www.wikidata.uk-ua.nina.az

Демня Стрийський район У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Демня Де мня з 1950 до 1989 Димівка

Демня (Стрийський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Демня.

Де́мня (з 1950 до 1989 — Димівка) — село в Україні, у Тростянецькій сільській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 1602 особи.

село Демня
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Тростянецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1453
Населення 1602
Площа 12,97 км²
Густота населення 539,39 осіб/км²
Поштовий індекс 81613
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°34′05″ пн. ш. 23°57′08″ сх. д. / 49.56806° пн. ш. 23.95222° сх. д. / 49.56806; 23.95222Координати: 49°34′05″ пн. ш. 23°57′08″ сх. д. / 49.56806° пн. ш. 23.95222° сх. д. / 49.56806; 23.95222
Середня висота
над рівнем моря 		263 м
Водойми р. Зубра
Місцева влада
Адреса ради 81613, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Демня
Карта
Демня
Демня
Мапа

 Демня у Вікісховищі

Назва

Демня виникла ще у часи давньоруської держави і свою назву отримала від того, що постійно була задимлена через розвинене тут залізоплавильного виробництва. Не виключно, що й назва села утворена від слова «домниця», тобто піч для виплавки заліза з болотяної руди.

Перша письмова згадка про Демню датована 1464 роком. Однак інші джерела повідомляють, що село згадувалося під назвою Демня на Зубрі або Воля ще у 1453 році. Назва Воля свідчить, що тут відбувався процес заселення нових селян, котрим на певний період часу (10—15 років) надавалося звільнення від відбування повинностей. Згодом ойконім згадується у 1464 році, у 1466 році поселення продовжує носити подвійну назву: (Зубри або Демні). У 1469 році воно фіксується вже як Демня. До 1473 року, згідно з фактичними даними, засвідченими історичними документами, функціонують обидва офіційні ойконіми: Демня та Зубра. У XV столітті поселення згадується під назвою Demnia; у 1546 році — Демня або Воля; у 1553—1946 роках — Демня. У 1946 році радянські чиновники вирішили «ушляхетнити» назву села та перейменували Демню в Димівку, за іншими даними — у 1950 році. Ця назва проіснувала до кінця 1980-х років. 1989 року указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 жовтня 1989 року № 8233-XI «Про відновлення деяким селам Львівської області колишніх найменувань» селу повернена історична назва — Демня.

Історія

Церква Святого Миколая

Старовинне село розташоване над річкою Зуброю, за кілька кілометрів від Миколаєва.

Непрямим підтвердженням давності Демні є назва церковної сіножаті «під Острівцем», зазначена у документі 1739 року. Ця назва свідчить, що колись тут було укріплення з часів Київської Русі. Імовірно, що на початку свого існування Демня належала до князівських маєтків і після захоплення Галичини Польщею перейшла до королівських володінь. З податкового реєстру відомо, що після ворожої навали місцеві селяни обробляли 8 ланів землі (лан — 20 гектарів), а 15 ланів пустували. На Зубрі функціонували два великі млини, була корчма. Слід зауважити, що село зайняло багато земель. На частині з них у XVIII столітті виник сусідній Тростянець.

Багато злигоднів випало на долю Демні. Пізньої осені 1620 року її спалили ординські нападники, забрали худобу. Демня зазнала ще ряд спустошливих татарсько-турецьких нападів. І, як свідчать перекази, саме в той час вона змінила своє розташування: з високого горба перемістилася на 2 кілометри північніше, у долину Зубри.

1711 року село спіткало чергове, лихо — нашестя сарани. Тут від голоду згинула худоба й птиця. Сарана знищила всі посіви.

З 1735 року війтівство в селі перейшло до рук магнатів Жевуських, які володіли Демнею тривалий час.

В селі існувала «Димарка», де виплавлялося залізо, виготовлялися штаби для дальшої обробки, обручі для бочок, лемеші для плугів, серпи та коси, цвяхи та чавунні пічки. Сировиною служила болотна руда. Добування болотяної руди, випалювання вугілля, заготівля дров і все інше, аж до вивезення готової продукції, було внесено в інвентар та обов'язкові повинності навколишніх сіл. Руду возили з Верина, Стільська, Надітич, Ілова і Волі Великої, а також брали і в самій Демні. Кожен з підданих Верина, Надітич, Демні та Стільська мав 10 днів відробити за рахунок шарварків на копанні та перевезенні руди та 2 дні на ремонт кузні. За роботу понад повинності платили гроші. Щоб полегшити селянам відробіток у 1738 році Міхал Юзеф Жевуський звільнив їх від плати мостових мит. На самих промислах платили гроші найманим майстрам. У 1809—1811 роках в Демні працювало 36 майстрів, 73 челядники, 7 учнів і 4 помічники. За рік тут вироблялося близько 2500 центнерів заліза. Димарка в Демні припинила своє існування ще до 1830 року, ще певний час туди возили залізо у штабах для переробки зі Сколе та інших місць.

Обробка каменю також з давніх-давен була в традиціях жителів Демні. У 1912 році на 1982 мешканців припадало близько 100 майстрів обробки каменю. Найвідомішими майстрами межі XIX—XX століть. були Михайло Верещинський, Захар Дзиндра, Андрій Лавренців, його син Лавр, Максим Петриця, Григорій Янів. Скульптури з вапняку (переважно надгробні пам'ятники) демнянських майстрів можна знайти чи не на кожному цвинтарі — в Миколаєві, Ходорові, Жидачеві, Бібрці, Городку і селах, що їх оточують, до самого Львова і Стрия. Серед них є і роботи, достойні музеїв: «Хрести Свободи» на честь скасування панщини в Галичині 1848 року, піраміди та постаменти, встановлені до 100-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Один з таких пам'ятників з іменем автора Федя Дзиндри стоїть у с. Завидовичах Львівського району. Ці традиції живуть і нині.

Скульптура з демнянського каменю на подвір'ї місцевої церкви

У вересні 1939 року селяни підняли синьо-жовтий прапор, відбувся запеклий бій між українськими селянами та польськими поліцаями, у ході якого загинули 3 українці та 9 поліцаїв, далі поліцаї ще чотирьох селян заштовхали в підпалену хату і вони згоріли.

Костел Матінки Божої Ченстоховської

Костел Матері Божої Ченстоховської

Костьол був споруджений у 1913 році місцевими жителями. Наприкінці XIX—XX століття маєток був власністю Фундації графа Станіслава Скарбека. Перед першою світовою війною були розпочаті старання про утворення в Демні окремої парафії. Після завершення війни постала парафіяльна експозитура, а у 1935 році — окрема парафія, що належала до Стрийського деканату. До неї належали села Черкаси, Дроговиж, Глухівець, Гонятичі, Кагуїв та Луб'яна, відокремлені від миколаївської парафії, а також Горбачі зі щиренької парафії.

Завдяки старанням миколаївського пароха о. Войцеха Войновського Львівська консисторія погодилася на спорудження каплиці (з часом філіального костелу, нарешті парафіяльного) в Демні. Спорудження каплиці профінансували з пожертв парафіян. Вже наступного року постали мури костелу Матінки Божої Ченстоховської, але забракло коштів. У 1913 році отримали допомогу від консисторії та Львівського намісництва для завершення будівництва, яке було завершене у серпні 1913 році склепінням. Проте зміна пароха в Миколаєві на короткий час зупинила роботи. Каплиця стояла без даху, хорів та підлоги. Новий парох з Миколаєва о. Антон Баре скаржився на нестачу коштів та відсутність проєкту, який зник у мулярів.

У травні 1914 року після отримання чергової дотації від консисторії, роботи по спорудженню каплиці поновилися. Перед самим вибухом війни каплиця була закінчена, у ній почали служитися відправи.

Наприкінці 1914 року святиня була пошкоджена російським військом. У 1916—1917 роках в Демні квартирувало австрійське військо, і вояки відремонтували каплицю, а якийсь вояк-митець розмалював її всередині. У 1918—1920 роках в Демні було збудовано плебанію.

Біля 1945 року костел був закритий. У 1960-х роках в ньому облаштували колгоспний склад, а 1984 року — шкільний гімнастичний зал. В будинку плебанії містилася місцева школа. У 1989 році було відремонтовано дах костелу, а наступного 1990 року ліквідовано гімнастичний зал. Нині будівля костелу стоїть пусткою.

Герб та прапор

У червоному полі дві срібні печі, над ними — золотий хрест із конюшиноподібними кінцями. Печі означають давні залізоплавильні промисли, а хрест вказує на розвинену обробку каменю.

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 квітня 2023. 
  2. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 жовтня 1989 року № 8233-XI «Про відновлення деяким селам Львівської області колишніх найменувань» // Відомості Верховної Ради України. — № 43. — 1989. — 1 листопада. — С. 600.
  3. ↑ Історія села Демня, 2007, с. 7.
  4. ↑ Історія села Демня, 2007, с. 8.
  5. Історія села Демня, 2007, с. 7—8.
  6. Походження назв населених пунктів Опілля, 2000, с. 27.
  7. Історія села Демня, 2007, с. 9.
  8. Устиянович, 1993, с. 211.
  9. Українська РСР, 1947, с. 898.
  10. Українська РСР, 1947, с. 142.
  11. Історія села Демня, 2007, с. 4.
  12. Л. Войтович Розділ: столиця «Української Швейцарії» на Дністрі // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), В. Александрович, Л. Винар, Л. Войтович, Я. Ісаєвич та ін. — Вип. ІХ. — Дрогобич: Коло, 2005. — С. 245.
  13. Степан Гринчишин (27 серпня 2012). На чолі революційних подій. vox-populi.com.ua. оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 20 квітня 2020. 
  14. Худаш М. З історії формування і становлення українських прізвищ // Мовознавство. — 1969. — № 2. — С. 37–46.
  15. Groby zasłużonych Szczecinian. Klimkowska-Bieńkowska Stanisława. cmentarze.szczecin.pl (пол.). оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2023. 
  16. На Львівщині попрощалися із захисником Донецького аеропорту. Відео. ukrinform.ua. Укрінформ. 12 січня 2015. Процитовано 2 квітня 2023. 

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Демня (Стрийський район)
Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Demnya De mnya z 1950 do 1989 Dimivka 2 selo v Ukrayini u Trostyaneckij silskij gromadi Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1602 osobi selo DemnyaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Strijskij rajonGromada Trostyanecka silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1453Naselennya 1602Plosha 12 97 km Gustota naselennya 539 39 osib km Poshtovij indeks 81613 1 Telefonnij kod 380 3241Geografichni daniGeografichni koordinati 49 34 05 pn sh 23 57 08 sh d 49 56806 pn sh 23 95222 sh d 49 56806 23 95222 Koordinati 49 34 05 pn sh 23 57 08 sh d 49 56806 pn sh 23 95222 sh d 49 56806 23 95222Serednya visotanad rivnem morya 263 mVodojmi r ZubraMisceva vladaAdresa radi 81613 Lvivska obl Strijskij r n s DemnyaKartaDemnyaDemnyaMapa Demnya u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Kostel Matinki Bozhoyi Chenstohovskoyi 4 Gerb ta prapor 5 Vidomi lyudi 5 1 Narodilisya 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaNazva RedaguvatiDemnya vinikla she u chasi davnoruskoyi derzhavi i svoyu nazvu otrimala vid togo sho postijno bula zadimlena cherez rozvinene tut zalizoplavilnogo virobnictva Ne viklyuchno sho j nazva sela utvorena vid slova domnicya tobto pich dlya viplavki zaliza z bolotyanoyi rudi Persha pismova zgadka pro Demnyu datovana 1464 rokom Odnak inshi dzherela povidomlyayut sho selo zgaduvalosya pid nazvoyu Demnya na Zubri abo Volya she u 1453 roci 3 Nazva Volya svidchit sho tut vidbuvavsya proces zaselennya novih selyan kotrim na pevnij period chasu 10 15 rokiv nadavalosya zvilnennya vid vidbuvannya povinnostej Zgodom ojkonim zgaduyetsya u 1464 roci u 1466 roci poselennya prodovzhuye nositi podvijnu nazvu Zubri abo Demni 3 U 1469 roci vono fiksuyetsya vzhe yak Demnya 4 Do 1473 roku zgidno z faktichnimi danimi zasvidchenimi istorichnimi dokumentami funkcionuyut obidva oficijni ojkonimi Demnya ta Zubra 5 U XV stolitti poselennya zgaduyetsya pid nazvoyu Demnia 6 u 1546 roci Demnya abo Volya 4 u 1553 1946 rokah Demnya 7 8 9 U 1946 roci radyanski chinovniki virishili ushlyahetniti nazvu sela ta perejmenuvali Demnyu v Dimivku 10 za inshimi danimi u 1950 roci 11 Cya nazva proisnuvala do kincya 1980 h rokiv 1989 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 11 zhovtnya 1989 roku 8233 XI Pro vidnovlennya deyakim selam Lvivskoyi oblasti kolishnih najmenuvan selu povernena istorichna nazva Demnya 2 Istoriya Redaguvati Cerkva Svyatogo Mikolaya Starovinne selo roztashovane nad richkoyu Zubroyu za kilka kilometriv vid Mikolayeva Nepryamim pidtverdzhennyam davnosti Demni ye nazva cerkovnoyi sinozhati pid Ostrivcem zaznachena u dokumenti 1739 roku Cya nazva svidchit sho kolis tut bulo ukriplennya z chasiv Kiyivskoyi Rusi Imovirno sho na pochatku svogo isnuvannya Demnya nalezhala do knyazivskih mayetkiv i pislya zahoplennya Galichini Polsheyu perejshla do korolivskih volodin Z podatkovogo reyestru vidomo sho pislya vorozhoyi navali miscevi selyani obroblyali 8 laniv zemli lan 20 gektariv a 15 laniv pustuvali Na Zubri funkcionuvali dva veliki mlini bula korchma Slid zauvazhiti sho selo zajnyalo bagato zemel Na chastini z nih u XVIII stolitti vinik susidnij Trostyanec Bagato zligodniv vipalo na dolyu Demni Piznoyi oseni 1620 roku yiyi spalili ordinski napadniki zabrali hudobu Demnya zaznala she ryad spustoshlivih tatarsko tureckih napadiv I yak svidchat perekazi same v toj chas vona zminila svoye roztashuvannya z visokogo gorba peremistilasya na 2 kilometri pivnichnishe u dolinu Zubri 1711 roku selo spitkalo chergove liho nashestya sarani Tut vid golodu