www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джованні Баттіста Ланджетті італ Giovan Battista Langetti 1635 Генуя 1676 Венеція італійський художник середини XVII ст

Джованні Баттіста Ланджетті

Джованні Баттіста Ланджетті (італ. Giovan Battista Langetti; 1635, Генуя — 1676, Венеція) — італійський художник середини XVII ст.

Джованні Баттіста Ланджетті
італ. Giovan Battista Langetti

При народженні італ. Giovan Battista Langetti
Народження 1635(1635)
Генуя
Смерть 1676(1676)
  Венеція
Національність італієць
Країна Венеціанська республіка
Жанр побутовий жанр, релігійний живопис
Діяльність художник, рисувальник
Напрямок реалізм, бароко, помірний караваджизм
Роки творчості 1655-1675
Вплив на Хосе де Рібера, Лука Джордано
Твори побутовий жанр, релігійний живопис
 Джованні Баттіста Ланджетті у Вікісховищі

Ранні роки Редагувати

Збережено мало відоостей про ранні роки мабутнього художника. Залишаються невідомими день і місяць його народження. Родина мешкала в місті Генуя. Батьки — Джованні Чезаре та Багутті. Він був четвертою дитиною в родині, де ще були три старші брати.

Та обставина, що на хрестини сина батьки запросили генуезьких художників (Джованні Баттіста Карлоне, дружину Карлоне, Бернардо Кастелло) наводить на думку, що родина була з ними знайома і не ставала в заваді при обранні кар'єри художника. Джованні став сиротою і за припущеннями його хресний батько (художник Джованні Баттіста Карлоне) опікувався сиротою, хоча точних відомостей про це не збережено.

Перебування в Римі Редагувати

В молоді роки Ланджетті перебрався у Рим. Є відомості, що він влаштувався на стажування в майстерню П'єтро да Кортона. В Римі знайдена картина «Мучеництво Маккавеїв» з впливами творчої манери да Кортона, котру вважають раннім твором Джованні Баттіста Ланджетті.

Твори Хосе де Рібери і Ланджетті Редагувати

Незважаючи на стиль бароко, що панував в ту добу, Ланджетті мав суттєві впливи творчості неаполітанського художника Хосе де Рібера. Суворі образи Рібери, далекі від римського академізму XVII століття, настільки подобались Ланджетті, що він дотримувався стилістики Рібери роками. Невідомо, чи бачив він картини Рібери у Римі, чи спромігся відвідати Неаполь, не безпосередньо бачив і вивчав картини обдарованого колеги.

Серед паралельних тем, що розробляли Рібера та Ланджетті — «Філософи». Звертався до цієї тематики і учень Рібери — Лука Джордано. З останнім Ланджетті міг зустрічатися в роки праці в Венеції. Серія «Філософи» роботи Рібери носить відверто антиакадемічний характер і позбавлена будь-якої зовнішньої привабливості. Вся значимість цих образів перенесена на їх внутрішній світ, на здатність нехтувати комфортом та багатством заради інтелектуальних пошуків істини.

Всі ці риси притаманні і «Філософам» роботи Ланджетті, могутнім, грубуватим, антиакадемічним (як і образи Рібери) велетням духу доби античності. Вдало поєднати пластичну красу з привабливістю інтелектуалів доби античності вдалося лише Джордано, хоча папетика бароко найбільше притаманна саме картинам Ланджетті.

Необхідність заробляти на життя по різному відбилась на художній практиці обох майстрів. Лука Джордано виробив надто швидку манеру праці, а в останні роки праці навіть втратив значимість образів заради декоративності. Ланджетті, навпаки, використовував стеріотипні композиції і навіть ракурси, котрі постійно варіював і ті переходили з картині в картину. Водночас він уникав академічної заглаженості і був ближче до манери іншого генуезця Бернардо Строцці.

Праця в Венеції Редагувати

Цілком зрілим майстром він перебрався на працю у Венецію. Столиця Адріатики в XVII ст. переживала не найкращі часи. Вона поступово втрачала значення мистецького центру. На зменшення художнього значення міста вплинуло декілька несприятливих факторів — чума 1630 року, консервація стилістики в творах міцевих майстрів, що використовували лише декоративну складову таких майстрів як Тиціан і, особливо, Паоло Веронезе. Бароковий живопис римського академізму XVII ст. практично не мав популярності. У Венеції працювало декілька прихильників пізнього караваджизму без помітного впливу на художню практику.

Певне місце в художній практиці Венеції посіли два генуезці за походженням — Бернардо Строцці та Джованні Баттіста Ланджетті. Ланджетті привніс в художню практику міста впливи Хосе де Рібера та динаміку барокових жестів. Згодом він посів місце одного з найкращих митців Венеції, незважаючи на недоліки власного неширокого обдарування. Шедевром цього періоду вважають вівтар «Марія Магдалина біля розп'ятого Хреста», де вдало переданий драматизм стуації при відмові від численних фігур, притаманних картинам інших майстрів.

В XVII ст. покращити художню ситуацію в Венеції не вдалося навіть Бернардо Строцці та Джованні Баттіста Ланджетті. Частка художників-уродженців Венеції покидає її і працює в інших мистецьких центрах. Венеціанець за походженням Карло Сарачені майже все життя працював в Римі, де став одним з епігонів Караваджо, а його творчість не мала ніякого впливу на художню ситуацію в Венеції.

Цікавими зразками збагатили венеціанський портретний жанр П'єтро Беллотті, що виробився у оригінала-портретиста, що переносив портретні риси як у релігійні образа чи алегорії, так і у численні побутові картини-типи, та Вітторе Гісланді з помітним колористичним обдаруванням.

Обрані твори (неповний перелік) Редагувати

  • «Філософ Діоген»
  • «Архімед з алегоріями війни та миру», Париж, Галерея Канессо
  • «Архімед», музей герцога Антона Ульріха, Брауншвейг.
  • «Катон Утичний»
  • «Самогубство Катона Утичного»
  • «Мучеництво св. Агнеси»
  • «Меркуйрій, що приспав Аргуса»
  • «Мучеництво Іксіона»
  • «Танталові муки»
  • «Спокушання філософа грошима», Ріміні, Міська галерея
  • «Лот з доньками»
  • «Аполлон карає Марсія за перемогу над ним в музичному змаганні», до 1659 р.
  • «Самсон», до 1660 р., Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Спрага Самсона», до 1660 р.
  • «Анаксагор», давньогрецький філософ та математик, до 1660 р.
  • «Два гравці», після 1660 р., Галерея Уффіці, Флоренція
  • «Смертний час св. Єроніма », до 1660 р., Клівлендський музей мистецтв, США
  • «Літня пані з листом та перлами в руках» («Марнота марнот»), бл. 1663 р.
  • «Марія Магдалина біля розп'ятого Христа», до 1670 р., церква Санта Тереза, Венеція.
  • « Архімед Сіраукзький», до 1670 р., музей герцога Антона Ульріха, Брауншвейг.
  • «Діоген і Александр Македонський», до 1675 р.
  • «Красуня Фріна перед Ксенократом», до 1675 р., Удіне, Міський музей
  • «Убивство Архімеда Сіракузького», до 1675 р., Прага, Чехія
  • «Добрий самаритянин», до 1675 р.

Серія «філософи» роботи Ланджетті Редагувати

Обрані твори (галерея) Редагувати

Джованні Баттіста Ланджетті. «Йов Багатостраждальний», до 1675 р.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

  • N. Ivanoff, Intorno al Langetti, Bollettino d’arte, 1953 - IV (ottobre-dicembre - XXXVIII), pp. 320-322.
  • Гос.Эритаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленингград, «Аврора», 1976
  • Rudolf Wittkower, Arte e architettura in Italia. 1600-1750, Torino, 2005, pp. 290-293.
  1. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhovanni Battista Landzhetti ital Giovan Battista Langetti 1635 Genuya 1676 Veneciya italijskij hudozhnik seredini XVII st Dzhovanni Battista Landzhettiital Giovan Battista LangettiPri narodzhenni ital Giovan Battista LangettiNarodzhennya 1635 1635 GenuyaSmert 1676 1676 VeneciyaNacionalnist italiyecKrayina Venecianska respublikaZhanr pobutovij zhanr religijnij zhivopisDiyalnist hudozhnik risuvalnikNapryamok realizm baroko pomirnij karavadzhizmRoki tvorchosti 1655 1675Vpliv na Hose de Ribera Luka DzhordanoTvori pobutovij zhanr religijnij zhivopis Dzhovanni Battista Landzhetti u Vikishovishi Zmist 1 Ranni roki 2 Perebuvannya v Rimi 3 Tvori Hose de Riberi i Landzhetti 4 Pracya v Veneciyi 5 Obrani tvori nepovnij perelik 6 Seriya filosofi roboti Landzhetti 7 Obrani tvori galereya 8 Div takozh 9 Posilannya 10 DzherelaRanni roki RedaguvatiZberezheno malo vidoostej pro ranni roki mabutnogo hudozhnika Zalishayutsya nevidomimi den i misyac jogo narodzhennya Rodina meshkala v misti Genuya Batki Dzhovanni Chezare ta Bagutti Vin buv chetvertoyu ditinoyu v rodini de she buli tri starshi brati Ta obstavina sho na hrestini sina batki zaprosili genuezkih hudozhnikiv Dzhovanni Battista Karlone druzhinu Karlone Bernardo Kastello navodit na dumku sho rodina bula z nimi znajoma i ne stavala v zavadi pri obranni kar yeri hudozhnika Dzhovanni stav sirotoyu i za pripushennyami jogo hresnij batko hudozhnik Dzhovanni Battista Karlone opikuvavsya sirotoyu hocha tochnih vidomostej pro ce ne zberezheno Perebuvannya v Rimi RedaguvatiV molodi roki Landzhetti perebravsya u Rim Ye vidomosti sho vin vlashtuvavsya na stazhuvannya v majsternyu P yetro da Kortona V Rimi znajdena kartina Muchenictvo Makkaveyiv z vplivami tvorchoyi maneri da Kortona kotru vvazhayut rannim tvorom Dzhovanni Battista Landzhetti Tvori Hose de Riberi i Landzhetti RedaguvatiNezvazhayuchi na stil baroko sho panuvav v tu dobu Landzhetti mav suttyevi vplivi tvorchosti neapolitanskogo hudozhnika Hose de Ribera Suvori obrazi Riberi daleki vid rimskogo akademizmu XVII stolittya nastilki podobalis Landzhetti sho vin dotrimuvavsya stilistiki Riberi rokami Nevidomo chi bachiv vin kartini Riberi u Rimi chi spromigsya vidvidati Neapol ne bezposeredno bachiv i vivchav kartini obdarovanogo kolegi Sered paralelnih tem sho rozroblyali Ribera ta Landzhetti Filosofi Zvertavsya do ciyeyi tematiki i uchen Riberi Luka Dzhordano Z ostannim Landzhetti mig zustrichatisya v roki praci v Veneciyi Seriya Filosofi roboti Riberi nosit vidverto antiakademichnij harakter i pozbavlena bud yakoyi zovnishnoyi privablivosti Vsya znachimist cih obraziv perenesena na yih vnutrishnij svit na zdatnist nehtuvati komfortom ta bagatstvom zaradi intelektualnih poshukiv istini Vsi ci risi pritamanni i Filosofam roboti Landzhetti mogutnim grubuvatim antiakademichnim yak i obrazi Riberi veletnyam duhu dobi antichnosti Vdalo poyednati plastichnu krasu z privablivistyu intelektualiv dobi antichnosti vdalosya lishe Dzhordano hocha papetika baroko najbilshe pritamanna same kartinam Landzhetti Neobhidnist zaroblyati na zhittya po riznomu vidbilas na hudozhnij praktici oboh majstriv Luka Dzhordano virobiv nadto shvidku maneru praci a v ostanni roki praci navit vtrativ znachimist obraziv zaradi dekorativnosti Landzhetti navpaki vikoristovuvav steriotipni kompoziciyi i navit rakursi kotri postijno variyuvav i ti perehodili z kartini v kartinu Vodnochas vin unikav akademichnoyi zaglazhenosti i buv blizhche do maneri inshogo genuezcya Bernardo Strocci Pracya v Veneciyi RedaguvatiCilkom zrilim majstrom vin perebravsya na pracyu u Veneciyu Stolicya Adriatiki v XVII st perezhivala ne najkrashi chasi Vona postupovo vtrachala znachennya misteckogo centru Na zmenshennya hudozhnogo znachennya mista vplinulo dekilka nespriyatlivih faktoriv chuma 1630 roku konservaciya stilistiki v tvorah micevih majstriv sho vikoristovuvali lishe dekorativnu skladovu takih majstriv yak Tician i osoblivo Paolo Veroneze Barokovij zhivopis rimskogo akademizmu XVII st praktichno ne mav populyarnosti U Veneciyi pracyuvalo dekilka prihilnikiv piznogo karavadzhizmu bez pomitnogo vplivu na hudozhnyu praktiku Pevne misce v hudozhnij praktici Veneciyi posili dva genuezci za pohodzhennyam Bernardo Strocci ta Dzhovanni Battista Landzhetti Landzhetti privnis v hudozhnyu praktiku mista vplivi Hose de Ribera ta dinamiku barokovih zhestiv Zgodom vin posiv misce odnogo z najkrashih mitciv Veneciyi nezvazhayuchi na nedoliki vlasnogo neshirokogo obdaruvannya Shedevrom cogo periodu vvazhayut vivtar Mariya Magdalina bilya rozp yatogo Hresta de vdalo peredanij dramatizm stuaciyi pri vidmovi vid chislennih figur pritamannih kartinam inshih majstriv V XVII st pokrashiti hudozhnyu situaciyu v Veneciyi ne vdalosya navit Bernardo Strocci ta Dzhovanni Battista Landzhetti Chastka hudozhnikiv urodzhenciv Veneciyi pokidaye yiyi i pracyuye v inshih misteckih centrah Venecianec za pohodzhennyam Karlo Saracheni majzhe vse zhittya pracyuvav v Rimi de stav odnim z epigoniv Karavadzho a jogo tvorchist ne mala niyakogo vplivu na hudozhnyu situaciyu v Veneciyi Cikavimi zrazkami zbagatili venecianskij portretnij zhanr P yetro Bellotti sho virobivsya u originala portretista sho perenosiv portretni risi yak u religijni obraza chi alegoriyi tak i u chislenni pobutovi kartini tipi ta Vittore Gislandi z pomitnim koloristichnim obdaruvannyam Obrani tvori nepovnij perelik Redaguvati Filosof Diogen Arhimed z alegoriyami vijni ta miru Parizh Galereya Kanesso Arhimed muzej gercoga Antona Ulriha Braunshvejg Katon Utichnij Samogubstvo Katona Utichnogo Muchenictvo sv Agnesi Merkujrij sho prispav Argusa Muchenictvo Iksiona Tantalovi muki Spokushannya filosofa groshima Rimini Miska galereya Lot z donkami Apollon karaye Marsiya za peremogu nad nim v muzichnomu zmaganni do 1659 r Samson do 1660 r Ermitazh Sankt Peterburg Spraga Samsona do 1660 r Anaksagor davnogreckij filosof ta matematik do 1660 r Dva gravci pislya 1660 r Galereya Uffici Florenciya Smertnij chas sv Yeronima do 1660 r Klivlendskij muzej mistectv SShA Litnya pani z listom ta perlami v rukah Marnota marnot bl 1663 r Mariya Magdalina bilya rozp yatogo Hrista do 1670 r cerkva Santa Tereza Veneciya Arhimed Siraukzkij do 1670 r muzej gercoga Antona Ulriha Braunshvejg Diogen i Aleksandr Makedonskij do 1675 r Krasunya Frina pered Ksenokratom do 1675 r Udine Miskij muzej Ubivstvo Arhimeda Sirakuzkogo do 1675 r Praga Chehiya Dobrij samarityanin do 1675 r Seriya filosofi roboti Landzhetti Redaguvati nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Anaksagor matematik filosof drug Perikla Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Filosof Diogen shukaye spravzhnyu lyudinu nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Arhimed Sirakuzkij Muzej gercoga Antona UlrihaObrani tvori galereya Redaguvati nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Jov Bagatostrazhdalnij do 1675 r nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Josip tlumachit sni v uv yaznenni nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Ubivstvo Arhimeda Sirakuzkogo do 1675 r Praga nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Dobrij samarityanin Lion Muzej krasnih mistectv nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Smertnij chas sv Yeronima ser 1660 rr Klivlendskij muzej mistectv SShADiv takozh RedaguvatiZhivopis baroko Genuezka shkola Bernardo Strocci Venecianska shkola P yemontska hudozhnya shkolaPosilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Biografiyi nbsp Portal Zhivopis nbsp Portal Baroko Dzherela RedaguvatiN Ivanoff Intorno al Langetti Bollettino d arte 1953 IV ottobre dicembre XXXVIII pp 320 322 Gos Eritazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leninggrad Avrora 1976 Rudolf Wittkower Arte e architettura in Italia 1600 1750 Torino 2005 pp 290 293 a b v RKDartists d Track Q17299517 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhovanni Battista Landzhetti amp oldid 31221239