www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грютвікен швед Grytviken Котельна затока найбільша китобійна станція у світі Розташована на острові Південна Джорджія По

Грютвікен

Грютвікен (швед. Grytviken, «Котельна затока») — найбільша китобійна станція у світі. Розташована на острові Південна Джорджія. Постійне населення відсутнє.

Місто
Грютвікен
Grytviken

Координати 54°16′53″ пд. ш. 36°30′28″ зх. д. / 54.28147200002777595° пд. ш. 36.50802800002777815° зх. д. / -54.28147200002777595; -36.50802800002777815Координати: 54°16′53″ пд. ш. 36°30′28″ зх. д. / 54.28147200002777595° пд. ш. 36.50802800002777815° зх. д. / -54.28147200002777595; -36.50802800002777815

Грютвікен
Грютвікен (Південна Джорджія)
 Грютвікен у Вікісховищі
Півострів Тетчер з Грютвікеном

Географія Редагувати

Грютвікен розташований на східному березі півострова Тетчер, біля невеликої затоки Кінг-Едуард (так і назвали «Грютвікен» спочатку), частина бухти Східний Камберланд на північно-східному узбережжі острову Південна Джорджія.

Клімат Редагувати

Місто знаходиться у зоні антарктичних пустель. Найтепліший місяць — лютий із середньою температурою 6,7 °C (44 °F). Найхолодніший місяць — червень, із середньою температурою –1,1 °C (30 °F).

Клімат Грютвікена
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 22 22 20 18 22 12 17 16 20 13 20 22 22
Середній максимум, °C 7 8 7 4 1 0 0 1 2 3 5 6 3
Середня температура, °C 6 6 5 2 0 −1 −1 0 1 2 3 4 2
Середній мінімум, °C 3 4 3 1 −1 −2 −2 −2 −1 0 1 2 0
Абсолютний мінімум, °C −5 −3 −8 −5 −8 −10 −12 −12 −10 −9 −7 −7 −12
Норма опадів, мм 90 120 140 140 150 130 140 130 100 90 90 80 1480
Джерело: Weatherbase

Історичні дані Редагувати

Грютвікен є портом острову, а з 1909 р. тут знаходиться резиденція британського Магістрату і портове, митне, імміграційне, риболовне, поштове керівництво й адміністрація. Адміністративний комплекс Уряду Південної Джорджії розташований разом з науковою станцією Британської антарктичної служби на мисі Кінг-Едуард біля входу в однойменну затоку на відстані всього 800 метрів від китобійного селища (зазвичай також вважається частиною Грютвікена).

Карл А. Ларсен

Китобійну базу збудували в 1904 р. 60 норвежців під керівництвом Карла Антона Ларсена незадовго після прибуття на острів 16 листопада. 24 грудня того ж року був запущений завод з виробництва китового жиру. Ларсен вибрав місце для китобійної бази під час попередніх відвідин цих місць в 1902 р. як капітан судна «Антарктик» шведської антарктичної експедиції під керівництвом Отто Норденскьольда.

Грютвікен, 1914 р.

Грютвікен був першою китобійною базою в Антарктиці. Спочатку належав Аргентинській рибній компанії «Pesca», заснованій Ларсеном. Коли фабрика почала приносити прибуток, нею зацікавилися британці, які згадали, що Південна Георгія належить їм. І вони змусили фабрику працювати з дозволу британців і сплачувати податок. Окрім того, вони прислали в Грютвікен свого губернатора, а в 1908 р. офіційно проголосили Фолкленди, Південну Джорджію, Південні Сандвічеві, Оркнейські  острови та Антарктичний півострів британською територією. Вони повторили це і в 1917 р. Ніхто тоді не наважився з цим сперечатися. Адже британці переконали китобоїв Ларсена піти під британську залежність стволами своїх корабельних гармат. З 1 січня 1906 р. Грютвікен працював з китобійною ліцензією, виданою губернатором Фолклендських островів, яку компанія отримала через британське посольство в Буенос-Айресі. Розпочалася бійня антарктичних морських велетнів. З 1907 р. до початку війни китобої добули 10 тис. особин китів різних видів. Намагаючись піти з-під нагляду британців, норвежці організовували плавучі китобійні фабрики, що з 1905 р. базувалися на Південних Шетлендах. Жир добутих китів транспортується до Пунта-Аренаса.

