www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доній Михоляць хорв Donji Miholjac угор Alsómiholjác нім Unter Miholtz місто в Хорватії в Осієцько Баранській жупанії Do

Доній Михоляць

Доній Михоляць (хорв. Donji Miholjac, угор. Alsómiholjác, нім. Unter-Miholtz) — місто в Хорватії, в Осієцько-Баранській жупанії.

Доній Михоляць
Donji Miholjac
Основні дані
45°45′00″ пн. ш. 18°09′00″ сх. д. / 45.75000° пн. ш. 18.15000° сх. д. / 45.75000; 18.15000Координати: 45°45′00″ пн. ш. 18°09′00″ сх. д. / 45.75000° пн. ш. 18.15000° сх. д. / 45.75000; 18.15000
Країна  Хорватія
Регіон Осієцько-Баранська жупанія
Район Славонія
Площа 154 км²
Населення 6240
· густота 67 осіб/км²
Агломерація 9491
Висота НРМ 99-102  м
Міста-побратими Шиклош
День міста 29 вересня
Телефонний код (+385) 031
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3201432
OSM ↑222646 ·R (Осієцько-Баранська жупанія)
Поштові індекси 31540
Міська влада
Мер міста Горан Аладич (HDZ)
Вебсайт www.donjimiholjac.hr
Мапа
Доній Михоляць
Доній Михоляць (Хорватія)
 Доній Михоляць у Вікісховищі
У центрі міста

Загальні відомості ред.

План міста Доній Михоляць

Місто Доній Михоляць розташоване на сході країни, у долині Драви, за 4 кілометри від самої річки, вздовж якої проходить державний кордон з Угорщиною.

За 25 кілометрів на південний схід розташоване місто Валпово, за 30 кілометрів на південь — місто Нашиці, за 40 кілометрів на захід — Слатина, за 50 кілометрів на південний схід — столиця жупанії Осієк. За 40 кілометрів на північ розташоване угорське місто Печ.

Доній Михоляць з'єднане з Осієком, Нашицію, Слатиною та Печем автомобільними дорогами.

Основними заняттями населення є сільське господарство, рибальство та рибопереробка, харчова промисловість, виробництво виробів з пластмаси.

Основною туристичною принадою міста є можливість полювання в довколишніх лісах та заняття риболовлею на ставках, що розташовані між містом і Дравою, а також на самій Драві.

Історія ред.

Античний період ред.

Зручне географічне положення та природні особливості, такі як близькість річки Драва та густі ліси, створили сприятливі умови для життя. Територія міста була заселена ще в епоху палеоліту. Про це свідчать численні археологічні знахідки, такі як залишки житла епохи неоліту (в околицях Янєвці-Борік) та зброї цього ж періоду (Марославці), поселення епохи раннього середньовіччя (Брдача), руїни середньовічного городища (Старо Гроблє).

Територія сучасного Донього Михоляця була щільно заселена племенами паннонців (звідки походить назва області — Паннонія). Слідом за ними на ці землі прийшли римляни. На мапі Птолемея другої половини ІІ ст. позначено місто Мариніана (сучасний Доній Михоляць). Спочатку поселення виконувало роль фортеці, навколо якої згодом виникли поселення.

Середньовіччя ред.

Падіння Західної Римської імперії та велике переселення народів в кінці VI — на початку VII ст. змінило склад і структуру місцевого населення. Саме цим періодом датується перша згадка про перебування хорватів на території Донього Михоляця. До VIII ст. територія перебувала під владою аварів, а в кінці VIII ст. починається період панування франків.

Франки розпочали процес християнізації хорватського населення, яке в той час сповідувало язичництво. На початку Х ст. на територію Паннонської низовини прийшли угорці. Перейшовши через річку Драва, вони захопили Доній Михоляць. Хорватський король Томіслав був переможений, і незабаром територія Славонії потрапила під угорське правління (династія Арпадів, угорський король Ладислав).

1102 року Хорватія та Угорщина були об'єднані в унію і угорський король Коломан I був коронований хорватською короною.

Щоб Славонію в релігійному відношенні віддалити від Далмацької Хорватії, угорці засновували парафії та єпархії переважно на території Угорщини, охоплюючи ними і більшість Славонії. 1009 року засновано єпархію у Печі, якою охопили і місцевість, де нині Доній Михоляць. 1042 року інтронізовано єпископа на ім'я Мавро, який обіймав цю посаду до 1070 року. З цього періоду походить і перша згадка про Доній Михоляць, пов'язана з будівництвом першої церкви в цій місцевості. Йдеться про документ, оприлюднений 1057 року, в якому згадується дарування землі для будівництва церкви на честь святого Михаїла. Відтоді місце навколо церкви почали називати Святий Михаїл.

5 червня 2007 року святкували 950-річчя міста Доній Михоляць.

XX ст. ред.

10 квітня 1941 року Доній Михоляць увійшов до Незалежної Держави Хорватія на правах районного центру великої жупи Бараня.

14 квітня 1945 року місто зі сходу захопили підрозділи 2-ї Воєводинської дивізії НВАЮ. У добу соціалістичної Югославії (1945—1991) Доній Михоляць пережив стрімкий економічний, промисловий та містобудівний розвиток. Збудовано виробничі приміщення фабрики «Борово» і фабрики «Аналіт». У 1980-х роках відбулася забудова великої частини західної половини міста, яка носить назву «Блок».

Населення ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 9 491 осіб. Населення самого поселення становило 6240 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

Динаміка чисельності населення центру громади:

Населені пункти ред.

Крім поселення Доній Михоляць, до громади також входять:

Клімат ред.

Середня річна температура становить 11,10 °C, середня максимальна — 25,50 °C, а середня мінімальна — -6,04 °C. Середня річна кількість опадів — 661 мм.

Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 5,65 7,95 12,50 17,16 22,20 25,50 25,15 24,71 20,46 15,08 9,18 5,18
Середня температура, °C −0,2 2,10 6,63 11,30 16,34 19,65 21,42 21,00 16,70 11,34 5,45 1,43
Середній мінімум, °C −6,04 −3,77 0,78 5,43 10,48 13,80 17,69 17,24 12,98 7,60 1,71 −2,29
Норма опадів, мм 40 36 39 52 63 85 62 62 52 55 64 51
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.38 2.60 2.90 2.80 2.47 2.30 2.20 2.00 2.00 2.10 2.30 2.40
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4153 6887 10733 15330 19371 21530 22201 20051 14825 9156 4674 3453
Джерело:

Архітектурні пам'ятки ред.

Церква Святого Михаїла

Церква Святого Михайла ред.

У XV ст. була побудована церква Св. Михайла, що дала ім'я місту. Церква була зруйнована під час турецької навали, однак після звільнення долини Драви від турків відновлена ​​в 1797 в стилі бароко.

Палац графів Майлатів ред.

Палац

Палац графів Майлатів є одним з найкрасивіших палаців Славонії. Побудований на початку XIX ст. Навколо палацу закладено парк.

Будівництво нового замку почалося у 1903 році після візиту імператора Франца-Йосифа до Донього Михоляця. Власник маєтку граф Владислав Майлат побудував його в англійському стилі Тюдорів, з великою кількістю веж, мансардними вікнами, просторими терасами і балконами. Будівля мала 50 кімнат корисною площею близько 3500 квадратних метрів. Інтер'єр був прикрашений мисливськими трофеями, здобутими під час подорожей до Азії та Африки. Земля була призначена вітальні, було на зимовий та літній їдальня, музичний салон, танцювальний зал, бібліотека, офіси і зали судових засідань. Усі кімнати облицьовані дубовими панелями. На верхньому поверсі були кімнати для прислуги. Замок мав своє джерело електрики, водопроводу та опалення з поєднанням кахельних печей і камінів.

У 1930 році граф продав замок та родинну ферму Шлезінгер, який залишався у власників до 1941 року. Коли вони вийшли з Королівства Югославії до фашистської окупації. Сьогодні замок є резиденцією donjomiholjačke уряду міста.

Видатні особи ред.

Примітки ред.

  1. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. 
  2. ↑ Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  3. ↑ Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 15 червня 2022. 
  4. ↑ значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Donij Miholyac horv Donji Miholjac ugor Alsomiholjac nim Unter Miholtz misto v Horvatiyi v Osiyecko Baranskij zhupaniyi Donij MiholyacDonji MiholjacOsnovni dani45 45 00 pn sh 18 09 00 sh d 45 75000 pn sh 18 15000 sh d 45 75000 18 15000 Koordinati 45 45 00 pn sh 18 09 00 sh d 45 75000 pn sh 18 15000 sh d 45 75000 18 15000Krayina HorvatiyaRegion Osiyecko Baranska zhupaniyaRajon SlavoniyaPlosha 154 km Naselennya 6240 gustota 67 osib km Aglomeraciya 9491Visota NRM 99 102 mMista pobratimi ShikloshDen mista 29 veresnyaTelefonnij kod 385 031Chasovij poyas UTC 1GeoNames 3201432OSM 222646 R Osiyecko Baranska zhupaniya Poshtovi indeksi 31540Miska vladaMer mista Goran Aladich HDZ Vebsajt www donjimiholjac hrMapaDonij MiholyacDonij Miholyac Horvatiya Donij Miholyac u VikishovishiU centri mista Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Istoriya 2 1 Antichnij period 2 2 Serednovichchya 2 3 XX st 3 Naselennya 4 Naseleni punkti 5 Klimat 6 Arhitekturni pam yatki 6 1 Cerkva Svyatogo Mihajla 6 2 Palac grafiv Majlativ 7 Vidatni osobi 8 PrimitkiZagalni vidomosti red nbsp Plan mista Donij MiholyacMisto Donij Miholyac roztashovane na shodi krayini u dolini Dravi za 4 kilometri vid samoyi richki vzdovzh yakoyi prohodit derzhavnij kordon z Ugorshinoyu Za 25 kilometriv na pivdennij shid roztashovane misto Valpovo za 30 kilometriv na pivden misto Nashici za 40 kilometriv na zahid Slatina za 50 kilometriv na pivdennij shid stolicya zhupaniyi Osiyek Za 40 kilometriv na pivnich roztashovane ugorske misto Pech Donij Miholyac z yednane z Osiyekom Nashiciyu Slatinoyu ta Pechem avtomobilnimi dorogami Osnovnimi zanyattyami naselennya ye silske gospodarstvo ribalstvo ta ribopererobka harchova promislovist virobnictvo virobiv z plastmasi Osnovnoyu turistichnoyu prinadoyu mista ye mozhlivist polyuvannya v dovkolishnih lisah ta zanyattya ribolovleyu na stavkah sho roztashovani mizh mistom i Dravoyu a takozh na samij Dravi Istoriya red Antichnij period red Zruchne geografichne polozhennya ta prirodni osoblivosti taki yak blizkist richki Drava ta gusti lisi stvorili spriyatlivi umovi dlya zhittya Teritoriya mista bula zaselena she v epohu paleolitu Pro ce svidchat chislenni arheologichni znahidki taki yak zalishki zhitla epohi neolitu v okolicyah Yanyevci Borik ta zbroyi cogo zh periodu Maroslavci poselennya epohi rannogo serednovichchya Brdacha ruyini serednovichnogo gorodisha Staro Groblye Teritoriya suchasnogo Donogo Miholyacya bula shilno zaselena plemenami pannonciv zvidki pohodit nazva oblasti Pannoniya Slidom za nimi na ci zemli prijshli rimlyani Na mapi Ptolemeya drugoyi polovini II st poznacheno misto Mariniana suchasnij Donij Miholyac Spochatku poselennya vikonuvalo rol forteci navkolo yakoyi zgodom vinikli poselennya Serednovichchya red Padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ta velike pereselennya narodiv v kinci VI na pochatku VII st zminilo sklad i strukturu miscevogo naselennya Same cim periodom datuyetsya persha zgadka pro perebuvannya horvativ na teritoriyi Donogo Miholyacya Do VIII st teritoriya perebuvala pid vladoyu avariv a v kinci VIII st pochinayetsya period panuvannya frankiv Franki rozpochali proces hristiyanizaciyi horvatskogo naselennya yake v toj chas spoviduvalo yazichnictvo Na pochatku H st na teritoriyu Pannonskoyi nizovini prijshli ugorci Perejshovshi cherez richku Drava voni zahopili Donij Miholyac Horvatskij korol Tomislav buv peremozhenij i nezabarom teritoriya Slavoniyi potrapila pid ugorske pravlinnya dinastiya Arpadiv ugorskij korol Ladislav 1102 roku Horvatiya ta Ugorshina buli ob yednani v uniyu i ugorskij korol Koloman I buv koronovanij horvatskoyu koronoyu Shob Slavoniyu v religijnomu vidnoshenni viddaliti vid Dalmackoyi Horvatiyi ugorci zasnovuvali parafiyi ta yeparhiyi perevazhno na teritoriyi Ugorshini ohoplyuyuchi nimi i bilshist Slavoniyi 1009 roku zasnovano yeparhiyu u Pechi yakoyu ohopili i miscevist de nini Donij Miholyac 1042 roku intronizovano yepiskopa na im ya Mavro yakij obijmav cyu posadu do 1070 roku Z cogo periodu pohodit i persha zgadka pro Donij Miholyac pov yazana z budivnictvom pershoyi cerkvi v cij miscevosti Jdetsya pro dokument oprilyudnenij 1057 roku v yakomu zgaduyetsya daruvannya zemli dlya budivnictva cerkvi na chest svyatogo Mihayila Vidtodi misce navkolo cerkvi pochali nazivati Svyatij Mihayil 5 chervnya 2007 roku svyatkuvali 950 richchya mista Donij Miholyac XX st red 10 kvitnya 1941 roku Donij Miholyac uvijshov do Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya na pravah rajonnogo centru velikoyi zhupi Baranya 14 kvitnya 1945 roku misto zi shodu zahopili pidrozdili 2 yi Voyevodinskoyi diviziyi NVAYu U dobu socialistichnoyi Yugoslaviyi 1945 1991 Donij Miholyac perezhiv strimkij ekonomichnij promislovij ta mistobudivnij rozvitok Zbudovano virobnichi primishennya fabriki Borovo i fabriki Analit U 1980 h rokah vidbulasya zabudova velikoyi chastini zahidnoyi polovini mista yaka nosit nazvu Blok Naselennya red Naselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 9 491 osib 1 Naselennya samogo poselennya stanovilo 6240 osib 1 Dinamika chiselnosti naselennya gromadi 2 Dinamika chiselnosti naselennya centru gromadi 2 Naseleni punkti red Krim poselennya Donij Miholyac do gromadi takozh vhodyat Golinci Miholyackij Porech Podgajci Podravski Radikovci Rakitovicya Svetij DzhuradzhKlimat red Serednya richna temperatura stanovit 11 10 C serednya maksimalna 25 50 C a serednya minimalna 6 04 C Serednya richna kilkist opadiv 661 mm 3 4 Klimat poselennyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 5 65 7 95 12 50 17 16 22 20 25 50 25 15 24 71 20 46 15 08 9 18 5 18Serednya temperatura C 0 2 2 10 6 63 11 30 16 34 19 65 21 42 21 00 16 70 11 34 5 45 1 43Serednij minimum C 6 04 3 77 0 78 5 43 10 48 13 80 17 69 17 24 12 98 7 60 1 71 2 29Norma opadiv mm 40 36 39 52 63 85 62 62 52 55 64 51Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 38 2 60 2 90 2 80 2 47 2 30 2 20 2 00 2 00 2 10 2 30 2 40Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4153 6887 10733 15330 19371 21530 22201 20051 14825 9156 4674 3453Dzherelo 3 4 Arhitekturni pam yatki red nbsp Cerkva Svyatogo MihayilaCerkva Svyatogo Mihajla red U XV st bula pobudovana cerkva Sv Mihajla sho dala im ya mistu Cerkva bula zrujnovana pid chas tureckoyi navali odnak pislya zvilnennya dolini Dravi vid turkiv vidnovlena v 1797 v stili baroko Palac grafiv Majlativ red nbsp PalacPalac grafiv Majlativ ye odnim z najkrasivishih palaciv Slavoniyi Pobudovanij na pochatku XIX st Navkolo palacu zakladeno park Budivnictvo novogo zamku pochalosya u 1903 roci pislya vizitu imperatora Franca Josifa do Donogo Miholyacya Vlasnik mayetku graf Vladislav Majlat pobuduvav jogo v anglijskomu stili Tyudoriv z velikoyu kilkistyu vezh mansardnimi viknami prostorimi terasami i balkonami Budivlya mala 50 kimnat korisnoyu plosheyu blizko 3500 kvadratnih metriv Inter yer buv prikrashenij mislivskimi trofeyami zdobutimi pid chas podorozhej do Aziyi ta Afriki Zemlya bula priznachena vitalni bulo na zimovij ta litnij yidalnya muzichnij salon tancyuvalnij zal biblioteka ofisi i zali sudovih zasidan Usi kimnati oblicovani dubovimi panelyami Na verhnomu poversi buli kimnati dlya prislugi Zamok mav svoye dzherelo elektriki vodoprovodu ta opalennya z poyednannyam kahelnih pechej i kaminiv U 1930 roci graf prodav zamok ta rodinnu fermu Shlezinger yakij zalishavsya u vlasnikiv do 1941 roku Koli voni vijshli z Korolivstva Yugoslaviyi do fashistskoyi okupaciyi Sogodni zamok ye rezidenciyeyu donjomiholjacke uryadu mista Vidatni osobi red Avgust Harambashich pismennik Adolf Moshinskij horvatskij politik miskij golova Zagreba z 1892 po 1904 roki Gojko Stojchevich patriarh serbskij 2009 Domagoj Vida horvatskij futbolist zahisnik Bayera Leverkuzen ta zbirnoyi Horvatiyi Primitki red a b Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 a b Chiselnist naselennya za rokami horv Horvatske byuro statistiki a b Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 15 chervnya 2022 a b znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 nbsp Portal Horvatiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Donij Miholyac amp oldid 37616252