Доба панування деребеїв — період в історії Османської імперії, що розпочався після спалаху Російсько-турецької війни 1768—1774 і відзначався різким послабленням центральної влади. Натомість значно посилився вплив напівсамостійних властителів — аянів та деребеїв. В болгарській історіографії для позначення періоду використовується назва «Кирджалійська доба» (від «кирджалі» — буквально «розбійник», проте часто цим словом позначали вже згаданих деребеїв).
| Історія Османської імперії |
|---|
| |
| Утворення Османської держави (1299-1402) |
| Боротьба за візантійську спадщину (1402-1453) |
| Розквіт Османської імперії (1453-1566) |
| Послаблення і занепад (1566-1789) |
| Жіночий султанат |
| Епоха Кепрюлю |
| Доба тюльпанів |
| Велике замирення |
| Панування деребеїв |
| Між стагнацією і модернізацією (1789-1908) |
| Нізам-і Джедід |
| Танзимат |
| Зулюм |
| Розпад Османської імперії (1908-1922) |
| Молодотурецька революція |
| Доба другої Конституції |
| Поділ Османської імперії |
Портал «Османська імперія» |
Часові межі епохи є дискусійними. Щодо початку більшість дослідників сходиться — визнаючи ним події Російсько-турецької війни 1768—1774 (її початок або ж, як варіант, укладання Кючук-Кайнарджійського миру), а ось щодо завершення згоди немає — поворотним пунктом вважають і початок реформ Селіма III у 1789, і прихід до влади Махмуда II у 1808, і навіть видання Гюльханейського хат-і шеріфа у 1839, адже деребеї зберігали свій вплив аж до початку доби Танзимата, а найвідоміший з них, Мухаммед Алі зберігав свій вплив і в 1840-х та заснував власну династію володарів Єгипту.
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Osmanlı Devleti ve Medeniyeti Tarihi. Editör Ekmeleddin İhsanoğlu 1.Cilt, Istanbul, 1994.
- Мутафчиева, В. „Кърджалийско време“. С., 1993.