Дмитро́ Бурко́ (нар.1886, с. Татари, тепер Залужани, Самбірський район, Львівська область — пом.1941?, Дрогобич, Дрогобицька область, УРСР) — український громадський, військовий та педагогічний діяч, професор; діяч Пласту; сотник Січових Стрільців Армії УНР у Києві. Приятель Пласту у Золочеві.
| Дмитро Бурко | |
|---|---|
| | |
| Народився | 1886 с. Татари (тепер Залужани) Австро-Угорщина |
| Помер | 1941 Дрогобич УРСР |
| Країна | Австро-Угорщина УНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | викладач, громадський діяч, військовослужбовець |
| Alma mater | Львівський університет Празький університет |
| Знання мов | українська і німецька |
| Учасник | Перша світова війна і Радянсько-українська війна (1917—1921) |
| Військове звання | Сотник |
| Партія | ОУН |
| Конфесія | УГКЦ |
| У шлюбі з | Гелена |
|
Життєпис ред.
Народився в селі Татари (тепер Залужани Самбірського району). Закінчив Самбірську гімназію у 1912 році, де був активним членом «Українського Студентського Союзу». 1912 року поступив на філософський факультет Львівського університету. У лютому 1913 році був у числі тих, хто підписав звернення за Український Університет. Закінчити Львівський університет Дмитрові Буркові не вдалося закінчити навчання, почалась Перша світова війна.
Мобілізований до Австро-Угорського війська, де був старшиною артилерії. Потрапив у російський полон, знаходився у «Челюканова один» в Дубовці біля Царицина. 13 січня 1918 року прибув до Києва і вступив у Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців. Був сотником артилерії. Потім Дмитро Бурко був помічником команданта гарматної бригади Романа Дашкевича.
Після поразки Визвольних Змагань, опинився у Чехословаччині, де закінчив Празький університет. Повернувся до дому, Дмитро Бурко одружився із Геленою — дочкою священика о. Нестеровича, пароха села Татари (Залужани Самбірського району).
З 1921 року Дмитро Бурко гімназійний учитель у Галичині, викладав німецьку мову в гімназіях «Рідної школи» в Яворові, Золочеві, Дрогобицькій українській гімназії імені Івана Франка. Член куреня імені Ольги Кобилянської у Золочеві.
Дмитро Бурко був заарештований 22 червня 1941 року у місті Дрогобичі НКВДистами разом з Іваном Чмолою. Його ім'я знаходимо у списку страчених Дрогобицької тюрми.
Пам'ять ред.
Іменем Дмитра Бурка названо вулицю у місті Дрогобичі.
У 1992 році на будинок, в якому мешкав Дмитро Бурко було встановлено мармурову меморіальну дошку.
4 вересня 2009 року на будинку колишньої української гімназії встановлено пам'ятну таблицю. Напис на ній говорить: «Будинок колишньої гімназії імені І.Франка (1929—1939, 1941—1944 рр.). Споруджено у 1926—1929 рр. за народні кошти. Архітектор — Є. Нагірний. Громадський комітет будівництва: В.Ільницький (голова), О.Левицький, Р.Савойка, В.Чапельський. Освятив будівлю 9.06.1930 р. єпископ Й.Коциловський. Тут працювали відомі педагоги і громадські діячі: М.Бараник (1890—1961) — директор, сотник УСС, І.Чмола (1892—1941) — засновник Пласту, полковник УГА, Д.Бурко (1886—1941) — сотник УГА. 2009 р.»
Примітки ред.
- Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
- Ріпецький Степан. Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин). — С. 86 [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].
- Василь Кучабський. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917—1967. — Чикаґо, Друкарня видавництва Миколи Денисюка. 1969. — 663 с. [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 30 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 3 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
- Жива історія Пласту. Лев Лебіщак
- Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга І. Документ № 68.
- Вулиця Бурка на мапі Дрогобича
- . Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 10 листопада 2016.
Література ред.
- Залужани: Історія та сучасність. Історико — краєзнавчий нарис. Богдан Виханський. Видавництво «Коло» 2004 р.
- Саґатий М. Історія Пласту в Золочеві (1921—1930 рр.) // Золочівщина. Її минуле і сучасне. — Нью-Йорк — Торонто — Канберра, 1982. — С. 498—501
- Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів — Нью-Йорк, 2002. — С. 286.