www.wikidata.uk-ua.nina.az

Город землеробство У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Город значення Горо д від прасл gordъ огороджене

Город (землеробство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Город (значення).

Горо́д (від прасл. *gordъ — «огороджене місце», «огорожа») — «ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів»; частина господарської землі, де культивується городина.

Город в Нідерландах
Традиція садівництва на ілюстрації з «Tacuinum sanitatis» (BM Rouen Leber 1088), анонімного рукопису 14 століття.
Домашній город у Лондоні
Квадратний город (Франція)

В Україні більшу частину земельної ділянки відводять під картоплю. Городні плоди та зелень, які є продуктами харчування (капуста, огірки, морква та ін.); овочі, називають горо́диною. Це овочевий "сад", де вирощують овочі або фрукти для особистого використання. Як правило, є частиною саду (в тому числі декоративного саду). Однак город може розташовуватися також у спеціальному комплексі або на присадибній ділянці. Може бути огороджена парканом або живоплотом. На вибраній ділянці також допускається застосування парників та теплиць. Вирощування городніх культур як галузь сільського господарства, називається городництвом, овочівництвом.

Історія Редагувати

З XII століття в «Житії Феодосія» оповідається, як чернці: «в ограді копахують зелинного ради растенія», а в Вишгороді були не тільки огородники, а й старшина огородників. В середині XII століття в описі оборони Києва бачимо теж навколо його «городи на велику просторонь». В оповіданні Патерика (XIII століття) про чернців XI століття бачимо при келіях городчики з «деревами плодовитими»; при тім як і досі (біля 1960 років) слово город (город, градень — огороджене місце взагалі) уживалось однаково для означення і огорода і саду, і можливо, що в вище поданих звістках про великі київські і вишгородські городи треба розуміти й сади.

«Красні сади» влаштовували і при монастирях монахи, і великі князі, і царі. Монастирі з давніх часів будувались на піднесенні (височинах), а в монастирських садах розводили не лише овочі і плодові дерева, але й лікарські трави і квітучі рослини. Монахи, здійснюючи паломницива в Палестину, привозили із відвіданих на шляху країн рослини.

В кінці XV століття великий князь Іван ІІІ влаштував Великокнязівський сад, який згодом став називатися Царським. З великою запопадливістю насаджував цар сади у Москві, мабуть, як охорону від частих на той час пожеж.

В XV-XVI століттях з'являється в Україні багато нових господарських рослин, про які перше не було згадки. Чужинці, що осідали в Україні привозили з собою різні роди городини поширені в їх батьківщині, а також наші подорожники по чужих країнах переймали багато нового. В ті часи вперше згадується фасоля, про яку не маємо вісток з княжих часів. Капуста, що в княжу добу належала до рідкісних рослин, ставала популярніша. З Італії в XVI столітті перейнято салат, калярепу, коляфіори (цвітна капуста), петрушку, пастернак та інше. З того самого часу походять ганиж, кмин, селерей, порей, маєран, карчохи, шпараги, шпинат. Всі ці рослини вперше появилися по панських фільварках, а потім перейшли й на селянські грядки. Городину, поширену з давніх часів, садили й сіяли нераз цілими ланами. В Любачеві біля 1530 року сіяли багато цибулі, деінде розводили мак, коноплі. У Стрийщині й Дрогобиччині селяни мали обов'язок збирати кмин и давати до двора по кварті з кожної хати. В Долині біля 1630 року згадують, як звичайну городину: ріпу, капусту, моркву, пастернак, петрушку, цибулю.

«Якщо описувати архимандритові келії, то скажемо, що се — великий добротний дім. Горішній поверх увінчує висока баня з балюстрадою, звідки видко ріку Дніпро за монастирськими садами. Нас водили до архимандритових садів; туди ми спустилися сходами й увійшли крізь браму з банею, утвореними зі штахетника й живоплоту завтовшки з лікоть. За штахетником росте собі дивовижне деревце, густі віти якого так само густо вкрито шпичаками, воно схоже на жасмин Хами; пнучись догори й на всі боки, пагони його й утворюють цей живопліт. Кожну гілочку, тільки-но вона випнеться з-за штахетника, обтинають ножицями».

...
«Це ж деревце править за живопліт і садової шкілки. Ти бачив би, читачу, як стовбурець виростає з ґрунту на лікоть заввишки, а зелені пагони виганяються на два лікті й, переплівшись поміж собою, ніби утворюють широченьку стіну. Деревце дає плоди. Ми їх куштували, ягоди схожі на недозрілий виноград, зеленаві й солодкі. Деревце називають ікрис. Така дивовижно гарна садова огорожа — справа умілих садівникових рук».
 ...
«Повернемось до опису поселення із трьох сотень садиб. Тут стоїть дві церкви. Назва цієї місцини Ісайки. Кожну оселю оточує садок; вишні, сливи та інші дерева утворюють живопліт. Грядки засаджено капустою, морквою, редькою, петрушкою, салатою та іншою городиною».

— Халебський Павло (1654–1656)

У XVI-XVII столітті людей, які відбували пішу панщину (це без обов'язку ставити до роботи й свою худобу) називали огородниками. Навіть біля 1960 років слово город (город, градень — огороджене місце взагалі) уживалось однаково для означення і огорода і саду.

Закритий грунт в Україні почали використовувати з середини XVIII століття, а з середини XIX століття в поміщицьких господарствах з'являється більш удосконалений вид закритого грунту — односхилі теплиці. Промислового значення овочівництво почало набувати з середини XVIII століття, і виробництвом товарної овочевої продукції займалися переважно монастирі та поміщицькі господарства. Людей, які очолювали виробництво овочів, називали городниками, а садів — садівниками. Городниками при монастирях і великих поміщицьких господарствах були достатньо освічені професіонали, які досконало знали не тільки агротехніку вирощування овочевих і баштанних культур, але й парникове господарство.

Удобрювання ґрунтів Редагувати

Вважається, що якщо на городі не росте кропива і мати-й-мачуха, то там не вродять огірки (вони погано переносять кислий ґрунт). Якщо ґрунт занадто кислий, на ньому ростуть щавель кінський і хвощ польовий. Замість того, щоб постійно висапувати бур'яни, слід удобрювати ґрунт і розкислювати його. Інакше будуть малі врожаї.

Ґрунти підлуговують крейдою, попелом, вапном. На 1 м² треба 200 г. Така доза знижує кислотність ґрунту на 10-12 років. Найбезпечніше вносити у ґрунт яєчну шкаралупу. Вона не шкодить мікроорганізмам, збагачує родючий шар грунту кальцієм.

Види ґрунтів для городу Редагувати

Розрізняють наступні види ґрунтів:

  • Чорнозем — найродючіший та багатий поживними елементами ґрунт.
  • Піщані ґрунти — найбідніші поживними елементами. Для вирощування городніх культур необхідно знизити кислотність ґрунту та збагатити його органічними добривами.
  • Супіщані ґрунти — пісок змішаний з дерновою землею. Такий ґрунт не є вологоємним. У супіщаних ґрунтах гарно росте картопля, полуниця, льон.
  • Глинисті ґрунти — найгірші для вирощування рослин взагалі. Волога глина нагадує пластилін, а суха глина — камінці. Обробляти таку землю вкрай важко. Крім того, глина заважає проникненню повітря і розростанню кореневої системи. Для підвищення родючості необхідно додати пісок та торф, інтенсивно підживлювати рослини добривами.

Примітки Редагувати

  1. «за всіма прикметами, мова йде про аґрус». — М.Р.
    Джерело: те саме; примітки упорядника.
  2. «тоді — сотенне місто Корсунського полку, нині — село Богуславського району, Київської області». — М.Р.
    Джерело: те саме; примітки упорядника.

Деталізація джерел Редагувати

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. Город // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Огород // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1186. — 1000 екз.
  4. Городина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Огородництво // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1186. — 1000 екз.
  6. Михайло Грушевський Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. — Київ: Наукова думка, 1991—1998. — (Пам'ятки історичної думки України). — ISBN 5-12-002468-8.
    Т.1. — 1991 — 736с. ISBN 5-12-002469-6 (стор.: 254)
  7. ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (науково-популярна монографія. Сторінки: 420-431)
  8. Халебський Павло. Україна — земля козаків: Подорожній щоденник / Упоряд. М.О. Рябий; Післям. В.О. Яворівського. — К.: Ярославів Вал, 2009. — 293 с. ISBN 978-966-8382-23-9 (стор.: 95, 139)
  9. ↑ Барабаш О. Ю. Овочівництво: Підручник. — К.: Вища шк., 1994. 374 с.: іл. ISBN 5-11-003617-9.
  10. Яєчну шкаралупу змелюють на порох

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати


Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorod znachennya Goro d vid prasl gord ogorodzhene misce ogorozha 1 dilyanka zemli pri sadibi zdebilshogo dlya viroshuvannya ovochiv 2 chastina gospodarskoyi zemli de kultivuyetsya gorodina 3 Gorod v NiderlandahTradiciya sadivnictva na ilyustraciyi z Tacuinum sanitatis BM Rouen Leber 1088 anonimnogo rukopisu 14 stolittya Domashnij gorod u LondoniKvadratnij gorod Franciya V Ukrayini bilshu chastinu zemelnoyi dilyanki vidvodyat pid kartoplyu Gorodni plodi ta zelen yaki ye produktami harchuvannya kapusta ogirki morkva ta in ovochi nazivayut goro dinoyu 4 Ce ovochevij sad de viroshuyut ovochi abo frukti dlya osobistogo vikoristannya Yak pravilo ye chastinoyu sadu v tomu chisli dekorativnogo sadu Odnak gorod mozhe roztashovuvatisya takozh u specialnomu kompleksi abo na prisadibnij dilyanci Mozhe buti ogorodzhena parkanom abo zhivoplotom Na vibranij dilyanci takozh dopuskayetsya zastosuvannya parnikiv ta teplic Viroshuvannya gorodnih kultur yak galuz silskogo gospodarstva nazivayetsya gorodnictvom ovochivnictvom Zmist 1 Istoriya 2 Udobryuvannya gruntiv 3 Vidi gruntiv dlya gorodu 4 Primitki 4 1 Detalizaciya dzherel 5 Posilannya 6 Div takozhIstoriya RedaguvatiZ XII stolittya v Zhitiyi Feodosiya opovidayetsya yak chernci v ogradi kopahuyut zelinnogo radi rasteniya a v Vishgorodi buli ne tilki ogorodniki a j starshina ogorodnikiv 5 V seredini XII stolittya v opisi oboroni Kiyeva bachimo tezh navkolo jogo gorodi na veliku prostoron 5 V opovidanni Paterika XIII stolittya pro chernciv XI stolittya bachimo pri keliyah gorodchiki z derevami plodovitimi pri tim yak i dosi bilya 1960 rokiv slovo gorod gorod graden ogorodzhene misce vzagali uzhivalos odnakovo dlya oznachennya i ogoroda i sadu i mozhlivo sho v vishe podanih zvistkah pro veliki kiyivski i vishgorodski gorodi treba rozumiti j sadi 5 6 Krasni sadi vlashtovuvali i pri monastiryah monahi i veliki knyazi i cari Monastiri z davnih chasiv buduvalis na pidnesenni visochinah a v monastirskih sadah rozvodili ne lishe ovochi i plodovi dereva ale j likarski travi i kvituchi roslini 7 Monahi zdijsnyuyuchi palomniciva v Palestinu privozili iz vidvidanih na shlyahu krayin roslini 7 V kinci XV stolittya velikij knyaz Ivan III vlashtuvav