www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голосіїв ст укр Голосѣевъ 1 2 3 4 історична місцевість міста Києва Розташований у ському районі у південній частині міст

Голосіїв

Голосіїв (ст.-укр. Голосѣевъ) — історична місцевість міста Києва. Розташований у Голосіївському районі, у південній частині міста між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією та Мишоловкою, охоплюючи Голосіївський ліс (входить до складу Голосіївського національного природного парку) і частину забудови вздовж Голосіївського проспекту і Васильківської вулиці.

Голосіїв
ст.-укр. Голосѣевъ
Голосіїв

Голосіїв: нижній Оріхуватський ставок (біля Голосіївської площі)
Загальна інформація
50°23′23″ пн. ш. 30°29′23″ сх. д. / 50.38972° пн. ш. 30.48972° сх. д. / 50.38972; 30.48972Координати: 50°23′23″ пн. ш. 30°29′23″ сх. д. / 50.38972° пн. ш. 30.48972° сх. д. / 50.38972; 30.48972
Країна  Україна
Адмінодиниця Київ
Поштовий індекс 03127
Карта
Голосіїв
Голосіїв (Київ)
 Голосіїв у Вікісховищі
Голосіївська пустинь (Свято-Покровський монастир)
На Дідорівських ставках

Назва Редагувати

Існує декілька версій походження назви. За однією з них, ліс був голо сіяний, тобто штучно посаджений на порожньому місці. За іншою, тут начебто голосили жінки, що втратили своїх чоловіків у часи нападу на Київ татар (XV століття). Друга версія здається неймовірною, оскільки історична транскрипція ст.-укр. «Голосѣевъ» містить корінь «сіяти» (церк.-слов. сѣять), а не «голосити» (церк.-слов. гласить).

Під впливом російської мови багато людей називають один із районів Києва як Голосієво, проте українською мовою доречно та правильно вимовляти — Голосіїв. Назва району Голосіїв відмінюється так, як і Київ або Миколаїв: Голосіїв, Голосієва, Голосієву, Голосіїв, Голосієвом, (у) Голосієві, (по) Голосієву, Голосієве. Вираз «У Голосієво» — це суржикова форма.

Історія Редагувати

Згадується 1541 року як володіння Києво-Печерської лаври, 1617 року — як Голосіївський хутір. У 1631 році тоді ще архімандрит Києво-Печерської лаври, а пізніше митрополит Петро Могила збудував у цьому монастирському володінні церкву на ім'я св. Великомученика Іоанна Сочавського, який походив із рідної йому Молдови, а також дім для себе, заклав сад та монастир (зараз ця територія входить до складу ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування). Монастир розташовувався серед великого масиву лісу, який також належав до Лаври, і тому ця територія тривалий час залишалася порівняно малозабудованою.

Під час Першої світової та Громадянської війн Голосіївський ліс зазнав великої шкоди: вікові дуби було вирубано на 2 км навкруги Деміївки. Зі встановленням радянської влади монастирські володіння було націоналізовано, і територія лісу почала забудовуватись.

У 1922–1923 роках колишнє монастирське господарство Голосіїв і сусіднє лісництво перейшли до Сільськогосподарського інституту, утвореного на базі колишнього агрономічного факультету Київського політехнічного інституту. У 1925–1932 роках на гребені пагорба, що заходить углиб Голосіївського лісу з північного боку, був збудований комплекс Всеукраїнської сільськогосподарської академії (тепер — Національний університет біоресурсів і природокористування України) із шести будівель у стилі українського необароко (архітектор — Дмитро Дяченко). Споруди Голосіївської пустині, сформованої протягом трьох століть, використовувались як господарчі, у 1950–1960-х роках їх було розібрано, як такі, що не мають художньої цінності. У 1990-ті — 2000-ні роки Голосіївську пустинь (Свято-Покровський монастир) було відновлено і відбудовано.

Під час Німецько-радянської війни територією Голосіївського лісу, зокрема недалеко від комплексу Академії, проходила лінія оборони Києва. У серпні 1941 року війська гітлерівської Німеччини пройшли село Хотів та хутір Феофанію і підступили до Мишоловки та Голосіївського лісу.

Регулярні війська та загони студентів-ополченців сільськогосподарського та лісотехнічного інститутів тримали оборону, і 11-13 серпня німецькі війська були зупинені і відкинуті майже до попереднього рубежу укріпрайону. З тих часів збереглись окопи на гребені пагорба, що заходить у глибину лісу, поряд у 1972 році було встановлено пам'ятний знак. У 1979 році на території Сільськогосподарської академії (на розі вулиць Героїв Оборони і Генерала Родимцева) було встановлено меморіальний комплекс воїнам, полеглим у роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років.

