www.wikidata.uk-ua.nina.az

Денисенко Олександр Володимирович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денисенко Зображення Олександр Волод

Денисенко Олександр Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денисенко.

Олександр Володимирович Денисенко
Народився 5 вересня 1958(1958-09-05) (65 років)
Київ, УРСР
Громадянство  Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність актор, режисер, письменник
Alma mater Всесоюзний інститут кінематографії
Членство НСКУ
Батько Денисенко Володимир Терентійович
Мати Наум Наталія Михайлівна
Родичі брат Денисенко Тарас Володимирович
У шлюбі з Тетяна Люта
Діти

донька Ярина 1988 р.н.

син Володимир 1992 р. н.
Нагороди
IMDb ID 0219201

Олекса́ндр Володи́мирович Денисе́нко (*5 вересня 1958, Київ) — український літератор (драматург, прозаїк, сценарист), актор, режисер, автор теле- і радіопередач. Член Спілки кінематографістів України, Асоціації українських письменників. Заслужений діяч мистецтв України (2004).

Загальні відомості Редагувати

У 1981 році закінчив акторський факультет Всесоюзного інституту кінематографії у Москві. Згодом — кінорежисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. Поставив фільми: «Що записано в книгу життя» (лауреат Міжнародного кінофестивалю Матері — Ізраїль, Хайфа, 1989 р., та Всесоюзного фестивалю «Дебют» — Москва, 1989 р.), «Повіяв вітер січовий», «…І почалась революція», «П'ятий рік: пробудження», «Замість Бога» та інші. Як актор зіграв ролі у фільмах: «Високий перевал» (Ґран-прі Міжнародного фестивалю «Молодість», 1982 р.), «Легенда про княгиню Ольгу», «Помилуй і прости», «Совість», «Казки старого Арбату», «У привидів у полоні», «Українська вендета», «Сльози крапали» та інших. Автор низки романів, повістей, оповідань та кіносценаріїв.

Біографія Редагувати

Народився 5 вересня 1958 року у місті Києві у родині кінорежисера, Народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Денисенка Володимира Терентійовича, і актриси, Народної артистки України Наум Наталії Михайлівни.

У 1975 році закінчив київську середню школу № 92 ім. Івана Франка і вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на факультет кібернетики. Впродовж навчання на факультеті, вже перебуваючи на другому курсі, створив студентський аматорський театральний гурток під назвою «Біля колон» і поставив два спектаклі «Двадцять хвилин з ангелом» за О.Вампіловим та «Міщанин-шляхтич» за Ж. Мольєром.

У 1978 році вступив на акторський факультет Всесоюзного інституту кінематографії у Москві на курс Народного артиста СРСР Сергія Бондарчука, який закінчив у 1981 році.

У 1981—2002 рр. (з перервами) — режисер і актор на кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.

Починаючи від 8 березня 2000 року до 3 серпня 2005 року працював на телекомпанії «Київ» як автор і ведучий щоденної телепрограми «Кіносалон Олександра Денисенка», автор та диктор анонсів кінофільмів та завідувач відділу кінопрограм. Визначав творчі напрямки кіномовлення телеканалу.

Директор студії «Укртелефільм» (1994—1995 рр.; за даними knpu.gov.ua - з 1994 по 1998 рік)

Директор з творчих питань телекомпанії «Глас» (2005—2010 рр.)

Заступник директора радіо «Культура» Українського радіо (УР-3) (2010 р. — до жовтня 2014 р.).

Директор радіо «Культура» Українського радіо (УР-3) — (з жовтня 2014 р. — до нинішнього часу).

Акторська та виконавська діяльність Редагувати

З 1981 до 1988 року працював на кіностудії ім. Олександра Довженка актором. Знявся у двадцяти п'яти картинах переважно у головних ролях або ролях другого плану у відомих режисерів: Георгія Данелії, Савви Куліша[ru], Юрія Іллєнка, Олександра Муратова, Бориса Івченка, Ігоря Негреску, Олега Бійми та інших. Як актор виконав ролі у фільмах: «Високий перевал», «Легенда про княгиню Ольгу», «Казки старого Арбату», «У привидів у полоні», «Помилуй і прости», «Совість», «Українська вендета», «Сльози крапали», «Провал операції „Велика ведмедиця“», «Острів любові», «Раптовий викид», «Скарга», «Шевченко. Заповіт», «Троянський Спас» та ін.

