Родичі Владислав Яблоновскі (брат)
Брати, сестри Владислав Яблоновськийd
Нагороди

Q86669426? (1897)

Герб

Прус

Біографія Редагувати

Походив зі шляхетної родини на Підляшші. Середню освіту здобув у повітовій школі (1837—1842) в Дорогичині та у гімназії (1843—1847) в Білостоку. Згодом вступив на філологічно-історичний факультет Київського університету св. Володимира, де у 1847-49 роках вивчав славістичні дисципліни. Продовжував навчання у Дерптському університеті, студіював класичну та германську філософію, історію.

У 1853-58 роках працював учителем на Київщині та Брацлавщині. Яблоновський був людиною, яка постійно самостійно займалась самоосвітою та поглибленням своїх знань. Він значно більше завдячував особистим науковим контактам та багаторічним подорожам, ніж університетській освіті. Відомості зі сфери славістики та історії значно поглибив за час досліджень і наукових подорожей в 1859—1861 роках. Намагаючись розширити свої знання, вивчав світову історію у Берлінському університеті, дослідження етногенезу слов'ян здійснював в Британському музеї у Лондоні, результатом яких була праця видана в Парижі під назвою "Krytyka poglądu etnicznohistorycznego Franciszka Duchińskiego («Przegl. Rzeczy Pol», 1859). В Брюсселі налагодив контакти з Йоахимом Лелевелем. Після навчання в Сорбоні, Празі та Відні, де він зустрічався з Франьом Миклошічем та Вуком Караджичем, цікавлячись, зокрема, народною сербською поезією та впливами Сходу на культуру Південних слов'ян, Яблоновський здійснив подорож до Сербії та Хорватії, також на Балкани.

В 1861 році оселився в Києві, де, будучи домашнім вчителем Яна і Кароля Бжозовскіх, був втягнутий Стефаном Бобровським в конспіраційну діяльність академічної молоді, серед якої Яблоновський був особою цінованою та популярною як людина з демократичними та поступовськими поглядами. Восени 1862 року він був вибраний членом провінційного комітету Центрального Національного Комітету «Червоних», за що у 1867 році був висланий до Керенська у Пензенській губернії, де проводив етнографічні дослідження мордви. З київського періоду та короткого перебування в Одесі походять праці Яблоновського "Rodzina w Polsce, jej rozwój historyczny (lwowski «Dzien. Liter.», 1862) та "Koleje dziejowego zrzeszania się Słowian nadkarpackich do połowy XV wieku («Kwart. Kłosów», 1877).

У 1868 одержав дозвіл на постійне проживання у Варшаві, звідки невдовзі виїхав у подорож на Близький Схід (Палестина, Сирія, Месапотамія і Курдистан) і до Північної Африки (Єгипет і Туніс). Результати подорожі були відображені в статтях "Ustęp z pamiętnika podróży po muzumanskim Wschodzie odbytej w 1870 r. («Bluszcz», 1871 [nr. 23-7], «Tyg. IlIustr.», 1872 [nr. 252-60], 1874 [nr. 330-9]) та «Wschód muzułmański» («Ateneum», 1876 t. 4 z. 10-11). Повернувшись в 1870 році до Варшави друкувався в тогочасних польських часописах, зокрема і в «Ateneum», який він заснував разом із В. Спасовичем в 1876 році і був одним із найцінніших його співробітників.

Після повернення в 1875 разом з А. Павлеським розпочав публікувати джерела з історії Польсько-Литовської держави, у тому числі і українських земель у складі Речі Посполитої (1876—1910).

В 1872-92 роках здійснював часті подорожі, головним чином до України та на Балкани. Виявив, оприлюднив 1880 року перший, 1882 року другий описи старої фортеці в Кам'янці-Подільському — найважливіші документи, які дозволяють досить рельєфно уявити, яким був замок у XV-XVi століттях (описи:  1494 року, коли замок передавали новому старості, та 1544 року, коли белзький каштелян Войцех Стажеховскі перевіряв роботи, які виконав у замку військовий інженер, архітектор Йокуб Претфус (Іов Претвич)). В 1886 році перебував в Константинополі.

До своїх зацікавлень історично-етнографічних повернувся в статті "Najnowsze teorje heraldyczne pochodzenia polskiego, społeczeństwa szlacheckiego ze stanowiska etnograficznego («Wisła», 1891 t. 4) та в праці «Lud, rys ludoznawstwa połskiego» (Lw. 1906), де Яблонський опрацював розділ, присвячений проблемам географії і етнографії українців (малоросів).

Ряд праць Яблоновського присвячені проблемам історії, етнографії та географії України. Видав історичний атлас земель Речі Посполитої XVI—XVII ст., дослідженням історії Києво-Могилянської академії.

З 1892 — член Історичного товариства Нестора-літописця у Києві. З 1894 — член Краківської Академії наук, доктор Львівського університету (з 1912), з 1913 — член Королівського Історичного товариства у Лондоні.

Похований у Варшаві.

Твори Редагувати

Разом з Адольфом Павінським видавав з 1875 серію «Zródla dziejowe» («Історичні джерела»), в яких поруч з документами містив свої розвідки. Деякі томи джерел і праць Яблоновського присвячені українським землям:

Яблоновський — автор монографій з історії України «Akademia Kijowsko-Mohilańska: zarys historyczny na tle rozwoju ogólnego cywilizacyi zachodniej na Rusi» [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] (1899 — 1900) і «Historya Rusi południowej do upadku Rzeczypospolitej Polskiej» (1912), в яких перебільшував вплив польської культури на українську, заперечував державницькі здібності українців, применшував роль козаччини. Аналіз останньої праці Яблоновського подав М. Залізняк («Історія України Олександра Яблоновського», ЗНТШ т. CXVI, 1913).

Зібрання творів Яблоновського «Pisma Alexandra Jablonowskiego» видано у Варшаві (1910 — 13) у 7 тт.; перші 4 тт. присвячені історії України:

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про історика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yablonovskij Aleksander Valerian Yablonovski pol Aleksander Walerian Jablonowski 19 kvitnya 1829 22 serpnya 1913 Kuyalnickij liman bilya Odesi polskij istorik j etnograf Aleksander Valerian YablonovskiAleksander Yablonovskij 1859 Psevdo Oleksandr Valerian YablonovskijNarodivsya 19 kvitnya 1829 1829 04 19 GozlinPomer 22 serpnya 1913 1913 08 22 84 roki Kuyalnickij liman bilya Odesi pnevmoniyaPohovannya Cmentarz Powazkowski v Varshavi kw 209 VI 24 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnist etnograf istorikGaluz etnografiya 1 istoriya 1 i podorozh 1 Alma mater Tartuskij universitetZnannya mov polska 1 Uchasnik Polske povstannya 1863 1864Chlenstvo Akademiya znand Varshavske naukove tovaristvo Towarzystwo Milosnikow Historii w Warszawied Q111549309 Istorichne tovaristvo u Lvovi i Konwent PoloniadRid Q96143927 Batko Pjotr YablonovskiMati Mariana Pavlovska g YunoshaRodichi Vladislav Yablonovski brat Brati sestri Vladislav YablonovskijdNagorodi Q86669426 1897 GerbPrus Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 3 Literatura 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiPohodiv zi shlyahetnoyi rodini na Pidlyashshi Serednyu osvitu zdobuv u povitovij shkoli 1837 1842 v Dorogichini ta u gimnaziyi 1843 1847 v Bilostoku Zgodom vstupiv na filologichno istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu sv Volodimira de u 1847 49 rokah vivchav slavistichni disciplini Prodovzhuvav navchannya u Derptskomu universiteti studiyuvav klasichnu ta germansku filosofiyu istoriyu U 1853 58 rokah pracyuvav uchitelem na Kiyivshini ta Braclavshini Yablonovskij buv lyudinoyu yaka postijno samostijno zajmalas samoosvitoyu ta pogliblennyam svoyih znan Vin znachno bilshe zavdyachuvav osobistim naukovim kontaktam ta bagatorichnim podorozham nizh universitetskij osviti Vidomosti zi sferi slavistiki ta istoriyi znachno poglibiv za chas doslidzhen i naukovih podorozhej v 1859 1861 rokah Namagayuchis rozshiriti svoyi znannya vivchav svitovu istoriyu u Berlinskomu universiteti doslidzhennya etnogenezu slov yan zdijsnyuvav v Britanskomu muzeyi u Londoni rezultatom yakih bula pracya vidana v Parizhi pid nazvoyu Krytyka pogladu etnicznohistorycznego Franciszka Duchinskiego Przegl Rzeczy Pol 1859 V Bryusseli nalagodiv kontakti z Joahimom Lelevelem Pislya navchannya v Sorboni Prazi ta Vidni de vin zustrichavsya z Franom Mikloshichem ta Vukom Karadzhichem cikavlyachis zokrema narodnoyu serbskoyu poeziyeyu ta vplivami Shodu na kulturu Pivdennih slov yan Yablonovskij zdijsniv podorozh do Serbiyi ta Horvatiyi takozh na Balkani V 1861 roci oselivsya v Kiyevi de buduchi domashnim vchitelem Yana i Karolya Bzhozovskih buv vtyagnutij Stefanom Bobrovskim v konspiracijnu diyalnist akademichnoyi molodi sered yakoyi Yablonovskij buv osoboyu cinovanoyu ta populyarnoyu yak lyudina z demokratichnimi ta postupovskimi poglyadami Voseni 1862 roku vin buv vibranij chlenom provincijnogo komitetu Centralnogo Nacionalnogo Komitetu Chervonih za sho u 1867 roci buv vislanij do Kerenska u Penzenskij guberniyi de provodiv etnografichni doslidzhennya mordvi Z kiyivskogo periodu ta korotkogo perebuvannya v Odesi pohodyat praci Yablonovskogo Rodzina w Polsce jej rozwoj historyczny lwowski Dzien Liter 1862 ta Koleje dziejowego zrzeszania sie Slowian nadkarpackich do polowy XV wieku Kwart Klosow 1877 U 1868 oderzhav dozvil na postijne prozhivannya u Varshavi zvidki nevdovzi viyihav u podorozh na Blizkij Shid Palestina Siriya Mesapotamiya i Kurdistan i do Pivnichnoyi Afriki Yegipet i Tunis Rezultati podorozhi buli vidobrazheni v stattyah Ustep z pamietnika podrozy po muzumanskim Wschodzie odbytej w 1870 r Bluszcz 1871 nr 23 7 Tyg IlIustr 1872 nr 252 60 1874 nr 330 9 ta Wschod muzulmanski Ateneum 1876 t 4 z 10 11 Povernuvshis v 1870 roci do Varshavi drukuvavsya v togochasnih polskih chasopisah zokrema i v Ateneum yakij vin zasnuvav razom iz V Spasovichem v 1876 roci i buv odnim iz najcinnishih jogo spivrobitnikiv Pislya povernennya v 1875 razom z A Pavleskim rozpochav publikuvati dzherela z istoriyi Polsko Litovskoyi derzhavi u tomu chisli i ukrayinskih zemel u skladi Rechi Pospolitoyi 1876 1910 V 1872 92 rokah zdijsnyuvav chasti podorozhi golovnim chinom do Ukrayini ta na Balkani Viyaviv oprilyudniv 1880 roku pershij 1882 roku drugij opisi staroyi forteci v Kam yanci Podilskomu najvazhlivishi dokumenti yaki dozvolyayut