www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джеремі Бентам box width англ Jeremy BenthamWestern PhilosophersНародження 15 лютого 1748 1748 02 15 Лондон АнгліяСмерть

Джеремі Бентам

Джеремі Бентам
англ. Jeremy Bentham
Western Philosophers
Народження 15 лютого 1748(1748-02-15)
Лондон, Англія
Смерть 6 червня 1832(1832-06-06) (84 роки)
Лондон, Англія
Громадянство (підданство)  Королівство Велика Британія
 Перша французька республіка
 Сполучене Королівство
Знання мов
  • англійська і французька
    • Псевдонім Philip Beauchamp і Gamaliel Smith
    Діяльність
  • адвокат
    • Основні інтереси політична філософія, філософія права, етика, економіка
    Значні ідеї принцип найбільшої користі
    Вплинув Джон Мілль · Генрі Сіджвік · Мішель Фуко · Пітер Сінгер
    Alma mater Вестмінстерська школаd (1760) і Королівський коледж
    Літературний напрям утилітаризм
    Зазнав впливу
  • Епікур · Джон Локк · Девід Юм · Монтеск'є · Гельвецій · Томас Гоббс
    • Історичний період Філософія XIX століття
    Конфесія деїзм
    Батько Jeremiah Benthamd
    Мати Alicia Woodward Groved
    Брати, сестри Семюель Бентам
    Автограф
     Джеремі Бентам у Вікісховищі
    У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бентам.

    Дже́ремі Бе́нтам (англ. Jeremy Bentham; 15 лютого 1748 — 6 червня 1832) — англійський філософ і правознавець, засновник і очолювач філософської течії утилітаризму.

    Біографія Редагувати

    Народився в Лондоні 15 лютого 1748 року в родині адвоката. Був надзвичайно обдарованою дитиною, в 4 роки вже почав вивчати латину. Більшу частину дитинства провів у заміських будинках своїх двох бабусь. Навчаючись у Вестмінстерській школі, писав вірші грецькою та латинською мовами. В 1760 році вступив до Оксфордського королівського коледжу та випустився в 1763 році. Того ж року вступив до Лінкольнз інн, щоб вивчати право. В грудні 1763 року, послухавши лекцію сера Вільяма Блекстоуна в Оксфорді, Бентам сказав, що виявив там помилки. Поза навчанням праву Бентам виконував хімічні експерименти та міркував про теоретичні аспекти правових зловживань. Попри сподівання свого батька, який хотів аби син став лордом-канцлером, пішов працювати до адвокатури.

    Перша книга Бентама, «Уривок про уряд», вийшла друком у 1776 році. Бентам критикував там погляди сера Вільяма Блекстоуна, а сама книга була написана ясним і лаконічним стилем, на відміну від пізніх робіт. Лорд Шелберн прочитав книгу та відвідав її автора в 1781 році. З того часу Бентам став частим гостем у домі Шелберна та взявся за розробку філософії покарань і винагород.

    У 1785 році Бентам вирушив через Італію та Константинополь до свого брата Семюеля Бентама, котрий служив інженером збройних сил Російської імперії. В Росії Бентам написав книгу «Захист лихварства» (опубліковану в 1787). Це було його перше есе з економіки, представлене у формі серії листів із Росії, де Бентам показав себе учнем економіста Адама Сміта, хоча критикував його за недотримання власних принципів.

    Після повернення до Англії в 1788 році, Бентам сподівався зробити політичну кар'єру, проте лишився розчарований починанням і зосередився на розробці законодавчих принципів. У цей час він сформулював «принцип корисності», за яким метою будь-якого законодавства має бути «найбільше щастя для найбільшої кількості людей».

    Праці Бентама швидко здобули славу. В 1792 році йому надали громадянство Франції, і в подальшому шанобливо сприймали в кількох європейських країнах і Сполучених Штатах Америки. З багатьма видними діячами цих країн Бентам підтримував активне листування. Він також намагався сприяти розробці реальних законів у різних країнах, і створити «ідеальну в'язницю», «паноптикум», яка виправляла б злочинців за найменших зусиль з боку персоналу. Однак його намагання не увінчалися успіхом; і хоча він отримав 23 000 фунтів стерлінгів компенсації в 1813 році, проте втратив будь-яку віру в реформаторський запал політиків і чиновників.

    У 1823 році він допоміг заснувати видання «Вестмінстерський огляд» для поширення принципів свого філософського радикалізму. Хоча Бентам був вихований як торі, але вплив політичної теорії Просвітництва вплинув на його демократичні погляди. Він зібрав навколо себе групу близьких друзів і учнів, таких як юрист Етьєн Дюмон і філософ Джеймс Мілль, батько Джона Стюарта Мілля. Його друзі значною мірою були укладачами його книг.

    Помер 6 червня 1832 року в Лондоні.

    Ідеї Редагувати

    Під впливом емпіризму Френсіса Бекона і Джона Лока, Бентам вважав, що будь-яке знання походить від відчуттів. За його переконанням, мораль потрібно будувати на основі того, що можна спостерігати та перевіряти. Тому слова, ідеї та пропозиції повинні представляти або описувати «реальні сутності». Як писав Бентам, релігійні догми, що не можуть бути підтверджені спостереженням, не повинні визначати мораль. Він відкидав усі форми ідеалізму у філософії та наполягав на тому, що в принципі будь-яка матерія піддається кількісному виміру в математичних термінах. Бентам стверджував, що діяльність людини визначається болем і задоволенням. Як пояснював Бентам, задоволення є «єдиним благом», а біль «без винятку єдиним злом». Тому метою суспільства повинне бути максимальне задоволення для найбільшої кількості його учасників. Цим правилом слід керуватися при оцінці корисності вчинків. Вирішуючи, як діяти, людина повинна якомога краще прорахувати біль і задоволення, які, як розумно можна очікувати, отримають особи (включно з нею самою). Бентам визнавав, що для особи зазвичай неможливо точно оцінити наслідки своїх дій, проте вона може спиратися на запропоновані минулим досвідом тенденції.

    Філософ розумів, що сформульований ним принцип «найбільшого щастя для найбільшої кількості людей» може використовуватися для виправдання страждань меншості. Проте він вважав хибним висновок, що меншістю можна пожертвувати для загального блага. Бентам пояснював: страждання меншості впливають на загальне середнє благо для суспільства, тому їх потрібно зменшувати.

    Бентам був одним із перших мислителів, який обґрунтовував права тварин, пишучи, що принцип максимального задоволення поширюється і на них. Якщо тварина може страждати — то її страждання треба робити якомога меншим.

    Бентам пропонував обмежити роль держави захистом приватної власності та очікуваного блага, обґрунтовуючи це тим, що втрата певного блага завжди створює більше болю, ніж придбання нового створює задоволення. Він відкидав реальність природних прав людини, називаючи їх «фікцією». Також критикував терміни «моральне почуття», «здоровий глузд», «закон розуму», «природна справедливість» і «природний капітал» як такі, що виражають почуття, а не реальні явища.

    У правовій теорії Бентама цивільне і кримінальне право нерозривно пов'язані. Публічність є життєво необхідною, оскільки «що більша кількість членів цілої громади, яким було повідомлено про існування акту гноблення, то більша кількість тих, хто… не тільки може не підкорятися, але й чинити опір». Бентам пропонував створення публічного архіву записів дій влади, ліквідацію королівського патронату, значне розширення виборчих прав, щорічні вибори шляхом таємного голосування, обрання інтелектуально кваліфікованих і незалежних членів парламенту з системою штрафів для забезпечення регулярної відвідуваності засідань. Бентам вважав, що без цих реформ Британії загрожує революція. Він також виступав за загальне виборче право, проте вважав, що жінки не повинні його отримувати, поки цього не буде дозволено для всіх чоловіків.

    На переконання філософа, в'язниці повинні бути самоокупними і слугувати для ізоляції та виправлення осіб, які шкодять суспільству. Там слід позбавляти злочинців волі, але не життя і здоров'я. Ув'язнених треба тримати в чистоті, а їхня праця повинна бути продуктивною та прибутковою, включаючи розвиток навичок, які могли б стати в пригоді їм після звільнення. Гарантуватиме це постійний, але непомітний нагляд за в'язнями, а за наглядачем в свою чергу повинна вільно наглядати громадськість. Зацікавленим представникам громадськості та членам парламенту мав бути гарантований вільний доступ до в'язниці. Правопорушення повинні класифікуватися виключно на основі заподіяної шкоди. З цієї причини Бентам зокрема виступав за те, що ніякі статеві стосунки не можуть бути засуджені, якщо здійснювалися за згодою всіх учасників.

    В питаннях міжнародних відносин стояв на позиціях пацифізму: як і багато інших ліберальних мислителів початку XIX ст., Бентам засуджував агресивні і колоніальні війни, розробляв проєкти міжнародних організацій для попередження воєн, мирного вирішення міждержавних проблем.

    Критика Редагувати

    У своїх «Принципах політики, застосовної до всіх урядів» (1810) філософ Бенжамен Констан, який захоплювався оригінальністю Бентама та високо оцінював його внесок у політичну економію та кримінальне право, поставив під сумнів розпливчастість його концепції корисності. На його думку, корисність можна трактувати надто по-різному. Констан віддавав перевагу концепції природного права як філософській основі законів.

    Письменник і критик Вільям Газліт, який деякий час був орендарем Бентама, висміював філософа за те, що той зводив закон до системи, а розум людини — до машини, відокремленої від духу. Він писав, що така філософія «непридатна ні для людини, ні для худоби».

    Есеїст і історик Томас Карлейл резюмував у 1840 році принцип найбільшої користі як «філософію свині». Інші критики, як-от реформатори-віги Джеймс Макінтош і Томас Бабінгтон Маколей, висловлювали побоювання щодо применшення людської природи Бентамом. Англіканець Джон Коллз, свого часу секретар Бентама, перш ніж він прийняв сан, опублікував викриття свого колишнього роботодавця як егоїстичного та фанатичного підривника в книзі «Утилітаризм без масок» (1844).

    Карл Маркс вважав утилітаризм поверхневою і ефемерною буржуазною ідеологією. Класицист Джон Мейор, інтуїціоністи, як-от Вільям Вевелл, та ідеалісти, як-от Томас Гілл Грін, Френсис Герберт Бредлі, Бернард Бозанкет та Девід Джордж Річі, критикували Бентама за грубий матеріалізм, відсутність духовного виміру людського життя. Вчений-юрист Генрі Мейн висловлював жаль з приводу його неспроможності оцінити історичну та еволюційну природу права; також він вказував на наївність віри Бентама в те, що неосвічені маси розумітимуть вигоду для себе правильно.

    Прагматики, зокрема Вільям Джеймс і Джон Дьюї, визнавали цінність принципу найбільшої користі для розвитку лібералізму, але відкидали твердження, що вся мотивація людей може бути зведена до прагнення шукати насолоди й уникати болю. Вони розглядали це як принизливу відданість матеріалістичному індивідуалізму. Як і Джон Стюарт Мілль, прагматики відкидали ідею про те, що всю різноманітність благ можна виразити через середнє благо для суспільства.

    У XXI столітті привернули увагу критичні погляди Бентама на раси та рабство, колоніалізм та імперіалізм, шлюб, розлучення, подружню зраду, дезертирство, сімейне насильство та сексуальну свободу.

    Праці Редагувати

    Захист лихварства, 1788
    • Уривок про уряд (A fragment on government, 1776)
    • Короткий огляд Декларації [Незалежності США] (Short Review of the Declaration, 1776)
    • Вступ до принципів моралі та законодавства (An Introduction to the Principles of Morals and Legislation, 1780)
    • Злочини проти самого себе (Offences Against One's Self, 1785)
    • Паноптикум або Ревізійна палата (Panopticon or the Inspection-House, 1787)
    • Захист лихварства (Defence of Usury, 1787)
    • Есе про політичну тактику (Essay on Political Tactics, 1791)
    • Анархічні помилки; при експертизі Декларації прав, виданої під час Французької революції (Anarchical Fallacies; Being an examination of the Declaration of Rights issued during the French Revolution, 1796)
    • Трактати з цивільного і кримінального законодавства (Traités de législation civile et pénale, 1802)
    • Покарання та винагороди (Punishments and Rewards, 1811)
    • Паноптикум проти Нового Південного Уельсу: або Пенітенціарна система Паноптикуму, порівняння (Panopticon versus New South Wales: or, the Panopticon Penitentiary System, Compared, 1812)
    • Захист лихварства; в листах до друга, до якого додано лист до Адама Сміта, есквайра, демонструючи некоректність чинних правових обмежень щодо умов грошових угод. Доктор права про знеохочення прогресу індустрії винахідництва, якому протистоять вищевказані обмеження (Defence of Usury; shewing the impolicy of the present legal restraints on the terms of pecuniary bargains in a letters to a friend to which is added a letter to Adam Smith, Esq. LL.D. on the discouragement opposed by the above restraints to the progress of inventive industry, 1816)
    • Таблиця мотивацій (A Table of the Springs of Action, 1817)
    • Не кляніться взагалі (Swear Not At All, 1817)
    • План парламентської реформи, у формі катехизису з причинами до кожної статті, зі вступом, що показує необхідність і неадекватність помірної реформи (Plan of Parliamentary Reform, in the form of Catechism with Reasons for Each Article, with An Introduction shewing the Necessity and the Inadequacy of Moderate Reform, 1817)
    • Англійська церква та її катехизис у розгляді (Church-of-Englandism and its Catechism Examined, 1818)
    • Елементи мистецтва згуртування в застосуванні до спеціальних судів присяжних, зокрема у справах про наклеп (The Elements of the Art of Packing, as applied to special juries particularly in cases of libel law, 1821)
    • Про свободу преси та публічну дискусію (On the Liberty of the Press, and Public Discussion, 1821)
    • Вплив природної релігії на мирське щастя людства (The Influence of Natural Religion upon the Temporal Happiness of Mankind, 1822)
    • Павло, але не Ісус (Not Paul But Jesus, 1823)
    • Книга хиб із незакінчених робіт Джеремі Бентама (The Book of Fallacies from Unfinished Papers of Jeremy Bentham, 1824)
    • Трактат про судові докази, витягнуті з рукописів Джеремі Бентама, есквайра (A Treatise on Judicial Evidence Extracted from the Manuscripts of Jeremy Bentham, Esq, 1825)
    • Обґрунтування судових доказів, спеціально застосоване до англійської практики, витягнуте з рукописів Джеремі Бентама, есквайра. Том I (Rationale of Judicial Evidence, specially applied to English Practice, Extracted from the Manuscripts of Jeremy Bentham, Esq. I, 1827)
    • Звільніть свої колонії! Звернено до національного конвенту Франції A° 1793, показуючи непотрібність і шкідливість віддаленої залежності від європейської держави (Emancipate Your Colonies! Addressed to the National Convention of France A° 1793, shewing the uselessness and mischievousness of distant dependencies to an European state, 1830)
    • Деонтологія або наука про мораль 1 (Deontology or, The science of morality 1, 1834)

    Доля тіла після смерті Редагувати

    «Автоікона» Джеремі Бентама

    Джеремі Бентам заповів не ховати його тіло після смерті, а виконати його публічний розтин і зберегти для огляду, щоб таким чином принести користь науці. Потім збережені голова та скелет мали бути знову зібрані, одягнені та виставлені «в тому стані, в якому я сиджу, коли займаюся роздумами та писанням». Бентам мав особливе прохання щодо голови, аби вона була збережена в стилі маорі. Але його друг, доктор Саутвуд Сміт, якому це було доручено виконати, не зумів зберегти голову в бажаному стані за допомогою сульфатної кислоти. Тому Сміт замовив воскову модель, яка встановлена на одягненому скелеті Бентама.

    У 1850 році тіло філософа придбав Університетський коледж Лондона та згодом публічно виставив там. Муміфіковану голову спочатку поклали між ніг, потім зберігали в окремій коробці.

    Тіло Бентама сам філософ пропонував називати «автоіконою» і заповіт відповідав його прижиттєвим поглядам. Бентам вважав, що коли він сам буде зображенням себе після смерті, то відпаде потреба в картинах, статуях тощо, оскільки «ідентичність є кращою, ніж подібність».

    Голову викрали в 1975 році студенти з Королівського коледжу в Лондоні та вимагали за неї викуп у розмірі 100 фунтів стерлінгів. Коледж погодився заплатити викуп у розмірі 10 фунтів стерлінгів, і голову повернули.

    У 1990-і голову Бентама знову викрали студенти з Королівського коледжу в Лондоні (за легендою, це ставалося кілька разів). У 2017 голову повернуто до Університетського коледжу Лондона. Відтоді вона схована в сейф Інституту археології коледжу.

    Тіло виставляли в кінці Південного монастиря в головній будівлі коледжу до 2020 року, а потім — біля головного входу до Студентського центру в спеціальній скляній коробці. У 2013 році тіло Бентама було доставлено на засідання ради Університетського коледжу Лондона. Водночас існує стійкий міф, нібито тіло Бентама присутнє на всіх засіданнях ради.

    Див. також Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. https://books.google.com/books?id=iOOm8F5_sBcC&pg=PA608
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
      d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
    4. ↑ Kindred Britain
      d:Track:Q75653886
    5. Lundy D. R. The Peerage
      d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
    6. ↑ Jeremy Bentham | Biography, Utilitarianism, Philosophy, & Auto-Icon | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 16 вересня 2022. 
    7. ↑ Crimmins, James E. (2021). У Zalta, Edward N. Jeremy Bentham. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Winter 2021). Metaphysics Research Lab, Stanford University. 
    8. ↑ Jeremy Bentham's Mummified Body Is Still on Display--Much Like Other Aging British Rock Stars | Open Culture (амер.). Процитовано 15 вересня 2022. 
    9. ↑ Why philosopher Jeremy Bentham's severed, stolen, and poorly preserved head is back on display. CBC Radio. 3 жовтня 2017. Процитовано 15 вересня 2022. 
    10. ↑ What Is Jeremy Bentham’s “Auto-Icon”? | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 15 вересня 2022. 
    11. ↑ . web.archive.org. 12 листопада 2010. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 15 вересня 2022. 
    12. Where To See Jeremy Bentham's Body At UCL. Londonist (англ.). 4 березня 2020. Процитовано 15 вересня 2022. 
    13. Smallman, Etan (12 липня 2013). Bentham's corpse attends UCL board meeting. Metro (англ.). Процитовано 15 вересня 2022. 

    Література Редагувати

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    box width Dzheremi Bentamangl Jeremy BenthamWestern PhilosophersNarodzhennya 15 lyutogo 1748 1748 02 15 London AngliyaSmert 6 chervnya 1832 1832 06 06 84 roki London AngliyaGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo Velika Britaniya Persha francuzka respublika 1 Spoluchene KorolivstvoZnannya mov anglijska 2 i francuzkaPsevdonim Philip Beauchamp 3 i Gamaliel Smith 3 Diyalnist advokatOsnovni interesi politichna filosofiya filosofiya prava etika ekonomikaZnachni ideyi princip najbilshoyi koristiVplinuv Dzhon Mill Genri Sidzhvik Mishel Fuko Piter SingerAlma mater Vestminsterska shkolad 1760 3 i Korolivskij koledzh 3 Literaturnij napryam utilitarizmZaznav vplivu Epikur Dzhon Lokk Devid Yum Montesk ye Gelvecij Tomas GobbsIstorichnij period Filosofiya XIX stolittyaKonfesiya deyizmBatko Jeremiah Benthamd 4 5 Mati Alicia Woodward Groved 4 Brati sestri Semyuel Bentam 4 Avtograf Dzheremi Bentam u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bentam Dzhe remi Be ntam angl Jeremy Bentham 15 lyutogo 1748 6 chervnya 1832 anglijskij filosof i pravoznavec zasnovnik i ocholyuvach filosofskoyi techiyi utilitarizmu Zmist 1 Biografiya 2 Ideyi 3 Kritika 4 Praci 5 Dolya tila pislya smerti 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v Londoni 15 lyutogo 1748 roku v rodini advokata Buv nadzvichajno obdarovanoyu ditinoyu v 4 roki vzhe pochav vivchati latinu Bilshu chastinu ditinstva proviv u zamiskih budinkah svoyih dvoh babus Navchayuchis u Vestminsterskij shkoli pisav virshi greckoyu ta latinskoyu movami V 1760 roci vstupiv do Oksfordskogo korolivskogo koledzhu ta vipustivsya v 1763 roci Togo zh roku vstupiv do Linkolnz inn shob vivchati pravo V grudni 1763 roku posluhavshi lekciyu sera Vilyama Blekstouna v Oksfordi Bentam skazav sho viyaviv tam pomilki Poza navchannyam pravu Bentam vikonuvav himichni eksperimenti ta mirkuvav pro teoretichni aspekti pravovih zlovzhivan Popri spodivannya svogo batka yakij hotiv abi sin stav lordom kanclerom pishov pracyuvati do advokaturi 6 Persha kniga Bentama Urivok pro uryad vijshla drukom u 1776 roci Bentam kritikuvav tam poglyadi sera Vilyama Blekstouna a sama kniga bula napisana yasnim i lakonichnim stilem na vidminu vid piznih robit Lord Shelbern prochitav knigu ta vidvidav yiyi avtora v 1781 roci Z togo chasu Bentam stav chastim gostem u domi Shelberna ta vzyavsya za rozrobku filosofiyi pokaran i vinagorod 6 U 1785 roci Bentam virushiv cherez Italiyu ta Konstantinopol do svogo brata Semyuelya Bentama kotrij sluzhiv inzhenerom zbrojnih sil Rosijskoyi imperiyi V Rosiyi Bentam napisav knigu Zahist lihvarstva opublikovanu v 1787 Ce bulo jogo pershe ese z ekonomiki predstavlene u formi seriyi listiv iz Rosiyi de Bentam pokazav sebe uchnem ekonomista Adama Smita hocha kritikuvav jogo za nedotrimannya vlasnih principiv 6 Pislya povernennya do Angliyi v 1788 roci Bentam spodivavsya zrobiti politichnu kar yeru prote lishivsya rozcharovanij pochinannyam i zoseredivsya na rozrobci zakonodavchih principiv U cej chas vin sformulyuvav princip korisnosti za yakim metoyu bud yakogo zakonodavstva maye buti najbilshe shastya dlya najbilshoyi kilkosti lyudej 6 Praci Bentama shvidko zdobuli slavu V 1792 roci jomu nadali gromadyanstvo Franciyi i v podalshomu shanoblivo sprijmali v kilkoh yevropejskih krayinah i Spoluchenih Shtatah Ameriki Z bagatma vidnimi diyachami cih krayin Bentam pidtrimuvav aktivne listuvannya Vin takozh namagavsya spriyati rozrobci realnih zakoniv u riznih krayinah i stvoriti idealnu v yaznicyu panoptikum yaka vipravlyala b zlochinciv za najmenshih zusil z boku personalu Odnak jogo namagannya ne uvinchalisya uspihom i hocha vin otrimav 23 000 funtiv sterlingiv kompensaciyi v 1813 roci prote vtrativ bud yaku viru v reformatorskij zapal politikiv i chinovnikiv 6 U 1823 roci vin dopomig zasnuvati vidannya Vestminsterskij oglyad dlya poshirennya principiv svogo filosofskogo radikalizmu Hocha Bentam buv vihovanij yak tori ale vpliv politichnoyi teoriyi Prosvitnictva vplinuv na jogo demokratichni poglyadi Vin zibrav navkolo sebe grupu blizkih druziv i uchniv takih yak yurist Etyen Dyumon i filosof Dzhejms Mill batko Dzhona Styuarta Millya Jogo druzi znachnoyu miroyu buli ukladachami jogo knig 6 Pomer 6 chervnya 1832 roku v Londoni 6 Ideyi RedaguvatiPid vplivom empirizmu Frensisa Bekona i Dzhona Loka Bentam vvazhav sho bud yake znannya pohodit vid vidchuttiv Za jogo perekonannyam moral potribno buduvati na osnovi togo sho mozhna sposterigati ta pereviryati Tomu slova ideyi ta propoziciyi povinni predstavlyati abo opisuvati realni sutnosti Yak pisav Bentam religijni dogmi sho ne mozhut buti pidtverdzheni sposterezhennyam ne povinni viznachati moral Vin vidkidav usi formi idealizmu u filosofiyi ta napolyagav na tomu sho v principi bud yaka materiya piddayetsya kilkisnomu vimiru v matematichnih terminah Bentam stverdzhuvav sho diyalnist lyudini viznachayetsya bolem i zadovolennyam Yak poyasnyuvav Bentam zadovolennya ye yedinim blagom a bil bez vinyatku yedinim zlom Tomu metoyu suspilstva povinne buti maksimalne zadovolennya dlya najbilshoyi kilkosti jogo uchasnikiv Cim pravilom slid keruvatisya pri ocinci korisnosti vchinkiv Virishuyuchi yak diyati lyudina povinna yakomoga krashe prorahuvati bil i zadovolennya yaki yak rozumno mozhna ochikuvati otrimayut osobi vklyuchno z neyu samoyu Bentam viznavav sho dlya osobi zazvichaj nemozhlivo tochno ociniti naslidki svoyih dij prote vona mozhe spiratisya na zaproponovani minulim dosvidom tendenciyi 7 Filosof rozumiv sho sformulovanij nim princip najbilshogo shastya dlya najbilshoyi kilkosti lyudej mozhe vikoristovuvatisya dlya vipravdannya strazhdan menshosti Prote vin vvazhav hibnim visnovok sho menshistyu mozhna pozhertvuvati dlya zagalnogo blaga Bentam poyasnyuvav strazhdannya menshosti vplivayut na zagalne serednye blago dlya suspilstva tomu yih potribno zmenshuvati 7 Bentam buv odnim iz pershih misliteliv yakij obgruntovuvav prava tvarin pishuchi sho princip maksimalnogo zadovolennya poshiryuyetsya i na nih Yaksho tvarina mozhe strazhdati to yiyi strazhdannya treba robiti yakomoga menshim 7 Bentam proponuvav obmezhiti rol derzhavi zahistom privatnoyi vlasnosti ta ochikuvanogo blaga obgruntovuyuchi ce tim sho vtrata pevnogo blaga zavzhdi stvoryuye bilshe bolyu nizh pridbannya novogo stvoryuye zadovolennya Vin vidkidav realnist prirodnih prav lyudini nazivayuchi yih fikciyeyu Takozh kritikuvav termini moralne pochuttya zdorovij gluzd zakon rozumu prirodna spravedlivist i prirodnij kapital yak taki sho virazhayut pochuttya a ne realni yavisha 7 U pravovij teoriyi Bentama civilne i kriminalne pravo nerozrivno pov yazani Publichnist ye zhittyevo neobhidnoyu oskilki sho bilsha kilkist chleniv ciloyi gromadi yakim bulo povidomleno pro isnuvannya aktu gnoblennya to bilsha kilkist tih hto ne tilki mozhe ne pidkoryatisya ale j chiniti opir Bentam proponuvav stvorennya publichnogo arhivu zapisiv dij vladi likvidaciyu korolivskogo patronatu znachne rozshirennya viborchih prav shorichni vibori shlyahom tayemnogo golosuvannya obrannya intelektualno kvalifikovanih i nezalezhnih chleniv parlamentu z sistemoyu shtrafiv dlya zabezpechennya regulyarnoyi vidviduvanosti zasidan Bentam vvazhav sho bez cih reform Britaniyi zagrozhuye revolyuciya Vin takozh vistupav za zagalne viborche pravo prote vvazhav sho zhinki ne povinni jogo otrimuvati poki cogo ne bude dozvoleno dlya vsih cholovikiv 7 Na perekonannya filosofa v yaznici povinni buti samookupnimi i sluguvati dlya izolyaciyi ta vipravlennya osib yaki shkodyat suspilstvu Tam slid pozbavlyati zlochinciv voli ale ne zhittya i zdorov ya Uv yaznenih treba trimati v chistoti a yihnya pracya povinna buti produktivnoyu ta pributkovoyu vklyuchayuchi rozvitok navichok yaki mogli b stati v prigodi yim pislya zvilnennya Garantuvatime ce postijnij ale nepomitnij naglyad za v yaznyami a za naglyadachem v svoyu chergu povinna vilno naglyadati gromadskist Zacikavlenim predstavnikam gromadskosti ta chlenam parlamentu mav buti garantovanij vilnij dostup do v yaznici Pravoporushennya povinni klasifikuvatisya viklyuchno na osnovi zapodiyanoyi shkodi Z ciyeyi prichini Bentam zokrema vistupav za te sho niyaki statevi stosunki ne mozhut buti zasudzheni yaksho zdijsnyuvalisya za zgodoyu vsih uchasnikiv 7 V pitannyah mizhnarodnih vidnosin stoyav na poziciyah pacifizmu yak i bagato inshih liberalnih misliteliv pochatku XIX st Bentam zasudzhuvav agresivni i kolonialni vijni rozroblyav proyekti mizhnarodnih organizacij dlya poperedzhennya voyen mirnogo virishennya mizhderzhavnih problem 7 Kritika RedaguvatiU svoyih Principah politiki zastosovnoyi do vsih uryadiv 1810 filosof Benzhamen Konstan yakij zahoplyuvavsya originalnistyu Bentama ta visoko ocinyuvav jogo vnesok u politichnu ekonomiyu ta kriminalne pravo postaviv pid sumniv rozplivchastist jogo koncepciyi korisnosti Na jogo dumku korisnist mozhna traktuvati nadto po riznomu Konstan viddavav perevagu koncepciyi prirodnogo prava yak filosofskij osnovi zakoniv 7 Pismennik i kritik Vilyam Gazlit yakij deyakij chas buv orendarem Bentama vismiyuvav filosofa za te sho toj zvodiv zakon do sistemi a rozum lyudini do mashini vidokremlenoyi vid duhu Vin pisav sho taka filosofiya nepridatna ni dlya lyudini ni dlya hudobi 7 Eseyist i istorik Tomas Karlejl rezyumuvav u 1840 roci princip najbilshoyi koristi yak filosofiyu svini Inshi kritiki yak ot reformatori vigi Dzhejms Makintosh i Tomas Babington Makolej vislovlyuvali poboyuvannya shodo primenshennya lyudskoyi prirodi Bentamom Anglikanec Dzhon Kollz svogo chasu sekretar Bentama persh nizh vin prijnyav san opublikuvav vikrittya svogo kolishnogo robotodavcya yak egoyistichnogo ta fanatichnogo pidrivnika v knizi Utilitarizm bez masok 1844 Karl Marks vvazhav utilitarizm poverhnevoyu i efemernoyu burzhuaznoyu ideologiyeyu Klasicist Dzhon Mejor intuyicionisti yak ot Vilyam Vevell ta idealisti yak ot Tomas Gill Grin Frensis Gerbert Bredli Bernard Bozanket ta Devid Dzhordzh Richi kritikuvali Bentama za grubij materializm vidsutnist duhovnogo vimiru lyudskogo zhittya Vchenij yurist Genri Mejn vislovlyuvav zhal z privodu jogo nespromozhnosti ociniti istorichnu ta evolyucijnu prirodu prava takozh vin vkazuvav na nayivnist viri Bentama v te sho neosvicheni masi rozumitimut vigodu dlya sebe pravilno 7 Pragmatiki zokrema Vilyam Dzhejms i Dzhon Dyuyi viznavali cinnist principu najbilshoyi koristi dlya rozvitku liberalizmu ale vidkidali tverdzhennya sho vsya motivaciya lyudej mozhe buti zvedena do pragnennya shukati nasolodi j unikati bolyu Voni rozglyadali ce yak prinizlivu viddanist materialistichnomu individualizmu Yak i Dzhon Styuart Mill pragmatiki vidkidali ideyu pro te sho vsyu riznomanitnist blag mozhna viraziti cherez serednye blago dlya suspilstva 7 U XXI stolitti privernuli uvagu kritichni poglyadi Bentama na rasi ta rabstvo kolonializm ta imperializm shlyub rozluchennya podruzhnyu zradu dezertirstvo simejne nasilstvo ta seksualnu svobodu 7 Praci Redaguvati Zahist lihvarstva 1788Urivok pro uryad A fragment on government 1776 Korotkij oglyad Deklaraciyi Nezalezhnosti SShA Short Review of the Declaration 1776 Vstup do principiv morali ta zakonodavstva An Introduction to the Principles of Morals and Legislation 1780 Zlochini proti samogo sebe Offences Against One s Self 1785 Panoptikum abo Revizijna palata Panopticon or the Inspection House 1787 Zahist lihvarstva Defence of Usury 1787 Ese pro politichnu taktiku Essay on Political Tactics 1791 Anarhichni pomilki pri ekspertizi Deklaraciyi prav vidanoyi pid chas Francuzkoyi revolyuciyi Anarchical Fallacies Being an examination of the Declaration of Rights issued during the French Revolution 1796 Traktati z civilnogo i kriminalnogo zakonodavstva Traites de legislation civile et penale 1802 Pokarannya ta vinagorodi Punishments and Rewards 1811 Panoptikum proti Novogo Pivdennogo Uelsu abo Penitenciarna sistema Panoptikumu porivnyannya Panopticon versus New South Wales or the Panopticon Penitentiary System Compared 1812 Zahist lihvarstva v listah do druga do yakogo dodano list do Adama Smita eskvajra demonstruyuchi nekorektnist chinnih pravovih obmezhen shodo umov groshovih ugod Doktor prava pro zneohochennya progresu industriyi vinahidnictva yakomu protistoyat vishevkazani obmezhennya Defence of Usury shewing the impolicy of the present legal restraints on the terms of pecuniary bargains in a letters to a friend to which is added a letter to Adam Smith Esq LL D on the discouragement opposed by the above restraints to the progress of inventive industry 1816 Tablicya motivacij A Table of the Springs of Action 1817 Ne klyanitsya vzagali Swear Not At All 1817 Plan parlamentskoyi reformi u formi katehizisu z prichinami do kozhnoyi statti zi vstupom sho pokazuye neobhidnist i neadekvatnist pomirnoyi reformi Plan of Parliamentary Reform in the form of Catechism with Reasons for Each Article with An Introduction shewing the Necessity and the Inadequacy of Moderate Reform 1817 Anglijska cerkva ta yiyi katehizis u rozglyadi Church of Englandism and its Catechism Examined 1818 Elementi mistectva zgurtuvannya v zastosuvanni do specialnih sudiv prisyazhnih zokrema u spravah pro naklep The Elements of the Art of Packing as applied to special juries particularly in cases of libel law 1821 Pro svobodu presi ta publichnu diskusiyu On the Liberty of the Press and Public Discussion 1821 Vpliv prirodnoyi religiyi na mirske shastya lyudstva The Influence of Natural Religion upon the Temporal Happiness of Mankind 1822 Pavlo ale ne Isus Not Paul But Jesus 1823 Kniga hib iz nezakinchenih robit Dzheremi Bentama The Book of Fallacies from Unfinished Papers of Jeremy Bentham 1824 Traktat pro sudovi dokazi vityagnuti z rukopisiv Dzheremi Bentama eskvajra A Treatise on Judicial Evidence Extracted from the Manuscripts of Jeremy Bentham Esq 1825 Obgruntuvannya sudovih dokaziv specialno zastosovane do anglijskoyi praktiki vityagnute z rukopisiv Dzheremi Bentama eskvajra Tom I Rationale of Judicial Evidence specially applied to English Practice Extracted from the Manuscripts of Jeremy Bentham Esq I 1827 Zvilnit svoyi koloniyi Zverneno do nacionalnogo konventu Franciyi A 1793 pokazuyuchi