У 1955–1958 роках у західній частині Голосіївського лісу було збудовано комплекс Виставки досягнень народного господарства УРСР (нині — Національний експоцентр України). Наприкінці 1957 року у північній частині Голосіївського лісу було закладено Голосіївський парк, 1964 року названий на честь видатного українського поета Максима Рильського (1895—1964), який жив поруч із парком (зокрема, у 1959 році вийшла поетична збірка Максима Рильського під назвою «Голосіївська осінь»). У будинку, де жив поет (теперішня адреса — вулиця Максима Рильського, 7), працює літературно-меморіальний музей Максима Рильського.

Об'єкти, розташовані на території місцевості Редагувати

У районі Голосієва розташовані також Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Клінічна лікарня «Феофанія» та Всеукраїнський центр радіохірургії, Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича, Національний музей бджільництва України, Національний експоцентр України, низка Горіхуватських ставків (у Голосіївському парку) та Голосіївських ставків (також відомих під назвою Дідорівські, у Голосіївському лісі). Голосіївський ліс входить до складу Голосіївського національного природного парку, створеного згідно з Указом Президента України В. А. Ющенка у 2007 р.

На південній околиці — Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові.

У районі Голосієва існують вулиця, площа і провулок Голосіївські. вулиця Генерала Родимцева мала назву Голосіївський шлях.