dosit relyefno uyaviti yakim buv zamok u XV XVi stolittyah opisi 1494 roku koli zamok peredavali novomu starosti ta 1544 roku koli belzkij kashtelyan Vojceh Stazhehovski pereviryav roboti yaki vikonav u zamku vijskovij inzhener arhitektor Jokub Pretfus Iov Pretvich V 1886 roci perebuvav v Konstantinopoli Do svoyih zacikavlen istorichno etnografichnih povernuvsya v statti Najnowsze teorje heraldyczne pochodzenia polskiego spoleczenstwa szlacheckiego ze stanowiska etnograficznego Wisla 1891 t 4 ta v praci Lud rys ludoznawstwa polskiego Lw 1906 de Yablonskij opracyuvav rozdil prisvyachenij problemam geografiyi i etnografiyi ukrayinciv malorosiv Ryad prac Yablonovskogo prisvyacheni problemam istoriyi etnografiyi ta geografiyi Ukrayini Vidav istorichnij atlas zemel Rechi Pospolitoyi XVI XVII st doslidzhennyam istoriyi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Z 1892 chlen Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya u Kiyevi Z 1894 chlen Krakivskoyi Akademiyi nauk doktor Lvivskogo universitetu z 1912 z 1913 chlen Korolivskogo Istorichnogo tovaristva u Londoni Pohovanij u Varshavi Tvori RedaguvatiRazom z Adolfom Pavinskim vidavav z 1875 seriyu Zrodla dziejowe Istorichni dzherela v yakih poruch z dokumentami mistiv svoyi rozvidki Deyaki tomi dzherel i prac Yablonovskogo prisvyacheni ukrayinskim zemlyam Lustracye krolewszczyzn ziem ruskich Wolynia Podola i Ukrainy z pierwszej polowy XVII wieku Arhivovano 1 sichnya 2016 u Wayback Machine 1877 Rewizya zamkow ziemi wolynskiej w polowie XVI wieku 1877 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw T 1 Arhivovano 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 1894 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw T 2 Arhivovano 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 1894 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw T 3 Arhivovano 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 1897 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine 1902 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 2 1903 Ziemie ruskie Wolyn i Podole Arhivovano 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 1889 Yablonovskij avtor monografij z istoriyi Ukrayini Akademia Kijowsko Mohilanska zarys historyczny na tle rozwoju ogolnego cywilizacyi zachodniej na Rusi Arhivovano 3 serpnya 2016 u Wayback Machine 1899 1900 i Historya Rusi poludniowej do upadku Rzeczypospolitej Polskiej 1912 v yakih perebilshuvav vpliv polskoyi kulturi na ukrayinsku zaperechuvav derzhavnicki zdibnosti ukrayinciv primenshuvav rol kozachchini Analiz ostannoyi praci Yablonovskogo podav M Zaliznyak Istoriya Ukrayini Oleksandra Yablonovskogo ZNTSh t CXVI 1913 Zibrannya tvoriv Yablonovskogo Pisma Alexandra Jablonowskiego vidano u Varshavi 1910 13 u 7 tt pershi 4 tt prisvyacheni istoriyi Ukrayini T 1 Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej nedostupne posilannya z chervnya 2019 T 2 Kresy ukrainne nedostupne posilannya z chervnya 2019 T 3 Ukraina nedostupne posilannya z chervnya 2019 T 4 Wolyn Podole i Rus Czerwona T 5 Slowianszczyzna poludniowa oraz Wolosza i Albania nedostupne posilannya z chervnya 2019 T 6 Wschod muzulmanski T 7 Rzeczy polskie nedostupne posilannya z chervnya 2019 Atlas historyczny Rzeczypospolitej PolskiejLiteratura RedaguvatiP I Skripnik Yablonovskij Oleksandr Valer yan Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 713 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Korzon T A Jablonowski Kwartalnik Historyczny 1914 pol Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Arhivovano 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiYablonskij Oleksander Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2113 1000 ekz Aleksander Jablonowski Etniczna postac Ukrainy w epoce zjednoczenia jej z Korona Arhivovano 27 veresnya 2019 u Wayback Machine pol Veselska N V Ukrayinoznavchi doslidzhennya Aleksandra Yablonovskogo 1829 1913 Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk za specialnistyu 07 00 06 istoriografiya dzhereloznavstvo ta specialni istorichni disciplini 032 Istoriya ta arheologiya Zhitomirskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka Zhitomir 2020 Derzhavnij vishij navchalnij zaklad Pereyaslav Hmelnickij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Grigoriya Skovorodi Pereyaslav 2020 nbsp Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro polskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aleksander Valerian Yablonovskij amp oldid 37461502