Оста́п Йо́сипович Дарчу́к (25 квітня 1911, Бердичів — 21 серпня 1999, Львів) — український співак (бас), педагог, професор (1982), Заслужений діяч мистецтв УРСР.
| Дарчук Остап Йосипович | |
|---|---|
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 квітня 1911 |
| Місце народження | Бердичів, Київська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 21 серпня 1999 (88 років) |
| Місце смерті | Львів, Україна |
| Поховання | Янівський цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія → СРСР → Україна |
| Професії | співак, музичний педагог |
| Освіта | Київська консерваторія |
| Вчителі | Євтушенко Дометій Гурійович |
| Праця в операх | оперна студія Київської консерваторії, Львівський державний академічний театр опери та балету імені Івана Франка |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Нагороди |
Життєпис ред.
Після закінчення школи працює токарем на заводі, займається в самодіяльності. У 1926—1930 роках навчається в Музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка.
1930 року починає артистичну діяльність у капелі «Думка», тоді ж без відриву від основної роботи поступає у Київську консерваторію по класу вокалу.
З 1935 по 1939 рік — соліст оперної студії Київської консерваторії. З 1939 по 1941 — студент Київської консерваторії імені Петра Чайковського у класі співу Дометія Євтушенка.
1941 року призвали в армію. Після закінчення школи танкістів в Ленінграді, його направляють для проходження подальшої служби не на передову, а в оперну студію Ленінградського будинку офіцерів. Виступає у складі фронтових бригад; концерти на лісових галявинах, просто неба, Дарчук виступав з Юрієм Тимошенком і Юхимом Березіним, Бєлим, Павлом Вірським, Кабалевським, Хрєнниковим, у складі Ансамблю пісні й танцю Київського особливого військового округу.
Перший виконавець «Пісні про Дніпро» — 31 грудня 1941 року у Воронезькому драматичному театрі, пройшов з фронтовими виступами до Берліна, нагороджений орденом Червоної Зірки.
1946 року завершує навчання в Київській консерваторії, був солістом українського радіо.
В 1951—1955 роках працює солістом оперного театру у Горькому, викладає спів у консерваторії.
1955 року прибуває до Львова, виступає у Львівському державному академічному театрі опери та балету ім. І. Франка — у 1955—1957 та 1959—1965 роках та Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка.
За творче життя виконав понад сто партій класичного репертуару, озвучив 11 кінофільмів, записав у фонди московського та українського радіо 460 творів різних композиторів.
З 1965 року працює викладачем вокалу на кафедрі академічного співу Львівської консерваторії імені М. О. Лисенка — до 1999 року. Серед його учнів — Андрій Алексик, Сергій Бень, Роман Вітошинський, Василь Дудар, Віктор Дудар, Ігор Кушплер, Анатолій Липник, Степан Степан, Корнелій Сятецький, Олексій Данильчук.
Серед сценічних ролей — Лісовик, «Лісова пісня» Віталія Кирейка.
Виступав під керівництвом, зокрема, Ярослава Вощака.
Його дружина, Марія Петрівна Сиверіна, також була музичним педагогом.
Помер 21 серпня 1999 року у Львові. Похований на полі № 9 Янівського цвинтаря.
Джерела ред.
- Н. М. Масляк. Дарчук Остап (Євстахій) Йосипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- Мій Бердичів [ 19 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Остап Дарчук [ 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Дарчук Остап Йосипович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 582.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |