Дави́д IV (груз. დავით IV; 1073–1125) — грузинський цар з династії Багратіоні, найвидатніший в історії Грузії правитель, який зумів об'єднати країну та розширити її кордони. Святий Грузинської церкви. Прізвисько — Будівни́чий.
Давид IV | |
1089 — 1125 роки | |
---|---|
Попередник: | Георгій II |
Спадкоємець: | Деметре I |
Ім'я при народженні: | груз. დავით IV აღმაშენებელი |
Народження: | 1073 Кутаїсі, Грузія |
Смерть: | 1125 Тифліс, Грузинське царство |
Поховання: | |
Країна: | Грузія |
Релігія: | Грузинська православна церква |
Рід: | Багратіоні |
Батько: | Георгій II Багратіоні |
Мати: | Helena[d] |
Шлюб: | Rusudan of Armeniad і Ґурандухт |
Діти: | Деметре I, Tamard, Kata of Georgiad, Zurab Bagrationid і Vakhtang Bagrationid |
Автограф: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Був сином царя Георгія II. Був одним з найвидатніших державних діячів середньовічної Грузії, який сприяв об'єднанню грузинських князівств в єдину централізовану державу. За Давида було створено постійне військо, що складалось із 10 тисяч кипчаків, які втекли до Грузії з Північного Причорномор'я. Кіннота могла протистояти феодальному ополченню, яке не завжди підкорялось царю. 1097 року Давид припинив сплачувати данину сельджукам й відновив незалежність Грузії; приєднав до своїх володінь Кахетію та Ереті (1104) й інші землі. У серпні 1121 року у Дідгорській битві грузинські війська розбили чисельне військо коаліції мусульманських правителів під керівництвом Нур-ад-дін Ільгазі, атабега Мосула та Алеппо. 1122 року, звільнивши Тбілісі, Давид переніс туди столицю з Кутаїсі.
Давид був похований в Академії Ґелаті.
Пам'ять Редагувати
Давид Агмашенебелі у середині 1990-их років Священним Синодом Грузинської православної церкви був долучений до святих.
У Тбілісі було зведено пам'ятник грузинському царю Давиду. Рішенням тбіліської мерії цей пам'ятник було перенесено з центральної площі Тбілісі на околиці, на алею, названу на честь великого царя (Алея Давида Будівничого). Рішення про перенесення найважчого в Грузії бронзового монумента було прийнято у зв'язку з реконструкцією площі столиці. Скульптор монументу царю Давиду — Мераб Бердзенішвілі (виступав проти перенесення створеного ним пам'ятника).