www.wikidata.uk-ua.nina.az

Декларація незалежності Болгарії Де юре Незалежність Болгарії болг Независимост на България від Османської імперії була

Декларація незалежності Болгарії

Де-юре Незалежність Болгарії (болг. Независимост на България) від Османської імперії була проголошена 5 жовтня (22 вересня за старим стилем) 1908 року в колишній столиці Тирново болгарським князем Фердинандом, який згодом прийняв титул «Цар».

Декларація незалежності Болгарії
Опублікований: 5 жовтня (22 вересня за старим стилем) 1908 року
Призначення: Проголосити де-юре незалежність Князівства Болгарія від Османської Імперії
Фердинанд Болгарський проголошує незалежність у Тирново, 1908 рік

Передумови Редагувати

Із 3 березня (19 лютого за старим стилем) 1878 року коли Болгарія була звільнена від османського панування внаслідок російсько-турецької війни (1877–78), Болгарія була автономним князівством. Хоча вона все ще офіційно залишалась під сюзеренітетом Блискучої Порти, це була юридична фікція, яку Болгарія визнавала лише офіційно, діючи здебільшого як фактично незалежна держава. 18 вересня (16 вересня за старим стилем) 1885 року вона об'єдналася з автономною провінцією Східна Румелія більшість в якій складали болгари.

Після звільнення головною метою Болгарії на міжнародній арені було об'єднання всіх заселених болгарами територій під чужою владою в єдину болгарську державу: головними об'єктами болгарського іредентизму були Македонія та Південна Фракія, які продовжували залишатися частиною османського царства. Однак для того, щоб приєднатися до антиосманського союзу і претендувати на ці території воєнним шляхом, Болгарія повинна була спочатку проголосити свою незалежність. Це означало б порушення умов Берлінського договору, що навряд чи було б схвалено Великими державами .

Хаос в Османській Імперії спричинений Молодотурецькою революцією 1908 року створив належні умови для проголошення незалежності Болгарією. Багато великих держав також відмовились від підтримки османів, натомість шукаючи територіальних переваг: Австро-Угорщина сподівалася анексувати Вілаєт Боснія, Велика Британія прагнула захопити арабські території імперії на сході, а Російська імперія прагнула отримати контроль над турецькими протоками. У вересні 1908 р. На зборах у Бухлові (нім. Buchlau, сучасна Чехія), посланці Австро-Угорщини та Росії підтримали плани один одного і погодились не перешкоджати проголошенню незалежності Болгарії, яке очікувалось найближчим часом.

Ближче до середини вересня демократичний уряд Александра Малинова вирішив, що момент настав. 4 жовтня (21 вересня за старим стилем) 1908 року Фердинанд прибув до Русе з відпочинку в своєму угорському маєтку. Там його чекав уряд для обговорення остаточного рішення на борту корабля «Крум». Потім делегація сіла на потяг до Тирново, де мало відбутись офіційне проголошення. Згідно останніх досліджень, саме на залізничній станції Две-Могили 5 жовтня (22 вересня за старим стилем) була дописана Декларація незалежності. 

Незалежність Редагувати

Незалежність Болгарії була офіційно проголошена в церкві Святих Сорока Великомучеників у м. Тирново. В рамках проголошення Фердинанд підняв статус Болгарії з князівства до царства, збільшивши її міжнародний авторитет. Фердинанд змінив свій титул з князя на царя, і з тих пір країна була готова приєднатися до Балканської ліги та битися з Османською імперією в Першій Балканській війні 1912—1913 років.

Наступного дня після проголошення незалежності Болгарії відбулася анексія Австро-Угорщиною Боснії та було укладено союз Греції з Критською державою (невизнаною до 1913 р.). Внаслідок спільного порушення двома країнами Берлінського договору та переважної підтримки цих дій серед європейських країн, незалежність Болгарії була міжнародно визнана весною 1909 року. Османська імперія не вимагала фінансової компенсації від Болгарії, яка націоналізувала залізниці, керовані Османською залізничною компанією, та почала збирати податки у Східній Румелії. Росія скасувала сорок років боргів турків за відшкодування збитків за війну 1877–78. Сума становила 125 000 000 франків (із загальної компенсації 802 000 000 франків). У свою чергу Болгарія погодилася виплатити свою частину боргу — 85 000 000 франків за 85 років — Росії.

День незалежності Болгарії щорічно відзначається 22 вересня.

Примітки Редагувати

  1. J. D. B. (1910). Bulgaria (Declaration of Independence). The Encyclopaedia Britannica; A Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information. IV (BISHARIN to CALGARY) (вид. 11th). Cambridge, England: At the University Press. с. 784. Процитовано 10 липня 2018. 
  2. Anderson, Frank Maloy; Hershey, Amos Shartle (1918). The Bulgarian Declaration of Independence, 1908.. Handbook for the Diplomatic History of Europe, Asia, and Africa 1870-1914. Washington, DC: National Board for Historical Service, Government Printing Office. с. 380–382. Процитовано 22 вересня 2018. 
  3. Miller, William (1923). The Ottoman Empire and its Successors, 1801-1922 (вид. 2nd). Cambridge: At the University Press. с. 478. Процитовано 22 вересня 2018. 
  4. Alan Bodger, «Russia and the End of the Ottoman Empire», in Marian Kent (ed.), Great Powers and the End of the Ottoman Empire (London: Frank Cass, 1996), 81.

Список літератури Редагувати

  • Lawrence, T. J. (1910). The Principles of International Law (вид. 4th). Boston, New York, Chicago: D. C. Heath & Co. с. 326–330. Процитовано 22 вересня 2018. 
  • Scelle, Georges (January 1911). Studies on the Eastern Question. The American Journal of International Law 5 (1): 144–177. JSTOR 2186769. 
  • Scelle, Georges (April 1911). Studies on the Eastern Question. The American Journal of International Law 5 (2): 394–413. JSTOR 2186724. 
  • Scelle, Georges (July 1911). Studies on the Eastern Question. The American Journal of International Law 5 (3): 680–704. JSTOR 2186367. 
  • Scelle, Georges (January 1912). Bulgarian Independence. The American Journal of International Law 6 (1): 86–106. JSTOR 2187398. 
  • Scelle, Georges (July 1912). Bulgarian Independence. The American Journal of International Law 6 (3): 659–678. JSTOR 2187065. 
  • Anderson, Frank Maloy; Hershey, Amos Shartle (1918). The Bulgarian Declaration of Independence, 1908.. Handbook for the Diplomatic History of Europe, Asia, and Africa 1870-1914. Washington, DC: National Board for Historical Service, Government Printing Office. 
  • Ден на независимостта на България (болг.). Регионална библиотека "Любен Каравелов", Русе. Процитовано 22 вересня 2008. 
  • Дюлгерова, Нина. (болг.). Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 22 вересня 2008. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
De yure Nezalezhnist Bolgariyi bolg Nezavisimost na Blgariya vid Osmanskoyi imperiyi bula progoloshena 5 zhovtnya 22 veresnya za starim stilem 1908 roku v kolishnij stolici Tirnovo bolgarskim knyazem Ferdinandom yakij zgodom prijnyav titul Car 1 2 Deklaraciya nezalezhnosti BolgariyiOpublikovanij 5 zhovtnya 22 veresnya za starim stilem 1908 rokuPriznachennya Progolositi de yure nezalezhnist Knyazivstva Bolgariya vid Osmanskoyi ImperiyiFerdinand Bolgarskij progoloshuye nezalezhnist u Tirnovo 1908 rik Zmist 1 Peredumovi 2 Nezalezhnist 3 Primitki 4 Spisok literaturiPeredumovi RedaguvatiIz 3 bereznya 19 lyutogo za starim stilem 1878 roku koli Bolgariya bula zvilnena vid osmanskogo panuvannya vnaslidok rosijsko tureckoyi vijni 1877 78 Bolgariya bula avtonomnim knyazivstvom Hocha vona vse she oficijno zalishalas pid syuzerenitetom Bliskuchoyi Porti ce bula yuridichna fikciya yaku Bolgariya viznavala lishe oficijno diyuchi zdebilshogo yak faktichno nezalezhna derzhava 18 veresnya 16 veresnya za starim stilem 1885 roku vona ob yednalasya z avtonomnoyu provinciyeyu Shidna Rumeliya bilshist v yakij skladali bolgari Pislya zvilnennya golovnoyu metoyu Bolgariyi na mizhnarodnij areni bulo ob yednannya vsih zaselenih bolgarami teritorij pid chuzhoyu vladoyu v yedinu bolgarsku derzhavu golovnimi ob yektami bolgarskogo iredentizmu buli Makedoniya ta Pivdenna Frakiya yaki prodovzhuvali zalishatisya chastinoyu osmanskogo carstva Odnak dlya togo shob priyednatisya do antiosmanskogo soyuzu i pretenduvati na ci teritoriyi voyennim shlyahom Bolgariya povinna bula spochatku progolositi svoyu nezalezhnist Ce oznachalo b porushennya umov Berlinskogo dogovoru sho navryad chi bulo b shvaleno Velikimi derzhavami Haos v Osmanskij Imperiyi sprichinenij Molodotureckoyu revolyuciyeyu 1908 roku stvoriv nalezhni umovi dlya progoloshennya nezalezhnosti Bolgariyeyu Bagato velikih derzhav takozh vidmovilis vid pidtrimki osmaniv natomist shukayuchi teritorialnih perevag Avstro Ugorshina spodivalasya aneksuvati Vilayet Bosniya Velika Britaniya pragnula zahopiti arabski teritoriyi imperiyi na shodi a Rosijska imperiya pragnula otrimati kontrol nad tureckimi protokami U veresni 1908 r Na zborah u Buhlovi nim Buchlau suchasna Chehiya poslanci Avstro Ugorshini ta Rosiyi pidtrimali plani odin odnogo i pogodilis ne pereshkodzhati progoloshennyu nezalezhnosti Bolgariyi yake ochikuvalos najblizhchim chasom Blizhche do seredini veresnya demokratichnij uryad Aleksandra Malinova virishiv sho moment nastav 4 zhovtnya 21 veresnya za starim stilem 1908 roku Ferdinand pribuv do Ruse z vidpochinku v svoyemu ugorskomu mayetku 3 Tam jogo chekav uryad dlya obgovorennya ostatochnogo rishennya na bortu korablya Krum Potim delegaciya sila na potyag do Tirnovo de malo vidbutis oficijne progoloshennya Zgidno ostannih doslidzhen same na zaliznichnij stanciyi Dve Mogili 5 zhovtnya 22 veresnya za starim stilem bula dopisana Deklaraciya nezalezhnosti Nezalezhnist RedaguvatiNezalezhnist Bolgariyi bula oficijno progoloshena v cerkvi Svyatih Soroka Velikomuchenikiv u m Tirnovo V ramkah progoloshennya Ferdinand pidnyav status Bolgariyi z knyazivstva do carstva zbilshivshi yiyi mizhnarodnij avtoritet Ferdinand zminiv svij titul z knyazya na carya i z tih pir krayina bula gotova priyednatisya do Balkanskoyi ligi ta bitisya z Osmanskoyu imperiyeyu v Pershij Balkanskij vijni 1912 1913 rokiv Nastupnogo dnya pislya progoloshennya nezalezhnosti Bolgariyi vidbulasya aneksiya Avstro Ugorshinoyu Bosniyi ta bulo ukladeno soyuz Greciyi z Kritskoyu derzhavoyu neviznanoyu do 1913 r Vnaslidok spilnogo porushennya dvoma krayinami Berlinskogo dogovoru ta perevazhnoyi pidtrimki cih dij sered yevropejskih krayin nezalezhnist Bolgariyi bula mizhnarodno viznana vesnoyu 1909 roku Osmanska imperiya ne vimagala finansovoyi kompensaciyi vid Bolgariyi yaka nacionalizuvala zaliznici kerovani Osmanskoyu zaliznichnoyu kompaniyeyu ta pochala zbirati podatki u Shidnij Rumeliyi Rosiya skasuvala sorok rokiv borgiv turkiv za vidshkoduvannya zbitkiv za vijnu 1877 78 Suma stanovila 125 000 000 frankiv iz zagalnoyi kompensaciyi 802 000 000 frankiv U svoyu chergu Bolgariya pogodilasya viplatiti svoyu chastinu borgu 85 000 000 frankiv za 85 rokiv Rosiyi 4 Den nezalezhnosti Bolgariyi shorichno vidznachayetsya 22 veresnya Primitki Redaguvati J D B 1910 Bulgaria Declaration of Independence The Encyclopaedia Britannica A Dictionary of Arts Sciences Literature and General Information IV BISHARIN to CALGARY vid 11th Cambridge England At the University Press s 784 Procitovano 10 lipnya 2018 Anderson Frank Maloy Hershey Amos Shartle 1918 The Bulgarian Declaration of Independence 1908 Handbook for the Diplomatic History of Europe Asia and Africa 1870 1914 Washington DC National Board for Historical Service Government Printing Office s 380 382 Procitovano 22 veresnya 2018 Miller William 1923 The Ottoman Empire and its Successors 1801 1922 vid 2nd Cambridge At the University Press s 478 Procitovano 22 veresnya 2018 Alan Bodger Russia and the End of the Ottoman Empire in Marian Kent ed Great Powers and the End of the Ottoman Empire London Frank Cass 1996 81 Spisok literaturi RedaguvatiLawrence T J 1910 The Principles of International Law vid 4th Boston New York Chicago D C Heath amp Co s 326 330 Procitovano 22 veresnya 2018 Scelle Georges January 1911 Studies on the Eastern Question The American Journal of International Law 5 1 144 177 JSTOR 2186769 Scelle Georges April 1911 Studies on the Eastern Question The American Journal of International Law 5 2 394 413 JSTOR 2186724 Scelle Georges July 1911 Studies on the Eastern Question The American Journal of International Law 5 3 680 704 JSTOR 2186367 Scelle Georges January 1912 Bulgarian Independence The American Journal of International Law 6 1 86 106 JSTOR 2187398 Scelle Georges July 1912 Bulgarian Independence The American Journal of International Law 6 3 659 678 JSTOR 2187065 Anderson Frank Maloy Hershey Amos Shartle 1918 The Bulgarian Declaration of Independence 1908 Handbook for the Diplomatic History of Europe Asia and Africa 1870 1914 Washington DC National Board for Historical Service Government Printing Office Den na nezavisimostta na Blgariya bolg Regionalna biblioteka Lyuben Karavelov Ruse Procitovano 22 veresnya 2008 Dyulgerova Nina Sedinenieto i nezavisimostta na Blgariya v ruskite vnshnopoliticheski prioriteti bolg Arhiv originalu za 5 lyutogo 2009 Procitovano 22 veresnya 2008 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Deklaraciya nezalezhnosti Bolgariyi amp oldid 34818423