www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дистрибутизм англ distributism економічна ідеологія згідно з якою власність на засоби виробництва повинна бути широко по

Дистрибутизм

Дистрибутизм (англ. distributism) — економічна ідеологія, згідно з якою власність на засоби виробництва повинна бути широко поширена, а не зосереджена в руках держави чи окремих осіб.

Відношення дистрибутизму до соціалізму та капіталізму

Розроблена в Європі наприкінці XIX — початку XX століть і засновувалася на католицькому соціальному вченні, особливо на вченні Папи Лева XIII у його енцикліці «Rerum novarum» (1891) та Папи Пія XI у «Quadragesimo anno» (1931). Вона розглядає капіталізм і соціалізм як однаково хибні та визискові й надає першість економічним устроям, таким як кооперативи та установи взаємодопомоги, що належать членам, а також малий бізнес та антимонопольні норми.

Деякі християнські демократичні політичні партії виступають за дистрибутизм в економічній політиці.

Загальний опис Редагувати

Згідно з дистрибутистським уявленням, володіння приватною власністю є основним правом, а засоби виробництва повинні бути широко поширені, а не зосереджені під наглядом держави (державний соціалізм), чи кількох окремих осіб (плутократія), або корпорацій (корпоратократія). У такий спосіб дистрибутизм виступає за суспільство, яке описується великим поширенням приватної власності. Кооперативісти, такі як Рейс Метьюс (англ. Race Mathews), стверджують, що такий устрій є основою для створення справедливого соціального порядку.

Дистрибутизм часто протиставляється як соціалізму, так і капіталізму, що розглядаються дистрибутистами неправильними та визисковими. Томас Сторк (англ. Thomas Storck) стверджував, що «і соціалізм, і капіталізм є продуктами епохи Просвітництва, тому є модернізаторськими та антитрадиціоналістськими силами. Крім того, деякі дистрибутисти стверджують, що соціалізм є логічним наслідком капіталізму. Дистрибутизм прагне зробити економіку залежною від людського життя як цілого, від нашого духовного, інтелектуального та сімейного життя».

Деякі розглядають дистрибутизм як прагнення, що було успішно втілено в короткостроковому часі через прихильність засадам субсидіарності та соціальної одностайності, «вбудованим» у фінансово незалежні місцеві кооперативні та малі сімейні підприємства. При цьому прихильники дистрибутизму також вказують на такі доби, як середні віки, як приклади історичної довгострокової життєздатності дистрибутизму. Найбільший вплив на розвиток віди дистрибутизму надали католицькі автори Г. К. Честертон і Гілер Беллок (англ. Hilaire Belloc), — двоє ранніх та найжвавіших прихильників дистрибутизму.

Історичне тло Редагувати

Середина XIX століття була відзначена зростанням політичного впливу[en] католицтва в Європі. Згідно з істориком Майклом А. Ріфом (англ. Michael A. Riff), спільною рисою цих рухів була протидія не тільки щодо секуляризму, але також капіталізму і соціалізму. У 1891 р. Лев XIII видає енцикліку «Rerum Novarum», де він звертається до теми «зол і нещасть, від яких тепер страждають майже всі робітники», звертаючи увагу на те, що «мала група дуже заможних» змогла «покласти на плечі багатолюдних мас робітних жебраків тягар, що не набагато краще рабства». У цій енцикліці затверджувалося право володіння приватною власністю, необхідності устрою, який би дозволяв «щонайбільшій кількості людей стати власниками», обов'язок роботодавців забезпечити безпечні умови праці і належну зарплату, право робітників на створення профспілок. Колективне (зокрема, муніципальне і державне) володіння власністю були відкинуті як засоби допомоги бідним.

На початку XX століття, Г. К. Честертон і Гілер Беллок звели воєдино розрізнений досвід різних кооперативів і товариств взаємодопомоги[en] в північній Англії, Ірландії та північній Європі в гармонійну і логічно послідовну політичну ідеологію, що виступала за поширення приватної власності на житло й нагляду за промисловістю через малі бізнеси, що управлялися власниками, і кооперативи робітників. Найбільш важливими з робіт Беллока і Честертона, що стосуються дистрибутизму, є Служача держава[en] (де слуга народу — державний службовець) і «Обрис розуму» (англ. Outline of Sanity).