Velikoknyazivskij sad yakij zgodom stav nazivatisya Carskim 7 Z velikoyu zapopadlivistyu nasadzhuvav car sadi u Moskvi mabut yak ohoronu vid chastih na toj chas pozhezh 7 V XV XVI stolittyah z yavlyayetsya v Ukrayini bagato novih gospodarskih roslin pro yaki pershe ne bulo zgadki 5 Chuzhinci sho osidali v Ukrayini privozili z soboyu rizni rodi gorodini poshireni v yih batkivshini a takozh nashi podorozhniki po chuzhih krayinah perejmali bagato novogo 5 V ti chasi vpershe zgaduyetsya fasolya pro yaku ne mayemo vistok z knyazhih chasiv 5 Kapusta sho v knyazhu dobu nalezhala do ridkisnih roslin stavala populyarnisha 5 Z Italiyi v XVI stolitti perejnyato salat kalyarepu kolyafiori cvitna kapusta petrushku pasternak ta inshe 5 Z togo samogo chasu pohodyat ganizh kmin selerej porej mayeran karchohi shparagi shpinat 5 Vsi ci roslini vpershe poyavilisya po panskih filvarkah a potim perejshli j na selyanski gryadki 5 Gorodinu poshirenu z davnih chasiv sadili j siyali neraz cilimi lanami 5 V Lyubachevi bilya 1530 roku siyali bagato cibuli deinde rozvodili mak konopli 5 U Strijshini j Drogobichchini selyani mali obov yazok zbirati kmin i davati do dvora po kvarti z kozhnoyi hati 5 V Dolini bilya 1630 roku zgaduyut yak zvichajnu gorodinu ripu kapustu morkvu pasternak petrushku cibulyu 5 nbsp Yaksho opisuvati arhimandritovi keliyi to skazhemo sho se velikij dobrotnij dim Gorishnij poverh uvinchuye visoka banya z balyustradoyu zvidki vidko riku Dnipro za monastirskimi sadami Nas vodili do arhimandritovih sadiv tudi mi spustilisya shodami j uvijshli kriz bramu z baneyu utvorenimi zi shtahetnika j zhivoplotu zavtovshki z likot Za shtahetnikom roste sobi divovizhne derevce gusti viti yakogo tak samo gusto vkrito shpichakami vono shozhe na zhasmin Hami pnuchis dogori j na vsi boki pagoni jogo j utvoryuyut cej zhivoplit Kozhnu gilochku tilki no vona vipnetsya z za shtahetnika obtinayut nozhicyami Ce zh derevce pravit za zhivoplit i sadovoyi shkilki Ti bachiv bi chitachu yak stovburec virostaye z gruntu na likot zavvishki a zeleni pagoni viganyayutsya na dva likti j pereplivshis pomizh soboyu nibi utvoryuyut shirochenku stinu Derevce daye plodi Mi yih kushtuvali yagodi shozhi na nedozrilij vinograd zelenavi j solodki Derevce nazivayut ikris prim 1 Taka divovizhno garna sadova ogorozha sprava umilih sadivnikovih ruk Povernemos do opisu poselennya iz troh soten sadib Tut stoyit dvi cerkvi Nazva ciyeyi miscini Isajki prim 2 Kozhnu oselyu otochuye sadok vishni slivi ta inshi dereva utvoryuyut zhivoplit Gryadki zasadzheno kapustoyu morkvoyu redkoyu petrushkoyu salatoyu ta inshoyu gorodinoyu 8 nbsp Halebskij Pavlo 1654 1656 U XVI XVII stolitti lyudej yaki vidbuvali pishu panshinu ce bez obov yazku staviti do roboti j svoyu hudobu nazivali ogorodnikami 3 Navit bilya 1960 rokiv slovo gorod gorod graden ogorodzhene misce vzagali uzhivalos odnakovo dlya oznachennya i ogoroda i sadu 3 Zakritij grunt v Ukrayini pochali vikoristovuvati z seredini XVIII stolittya a z seredini XIX stolittya v pomishickih gospodarstvah z yavlyayetsya bilsh udoskonalenij vid zakritogo gruntu odnoshili teplici 9 Promislovogo znachennya ovochivnictvo pochalo nabuvati z seredini XVIII stolittya i virobnictvom tovarnoyi ovochevoyi produkciyi zajmalisya perevazhno monastiri ta pomishicki gospodarstva 9 Lyudej yaki ocholyuvali virobnictvo ovochiv nazivali gorodnikami a sadiv