За роль Гарвасія Доцьо у фільмі «Високий перевал» був удостоєний гран-прі Міжнародного фестивалю «Молодість» у 1982 р.

Режисерська діяльність Редагувати

Після здобуття режисерської освіти і закінчення кафедри режисури кіно та телебачення кінофакультета Київського театрального інституту у 1988 році, на якому вчився не полишаючи акторської діяльності, працював одночасно на тій же студії ім. О. Довженка як і режисер-постановник.

У 1988 році на кіностудії ім. О.Довженка як режисер-постановник і сценарист зняв художній фільм «Що записано у книгу життя» за Михайлом Коцюбинським. Фільм «Що записано в книгу життя» — лауреат міжнародного кінофестивалю Матері (Ізраїль, м. Хайфа) — 1989 р. та Всесоюзного фестивалю «Дебют» (м. Москва) — 1989 р.

У 1989 році був режисером відновлення і нової редакції «репресованого» художнього кінофільму «Совість» (автори фільму: В. Денисенко та В. Земляк).

У 1992 році, у зв'язку з тим, що в Україні практично припинилось кіновиробництво, працював у системі Держтелерадіо. Був автором і режисером історико-публіцистичної телепрограми «VADE ME CUM» на студії «Укртелефільм».

1993 року перейшов на роботу до Національної кінематеки України як режисер-постановник 2-ї категорії, а потім — 1-ї категорії. Під час роботи у кінематеці обіймав посади зав. відділу та продюсера кіновідеолітопису. Зняв науково-популярні фільми: «Повіяв вітер січовий», «…І почалась революція», «1905-й рік: пробудження».

З 1994 по 1998 рік працював головним режисером ТВО «Культура», директором ТВО «Образ», директором студії «Укртелефільм» та старшим режисером ТВО «Відродження» у системі Держтелерадіо та Національної телекомпанії України. Був автором телепрограм «TV-історії», «Парадокси історії» та інших.

У 1996 році зняв, як режисер і сценарист, документальний фільм про більшовицький терор — «Замість Бога». У 1998 році працював головним продюсером «Українського об'єднання артистів» і як режисер-постановник поставив театралізоване шоу «АКТ-АКАДЕМІЯ» за участю театральних акторів з усіх театрів м. Києва.

З 1999 року працював на кіностудії ім. О. Довженка, з 2000 року паралельно працюючи на телеканалі «Київ», як режисер-постановник зняв документальний фільм про Києво-Могилянську Академію «Academia sempiterna» у 2003 році та повнометражний художній фільм «Троянський Спас» у 2004 році.

Одночасно за угодою працював у театрі ім. І. Франка і поставив, як режисер, виставу за Едуардо Де Філіппо «Різдво у домі Куп'єлло» за власним перекладом у 2003 році.

у 2008 р. створив, як режисер-постановник і автор сценарію, повнометражний документальний фільм «Сумна історія Антона Чехова» (Телекомпанія «Глас»).

У 2013 був режисером і сценаристом документального повнометражного фільму «Денисія. Світи Володимира Денисенка» (Національна кінематека України).

У 2015 р. створив, як режисер-постановник та автор сценарію, повнометражний художньо-документальний фільм про Тараса Шевченка «І я таки жив!». Також триває робота над кінострічкою про Тараса Шевченка «Тарас. Прощання з пустелею» (фільм присвячений життю Шевченка в останні місяці його десятирічного заслання у 1847—1857 рр.).

У 2018 р. зняв художній фільм-сагу «Тарас. Повернення» робочі назва: «Прощання з пустелею», «Таразі. Прощання з пустелею» (120 хв., компанія Інсайтмедіа) про період заслання Тараса Шевченка у Казахстані.

9 березня 2019 року відбувся передпрем'єрний показ фільму в Національному музеї Тараса Шевченка. 13 вересня 2019 року відбулася фестивальна прем'єра фільму на Міжнародному кінофестивалі «Бруківка» у Кам'янці-Подільському. В український широкий прокат стрічка вийшла 24 вересня 2020 році; прокатник — Svoe kino.