І хоча більшість наступних прихильників дистрибутизму не були католиками, а деякі були колишніми радикальними соціалістами, котрі розчарувалися в соціалізмі, дистрибутистська думка була сприйнята Рухом католицьких робітників у з'єднанні з думками Дороті Дей та П'єра Морана[fr] про незалежні місцеві громади.

Позиція в політичному спектрі Редагувати

Позиція дистрибутистів у порівнянні з іншими політичними світоглядами іноді видається дещо дивною. Бувши переконаними англійськими католиками, прихильниками засади природної єдності, носіями цінностей культурного традиціоналізму в аграризмі, протидіючи основним принципам історіографії вігів — І. Беллок був членом Парламенту від Ліберальної партії, а Честертон одного разу заявив:

… Я вірю в лібералізм. Але був і той світлий час невинності, коли я вірив у лібералів.

Цей вид лібералізму, що відрізняється від сучасних різновидів цієї ідеології, уперше описаний у роботах Вільяма Кобета[en] і Джона Раскіна, які з радикальних поглядів засуджували взірці й закиди можновладдя, але робили це в межах обновленської, а не революційного прозору: вони бачили себе борцями за відновлення традиційних свобод Англії та її народу, які були відібрані в них із часів Промислової революції.

Маючи деякі спільні ідеали з традиційним торізмом[en], особливо у схвальному баченні Середніх віків і природного суспільства, дистрибутисти не погоджувалися з ними в низці важливих питань. Хоча багато торі протидіяли змінам, дистрибутисти інколи розглядали це не як збереження визнаної традиційної концепції Англії, але як закріплення вадливих помилок і нововведень. Беллок протидіяв до протестантизму як до концепції і як до схизми від Католицької Церкви, розглядаючи поділ християнського світу в XVI столітті як однієї з найбільш згубних подій в європейській історії. Торі, з іншого боку, були безкомпромісними в тому, що стосувалося державного значення Церкви Англії: заради його підтримки, деякі дистрибутисти навіть відмовлялися від своїх початкових легітимістських ультрароялістських принципів щодо Якова II.

Багато що у творчості Дороті Сеєрс[en], у чому вона стосується соціальних та економічних питань, має схожість з думками дистрибутистів: останні могли вплинути на неї або ж вона сама прийшла до висновків, які зустрічаються на сторінках її праць. Її доводи як члена Церкви Англії вкорінені в теології креаціонізму й Боговтілення, що дещо відрізняється від позицій католиків Честертона та Беллока.

Вплив Редагувати

Шумахер Е. Ф. Редагувати

Дистрибутизм вплинув на економіста Е. Ф. Шумахера, який прийняв католицтво.

Мондрагонська кооперативна корпорація Редагувати

Мондрагонська кооперативна корпорація, що знаходиться в баскських землях Іспанії та Франції, була створена католицьким священиком, Хосе Марія Арізмендіарієтою[es], на якого вплинуло соціальне й економічне вчення Католицької Церкви, що надихало Беллока, Честертона, МакНаба та інших мислителів-дистрибутистів.

Гільдія святих Йосипа й Домініка Редагувати

Дистрибутистські думки були застосовані на ділі гільдією святих Йосипа і Домініка[en] — групою художників і ремісників, які створили громаду в селі Дітчлінґ (Сусекс, Англія) в 1920 році. Гаслом групи стало: «Люди, багаті чеснотою, які вивчають прекрасне, котрі живуть в мирі у своїх домівках». Група прагнула відтворити звеличений середньовічний спосіб життя, на зразок Руху мистецтв і ремесел. Гільдія проіснувала майже 70 років (до 1989 року).

Велике суспільство Редагувати

«Велике суспільство» (англ. Big Society) — найважливіше місце в передвиборчому проголосі британської Консервативної партії 2010 року. Низка положень цієї програми мають дистрибутистські ознаки. На цей час вона, імовірно, становить частину законодавчої програми коаліційної угоди між консерваторами й ліберал-демократами. Головним заміром цієї програми є «створення такого умов у суспільстві, які дадуть місцевим громадам, що будують велике суспільство, можливість взяти владу в політиків і передати її громадянам».

Дистрибутисти Редагувати

  • Гілберт Кіт Честертон
  • Гілер Беллок
  • Дей Дороті
  • Герберт Агар[en]
  • Лео Брент Бозел[en]
  • Сесіль Честертон[en]
  • Сіворд Колінз[en]
  • Джозеф Пітер де Фонсека[en]
  • Ерік Гілл
  • Дуґлас Арнольд Гайд[en]
  • Вінсент Макнаб[en]
  • Артур Пенті[en]
  • Гіларі Пеплер[en]
  • Дороті Лі Саєрс[en]
  • Дейл Алквіст[en]
  • Джастін Барет[en]
  • Філіп Блонд[en]

Примітки Редагувати

  1. (англ.)Coulter, Michael (2007). Encyclopedia of Catholic Social Thought, Social Science and Social Policy. Scarecrow Press[en] — p.85. ISBN 978-0-8108-5906-7
  2. (англ.)McConkey, Dale; Lawler, Peter (2003). Faith, Morality, and Civil Society. Lexington Books[en] — p.50. ISBN 978-0-7391-0483-5
  3. (англ.)Patrick Allitt, (2000). Catholic Converts: British and American Intellectuals Turn to Rome. Cornell University Press[en] — p.206. ISBN 978-0-8014-8663-0
  4. (англ.) Shiach, Morag (2004). «Modernism, Labour and Selfhood in British Literature and Culture, 1890—1930». Cambridge University Press — p.224. — ISBN 978-0-521-83459-9
  5. (англ.) Zwick, Mark and Louise (2004). «The Catholic Worker Movement: Intellectual and Spiritual Origins». Paulist Press[en] — p. 156. — ISBN 978-0-8091-4315-3
  6. (англ.) Gibson-Graham, J. K. (2006). «A Postcapitalist Politics». University of Minnesota Press[en] — p. 224. — ISBN 978-0-8166-4804-7
  7. (англ.) Boyle, David; Simms, Andrew (2009). «The New Economics». Routledge — p.20. — ISBN 978-1-84407-675-8
  8. (англ.) Novak, Michael; Younkins, Edward W. (2001). «Three in One: Essays on Democratic Capitalism, 1976—2000». Rowman and Littlefield[en] — p. 152. — ISBN 978-0-7425-1171-2
  9. ↑ (англ.) Prentiss, Craig R. (2008). «Debating God's Economy: Social Justice in America on the Eve of Vatican II». Penn State University Press[en] — p. 77. — ISBN 978-0-271-03341-9
  10. (англ.)John Médaille (5 грудня 2012). . Front Porch Republic. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 12 квітня 2020. 
  11. (англ.). Humanist Society of New South Wales Inc. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 12 квітня 2020. 
  12. (англ.) Storck, Thomas. «Capitalism and Distributism: two systems at war», Beyond Capitalism & Socialism. Tobias J. Lanz, ed. IHS Press[en], 2008 — p.75.
  13. (англ.) Hilaire Belloc, «The Servile Institution Dissolved», The Servile State, (1913; reprint, Indianapolis, IN: Liberty Fund[en], 1977) — p.71-83.
  14. (англ.)Fitzgerald, Ross et al. (2003). «The Pope's Battalions: Santamaria, Catholicism and the Labor Split». University of Queensland Press[en] — p.21. — ISBN 978-0-7022-3389-0
  15. ↑ (англ.)Riff, Michael A. (1990). «Dictionary of Modern Political Ideologies». Manchester University Press[en] — p.35. — ISBN 978-0-7190-3289-9
  16. (англ.) Adams, Ian (1993). Political Ideology Today. Manchester University Press — p.59-60. — ISBN 978-0-7190-3347-6
  17. Leo XIII, Rerum novarum, 3.
  18. Leo XIII, Rerum novarum, 6.
  19. ↑ Leo XIII, Rerum novarum, 49.
  20. Leo XIII, Rerum novarum, 42.
  21. Leo XIII, Rerum novarum, 45.
  22. Leo XIII, Rerum novarum, 4.
  23. Leo XIII, Rerum novarum, 15.
  24. (англ.) Hilaire Belloc, The Servile State, The Liberty Fund, originally published 1913.
  25. (англ.) G. K. Chesterton, The Outline of Sanity [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.], IHS Press, 2002, originally published 1927.
  26. (англ.)Chesterton, G. K. Orthodoxy. — BiblioBazaar[en], 2008. — С. 49. — ISBN 978-0-554-33475-2.
  27. (англ.)A Potential Step in the Right Direction [ 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] 21 July 2010
  28. (англ.)Cameron and Clegg set out 'big society' policy ideas [ 6 січня 2020 у Wayback Machine.] BBC News 18-May-2010
  29. (англ.)«Articles on Distributism — 2» [ 2011-07-26 у Wayback Machine.] by Dorothy Day. The Catholic Worker, July–August 1948, 1, 2, 6
  30. (англ.). Distributistreview.com. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014. 
  31. (англ.)Allan Carlson (12 липня 2009). . Front Porch Republic[en]. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Distributizm angl distributism ekonomichna ideologiya zgidno z yakoyu vlasnist na zasobi virobnictva povinna buti shiroko poshirena a ne zoseredzhena v rukah derzhavi chi okremih osib Vidnoshennya distributizmu do socializmu ta kapitalizmuRozroblena v Yevropi naprikinci XIX pochatku XX stolit i zasnovuvalasya na katolickomu socialnomu vchenni osoblivo na vchenni Papi Leva XIII u jogo enciklici Rerum novarum 1891 ta Papi Piya XI u Quadragesimo anno 1931 1 2 3 Vona rozglyadaye kapitalizm i socializm yak odnakovo hibni ta viziskovi j nadaye pershist ekonomichnim ustroyam takim yak kooperativi ta ustanovi vzayemodopomogi sho nalezhat chlenam a takozh malij biznes ta antimonopolni normi Deyaki hristiyanski demokratichni politichni partiyi vistupayut za distributizm v ekonomichnij politici Zmist 1 Zagalnij opis 2 Istorichne tlo 3 Poziciya v politichnomu spektri 4 Vpliv 4 1 Shumaher E F 4 2 Mondragonska kooperativna korporaciya 4 3 Gildiya svyatih Josipa j Dominika 4 4 Velike suspilstvo 5 Distributisti 6 Primitki 7 DzherelaZagalnij opis RedaguvatiZgidno z distributistskim uyavlennyam volodinnya privatnoyu vlasnistyu ye osnovnim pravom 4 a zasobi virobnictva povinni buti shiroko poshireni a ne zoseredzheni pid naglyadom derzhavi derzhavnij socializm chi kilkoh okremih osib plutokratiya abo korporacij korporatokratiya U takij sposib distributizm vistupaye za suspilstvo yake opisuyetsya velikim poshirennyam privatnoyi vlasnosti 5 Kooperativisti taki yak Rejs Metyus angl Race Mathews stverdzhuyut sho takij ustrij ye osnovoyu dlya stvorennya spravedlivogo socialnogo poryadku 6 Distributizm chasto protistavlyayetsya yak socializmu tak i kapitalizmu 7 8 sho rozglyadayutsya distributistami nepravilnimi ta viziskovimi 9 Tomas Stork angl Thomas Storck stverdzhuvav sho i socializm i kapitalizm ye produktami epohi Prosvitnictva tomu ye modernizatorskimi ta antitradicionalistskimi silami Krim togo deyaki distributisti stverdzhuyut sho socializm ye logichnim naslidkom kapitalizmu 10 11 Distributizm pragne zrobiti ekonomiku zalezhnoyu vid lyudskogo zhittya yak cilogo vid nashogo duhovnogo intelektualnogo ta simejnogo zhittya 12 Deyaki rozglyadayut distributizm yak pragnennya sho bulo uspishno vtileno v korotkostrokovomu chasi cherez prihilnist zasadam subsidiarnosti ta socialnoyi odnostajnosti vbudovanim u finansovo nezalezhni miscevi kooperativni ta mali simejni pidpriyemstva Pri comu prihilniki distributizmu takozh vkazuyut na taki dobi yak seredni viki yak prikladi istorichnoyi dovgostrokovoyi zhittyezdatnosti distributizmu 13 Najbilshij vpliv na rozvitok vidi distributizmu nadali katolicki avtori G K Chesterton i Giler Bellok angl Hilaire Belloc 9 dvoye rannih ta najzhvavishih