zginula hudoba j pticya Sarana znishila vsi posivi Z 1735 roku vijtivstvo v seli perejshlo do ruk magnativ Zhevuskih yaki volodili Demneyu trivalij chas V seli isnuvala Dimarka de viplavlyalosya zalizo vigotovlyalisya shtabi dlya dalshoyi obrobki obruchi dlya bochok lemeshi dlya plugiv serpi ta kosi cvyahi ta chavunni pichki Sirovinoyu sluzhila bolotna ruda Dobuvannya bolotyanoyi rudi vipalyuvannya vugillya zagotivlya drov i vse inshe azh do vivezennya gotovoyi produkciyi bulo vneseno v inventar ta obov yazkovi povinnosti navkolishnih sil Rudu vozili z Verina Stilska Naditich Ilova i Voli Velikoyi a takozh brali i v samij Demni Kozhen z piddanih Verina Naditich Demni ta Stilska mav 10 dniv vidrobiti za rahunok sharvarkiv na kopanni ta perevezenni rudi ta 2 dni na remont kuzni Za robotu ponad povinnosti platili groshi Shob polegshiti selyanam vidrobitok u 1738 roci Mihal Yuzef Zhevuskij zvilniv yih vid plati mostovih mit Na samih promislah platili groshi najmanim majstram U 1809 1811 rokah v Demni pracyuvalo 36 majstriv 73 chelyadniki 7 uchniv i 4 pomichniki Za rik tut viroblyalosya blizko 2500 centneriv zaliza Dimarka v Demni pripinila svoye isnuvannya she do 1830 roku she pevnij chas tudi vozili zalizo u shtabah dlya pererobki zi Skole ta inshih misc 12 Obrobka kamenyu takozh z davnih daven bula v tradiciyah zhiteliv Demni U 1912 roci na 1982 meshkanciv pripadalo blizko 100 majstriv obrobki kamenyu Najvidomishimi majstrami mezhi XIX XX stolit buli Mihajlo Vereshinskij Zahar Dzindra Andrij Lavrenciv jogo sin Lavr Maksim Petricya Grigorij Yaniv Skulpturi z vapnyaku perevazhno nadgrobni pam yatniki demnyanskih majstriv mozhna znajti chi ne na kozhnomu cvintari v Mikolayevi Hodorovi Zhidachevi Bibrci Gorodku i selah sho yih otochuyut do samogo Lvova i Striya Sered nih ye i roboti dostojni muzeyiv Hresti Svobodi na chest skasuvannya panshini v Galichini 1848 roku piramidi ta postamenti vstanovleni do 100 littya vid dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka Odin z takih pam yatnikiv z imenem avtora Fedya Dzindri stoyit u s Zavidovichah Lvivskogo rajonu Ci tradiciyi zhivut i nini Skulptura z demnyanskogo kamenyu na podvir yi miscevoyi cerkvi U veresni 1939 roku selyani pidnyali sino zhovtij prapor vidbuvsya zapeklij bij mizh ukrayinskimi selyanami ta polskimi policayami u hodi yakogo zaginuli 3 ukrayinci ta 9 policayiv dali policayi she chotiroh selyan zashtovhali v pidpalenu hatu i voni zgorili 13 Kostel Matinki Bozhoyi Chenstohovskoyi Redaguvati Kostel Materi Bozhoyi Chenstohovskoyi Kostol buv sporudzhenij u 1913 roci miscevimi zhitelyami Naprikinci XIX XX stolittya mayetok buv vlasnistyu Fundaciyi grafa Stanislava Skarbeka Pered pershoyu svitovoyu vijnoyu buli rozpochati starannya pro utvorennya v Demni okremoyi parafiyi Pislya zavershennya vijni postala parafiyalna ekspozitura a u 1935 roci okrema parafiya sho nalezhala do Strijskogo dekanatu Do neyi nalezhali sela Cherkasi Drogovizh Gluhivec Gonyatichi Kaguyiv ta Lub yana vidokremleni vid mikolayivskoyi parafiyi a takozh Gorbachi zi shirenkoyi parafiyi Zavdyaki starannyam mikolayivskogo paroha o Vojceha Vojnovskogo Lvivska konsistoriya pogodilasya na sporudzhennya kaplici z chasom filialnogo kostelu nareshti parafiyalnogo v Demni Sporudzhennya kaplici profinansuvali z pozhertv parafiyan Vzhe nastupnogo roku postali muri kostelu Matinki Bozhoyi Chenstohovskoyi ale zabraklo koshtiv U 1913 roci otrimali dopomogu vid konsistoriyi ta Lvivskogo namisnictva dlya zavershennya budivnictva yake bulo zavershene u serpni 1913 roci sklepinnyam Prote zmina paroha v Mikolayevi na korotkij chas zupinila roboti Kaplicya stoyala bez dahu horiv ta pidlogi Novij paroh z Mikolayeva o Anton Bare skarzhivsya na nestachu koshtiv ta vidsutnist proyektu yakij znik u mulyariv U travni 1914 roku pislya otrimannya chergovoyi dotaciyi vid konsistoriyi roboti po sporudzhennyu kaplici ponovilisya Pered samim vibuhom vijni kaplicya bula zakinchena u nij pochali sluzhitisya vidpravi Naprikinci 1914 roku svyatinya bula poshkodzhena rosijskim vijskom U 1916 1917 rokah v Demni kvartiruvalo avstrijske vijsko i voyaki vidremontuvali kaplicyu a yakijs voyak mitec rozmalyuvav yiyi vseredini U 1918 1920 rokah v Demni bulo zbudovano plebaniyu Bilya 1945 roku kostel buv zakritij U 1960 h rokah v nomu oblashtuvali kolgospnij sklad a 1984 roku shkilnij gimnastichnij zal V budinku plebaniyi mistilasya misceva shkola U 1989 roci bulo vidremontovano dah kostelu a nastupnogo 1990 roku likvidovano gimnastichnij zal Nini budivlya kostelu stoyit pustkoyu Gerb ta prapor RedaguvatiU chervonomu poli dvi sribni pechi nad nimi zolotij hrest iz konyushinopodibnimi kincyami Pechi oznachayut davni zalizoplavilni promisli a hrest vkazuye na rozvinenu obrobku kamenyu Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati Kotovich Volodimir ukrayinskij vijskovij diyach Otaman Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Hudash Mihajlo Lukich ukrayinskij movoznavec doktor filologichnih nauk zgadav pro Demnyu i dekotrih yiyi meshkanciv u svoyij statti Z istoriyi formuvannya i stanovlennya ukrayinskih prizvish 14 Yaniv Trifon general horunzhij Armiyi UNR Dzindra Yevgen Vasilovich ukrayinskij skulptor vikladach gromadskij diyach Klimkovska Benkovska Stanislava 1 03 1896 Demnya 30 07 1996 Shecin hudozhnicya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni bula medsestroyu brala uchast v oboroni Lvova hudozhnyu osvitu zdobuvala v Krakovi ta Parizhi z 1957 roku meshkala ta 1996 roku pohovana na Centralnomu cvintari mista Shecina 15 Podfedko Lyubomir Sergijovich 1987 2015 ukrayinskij vijskovosluzhbovec desantnik soldat Zbrojnih sil Ukrayini granatometnik 80 ta OAMBr Zaginuv u boyah za Doneckij aeroport pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Proshannya z Lyubomirom Podfedkom i pohoron geroya vidbulisya 7 sichnya 2015 roku V pohoronnij procesiyi brali uchast sotni selyan zhiteliv susidnih sil rajcentru bojovi pobratimi proshalisya stoyachi na kolinah u snigu 16 Primitki Redaguvati Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 2 kvitnya 2023 a b Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 11 zhovtnya 1989 roku 8233 XI Pro vidnovlennya deyakim selam Lvivskoyi oblasti kolishnih najmenuvan Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 43 1989 1 listopada S 600 a b Istoriya sela Demnya 2007 s 7 a b Istoriya sela Demnya 2007 s 8 Istoriya sela Demnya 2007 s 7 8 Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Opillya 2000 s 27 Istoriya sela Demnya 2007 s 9 Ustiyanovich 1993 s 211 Ukrayinska RSR 1947 s 898 Ukrayinska RSR 1947 s 142 Istoriya sela Demnya 2007 s 4 L Vojtovich Rozdil stolicya Ukrayinskoyi Shvejcariyi na Dnistri Drogobickij krayeznavchij zbirnik Red kol L Timoshenko golov red V Aleksandrovich L Vinar L Vojtovich Ya Isayevich ta in Vip IH Drogobich Kolo 2005 S 245 Stepan Grinchishin 27 serpnya 2012 Na choli revolyucijnih podij vox populi com ua Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2020 Hudash M Z istoriyi formuvannya i stanovlennya ukrayinskih prizvish Movoznavstvo 1969 2 S 37 46 Groby zasluzonych Szczecinian Klimkowska Bienkowska Stanislawa cmentarze szczecin pl pol Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2023 Na Lvivshini poproshalisya iz zahisnikom Doneckogo aeroportu Video ukrinform ua Ukrinform 12 sichnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2023 