1960 р. Грютвікен був проданий компанії Албіон Стар (Південна Джорджія), причому в 1963—1964 базу орендувала японська китобійна компанія Кокусай Гьогьо кабусікігайся. Діяльність остаточно завершилася 4 грудня 1964 р. Як і інші китобійні станції на острові, з 1979 р. належить британській компанії Крістіан Сальвесен.

Норвезька церква, Грютвікен

Регулярні метеорологічні спостереження в Грютвікені започаткував Карл Антон Ларсен в 1905 р. З 1907 р. проводились Аргентинською рибною компанією в співпраці з Аргентинським метеорологічним бюро, згідно з вимогами британської китобійної ліцензії, до зміни умов останньої в 1949 р.

Під час Фолклендського конфлікту, Грютвікен і Лейт Харбор були зайняті аргентинськими силами 3 квітня 1982 р. протягом двогодинної битви, у якій був пошкоджений аргентинський фрегат «Геріко» і збитий аргентинський вертоліт. Після 22-денної окупації аргентинський гарнізон капітулював без спротиву 25 квітня 1982 р., коли аргентинський підводний човен «Санта Фе» був пошкоджений і взятий в полон британським флотом біля острова.

Після конфлікту Велика Британія утримувала на мисі Кінг Едуард невеликий гарнізон морських піхотинців до березня 2001 р., коли Британська антарктична служба відновила контроль над своєю базою в Грютвікені.

Музей Південної Джорджії, Грютвікен

В останні роки китобійна станція простоювала, після десятирічного простою була очищена від сміття і забруднення (нафто- і хімпродуктами і азбестом). Ряд споруд реставровані Урядом південної Джорджії для туристичних та інших цілей. Серед них — відома Норвезька церква, збудована в 1913 р., як і менеджерська вілла, віддана під Музей Південної Джорджії. Відремонтована також портова пристань підняті китобійні судна Албатрос і Діас, які до недавніх пір лежали на дні біля пристані. Є проєкт відновлення виробництва гідроенергетики на розташованій поруч штучній водоймі Гул Лейк.

Грютвікен — один з найпопулярніших туристичних об'єктів в Антарктиці, як через дивовижну картину навколишніх гір, льодовиків і фйордів, так через велику кількість історичних пам'яток, китобійної бази, на цвинтарі якої в 1922 р. похований відомий полярний дослідник сер Ернест Шеклтон. В Грютвікені народилась Сольвейг Гунбьорг Якобсен — перша людина, народжена в Антарктиці.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://monumentos.cultura.gob.ar/
  2. . Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020. 
  3. Парнікоза, Іван (05.05.2014). . http://h.ua/ (українська). h.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 05.02.17. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Otto Nordenskjöld, Johan G. Andersson, Carl A. Larsen, Antarctica, or Two Years Among the Ice of the South Pole, London, Hurst & Blackett, 1905.
  • South Georgia, Topographic map, 1:200000, DOS 610 Series, Directorate of Overseas Surveys, Tolworth, UK, 1958.
  • Robert K. Headland, The Island of South Georgia, Cambridge University Press, 1984.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gryutviken shved Grytviken Kotelna zatoka najbilsha kitobijna stanciya u sviti Roztashovana na ostrovi Pivdenna Dzhordzhiya Postijne naselennya vidsutnye Misto Gryutviken Grytviken Koordinati 54 16 53 pd sh 36 30 28 zh d 54 28147200002777595 pd sh 36 50802800002777815 zh d 54 28147200002777595 36 50802800002777815 Koordinati 54 16 53 pd sh 36 30 28 zh d 54 28147200002777595 pd sh 36 50802800002777815 zh d 54 28147200002777595 36 50802800002777815 Krayina Velika Britaniya Argentina 1 i Pivdenna Dzhordzhiya i Pivdenni Sandvichevi Ostrovi Velika Britaniya Argentina 1 i Pivdenna Dzhordzhiya i Pivdenni Sandvichevi OstroviRegion Pivdenna DzhordzhiyaPoperedni nazvi King EduardGeoNames 3426466OSM 1983628 R Pivdenna Dzhordzhiya i Pivdenni Sandvichevi Ostrovi Isla San Pedro GryutvikenGryutviken Pivdenna Dzhordzhiya Gryutviken u VikishovishiPivostriv Tetcher z Gryutvikenom Zmist 1 Geografiya 1 1 Klimat 2 Istorichni dani 3 Div takozh 4 Primitki 5 Posilannya 6 LiteraturaGeografiya RedaguvatiGryutviken roztashovanij na shidnomu berezi pivostrova Tetcher bilya nevelikoyi zatoki King Eduard tak i nazvali Gryutviken spochatku chastina buhti Shidnij Kamberland na pivnichno shidnomu uzberezhzhi ostrovu Pivdenna Dzhordzhiya Klimat Redaguvati Misto znahoditsya u zoni antarktichnih pustel Najteplishij misyac lyutij iz serednoyu temperaturoyu 6 7 C 44 F Najholodnishij misyac cherven iz serednoyu temperaturoyu 1 1 C 30 F 2 Klimat GryutvikenaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 22 22 20 18 22 12 17 16 20 13 20 22 22Serednij maksimum C 7 8 7 4 1 0 0 1 2 3 5 6 3Serednya temperatura C 6 6 5 2 0 1 1 0 1 2 3 4 2Serednij minimum C 3 4 3 1 1 2 2 2 1 0 1 2 0Absolyutnij minimum C 5 3 8 5 8 10 12 12 10 9 7 7 12Norma opadiv mm 90 120 140 140 150 130 140 130 100 90 90 80 1480Dzherelo WeatherbaseIstorichni dani RedaguvatiGryutviken ye portom ostrovu a z 1909 r tut znahoditsya rezidenciya britanskogo Magistratu i portove mitne immigracijne ribolovne poshtove kerivnictvo j administraciya Administrativnij kompleks Uryadu Pivdennoyi Dzhordzhiyi roztashovanij razom z naukovoyu stanciyeyu Britanskoyi antarktichnoyi sluzhbi na misi King Eduard bilya vhodu v odnojmennu zatoku na vidstani vsogo 800 metriv vid kitobijnogo selisha zazvichaj takozh vvazhayetsya chastinoyu Gryutvikena nbsp Karl A LarsenKitobijnu bazu zbuduvali v 1904 r 60 norvezhciv pid kerivnictvom Karla Antona Larsena nezadovgo pislya pributtya na ostriv 16 listopada 24 grudnya togo zh roku buv zapushenij zavod z virobnictva kitovogo zhiru Larsen vibrav misce dlya kitobijnoyi bazi pid chas poperednih vidvidin cih misc v 1902 r yak kapitan sudna Antarktik shvedskoyi antarktichnoyi ekspediciyi pid kerivnictvom Otto Nordenskolda nbsp Gryutviken 1914 r Gryutviken buv pershoyu kitobijnoyu bazoyu v Antarktici Spochatku nalezhav Argentinskij ribnij kompaniyi Pesca zasnovanij Larsenom Koli fabrika pochala prinositi pributok neyu zacikavilisya britanci yaki zgadali sho Pivdenna Georgiya nalezhit yim I voni zmusili fabriku pracyuvati z dozvolu britanciv i splachuvati podatok Okrim togo voni prislali v Gryutviken svogo gubernatora