Воля Велика (пол. Wola Wielka) — село в Польщі, у гміні Наріль Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 508 осіб (2011).
Село Координати 50°18′ пн. ш. 23°23′ сх. д. / 50.300° пн. ш. 23.383° сх. д.Координати: 50°18′ пн. ш. 23°23′ сх. д. / 50.300° пн. ш. 23.383° сх. д.
Воля Велика у Вікісховищі |
Історія ред.
Село знаходиться у давньому українському етнічному субрегіоні Любачівщина на сході Надсяння.
У Шематизмі 1831 року село називалося Липською волею, було 204 греко-католики, належали до парафії Липсько Потелицького деканату Перемишльської єпархії.
У 1880 р. — 118 будинків і 648 мешканців (397 римо-католиків, 229 греко-католиків, 22 юдеї).
У 1939 році в селі проживало 1080 мешканців, з них 320 українців-грекокатоликів, 740 поляків і 20 євреїв. Село входило до ґміни Ліпско Любачівського повіту Львівського воєводства.
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова ця територія належала до радянської зони впливу. Село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село включене до новоутвореної Львівської області, а 17 січня 1940 року — до Горинецького району. Внаслідок обміну Сталіном Закерзоння (включно з Холмщиною) на Литву Воля Велика стало прикордонним селом і було виселене. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року село зі складу Львівської області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР, але вони чинили спротив у рядах УПА і підпілля ОУН. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 263 | 42 | 182 | 39 |
Жінки | 245 | 43 | 126 | 76 |
Разом | 508 | 85 | 308 | 115 |
Пам'ятки ред.
- Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці з 1755 р. (у 1947—1994 рр. — костел) і дзвіниця з XVIII ст.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Воля Велика
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 81. [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.](лат.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 47.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- З історії Любачівщини [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- Galeria — cerkiew Wola Wielka [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Wola Wielka 162) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 818. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |