«Протестація» — коротка назва відкритого листа (меморіалу) київських єпископів до короля Сигізмунда III Вази. Повна назва — «Протестація і благочестива юстифікація». Написаний 28 квітня 1621 року польською мовою. Твір поширювався в копіях на українських і білоруських землях. Уперше пам'ятка була опублікована П.Жуковичем.
Авторство Редагувати
Авторами твору є митрополит Київський І.Борецький разом із єпископом Володимирським і Берестейським Й.Курцевичем та єпископом Перемишльським і Самбірським І.Копинським які висловлювались від імені нововисвячених ієрархів та духовенства православної церкви. Деякі дослідники вказують на невстановленість авторства саме Борецького.
Обставини написання Редагувати
На початку 1618 р. Іов Борецький був обраний ігуменом Михайлівського Золотоверхого монастиря. Скориставшись тим, що один із вселенських ієрархів, єрусалимський патріарх Феофан (Теофан) III), перебував у Москві, Іов Борецький запросив його до Києва. На кордоні з Московією патріарха урочисто зустрів Петро Сагайдачний на чолі полку запорожців. Прибувши 22 березня 1620 р. під козацькою охороною до Києва, Феофан зупинився в будинку Богоявленського братства на Подолі. Перебуваючи в Україні патріарх Феофан висвятив єпископів та митрополита чим, фактично, відновив православну ієрархію ліквідовану Берестейською унією. Такі дії влада розцінила як протизаконний і злочинний акт. Протестація Борецького — полемічний твір-реакція на закиди влади.
Основні ідеї Редагувати
У Протестації обгрунтовується та захищається право українців жити на рідній землі, сповідувати батьківську віру, підкреслюється роль українського козацтва як оборонця православної віри та церкви, козацтво визнається представником народних культурних і релігійних традицій, вказано на тяглість козацтва від княжих часів.
Про причини:
...ми керувалися такими мотивами. Вже двадцять п’ять років ми просимо на сеймах і сеймиках, щоб нам було повернено свободу віри, наші церкви, єпископські престоли. Бачачи, що нас утискують чимдалі більше, ми змушені були стати рішучішими, поставивши понад усе веління Боже і спасіння душ
Про козаків:
...вони з роду нашого, браття наші і християни правовірні. Про них думають, нібито вони є простаками, котрі, знань і розуму не маючи, піддались намовам духівництва. Але ж бо ми ані од послуху належного їх не одводимо, ані ix бунтуємо, та й розуму в ділах і чинах їх не учимо. Самі вони природний розум і од бога даровану кмітливість мають. То ж і ревність та любов до віри, побожності та церкви з давніх давен між ними живуть і проквітають. До того ж те плем’я чесного народу руського, з насіння Яфетового, котре Чорним морем і по-суху Грецьке Царство воювало. З того бо те військо покоління, котре за Олега, монарха руського, в своїх моноксілах (човнах) по морю і по землі (приправивши колеса до човнів) плавало (та пересувалося) і Константинополь штурмувало. Се ж бо вони за Володимира Великого, святого монарха руського, Грецію, Македонію та Іллірик воювали. Се ж їхні предки разом із Володимиром хрестилися і віру християнську од Церкви Константинопольської приймали, і по день нинішній у тій вірі родяться, хрестяться і живуть...
Примітки Редагувати
- ↑ http://litopys.org.ua/encycl/euii179.htm [ 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] [Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2373—2386.]
- http://litopys.org.ua/suspil/sus46.htm [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] ПРОТЕСТАЦІЯ
- ↑ http://uahistory.info/2013/01/17/ov_boreckijj.html [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.] Щербак В. ІОВ БОРЕЦЬКИЙ
- http://www.archangel.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=173:st-iov&catid=19&Itemid=37 [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.] 15 БЕРЕЗНЯ — ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО, СВЯТИТЕЛЯ ІОВА (БОРЕЦЬКОГО)
- . Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
Джерела та література Редагувати
- Капраль М. М. Протестація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 43. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.