У вересні 2019 року у Кам'янці-Подільському на кінофестивалі «Бруківка» фільм отримав 1-шу нагороду як найкращий художній український фільм, операторська робота оператора фільму Олександра Кришталовича була визнана найкращою, а приз за найкращу акторську гру акторів у головній ролі був вручений акторам фільму Анні Топчій та Юрію Шульгану.

Наприкінці жовтня 2019 року на Міжнародному кінофестивалі «Місто мрії» у Рівному фільм виборов перше місце у номінації художніх фільмів.

Літературна діяльність Редагувати

З 1988 року пише прозу і друкується в українських часописах, літературних збірках та газетах. Автор романів, повістей, оповідань, кіносценаріїв та п'єс. Пише вірші, які не пропонує жодному видавництву, оскільки вважає, що майстерністю римувати мусить володіти і використовувати, як літературний тренінг, у своїй роботі кожен письменник.

Повість «Глина» опублікована у журналах «Українські проблеми» (1994. — Ч.3: перший розділ) та «Київ» (1996. — Ч.1-2: обидва розділи), повість «Потяг» опублікована у «Кур'єрі Кривбасу» (1997. — Ч. 85-86), оповідання «Запах зломленої квітки» опубліковане у «Кур'єрі Кривбасу (1994. — Ч.17), оповідання „Залізна баба“ опубліковане у газеті „Нєзавісімость“ українською мовою (14 червня 1996 р.). У співавторстві з Аллою Тютюнник написав повість „На шляху підземної ріки“, що була надруковано на сторінках журналу „Київ“ (1990. — Ч.9) та у збірці „Романи і повісті“ у 1989 році. У часописі „Кур'єр Кривбасу“ поміщено уривок з його роману „Комедія інстинкту“ (1999. — Ч.119-120) та скорочений варіант роману „Містич“ (2002. — Ч. 167—168), повість „Вітя Давида — людина ідеї“ у часописі „Кур'єр Кривбасу“ (2004. — Ч.188), оповідання „Великий Іван“ („Кур'єр Кривбасу“ (2008. — Ч.255).

П'єса „Оксана“ про останні роки життя і таємницю смерті Т. Шевченка опублікована у „Кур'єрі Кривбасу“ (2002. — Ч.148) та у збірці „Наша драма“ (грудень 2002 р.). Ця п'єса поставлена у Національному академічному театрі ім. І. Франка у 2003 році під назвою „Божественна самотність“.

Комедія-мюзикл „Травень-вересень“ опублікована у „Кур'єрі Кривбасу“ (2005. — Ч.187).

Оповідання „Душа ріки“ перекладене німецькою мовою й видрукуване в німецькій антології химерної літератури „Die Stimme des Grases“ (2000 — Brodina Verlag), у „Кур'єрі Кривбасу“, газеті „Слово“, а також видане у антології „Приватна колекція“ (2002. — Львів.).

У 2008 році у Літературній агенції „Піраміда“ вийшла книжка прози „Душа ріки“.

На початку 2009 р. у видавництві Грані-Т» вийшла друком книга «Сердечний рай, або Оксана» про останні роки життя Т. Шевченка, у основу якої покладено текст п'єси «Оксана» О. Денисенка, а також опубліковано невідомі документи з життя Т. Шевченка та коментарі істориків, мистецтвознавців та діячів культури.

Книга Олександра Денисенка «Сердечний Рай… або Оксана» одержала друге місце на VI-му Міжнародному конкурсі книги у Москві у номінації «Співдружність».

У 2009 році О. Денисенко за кіносценарій «Оксана» одержав ІІ премію всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова».

У 2010 р. у видавництві «Грані-Т» вийшов роман-фентезі О. Денисенка «Межник. На грані світла і тіні».

6 березня 2012 р. О. Денисенко переміг у Всеукраїнському конкурсі літературних сценаріїв художнього фільму про Тараса Шевченка до 200-ліття від дня народження поета. За надання його сценарію «Прощання з пустелею» першого місця журі конкурсу на чолі з французьким кінокритиком Любомиром Госейко та українським кінооператором Юрієм Гармашем проголосувало одноголосно.

Автор циклу «Історія християнської Церкви», який складається зі 150 драматичних есеїв, поставлених на Українському радіо у 2012—2013 рр. і виданих окремим накладом з 6 CD-дисків у 2013 р.

Автор трьох сценаріїв літературно-драматичних радіопостановок з життя Тараса Шевченка: «Походження», «І не чорнявий, і не білявий», «О, мій сопутниче святий!», поставлених на Національному радіо у 2014 р..

Членство у НДО Редагувати

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://knpu.gov.ua/content/цикл-радіопередач-«історія-християнської-церкви»
  2. Прем'єра фільму «І я таки жив»
  3. . Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017. 

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Denisenko Zobrazhennya Oleksandr Volodimirovich DenisenkoNarodivsya 5 veresnya 1958 1958 09 05 65 rokiv Kiyiv URSRGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya KiyivDiyalnist aktor rezhiser pismennikAlma mater Vsesoyuznij institut kinematografiyiChlenstvo NSKUBatko Denisenko Volodimir TerentijovichMati Naum Nataliya MihajlivnaRodichi brat Denisenko Taras VolodimirovichU shlyubi z Tetyana LyutaDiti donka Yarina 1988 r n sin Volodimir 1992 r n NagorodiIMDb ID 0219201Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiOleksa ndr Volodi mirovich Denise nko 5 veresnya 1958 Kiyiv ukrayinskij literator dramaturg prozayik scenarist aktor rezhiser avtor tele i radioperedach Chlen Spilki kinematografistiv Ukrayini Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2004 Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Biografiya 3 Aktorska ta vikonavska diyalnist 4 Rezhiserska diyalnist 5 Literaturna diyalnist 6 Chlenstvo u NDO 7 Nagorodi 8 Primitki 9 DzherelaZagalni vidomosti RedaguvatiU 1981 roci zakinchiv aktorskij fakultet Vsesoyuznogo institutu kinematografiyi u Moskvi Zgodom kinorezhiserskij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo institutu teatralnogo mistectva im I Karpenka Karogo Postaviv filmi Sho zapisano v knigu zhittya laureat Mizhnarodnogo kinofestivalyu Materi Izrayil Hajfa 1989 r ta Vsesoyuznogo festivalyu Debyut Moskva 1989 r Poviyav viter sichovij I pochalas revolyuciya P yatij rik probudzhennya Zamist Boga ta inshi Yak aktor zigrav roli u filmah Visokij pereval Gran pri Mizhnarodnogo festivalyu Molodist 1982 r Legenda pro knyaginyu Olgu Pomiluj i prosti Sovist Kazki starogo Arbatu U prividiv u poloni Ukrayinska vendeta Slozi krapali ta inshih Avtor nizki romaniv povistej opovidan ta kinoscenariyiv Biografiya RedaguvatiNarodivsya 5 veresnya 1958 roku u misti Kiyevi u rodini kinorezhisera Narodnogo artista Ukrayini laureata Nacionalnoyi premiyi im T Shevchenka Denisenka Volodimira Terentijovicha i aktrisi Narodnoyi artistki Ukrayini Naum Nataliyi Mihajlivni U 1975 roci zakinchiv kiyivsku serednyu shkolu 92 im Ivana Franka i vstupiv do Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im Tarasa Shevchenka na fakultet kibernetiki Vprodovzh navchannya na fakulteti vzhe perebuvayuchi na drugomu kursi stvoriv studentskij amatorskij teatralnij gurtok pid nazvoyu Bilya kolon i postaviv dva spektakli Dvadcyat hvilin z angelom za O Vampilovim ta Mishanin shlyahtich za Zh Molyerom U 1978 roci vstupiv na aktorskij fakultet Vsesoyuznogo institutu kinematografiyi u Moskvi na kurs Narodnogo artista SRSR Sergiya Bondarchuka yakij zakinchiv u 1981 roci U 1981 2002 rr z perervami rezhiser i aktor na kinostudiyi hudozhnih filmiv im O Dovzhenka Pochinayuchi vid 8 bereznya 2000 roku do 3 serpnya 2005 roku pracyuvav na telekompaniyi Kiyiv yak avtor i veduchij shodennoyi