sadivnikami 9 Gorodnikami pri monastiryah i velikih pomishickih gospodarstvah buli dostatno osvicheni profesionali yaki doskonalo znali ne tilki agrotehniku viroshuvannya ovochevih i bashtannih kultur ale j parnikove gospodarstvo 9 Udobryuvannya gruntiv RedaguvatiVvazhayetsya sho yaksho na gorodi ne roste kropiva i mati j machuha to tam ne vrodyat ogirki voni pogano perenosyat kislij grunt Yaksho grunt zanadto kislij na nomu rostut shavel kinskij i hvosh polovij Zamist togo shob postijno visapuvati bur yani slid udobryuvati grunt i rozkislyuvati jogo Inakshe budut mali vrozhayi 10 Grunti pidlugovuyut krejdoyu popelom vapnom Na 1 m treba 200 g Taka doza znizhuye kislotnist gruntu na 10 12 rokiv Najbezpechnishe vnositi u grunt yayechnu shkaralupu Vona ne shkodit mikroorganizmam zbagachuye rodyuchij shar gruntu kalciyem Vidi gruntiv dlya gorodu RedaguvatiRozriznyayut nastupni vidi gruntiv Chornozem najrodyuchishij ta bagatij pozhivnimi elementami grunt Pishani grunti najbidnishi pozhivnimi elementami Dlya viroshuvannya gorodnih kultur neobhidno zniziti kislotnist gruntu ta zbagatiti jogo organichnimi dobrivami Supishani grunti pisok zmishanij z dernovoyu zemleyu Takij grunt ne ye vologoyemnim U supishanih gruntah garno roste kartoplya polunicya lon Glinisti grunti najgirshi dlya viroshuvannya roslin vzagali Vologa glina nagaduye plastilin a suha glina kaminci Obroblyati taku zemlyu vkraj vazhko Krim togo glina zavazhaye proniknennyu povitrya i rozrostannyu korenevoyi sistemi Dlya pidvishennya rodyuchosti neobhidno dodati pisok ta torf intensivno pidzhivlyuvati roslini dobrivami Primitki Redaguvati za vsima prikmetami mova jde pro agrus M R Dzherelo te same primitki uporyadnika todi sotenne misto Korsunskogo polku nini selo Boguslavskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti M R Dzherelo te same primitki uporyadnika Detalizaciya dzherel Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Gorod Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v Ogorod Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1186 1000 ekz Gorodina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v g d e zh i k l m n p r Ogorodnictvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1186 1000 ekz Mihajlo Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi V 11 t 12 kn Redkol P S Sohan golova ta in Kiyiv Naukova dumka 1991 1998 Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 12 002468 8 T 1 1991 736s ISBN 5 12 002469 6 stor 254 a b v g ros Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576s naukovo populyarna monografiya Storinki 420 431 Halebskij Pavlo Ukrayina zemlya kozakiv Podorozhnij shodennik Uporyad M O Ryabij Pislyam V O Yavorivskogo K Yaroslaviv Val 2009 293 s ISBN 978 966 8382 23 9 stor 95 139 a b v g Barabash O Yu Ovochivnictvo Pidruchnik K Visha shk 1994 374 s il ISBN 5 11 003617 9 Yayechnu shkaralupu zmelyuyut na porohPosilannya RedaguvatiOgorod Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1186 1000 ekz Kalendar gorodnika Arhivovano 6 lipnya 2015 u Wayback Machine na sajti Agrarnogo sektoru Ukrayini Vidi gruntiv Arhivovano 28 listopada 2021 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiOvochivnictvo Gruntoobrobka Osobiste selyanske gospodarstvo nbsp Ce nezavershena stattya pro silske gospodarstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gorod zemlerobstvo amp oldid 40134419