prihilnikiv distributizmu 14 15 Istorichne tlo RedaguvatiSeredina XIX stolittya bula vidznachena zrostannyam politichnogo vplivu en katolictva v Yevropi 16 Zgidno z istorikom Majklom A Rifom angl Michael A Riff spilnoyu risoyu cih ruhiv bula protidiya ne tilki shodo sekulyarizmu ale takozh kapitalizmu i socializmu 15 U 1891 r Lev XIII vidaye encikliku Rerum Novarum de vin zvertayetsya do temi zol i neshast vid yakih teper strazhdayut majzhe vsi robitniki zvertayuchi uvagu na te sho mala grupa duzhe zamozhnih zmogla poklasti na plechi bagatolyudnih mas robitnih zhebrakiv tyagar sho ne nabagato krashe rabstva 17 U cij enciklici zatverdzhuvalosya pravo volodinnya privatnoyu vlasnistyu 18 neobhidnosti ustroyu yakij bi dozvolyav shonajbilshij kilkosti lyudej stati vlasnikami 19 obov yazok robotodavciv zabezpechiti bezpechni umovi praci 20 i nalezhnu zarplatu 21 pravo robitnikiv na stvorennya profspilok 19 Kolektivne zokrema municipalne i derzhavne volodinnya vlasnistyu buli vidkinuti yak zasobi dopomogi bidnim 22 23 Na pochatku XX stolittya G K Chesterton i Giler Bellok zveli voyedino rozriznenij dosvid riznih kooperativiv i tovaristv vzayemodopomogi en v pivnichnij Angliyi Irlandiyi ta pivnichnij Yevropi v garmonijnu i logichno poslidovnu politichnu ideologiyu sho vistupala za poshirennya privatnoyi vlasnosti na zhitlo j naglyadu za promislovistyu cherez mali biznesi sho upravlyalisya vlasnikami i kooperativi robitnikiv Najbilsh vazhlivimi z robit Belloka i Chestertona sho stosuyutsya distributizmu ye Sluzhacha derzhava en de sluga narodu derzhavnij sluzhbovec 24 i Obris rozumu angl Outline of Sanity 25 I hocha bilshist nastupnih prihilnikiv distributizmu ne buli katolikami a deyaki buli kolishnimi radikalnimi socialistami kotri rozcharuvalisya v socializmi distributistska dumka bula sprijnyata Ruhom katolickih robitnikiv u z yednanni z dumkami Doroti Dej ta P yera Morana fr pro nezalezhni miscevi gromadi Poziciya v politichnomu spektri RedaguvatiPoziciya distributistiv u porivnyanni z inshimi politichnimi svitoglyadami inodi vidayetsya desho divnoyu Buvshi perekonanimi anglijskimi katolikami prihilnikami zasadi prirodnoyi yednosti nosiyami cinnostej kulturnogo tradicionalizmu v agrarizmi protidiyuchi osnovnim principam istoriografiyi vigiv I Bellok buv chlenom Parlamentu vid Liberalnoyi partiyi a Chesterton odnogo razu zayaviv Ya viryu v liberalizm Ale buv i toj svitlij chas nevinnosti koli ya viriv u liberaliv 26 Cej vid liberalizmu sho vidriznyayetsya vid suchasnih riznovidiv ciyeyi ideologiyi upershe opisanij u robotah Vilyama Kobeta en i Dzhona Raskina yaki z radikalnih poglyadiv zasudzhuvali vzirci j zakidi mozhnovladdya ale robili ce v mezhah obnovlenskoyi a ne revolyucijnogo prozoru voni bachili sebe borcyami za vidnovlennya tradicijnih svobod Angliyi ta yiyi narodu yaki buli vidibrani v nih iz chasiv Promislovoyi revolyuciyi Mayuchi deyaki spilni ideali z tradicijnim torizmom en osoblivo u shvalnomu bachenni Serednih vikiv i prirodnogo suspilstva distributisti ne pogodzhuvalisya z nimi v nizci vazhlivih pitan Hocha bagato tori protidiyali zminam distributisti inkoli rozglyadali ce ne yak zberezhennya viznanoyi tradicijnoyi koncepciyi Angliyi ale yak zakriplennya vadlivih pomilok i novovveden Bellok protidiyav do protestantizmu yak do koncepciyi i yak do shizmi vid Katolickoyi Cerkvi rozglyadayuchi podil hristiyanskogo svitu v XVI stolitti yak odniyeyi z najbilsh zgubnih podij v yevropejskij istoriyi Tori z inshogo boku buli bezkompromisnimi v tomu sho stosuvalosya derzhavnogo znachennya Cerkvi Angliyi zaradi jogo pidtrimki deyaki distributisti navit vidmovlyalisya vid svoyih pochatkovih legitimistskih ultraroyalistskih principiv shodo Yakova II Bagato sho u tvorchosti Doroti Seyers en u chomu vona stosuyetsya socialnih ta ekonomichnih pitan maye shozhist z dumkami distributistiv ostanni mogli vplinuti na neyi abo zh vona sama prijshla do visnovkiv yaki zustrichayutsya na storinkah yiyi prac Yiyi dovodi yak chlena Cerkvi Angliyi vkorineni v teologiyi kreacionizmu j Bogovtilennya sho desho vidriznyayetsya vid pozicij katolikiv Chestertona ta Belloka Vpliv RedaguvatiShumaher E F Redaguvati Distributizm vplinuv na ekonomista E F Shumahera yakij prijnyav katolictvo Mondragonska kooperativna korporaciya Redaguvati Mondragonska kooperativna korporaciya sho znahoditsya v baskskih zemlyah Ispaniyi ta Franciyi bula stvorena katolickim svyashenikom Hose Mariya Arizmendiariyetoyu es na yakogo vplinulo socialne j ekonomichne vchennya Katolickoyi Cerkvi sho nadihalo Belloka Chestertona MakNaba ta inshih misliteliv distributistiv Gildiya svyatih Josipa j Dominika Redaguvati Distributistski dumki buli zastosovani na dili gildiyeyu svyatih Josipa i Dominika en grupoyu hudozhnikiv i remisnikiv yaki stvorili gromadu v seli Ditchling Suseks Angliya v 1920 roci Gaslom grupi stalo Lyudi bagati chesnotoyu yaki vivchayut prekrasne kotri zhivut v miri u svoyih domivkah Grupa pragnula vidtvoriti zvelichenij serednovichnij sposib zhittya na zrazok Ruhu mistectv i remesel Gildiya proisnuvala majzhe 70 rokiv do 1989 roku Velike suspilstvo Redaguvati Velike suspilstvo angl Big Society najvazhlivishe misce v peredviborchomu progolosi britanskoyi Konservativnoyi partiyi 2010 roku Nizka polozhen ciyeyi programi mayut distributistski oznaki 27 Na cej chas vona imovirno stanovit chastinu zakonodavchoyi programi koalicijnoyi ugodi mizh konservatorami j liberal demokratami 28 Golovnim zamirom ciyeyi programi ye stvorennya takogo umov u suspilstvi yaki dadut miscevim gromadam sho buduyut velike suspilstvo mozhlivist vzyati vladu v politikiv i peredati yiyi gromadyanam Distributisti RedaguvatiGilbert Kit Chesterton Giler Bellok Dej Doroti 29 Gerbert Agar en Leo Brent Bozel en Sesil Chesterton en Sivord Kolinz en Dzhozef Piter de Fonseka en Erik Gill Duglas Arnold Gajd en Vinsent Maknab en Artur Penti en Gilari Pepler en Doroti Li Sayers en Dejl Alkvist en 30 Dzhastin Baret en Filip Blond en 31 Primitki Redaguvati angl Coulter Michael 2007 Encyclopedia of Catholic Social Thought Social Science and Social Policy Scarecrow Press en p 85 ISBN 978 0 8108 5906 7 angl McConkey Dale Lawler Peter 2003 Faith Morality and Civil Society Lexington Books en p 50 ISBN 978 0 7391 0483 5 angl Patrick Allitt 2000 Catholic Converts British and American Intellectuals Turn to Rome Cornell University Press en p 206 ISBN 978 0 8014 8663 0 angl Shiach Morag 2004 Modernism Labour and Selfhood in British Literature and Culture 1890 1930 Cambridge University Press p 224 ISBN 978 0 521 83459 9 angl Zwick Mark and Louise 2004 The Catholic Worker Movement Intellectual and Spiritual Origins Paulist Press en p 156 ISBN 978 0 8091 4315 3 angl Gibson Graham J K 2006 A Postcapitalist Politics University of Minnesota Press en p 224 ISBN 978 