Даві́д Сержіо́ Трезеге́ (фр. David Sergio Trezeguet, * 15 жовтня 1977, Руан) — французький футболіст, нападник індійського футбольного клубу «Пуна Сіті».
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Давід Сержіо Трезеге | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 15 жовтня 1977 (46 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Руан, Франція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 190 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 80 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Франція | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Пуна Сіті» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 17 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1991–1993 | «Платенсе» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Давід Трезеге у Вікісховищі |
Насамперед відомий виступами за клуби «Монако» та «Ювентус», а також національну збірну Франції.
Дворазовий чемпіон Франції. Дворазовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Суперкубка Італії з футболу. У складі збірної — чемпіон світу, чемпіон Європи. Включений до переліку «100 найкращих футболістів світу», складеного у 2004 році на прохання ФІФА легендарним Пеле.
Клубна кар'єра Редагувати
Народився у французькому Руані в родині аргентинського футболіста Хорхе Трезеге, який на той час виступав за місцевий однойменний клуб. Займатися футболом починав в Аргентині, вихованець футбольної школи клубу «Платенсе». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1993 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь лише у 5 матчах чемпіонату.
1995 року повернувся до Європи, уклавши контракт з клубом «Монако». Відіграв за команду з Монако наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. У складі «Монако» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,56 голу за гру першості.
2000 року уклав контракт з клубом «Ювентус», у складі якого провів наступні десять років своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем атакувальної ланки команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній другій грі чемпіонату. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії.
Протягом 2010—2011 років захищав кольори команди іспанського клубу «Еркулес».
30 серпня 2011 року 33-річний гравець прийняв пропозицію приєднатися до складу команди клубу «Баніяс» з ОАЕ, проте в цій команді він зіграв лише 3 матчі, і вже 19 грудня цього ж року підписав контракт на три роки з легендарним аргентинським клубом «Рівер Плейт».
Виступи за збірні Редагувати
1996 року залучався до складу молодіжної збірної Франції. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, забив 5 голів.
1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Того ж року був включений до складу головної команди країни для участі у домашньому чемпіонату світу. На цьому турнірі, за результатами якого французи уперше в історії стали найсильнішою командою планети, виходив на поле в усіх матчах збірної, за виключенням фінальної гри проти збірної Бразилії. Після тріумфального завершення мундіалю разом з іншими гравцями збірної Франції був нагороджений вищою нагородою країни, Орденом Почесного Легіону.
За два роки був учасником чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де французи здобули й титул континентальних чемпіонів. На цьому змаганні виходив на поле лише у трьох матчах, однак встиг стати справжнім героєм для французьких вболівальників, забивши вирішальний м'яч у фінальній грі турніру. У фіналі французам протистояла збірна Італії, яка мінімально вела у рахунку до четвертої хвилини, доданої арбітром до основного часу зустрічі. За лічені секунди до кінця доданого часу нападник збірної Франції Сільвен Вільтор відновив рівновагу, перевівши гру в овертайм. А у додатковий час саме влучний удар Трезеге вирішив долю двобою, ставши так званим золотим голом.
Згодом був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, а також чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, де французи дійшли до фіналу, в якому лише у серії післяматчевих пенальті поступилися італійцям і стали таким чином срібними призерами.
До останнього виклику до лав головної команди країни у 2008 році провів у її формі 71 матч, забивши 34 голи.
Статистика виступів Редагувати
Статистика клубних виступів Редагувати
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 1993–94 | «Платенсе» | ПД | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 3 | 0 |
| 1994–95 | ПД | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 2 | 0 | |
| Усього за «Платенсе» | 5 | 0 | - | - | - | - | - | - | 5 | 0 | |||||
| 1995–96 | «Монако» | Л1 | 4 | 0 | КФЛ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 5 | 0 |
| 1996–97 | Л1 | 5 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 5 | 0 | |
| 1997–98 | Л1 | 27 | 18 | КФЛ | 1 | - | ЛЧ | 9 | 4 | СКФ | 1 | 1 | 38 | 23 | |
| 1998–99 | Л1 | 27 | 12 | КФЛ | 2 | 0 | КУЄФА | 5 | 2 | - | - | - | 34 | 14 | |
| 1999–00 | Л1 | 30 | 22 | КФЛ | 1 | 0 | КУЄФА | 7 | 2 | - | - | - | 38 | 24 | |
| Усього за «Монако» | 93 | 52 | 5 | 0 | 21 | 8 | 1 | 1 | 120 | 61 | |||||
| 2000–01 | «Ювентус» | A | 25 | 14 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 5 | 1 | - | - | - | 32 | 15 |
| 2001–02 | A | 34 | 24 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 10 | 8 | - | - | - | 46 | 32 | |
| 2002–03 | A | 17 | 9 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 10 | 4 | СІ | 0 | 0 | 28 | 13 | |
| 2003–04 | A | 25 | 16 | КІ | 3 | 1 | ЛЧ | 5 | 4 | СІ | 1 | 1 | 34 | 22 | |
| 2004–05 | A | 18 | 9 | КІ | 1 | 1 | ЛЧ | 5 | 4 | - | - | - | 24 | 14 | |
| 2005–06 | A | 32 | 23 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 9 | 6 | СІ | 1 | 0 | 42 | 29 | |
| 2006–07 | B | 31 | 15 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 32 | 15 | |
| 2007–08 | A | 36 | 20 | КІ | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 39 | 20 | |
| 2008–09 | A | 8 | 1 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | - | - | - | 15 | 1 | |
| 2009–10 | A | 19 | 7 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 4+4 | 1+2 | - | - | - | 27 | 10 | |
| серп. 2010 | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 1 | 0 | - | - | - | 1 | 0 | |
| Усього за «Ювентус» | 245 | 138 | 21 | 2 | 57 | 30 | 2 | 1 | 320 | 171 | |||||
| 2010–11 | «Еркулес» | ПД | 32 | 12 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 12 |
| 2011–12 | «Баніяс» | ФЛ | 3 | 0 | КАЕ | 0 | 0 | - | - | - | КЕ | 1 | 0 | 3 | 0 |
| 2011–12 | «Рівер Плейт» | Прімера Б | 13 | 9 | КАрг | 2 | 1 | - | - | - | - | - | - | 15 | 10 |
| Усього за кар'єру | 391 | 211 | 24 | 3 | 78 | 38 | 4 | 2 | 496 | 255 |
Статистика виступів за збірну Редагувати
Титули і досягнення Редагувати
Командні Редагувати
- Чемпіон Франції (2):
- Володар Супекркубка Франції (1):
- Чемпіон Італії (2):
- Чемпіон Італії (скасовано):
- Володар Суперкубка Італії з футболу (2):
Особисті Редагувати
- Кавалер Ордену Почесного Легіону
Примітки Редагувати
- Чемпіонський титул «Ювентуса» сезону 2004–05 було скасовано за результатами розслідування корупційного скандалу в італійському футболі у 2006 році.
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давід Трезеге |
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [ 29 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |