| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (травень 2023) |
Молодотуре́цька револю́ція — революція в 1908 в Османській імперії, що мала на меті повалення деспотичного режиму султана Абдула-Гаміда II, введення конституційного ладу.
| Історія Османської імперії |
|---|
| |
| Утворення Османської держави (1299-1402) |
| Боротьба за візантійську спадщину (1402-1453) |
| Розквіт Османської імперії (1453-1566) |
| Послаблення і занепад (1566-1789) |
| Жіночий султанат |
| Епоха Кепрюлю |
| Доба тюльпанів |
| Велике замирення |
| Панування деребеїв |
| Між стагнацією і модернізацією (1789-1908) |
| Нізам-і Джедід |
| Танзимат |
| Зулюм |
| Розпад Османської імперії (1908-1922) |
| Молодотурецька революція |
| Доба другої Конституції |
| Поділ Османської імперії |
Портал «Османська імперія» |
Передумови Редагувати
Її передумови склалися наприкінці 19 — на початку 20 століття, коли завершилося перетворення Османської імперії в напівколонію великих держав, а деспотичний режим султана Абдули-Гаміда II, поглиблюючи невдоволення народних мас, породив активний рух протесту в колах інтелігенції (особливо офіцерства). Рухом керувала таємна організація «Єднання і прогрес». Початку революції передували партизанський рух у Македонії, повстання моряків османського флоту у 1906, народні виступи в Анатолії в 1906—1907, заворушення в арабських країнах, тощо.
Безпосереднім поштовхом до початку революції послужила Ревельська (Талліннська) зустріч британських і російських монархів у червні 1908, в ході якої було намічено проведення нових реформ у Османській Македонії, фактично спрямованих на її відчуження від Османської імперії.
Події Редагувати
3 липня 1908 сформована у місті Ресне османська чета під командуванням майора Ніязі підняла повстання, метою якого було відновлення конституції 1876 року. 6 липня виступила чета на чолі з майором Енвером, а ще через кілька днів повстання поширилося на більшість османських військових частин в Македонії. До них приєдналися македонські та албанські чети. 23 липня революційні загони вступили у Салоніки та інші великі міста Македонії. На велелюдних мітингах було проголошено відновлення конституції 1876 року. Переконавшись у марності опору, Абдул-Гамід II підписав указ про скликання парламенту.
Обмеживши цілі революції встановленням конституційного ладу, молодотурецькі лідери прагнули припинити в зародку активність населення, заслужити своєю поміркованістю лояльність великих держав. Страйки робітників придушували, національні меншини піддавалися гонінням.
У цей час опозиція, підтримувана великими державами, підготувала і в квітні 1909 здійснила контрреволюційний заколот, відновивши на короткий час самодержав'я Абдули-Гаміда II. Заколот був придушений військовими частинами, що прибули з Македонії та четниками. Парламент скинув Абдул-Гаміда 27 квітня 1909 і вибрав султаном безвольного Мехмеда V. Однак, зміцнивши свою владу, молодотурки незабаром остаточно втратили колишню, хоч і обмежену революційність. Проголошену ними доктрину османізму («Рівність усіх Османів») вони направили на примусове навернення народів імперії у османську культуру.
Підсумки Редагувати
Молодотурецька революція, по суті, зазнала поразки. З 1913 після здійсненого Енвером державного перевороту, конституція та парламент практично втратили значення. Невирішені молодотурецькою революцією завдання склали історичні підвалини, що незабаром зробили можливою Кемалістську революцію.