Галерея Редагувати

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

  1. В грамоте короля Сигизмунда Выдубицкому монастырю (1541), местность упомянута как «Голосѣевъ». При описании границ землевладений Киево-Печерской Лавры (1617) а также в 1604 году упомянут как «хутор Голосѣевскій» // cited by: Голосеево лучшая прогулка, © 2019 Pacer
  2. див. Голосіїв, на стор. 31 книги: Желєзняк І. M. Київський топонімікон / Відп. ред. В. П. Шульгач. — К.: Видавничий дім «Кий», 2013. — (Бібліотека української ономастики). — 224 с. — ISBN 978-617-7177-01-1
    • хут. Голосѣевскій (1604 р.: “любкою мимо хутора Голосѣевскій Печерскій”; НБУВ IP, шифр ДА 11.217, арк. 379 зв.)
    • хутор Голосѣевъ (1686 р.; АЮЗР VII/1, 544)
    • Голосѣевъ грунтъ (“Голосѣевъ грунтъ, прозываемый Черкащина, въ которомъ лѣсы, сады, дубровы, сѣножати, озера”; 1720 р.; Оп. КПЛ 233)
    • Голосѣевская пустынь (1769 р.; Петров ОРС 26)
    • Пустинка Голосѣевская (“Въ слободкѣ при Пустинкѣ Голосѣевской”; 1781 p.; ОКН 92)
    • Голосіевская пустыня (1784 р.; ИТК II, 133)
    • Голосіевская пустыня (1775—1786 рр.; ОКН 22)
    • Гуласиевъ хуторъ (кін. XVIII ст.; Берлинський 198)
    • також потік Голосіевъ (Де-ла-Флиз, 448)
  3. Прибывъ для сего въ лѣтнее пребываніе Его Высокопреосвященства – Голосѣевъ / Воспоминаніе спасительнаго возсоединенія греко-уніатовъ Холмскихъ и Подляшской Руси съ Православною Церковію въ 1875 г. (11 мая по ст. ст.) // Миссионерский центр им. преп. муч. Афанасия игумена Брестского // «Кіевскія Епархіальныя Вѣдомости». 1875. № 14. Отд. 2. С. 472-484.
  4. А. Муравьевъ: Всѣ вдругъ разсѣялись: кто въ Голосѣевъ, кто въ Лавру ... // стр. 16, Къ біографіи Андрея Николаевича Муравьева и письма его къ протоіерею Петру Гавриловичу Лебединцеву // Кіевская старина. Том LXXV. №10, Кіевъ, Октябрь 1901, стр. 1-17
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Golosiyiv st ukr Golosѣev 1 2 3 4 istorichna miscevist mista Kiyeva Roztashovanij u Golosiyivskomu rajoni u pivdennij chastini mista mizh Dobrim Shlyahom Demiyivkoyu Teremkami Feofaniyeyu ta Misholovkoyu ohoplyuyuchi Golosiyivskij lis vhodit do skladu Golosiyivskogo nacionalnogo prirodnogo parku i chastinu zabudovi vzdovzh Golosiyivskogo prospektu i Vasilkivskoyi vulici Golosiyivst ukr GolosѣevGolosiyivGolosiyiv nizhnij Orihuvatskij stavok bilya Golosiyivskoyi ploshi Zagalna informaciya50 23 23 pn sh 30 29 23 sh d 50 38972 pn sh 30 48972 sh d 50 38972 30 48972 Koordinati 50 23 23 pn sh 30 29 23 sh d 50 38972 pn sh 30 48972 sh d 50 38972 30 48972Krayina UkrayinaAdminodinicya KiyivPoshtovij indeks 03127KartaGolosiyivGolosiyiv Kiyiv Golosiyiv u VikishovishiGolosiyivska pustin Svyato Pokrovskij monastir Na Didorivskih stavkah Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Ob yekti roztashovani na teritoriyi miscevosti 4 Galereya 5 Posilannya 6 DzherelaNazva RedaguvatiIsnuye dekilka versij pohodzhennya nazvi Za odniyeyu z nih lis buv golo siyanij tobto shtuchno posadzhenij na porozhnomu misci Za inshoyu tut nachebto golosili zhinki sho vtratili svoyih cholovikiv u chasi napadu na Kiyiv tatar XV stolittya Druga versiya zdayetsya nejmovirnoyu oskilki istorichna transkripciya st ukr Golosѣev mistit korin siyati cerk slov sѣyat a ne golositi cerk slov glasit Pid vplivom rosijskoyi movi bagato lyudej nazivayut odin iz rajoniv Kiyeva yak Golosiyevo prote ukrayinskoyu movoyu dorechno ta pravilno vimovlyati Golosiyiv Nazva rajonu Golosiyiv vidminyuyetsya tak yak i Kiyiv abo Mikolayiv Golosiyiv Golosiyeva Golosiyevu Golosiyiv Golosiyevom u Golosiyevi po Golosiyevu Golosiyeve Viraz U Golosiyevo ce surzhikova forma Istoriya RedaguvatiZgaduyetsya 1541 roku yak volodinnya Kiyevo Pecherskoyi lavri 1617 roku yak Golosiyivskij hutir U 1631 roci todi she arhimandrit Kiyevo Pecherskoyi lavri a piznishe mitropolit Petro Mogila zbuduvav u comu monastirskomu volodinni cerkvu na im ya sv Velikomuchenika Ioanna Sochavskogo yakij pohodiv iz ridnoyi jomu Moldovi a takozh dim dlya sebe zaklav sad ta monastir zaraz cya teritoriya vhodit do skladu botanichnogo sadu Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Monastir roztashovuvavsya sered velikogo masivu lisu yakij takozh nalezhav do Lavri i tomu cya teritoriya trivalij chas zalishalasya porivnyano malozabudovanoyu Pid chas Pershoyi svitovoyi ta Gromadyanskoyi vijn Golosiyivskij lis zaznav velikoyi shkodi vikovi dubi bulo virubano na 2 km navkrugi Demiyivki Zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi monastirski volodinnya bulo nacionalizovano i teritoriya lisu pochala zabudovuvatis U 1922 1923 rokah kolishnye monastirske gospodarstvo Golosiyiv i susidnye lisnictvo perejshli do Silskogospodarskogo institutu utvorenogo na bazi kolishnogo agronomichnogo fakultetu Kiyivskogo politehnichnogo institutu U 1925 1932 rokah na grebeni pagorba sho zahodit uglib Golosiyivskogo lisu z pivnichnogo boku buv zbudovanij kompleks Vseukrayinskoyi silskogospodarskoyi akademiyi teper Nacionalnij universitet bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini iz shesti budivel u stili ukrayinskogo neobaroko arhitektor Dmitro Dyachenko Sporudi Golosiyivskoyi pustini sformovanoyi protyagom troh stolit vikoristovuvalis yak gospodarchi u 1950 1960 h rokah yih bulo rozibrano yak taki sho ne mayut hudozhnoyi cinnosti U 1990 ti 2000 ni roki Golosiyivsku pustin Svyato Pokrovskij monastir bulo vidnovleno i vidbudovano Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni teritoriyeyu Golosiyivskogo lisu zokrema nedaleko vid kompleksu Akademiyi prohodila liniya oboroni Kiyeva U serpni 1941 roku vijska gitlerivskoyi Nimechchini projshli selo Hotiv ta hutir Feofaniyu i pidstupili do Misholovki ta Golosiyivskogo lisu Regulyarni vijska ta zagoni studentiv opolchenciv silskogospodarskogo ta lisotehnichnogo institutiv trimali oboronu i 11 13 serpnya nimecki vijska buli zupineni i vidkinuti majzhe do poperednogo rubezhu ukriprajonu Z tih chasiv zbereglis okopi na grebeni pagorba sho zahodit u glibinu lisu poryad u 1972 roci bulo vstanovleno pam yatnij znak U 1979 roci na teritoriyi Silskogospodarskoyi akademiyi na rozi vulic Geroyiv Oboroni i Generala Rodimceva bulo vstanovleno memorialnij kompleks voyinam poleglim u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rokiv U 1955 1958 rokah u zahidnij chastini Golosiyivskogo lisu bulo zbudovano kompleks Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva URSR nini Nacionalnij ekspocentr Ukrayini Naprikinci 1957 roku u pivnichnij chastini Golosiyivskogo lisu bulo zakladeno Golosiyivskij park 1964 roku nazvanij na chest vidatnogo ukrayinskogo poeta Maksima Rilskogo 1895 1964 yakij zhiv poruch iz parkom zokrema u 1959 roci vijshla poetichna zbirka Maksima Rilskogo pid nazvoyu Golosiyivska osin U budinku de zhiv poet teperishnya adresa vulicya Maksima Rilskogo 7 pracyuye literaturno memorialnij muzej Maksima Rilskogo Ob yekti roztashovani na teritoriyi miscevosti RedaguvatiU rajoni Golosiyeva roztashovani takozh Golovna astronomichna observatoriya NAN Ukrayini Klinichna likarnya Feofaniya ta Vseukrayinskij centr radiohirurgiyi Institut bdzhilnictva im P I Prokopovicha Nacionalnij muzej bdzhilnictva Ukrayini Nacionalnij ekspocentr Ukrayini nizka Gorihuvatskih stavkiv u Golosiyivskomu parku ta Golosiyivskih stavkiv takozh vidomih pid nazvoyu Didorivski u Golosiyivskomu lisi Golosiyivskij lis vhodit do skladu Golosiyivskogo nacionalnogo prirodnogo parku stvorenogo zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini V A Yushenka u 2007 r Na pivdennij okolici Nacionalnij muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini u Pirogovi U rajoni Golosiyeva isnuyut vulicya plosha i provulok Golosiyivski vulicya Generala Rodimceva mala nazvu Golosiyivskij shlyah Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Golosiyivskij lisPosilannya RedaguvatiTomilovich L V Parki Kiyeva Golosiyevo Praci Naukovo doslidnogo institutu pam yatkoohoronnih doslidzhen Zahoplyuyuchij Kiyiv Interesnyj Kiev Arhivovano 30 travnya 2022 u Wayback Machine Oficijnij sajt Golosiyivskoyi rajderzhadministraciyi Informacijnij portal Golosiyivskogo rajonu m Kiyeva Nacionalnij ekspocentr Ukrayini Nacionalnij agrarnij universitet Ukrayini Arhivovano 24 travnya 2022 u Wayback Machine Golovna astronomichna observatoriya NAN Ukrayini Arhivovano 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Svyato Pokrovskij monastir Golosiyivska pustin Arhivovano 22 travnya 2007 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiVeb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 V gramote korolya Sigizmunda Vydubickomu monastyryu 1541 mestnost upomyanuta kak Golosѣev Pri opisanii granic zemlevladenij Kievo Pecherskoj Lavry 1617 a takzhe v 1604 godu upomyanut kak hutor Golosѣevskij cited by Goloseevo luchshaya progulka c 2019 Pacer div Golosiyiv na stor 31 knigi Zhelyeznyak I M Kiyivskij toponimikon Vidp red V P Shulgach K Vidavnichij dim Kij 2013 Biblioteka ukrayinskoyi onomastiki 224 s ISBN 978 617 7177 01 1 hut Golosѣevskij 1604 r lyubkoyu mimo hutora Golosѣevskij Pecherskij NBUV IP shifr DA 11 217 ark 379 zv hutor Golosѣev 1686 r AYuZR VII 1 544 Golosѣev grunt Golosѣev grunt prozyvaemyj Cherkashina v kotorom lѣsy sady dubrovy sѣnozhati ozera 1720 r Op KPL 233 Golosѣevskaya pustyn 1769 r Petrov ORS 26 Pustinka Golosѣevskaya V slobodkѣ pri Pustinkѣ Golosѣevskoj 1781 p OKN 92 Golosievskaya pustynya 1784 r ITK II 133 Golosievskaya pustynya 1775 1786 rr OKN 22 Gulasiev hutor kin XVIII st Berlinskij 198 takozh potik Golosiev De la Fliz 448 Pribyv dlya sego v lѣtnee prebyvanie Ego Vysokopreosvyashenstva Golosѣev Vospominanie spasitelnago vozsoedineniya greko uniatov Holmskih i Podlyashskoj Rusi s Pravoslavnoyu Cerkoviyu v 1875 g 11 maya po st st Missionerskij centr im prep much Afanasiya igumena Brestskogo Kievskiya Eparhialnyya Vѣdomosti 1875 14 Otd 2 S 472 484 A Muravev Vsѣ vdrug razsѣyalis kto v Golosѣev kto v Lavru str 16 K biografii Andreya Nikolaevicha Muraveva i pisma ego k protoiereyu Petru Gavrilovichu Lebedincevu Kievskaya starina Tom LXXV 10 Kiev Oktyabr 1901 str 1 17 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Golosiyiv amp oldid 37014511