0 8166 4804 7 angl Boyle David Simms Andrew 2009 The New Economics Routledge p 20 ISBN 978 1 84407 675 8 angl Novak Michael Younkins Edward W 2001 Three in One Essays on Democratic Capitalism 1976 2000 Rowman and Littlefield en p 152 ISBN 978 0 7425 1171 2 a b angl Prentiss Craig R 2008 Debating God s Economy Social Justice in America on the Eve of Vatican II Penn State University Press en p 77 ISBN 978 0 271 03341 9 angl John Medaille 5 grudnya 2012 Article in Front Porch Republic Front Porch Republic Arhiv originalu za 16 travnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2020 angl Distributism as a means of achieving third way economics Humanist Society of New South Wales Inc Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 12 kvitnya 2020 angl Storck Thomas Capitalism and Distributism two systems at war Beyond Capitalism amp Socialism Tobias J Lanz ed IHS Press en 2008 p 75 angl Hilaire Belloc The Servile Institution Dissolved The Servile State 1913 reprint Indianapolis IN Liberty Fund en 1977 p 71 83 angl Fitzgerald Ross et al 2003 The Pope s Battalions Santamaria Catholicism and the Labor Split University of Queensland Press en p 21 ISBN 978 0 7022 3389 0 a b angl Riff Michael A 1990 Dictionary of Modern Political Ideologies Manchester University Press en p 35 ISBN 978 0 7190 3289 9 angl Adams Ian 1993 Political Ideology Today Manchester University Press p 59 60 ISBN 978 0 7190 3347 6 Leo XIII Rerum novarum 3 Leo XIII Rerum novarum 6 a b Leo XIII Rerum novarum 49 Leo XIII Rerum novarum 42 Leo XIII Rerum novarum 45 Leo XIII Rerum novarum 4 Leo XIII Rerum novarum 15 angl Hilaire Belloc The Servile State The Liberty Fund originally published 1913 angl G K Chesterton The Outline of Sanity Arhivovano 3 sichnya 2017 u Wayback Machine IHS Press 2002 originally published 1927 angl Chesterton G K Orthodoxy BiblioBazaar en 2008 S 49 ISBN 978 0 554 33475 2 angl A Potential Step in the Right Direction Arhivovano 21 zhovtnya 2014 u Wayback Machine 21 July 2010 angl Cameron and Clegg set out big society policy ideas Arhivovano 6 sichnya 2020 u Wayback Machine BBC News 18 May 2010 angl Articles on Distributism 2 Arhivovano 2011 07 26 u Wayback Machine by Dorothy Day The Catholic Worker July August 1948 1 2 6 angl The Distributist Review Dale Ahlquist Distributistreview com Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 5 chervnya 2014 angl Allan Carlson 12 lipnya 2009 A Distributist View of the Global Economic Crisis A Report Front Porch Republic en Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 Dzherela Redaguvati angl Anthony Cooney Distributism ISBN 0 9535077 2 6 angl S Sagar Distributism ISBN 0 905109 20 1 angl What s Wrong with the World Arhivovano 12 kvitnya 2020 u Wayback Machine 1910 by G K Chesterton ISBN 0 89870 489 8 angl The Outline of Sanity Arhivovano 3 sichnya 2017 u Wayback Machine 1927 by G K Chesterton angl Utopia of Usurers Arhivovano 12 kvitnya 2020 u Wayback Machine 1917 by G K Chesterton angl The Servile State 1912 by Hilaire Belloc angl Jobs of Our Own 1999 by Race Mathews ISBN 978 1871204179 angl An Essay on The Restoration of Property 1936 by Hilaire Belloc ISBN 0 9714894 4 0 angl Shaw v Chesterton a Debate between George Bernard Shaw and G K Chesterton Arhivovano 14 lyutogo 2020 u Wayback Machine ISBN 0 9679707 7 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Distributizm amp oldid 37829645