teleprogrami Kinosalon Oleksandra Denisenka avtor ta diktor anonsiv kinofilmiv ta zaviduvach viddilu kinoprogram Viznachav tvorchi napryamki kinomovlennya telekanalu Direktor studiyi Ukrtelefilm 1994 1995 rr za danimi knpu gov ua z 1994 po 1998 rik 1 Direktor z tvorchih pitan telekompaniyi Glas 2005 2010 rr Zastupnik direktora radio Kultura Ukrayinskogo radio UR 3 2010 r do zhovtnya 2014 r Direktor radio Kultura Ukrayinskogo radio UR 3 z zhovtnya 2014 r do ninishnogo chasu Aktorska ta vikonavska diyalnist RedaguvatiZ 1981 do 1988 roku pracyuvav na kinostudiyi im Oleksandra Dovzhenka aktorom Znyavsya u dvadcyati p yati kartinah perevazhno u golovnih rolyah abo rolyah drugogo planu u vidomih rezhiseriv Georgiya Daneliyi Savvi Kulisha ru Yuriya Illyenka Oleksandra Muratova Borisa Ivchenka Igorya Negresku Olega Bijmi ta inshih Yak aktor vikonav roli u filmah Visokij pereval Legenda pro knyaginyu Olgu Kazki starogo Arbatu U prividiv u poloni Pomiluj i prosti Sovist Ukrayinska vendeta Slozi krapali Proval operaciyi Velika vedmedicya Ostriv lyubovi Raptovij vikid Skarga Shevchenko Zapovit Troyanskij Spas ta in Za rol Garvasiya Doco u filmi Visokij pereval buv udostoyenij gran pri Mizhnarodnogo festivalyu Molodist u 1982 r Rezhiserska diyalnist RedaguvatiPislya zdobuttya rezhiserskoyi osviti i zakinchennya kafedri rezhisuri kino ta telebachennya kinofakulteta Kiyivskogo teatralnogo institutu u 1988 roci na yakomu vchivsya ne polishayuchi aktorskoyi diyalnosti pracyuvav odnochasno na tij zhe studiyi im O Dovzhenka yak i rezhiser postanovnik U 1988 roci na kinostudiyi im O Dovzhenka yak rezhiser postanovnik i scenarist znyav hudozhnij film Sho zapisano u knigu zhittya za Mihajlom Kocyubinskim Film Sho zapisano v knigu zhittya laureat mizhnarodnogo kinofestivalyu Materi Izrayil m Hajfa 1989 r ta Vsesoyuznogo festivalyu Debyut m Moskva 1989 r U 1989 roci buv rezhiserom vidnovlennya i novoyi redakciyi represovanogo hudozhnogo kinofilmu Sovist avtori filmu V Denisenko ta V Zemlyak U 1992 roci u zv yazku z tim sho v Ukrayini praktichno pripinilos kinovirobnictvo pracyuvav u sistemi Derzhteleradio Buv avtorom i rezhiserom istoriko publicistichnoyi teleprogrami VADE ME CUM na studiyi Ukrtelefilm 1993 roku perejshov na robotu do Nacionalnoyi kinemateki Ukrayini yak rezhiser postanovnik 2 yi kategoriyi a potim 1 yi kategoriyi Pid chas roboti u kinemateci obijmav posadi zav viddilu ta prodyusera kinovideolitopisu Znyav naukovo populyarni filmi Poviyav viter sichovij I pochalas revolyuciya 1905 j rik probudzhennya Z 1994 po 1998 rik pracyuvav golovnim rezhiserom TVO Kultura direktorom TVO Obraz direktorom studiyi Ukrtelefilm ta starshim rezhiserom TVO Vidrodzhennya u sistemi Derzhteleradio ta Nacionalnoyi telekompaniyi Ukrayini Buv avtorom teleprogram TV istoriyi Paradoksi istoriyi ta inshih U 1996 roci znyav yak rezhiser i scenarist dokumentalnij film pro bilshovickij teror Zamist Boga U 1998 roci pracyuvav golovnim prodyuserom Ukrayinskogo ob yednannya artistiv i yak rezhiser postanovnik postaviv teatralizovane shou AKT AKADEMIYa za uchastyu teatralnih aktoriv z usih teatriv m Kiyeva Z 1999 roku pracyuvav na kinostudiyi im O Dovzhenka z 2000 roku paralelno pracyuyuchi na telekanali Kiyiv yak rezhiser postanovnik znyav dokumentalnij film pro Kiyevo Mogilyansku Akademiyu Academia sempiterna u 2003 roci ta povnometrazhnij hudozhnij film Troyanskij Spas u 2004 roci Odnochasno za ugodoyu pracyuvav u teatri im I Franka i postaviv yak rezhiser vistavu za Eduardo De Filippo Rizdvo u domi Kup yello za vlasnim perekladom u 2003 roci u 2008 r stvoriv yak rezhiser postanovnik i avtor scenariyu povnometrazhnij dokumentalnij film Sumna istoriya Antona Chehova Telekompaniya Glas U 2013 buv rezhiserom i scenaristom dokumentalnogo povnometrazhnogo filmu Denisiya Sviti Volodimira Denisenka Nacionalna kinemateka Ukrayini U 2015 r stvoriv yak rezhiser postanovnik ta avtor scenariyu povnometrazhnij hudozhno dokumentalnij film pro Tarasa Shevchenka I ya taki zhiv 2 Takozh trivaye robota nad kinostrichkoyu pro Tarasa Shevchenka Taras Proshannya z pusteleyu film prisvyachenij zhittyu Shevchenka v ostanni misyaci jogo desyatirichnogo zaslannya u 1847 1857 rr 3 U 2018 r znyav hudozhnij film sagu Taras Povernennya robochi nazva Proshannya z pusteleyu Tarazi Proshannya z pusteleyu 120 hv kompaniya Insajtmedia pro period zaslannya Tarasa Shevchenka u Kazahstani 9 bereznya 2019 roku vidbuvsya peredprem yernij pokaz filmu v Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka 13 veresnya 2019 roku vidbulasya festivalna prem yera filmu na Mizhnarodnomu kinofestivali Brukivka u Kam yanci Podilskomu V ukrayinskij shirokij prokat strichka vijshla 24 veresnya 2020 roci prokatnik Svoe kino U veresni 2019 roku u Kam yanci Podilskomu na kinofestivali Brukivka film otrimav 1 shu nagorodu yak najkrashij hudozhnij ukrayinskij film operatorska robota operatora filmu Oleksandra Krishtalovicha bula viznana najkrashoyu a priz za najkrashu aktorsku gru aktoriv u golovnij roli buv vruchenij aktoram filmu Anni Topchij ta Yuriyu Shulganu Naprikinci zhovtnya 2019 roku na Mizhnarodnomu kinofestivali Misto mriyi u Rivnomu film viborov pershe misce u nominaciyi hudozhnih filmiv Literaturna diyalnist RedaguvatiZ 1988 roku pishe prozu i drukuyetsya v ukrayinskih chasopisah literaturnih zbirkah ta gazetah Avtor romaniv povistej opovidan kinoscenariyiv ta p yes Pishe virshi yaki ne proponuye zhodnomu vidavnictvu oskilki vvazhaye sho majsternistyu rimuvati musit voloditi i vikoristovuvati yak literaturnij trening u svoyij roboti kozhen pismennik Povist Glina opublikovana u zhurnalah Ukrayinski problemi 1994 Ch 3 pershij rozdil ta Kiyiv 1996 Ch 1 2 obidva rozdili povist Potyag opublikovana u Kur yeri Krivbasu 1997 Ch 85 86 opovidannya Zapah zlomlenoyi kvitki opublikovane u Kur yeri Krivbasu 1994 Ch 17 opovidannya Zalizna baba opublikovane u gazeti Nyezavisimost ukrayinskoyu movoyu 14 chervnya 1996 r U spivavtorstvi z Alloyu Tyutyunnik napisav povist Na shlyahu pidzemnoyi riki sho bula nadrukovano na storinkah zhurnalu Kiyiv 1990 Ch 9 ta u zbirci Romani i povisti u 1989 roci U chasopisi Kur yer Krivbasu pomisheno urivok z jogo romanu Komediya instinktu 1999 Ch 119 120 ta skorochenij variant romanu Mistich 2002 Ch 167 168 povist Vitya Davida lyudina ideyi u chasopisi Kur yer Krivbasu 2004 Ch 188 opovidannya Velikij Ivan Kur yer Krivbasu 2008 Ch 255 P yesa Oksana pro ostanni roki zhittya i tayemnicyu smerti T Shevchenka opublikovana u Kur yeri Krivbasu 2002 Ch 148 ta u zbirci Nasha drama gruden 2002 r Cya p yesa postavlena u Nacionalnomu akademichnomu teatri im I Franka u 2003 roci pid nazvoyu Bozhestvenna samotnist Komediya myuzikl Traven veresen