a v 1908 r oficijno progolosili Folklendi Pivdennu Dzhordzhiyu Pivdenni Sandvichevi Orknejski ostrovi ta Antarktichnij pivostriv britanskoyu teritoriyeyu Voni povtorili ce i v 1917 r Nihto todi ne navazhivsya z cim sperechatisya Adzhe britanci perekonali kitoboyiv Larsena piti pid britansku zalezhnist stvolami svoyih korabelnih garmat Z 1 sichnya 1906 r Gryutviken pracyuvav z kitobijnoyu licenziyeyu vidanoyu gubernatorom Folklendskih ostroviv yaku kompaniya otrimala cherez britanske posolstvo v Buenos Ajresi Rozpochalasya bijnya antarktichnih morskih veletniv Z 1907 r do pochatku vijni kitoboyi dobuli 10 tis osobin kitiv riznih vidiv Namagayuchis piti z pid naglyadu britanciv norvezhci organizovuvali plavuchi kitobijni fabriki sho z 1905 r bazuvalisya na Pivdennih Shetlendah Zhir dobutih kitiv transportuyetsya do Punta Arenasa 3 1960 r Gryutviken buv prodanij kompaniyi Albion Star Pivdenna Dzhordzhiya prichomu v 1963 1964 bazu orenduvala yaponska kitobijna kompaniya Kokusaj Gogo kabusikigajsya Diyalnist ostatochno zavershilasya 4 grudnya 1964 r Yak i inshi kitobijni stanciyi na ostrovi z 1979 r nalezhit britanskij kompaniyi Kristian Salvesen nbsp Norvezka cerkva GryutvikenRegulyarni meteorologichni sposterezhennya v Gryutvikeni zapochatkuvav Karl Anton Larsen v 1905 r Z 1907 r provodilis Argentinskoyu ribnoyu kompaniyeyu v spivpraci z Argentinskim meteorologichnim byuro zgidno z vimogami britanskoyi kitobijnoyi licenziyi do zmini umov ostannoyi v 1949 r Pid chas Folklendskogo konfliktu Gryutviken i Lejt Harbor buli zajnyati argentinskimi silami 3 kvitnya 1982 r protyagom dvogodinnoyi bitvi u yakij buv poshkodzhenij argentinskij fregat Geriko i zbitij argentinskij vertolit Pislya 22 dennoyi okupaciyi argentinskij garnizon kapitulyuvav bez sprotivu 25 kvitnya 1982 r koli argentinskij pidvodnij choven Santa Fe buv poshkodzhenij i vzyatij v polon britanskim flotom bilya ostrova Pislya konfliktu Velika Britaniya utrimuvala na misi King Eduard nevelikij garnizon morskih pihotinciv do bereznya 2001 r koli Britanska antarktichna sluzhba vidnovila kontrol nad svoyeyu bazoyu v Gryutvikeni nbsp Muzej Pivdennoyi Dzhordzhiyi GryutvikenV ostanni roki kitobijna stanciya prostoyuvala pislya desyatirichnogo prostoyu bula ochishena vid smittya i zabrudnennya nafto i himproduktami i azbestom Ryad sporud restavrovani Uryadom pivdennoyi Dzhordzhiyi dlya turistichnih ta inshih cilej Sered nih vidoma Norvezka cerkva zbudovana v 1913 r yak i menedzherska villa viddana pid Muzej Pivdennoyi Dzhordzhiyi Vidremontovana takozh portova pristan pidnyati kitobijni sudna Albatros i Dias yaki do nedavnih pir lezhali na dni bilya pristani Ye proyekt vidnovlennya virobnictva gidroenergetiki na roztashovanij poruch shtuchnij vodojmi Gul Lejk Gryutviken odin z najpopulyarnishih turistichnih ob yektiv v Antarktici yak cherez divovizhnu kartinu navkolishnih gir lodovikiv i fjordiv tak cherez veliku kilkist istorichnih pam yatok kitobijnoyi bazi na cvintari yakoyi v 1922 r pohovanij vidomij polyarnij doslidnik ser Ernest Sheklton V Gryutvikeni narodilas Solvejg Gunborg Yakobsen persha lyudina narodzhena v Antarktici Div takozh RedaguvatiIstoriya Pivdennoyi Dzhordzhiyi i Pivdennih Sandvichevih Ostroviv Karl Anton Larsen Solvejg Gunborg YakobsenPrimitki Redaguvati a b https monumentos cultura gob ar Klimat Gryutvikena Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 Parnikoza Ivan 05 05 2014 Ukrayinska Antarktida Chastina 4 Vidkrittya ta vivchennya Ukrayinskoyi Antarktiki http h ua ukrayinska h ua Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 05 02 17 Posilannya RedaguvatiOficijnij vebsajt Pivdennoyi Dzhordzhiyi Arhivovano 16 bereznya 2008 u Wayback Machine Antarktichna stanciya King Eduard Pojnt Arhivovano 14 chervnya 2006 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiOtto Nordenskjold Johan G Andersson Carl A Larsen Antarctica or Two Years Among the Ice of the South Pole London Hurst amp Blackett 1905 South Georgia Topographic map 1 200000 DOS 610 Series Directorate of Overseas Surveys Tolworth UK 1958 Robert K Headland The Island of South Georgia Cambridge University Press 1984 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gryutviken amp oldid 37272513