nepotribnist i shkidlivist viddalenoyi zalezhnosti vid yevropejskoyi derzhavi Emancipate Your Colonies Addressed to the National Convention of France A 1793 shewing the uselessness and mischievousness of distant dependencies to an European state 1830 Deontologiya abo nauka pro moral 1 Deontology or The science of morality 1 1834 Dolya tila pislya smerti Redaguvati Avtoikona Dzheremi BentamaDzheremi Bentam zapoviv ne hovati jogo tilo pislya smerti a vikonati jogo publichnij roztin i zberegti dlya oglyadu shob takim chinom prinesti korist nauci Potim zberezheni golova ta skelet mali buti znovu zibrani odyagneni ta vistavleni v tomu stani v yakomu ya sidzhu koli zajmayusya rozdumami ta pisannyam 8 Bentam mav osoblive prohannya shodo golovi abi vona bula zberezhena v stili maori Ale jogo drug doktor Sautvud Smit yakomu ce bulo dorucheno vikonati ne zumiv zberegti golovu v bazhanomu stani za dopomogoyu sulfatnoyi kisloti Tomu Smit zamoviv voskovu model yaka vstanovlena na odyagnenomu skeleti Bentama 9 U 1850 roci tilo filosofa pridbav Universitetskij koledzh Londona ta zgodom publichno vistaviv tam Mumifikovanu golovu spochatku poklali mizh nig potim zberigali v okremij korobci 10 Tilo Bentama sam filosof proponuvav nazivati avtoikonoyu i zapovit vidpovidav jogo prizhittyevim poglyadam Bentam vvazhav sho koli vin sam bude zobrazhennyam sebe pislya smerti to vidpade potreba v kartinah statuyah tosho oskilki identichnist ye krashoyu nizh podibnist 8 Golovu vikrali v 1975 roci studenti z Korolivskogo koledzhu v Londoni ta vimagali za neyi vikup u rozmiri 100 funtiv sterlingiv Koledzh pogodivsya zaplatiti vikup u rozmiri 10 funtiv sterlingiv i golovu povernuli 11 U 1990 i golovu Bentama znovu vikrali studenti z Korolivskogo koledzhu v Londoni 9 za legendoyu ce stavalosya kilka raziv 11 U 2017 golovu povernuto do Universitetskogo koledzhu Londona 9 Vidtodi vona shovana v sejf Institutu arheologiyi koledzhu 10 12 Tilo vistavlyali v kinci Pivdennogo monastirya v golovnij budivli koledzhu do 2020 roku a potim bilya golovnogo vhodu do Studentskogo centru v specialnij sklyanij korobci U 2013 roci tilo Bentama bulo dostavleno na zasidannya radi Universitetskogo koledzhu Londona Vodnochas isnuye stijkij mif nibito tilo Bentama prisutnye na vsih zasidannyah radi 13 Div takozh RedaguvatiVeliki ekonomisti do KejnsaPrimitki Redaguvati https books google com books id iOOm8F5 sBcC amp pg PA608 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 a b v Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 a b v g d e zh Jeremy Bentham Biography Utilitarianism Philosophy amp Auto Icon Britannica www britannica com angl Procitovano 16 veresnya 2022 a b v g d e zh i k l m n Crimmins James E 2021 U Zalta Edward N Jeremy Bentham The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Winter 2021 Metaphysics Research Lab Stanford University a b Jeremy Bentham s Mummified Body Is Still on Display Much Like Other Aging British Rock Stars Open Culture amer Procitovano 15 veresnya 2022 a b v Why philosopher Jeremy Bentham s severed stolen and poorly preserved head is back on display CBC Radio 3 zhovtnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2022 a b What Is Jeremy Bentham s Auto Icon Britannica www britannica com angl Procitovano 15 veresnya 2022 a b Auto Icon web archive org 12 listopada 2010 Arhiv originalu za 12 listopada 2010 Procitovano 15 veresnya 2022 Where To See Jeremy Bentham s Body At UCL Londonist angl 4 bereznya 2020 Procitovano 15 veresnya 2022 Smallman Etan 12 lipnya 2013 Bentham s corpse attends UCL board meeting Metro angl Procitovano 15 veresnya 2022 Literatura RedaguvatiM Chabanna Bentam Bentham Iyeremiya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 55 ISBN 978 966 611 818 2 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mark Blaug 1 Great Economists Before Keynes A Introduction to the Lives and Works of 100 Economists of the Past Ekonomichna shkola 2005 S 704 ISBN 5 902402 11 5 Arhivovano z dzherela 8 travnya 2008 Demidenko G G Istoriya vchen pro pravo i derzhavu Navchalnij posibnik H Konsum 2004 S 432 Posilannya RedaguvatiBabkin V D Radov G O Bentam Iyeremiya Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 221 ISBN 966 7492 00 X Bentam Dzheremi Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Jeremy Bentham February 15 1748 June 6 1832 newworldencyclopedia org Anthony Jonathan Draper Jeremy Bentham s theory of punishment Doctoral thesis Ph D Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine UCL University College London 1997 Philip Schofield Jeremy Bentham and the Origins of Legal Positivism From The Cambridge Companion to Legal Positivism Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzheremi Bentam amp oldid 38370996