Дземброня (село)

Дзембро́ня (з 1946 до 2009 — Берестечко) — село Верховинського району Івано-Франківської області. Є гірським населеним пунктом, на території 843 га, протяжністю 10 км. У селі налічується 112 дворів, у яких проживає 245 осіб. Належить до Зеленської сільської громади.

село Дземброня
Осіння Дземброня Осіння Дземброня
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Верховинський район
Громада	Зеленська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA26020050040088584
Основні дані
Засноване	1928
Колишня назва	Берестецька Дземброня (1945-1946), Берестечко (1946-2009)
Населення	245
Поштовий індекс	78707
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°06′21″ пн. ш. 24°40′49″ сх. д. / 48.10583° пн. ш. 24.68028° сх. д. / 48.10583; 24.68028Координати: 48°06′21″ пн. ш. 24°40′49″ сх. д. / 48.10583° пн. ш. 24.68028° сх. д. / 48.10583; 24.68028
Водойми	р. Дземброня
Місцева влада
Адреса ради	78730, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с.Зелене
Карта
Дземброня
Дземброня
Мапа
Дземброня у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дземброня.

Історія

1 квітня 1928 р. із гміни (громади) Жаб'є Косівського повіту вилучено присілки (хутори) Дземброня, Бистрець, Зелене і Явірник та з них утворено самоврядну адміністративну гміну Дземброня того ж повіту.

У 1939 році в селі проживало 1 750 мешканців (1 600 українців-грекокатоликів, 110 українців-латинників, 40 поляків).

Після приєднання до СРСР село називалося Берестецькою Дзембронею, 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Берестецька Дземброня Жаб'євського району перейменовано на село Берестечко.

4 червня 2009 року постановою Верховної Ради село Берестечко було перейменоване на Дземброню. Як зазначалося на засіданні парламенту, Дземброня — це давня назва села. Питання щодо перейменування села було підтримано громадянами на місцевому референдумі 18 лютого 2007 року.

Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту постанови, у цьому селі бували Леся Українка, Василь Стефаник, а також Сергій Параджанов.

Георгій Якутович, починаючи з кінця 1960-х років, розпочав серію гравюр «Люди села Дземброня», яку продовжував розвивати до кінця своєї творчості. Персонажами циклу стали його знайомі та друзі з села, куди художник приїжджав майже щороку.

У Дземброні збереглися давня культура, національні традиції, унікальні звичаї та обряди, які по-своєму сприяють розвиткові туристичного потенціалу краю^{[джерело?]}.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 258 осіб, з яких 118 чоловіків та 140 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 242 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,59 %
молдовська	0,41 %

Туризм

У Дземброні розвинута інфраструктура зеленого туризму.

Саме там бере початок відомий серед любителів гір маршрут, що веде до Чорногірського хребта. Із села ви можете лише́нь за 2 години піднятися на вершину гори Вухатий Камінь, або ж гору Дземброня, звідки відкриваються неймовірні краєвиди Чорногірського хребта й навіть сама Говерла.

Охорона природи

Село входить до складу Карпатського національного природного парку.

Освіта

Найближча початкова школа I—IV класів розміщена в сусідньому селі Топільче. Школа займає одну шкільну кімнату в будинку сільського клубу, де є також фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП). У школі вчителька молодших класів, яка викладає всі предмети і англійську мову, навчає 6 учнів. У самому селі Дземброня, в урочищі верхня Дземброня, також є початкова школа I—IV класів «Родина», у школі до 10 учнів.

Релігія

В селі є монастир Преображення Господа Ісуса Христа ЧСВВ УГКЦ, а також православна церква ПЦУ святого Димитрія Солунського, 1997 року будівництва. В липні 2017-го освячено церкву ПЦУ на честь святої княгині Ольги.

Галерея

Див. також

• Дзембронські водоспади

Примітки

1. . Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2021. 
2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lutego 1928 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Dzembronia w powiecie kosowskim, województwie stanisławowskiem. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 40.
4. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.
5. . Архів оригіналу за 8 червня 2009. Процитовано 4 червня 2009. 
6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
9. . Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016. 
10. Єпископ Юліан освятив храм на честь святої княгині Ольги в с. Дземброня

Посилання

• Дзембронські водоспади і Вухатий Камінь (відео)
• Високогірне село Дземброня [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Дзембронські (Смотрицькі) водоспади [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Піп-Іван Чорногірський з Дземброні (маршрут) [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Дземброня з висоти. Від присілка Степанського до Молочної хати (відео)
• Село Дземброня - походження, легенда та туристичні маршрути [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]