Dzherela ta literatura RedaguvatiLaba V Istoriya sela Demnya vid najdavnishih chasiv do 1939 roku Vasil Laba 2 vid dop Lviv 2007 Kotovich V Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Opillya monografiya Drogobich Vidrodzhennya 2000 155 s Ustiyanovich K Put za Beskid Svyatoslaviye i tradiciya o Svyatoslavi 1015 r Podorozhi v Ukrayinski Karpati Zbirnik Uporyad i vstupna stattya M A Valo Hudozh V V Kovalchuk Lviv Kamenyar 1993 S 199 219 ISBN 5 7745 0361 5 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku Vid pershe Vidp red M F Popivskij Informajno statistichnij viddil pri Sekretariati Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 1063 s Demnya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 471 Folvarkov N Selo Demnya V poviti Zhidachovskom Kolomyya Z pechatni A V Kisilevskogo i Spolki 1912 21 s ros doref Ukrayinskij rodovid materiali genealogichnoyi konferenciyi 2 4 grudnya 1995 r uporyad A Ogorchak red K Shevchenko Tovaristvo Prosvita Sekciya Ukrayinskij rodovid L Ukrayinski tehnologiyi 2001 116 s ISBN 966 666 007 5 Sakralna rizba po derevu v Galichini HIH pershoyi polovini HH stolit istoriya ta hudozhni osoblivosti R V Odrehivskij Lviv Afisha 2006 S 55 Ukrayinska narodna memorialna skulptura Mikola Mozdir NAN Ukrayini Vidp red Mihajlo Stankevich Fot M Mozdir Red K Savenok Kiyiv Naukova dumka 1996 127 s ISBN 5 12 003854 9 Ukrayinska narodna sakralna skulptura v konteksti zv yazkiv iz zahidnimi susidami M Mozdir Mistectvoznavstvo Zb nauk pr Lviv 2008 S 13 19 Dorosh A Yu Narodnaya kamennaya skulptura HIH nachala HH v masterov sela Demni Dymovki Pamyatniki kultury Novye otkrytiya Leningrad 1985 S 459 467 ros L Vojtovich Rozdil stolicya Ukrayinskoyi Shvejcariyi na Dnistri Drogobickij krayeznavchij zbirnik Red kol L Timoshenko golov red V Aleksandrovich L Vinar L Vojtovich Ya Isayevich ta in Vip IH Drogobich Kolo 2005 S 234 256 Przewodnik krajoznawczo historyczny po Ukrainie Zachodniej Cz 3 Ziemia Lwowska G Rakowski Pruszkow Rewasz 2007 576 s S 416 ISBN 978 83 89188 66 3 pol Demnia 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 956 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Demnya Strijskij rajon Pro Demnyu na sajti Trostyaneckoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Arhivovano 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine G Tereshuk Selo Demnya muzej kam yanih skulptur Arhivovano 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine Radio Svoboda 17 zhovtnya 2013 S Gricyuk Selo Demnya ti sho ozhivlyayut kaminnya Bulba news Do etimologiyi nazvi Demnya Arhivovano 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine V Serdyuk Dzindra skulptor yakij podaruvav Lvovu vse Arhivovano 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine zaxid net 26 serpnya 2008 Kostel Materi Bozhoyi Chenstohovskoyi 1912 1914 Arhivovano 7 chervnya 2017 u Wayback Machine Demnya na svitlinah Galini Gajsenyuk Lvivska oblast Strijskij rajon Demnya s pslava info Pradidivska slava Arhiv originalu za 3 grudnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2023 Selo Demnya selodemny ucoz ua Arhiv originalu za 1 chervnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2023 Istorichna dovidka rozvitku Demnyanskoyi ZOSh I NI stupeniv selodemny ucoz ua Arhiv originalu za 1 chervnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2023 Ekskursiya Dolina dikih tyulpaniv i slid snigovoyi lyudini lviv online com Arhiv originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 2 kvitnya 2023 Galina Tereshuk 17 zhovtnya 2013 Selo Demnya muzej kam yanih skulptur radiosvoboda org Radio Svoboda Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Demnya Strijskij rajon amp oldid 39221825