opublikovana u Kur yeri Krivbasu 2005 Ch 187 Opovidannya Dusha riki perekladene nimeckoyu movoyu j vidrukuvane v nimeckij antologiyi himernoyi literaturi Die Stimme des Grases 2000 Brodina Verlag u Kur yeri Krivbasu gazeti Slovo a takozh vidane u antologiyi Privatna kolekciya 2002 Lviv U 2008 roci u Literaturnij agenciyi Piramida vijshla knizhka prozi Dusha riki Na pochatku 2009 r u vidavnictvi Grani T vijshla drukom kniga Serdechnij raj abo Oksana pro ostanni roki zhittya T Shevchenka u osnovu yakoyi pokladeno tekst p yesi Oksana O Denisenka a takozh opublikovano nevidomi dokumenti z zhittya T Shevchenka ta komentari istorikiv mistectvoznavciv ta diyachiv kulturi Kniga Oleksandra Denisenka Serdechnij Raj abo Oksana oderzhala druge misce na VI mu Mizhnarodnomu konkursi knigi u Moskvi u nominaciyi Spivdruzhnist U 2009 roci O Denisenko za kinoscenarij Oksana oderzhav II premiyu vseukrayinskogo literaturnogo konkursu Koronaciya slova U 2010 r u vidavnictvi Grani T vijshov roman fentezi O Denisenka Mezhnik Na grani svitla i tini 6 bereznya 2012 r O Denisenko peremig u Vseukrayinskomu konkursi literaturnih scenariyiv hudozhnogo filmu pro Tarasa Shevchenka do 200 littya vid dnya narodzhennya poeta Za nadannya jogo scenariyu Proshannya z pusteleyu pershogo miscya zhuri konkursu na choli z francuzkim kinokritikom Lyubomirom Gosejko ta ukrayinskim kinooperatorom Yuriyem Garmashem progolosuvalo odnogolosno Avtor ciklu Istoriya hristiyanskoyi Cerkvi yakij skladayetsya zi 150 dramatichnih eseyiv postavlenih na Ukrayinskomu radio u 2012 2013 rr i vidanih okremim nakladom z 6 CD diskiv u 2013 r Avtor troh scenariyiv literaturno dramatichnih radiopostanovok z zhittya Tarasa Shevchenka Pohodzhennya I ne chornyavij i ne bilyavij O mij soputniche svyatij postavlenih na Nacionalnomu radio u 2014 r Chlenstvo u NDO RedaguvatiZ 1984 roku chlen Spilki kinematografistiv Ukrayini Chlen Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv z 1996 roku ta chlen Konfederaciyi dramaturgiv Ukrayini z 2001 roku Nagorodi RedaguvatiU 2004 roci buv udostoyenij zvannya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Primitki Redaguvati http knpu gov ua content cikl radioperedach istoriya hristiyanskoyi cerkvi Prem yera filmu I ya taki zhiv Radio Svoboda Proshannya z pusteleyu Trivaye robota nad kinostrichkoyu pro Tarasa Shevchenka 30 grudnya 2016 Arhiv originalu za 5 sichnya 2017 Procitovano 4 sichnya 2017 Dzherela RedaguvatiChernivci vidvidaye Oleksandr Denisenko nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oleksandr Denisenko proviv zustrichi u Lvovi OLEKSANDR DENISENKO DUMAJTE ShO ChITAYeTE A YaK PROChITAYeTE ShE RAZ PODUMAJTE Arhivovano 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Oleksandr Denisenko Arhivovano 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine zahid shid net Oleksandr Denisenko u Centralnij biblioteci im T G Shevchenka Telefilm pro Oleksandra Denisenka video Arhivovano 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine UTR Kredo Oleksandr Denisenko Biografiya Arhivovano 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine chtyvo org ua Akter rezhisser i dramaturg Aleksandr DENISENKO ros http www kino teatr ru kino acter m sov 32619 works Arhivovano 5 sichnya 2017 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Denisenko Oleksandr Volodimirovich amp oldid 36720170