www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гогоцький Сильвестр Сильвестрович Сильве стр Сильве стрович Гого цький 5 січня 17 січня 1813 Кам янець Подільський 29 че

Гогоцький Сильвестр Сильвестрович

Сильве́стр Сильве́стрович Гого́цький (5 січня (17 січня) 1813, Кам'янець-Подільський — 29 червня (11 липня) 1889) — філософ, історик філософії, представник київської духовно-академічної філософської школи. Магістр богослов'я, доктор філософії та філології. Противник українофілів й українського національного руху.

Гогоцький Сильвестр Сильвестрович
Народився 5 (17) січня 1813 або 1813
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер 29 червня (11 липня) 1889 або 1889
Київ, Російська імперія
Поховання Видубицький монастир
Країна  Російська імперія
Діяльність філософ, класичний філолог, богослов, викладач університету
Галузь філософія, класична філологія і Православне богослов'я
Alma mater Київська духовна академія
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов російська
Заклад Імператорський університет Святого Володимира
У шлюбі з Гогоцька Євдокія Іванівна
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гогоцький.

Біографія Редагувати

Народився Сильвестр Сильвестрович Гогоцький 17 січня 1813 р. у м. Кам'янці-Подільському. Навчався у Кам'янець-Подільському духовному училищі. Закінчив Подільську семінарію та Київську духовну академію (1837), у якій згодом (1841—1850 рр.) викладав філософію. 1850 року захистив докторську дисертацію «Обозрение системы философии Гегеля».

Професор Київської духовної академії (1841—1850), Київського університету (1851—1886).

Протягом 1851—1886 рр. був професором Київського університету. За часів, коли філософію було виведено з навчальних планів, він уводив нарис з історії філософії до лекцій з педагогіки.

Філософські погляди С. С. Гогоцького формувалися під впливом філософії Гегеля, яку вчений цінував насамперед за історико-філософську концепцію. Позитивним у гегелівській філософії, вважав С. С. Гогоцький, є визнання того, що весь світ наповнений єдиним розумом і виявляє в усіх його складниках один верховний план, а також того, що всі окремі предмети пов'язані між собою, як щаблі одного розвитку.

Значну увагу вчений приділяв філософії Канта, убачаючи позитивний момент у тих поглядах філософа, які ведуть до подальшого розвитку філософської проблематики. С. С. Гогоцький стверджував, що кантівське вчення про «антиномії» зумовило «блискучу систему Гегеля та її діалектичний метод», а проголошення першості духу щодо природи — філософію Фіхте і таким чином визначило головні напрямки подальшого розвитку філософії.

С. С. Гогоцький — автор таких наукових праць, як «Критичний погляд на філософію Канта» (1847); «Про характер філософії середніх віків» (1849); «Огляд системи філософії Гегеля» (1860); статей «Два слова про прогрес», «Сучасність» (1860), «Вступ до історії філософії» (1871).

Окрім того, С. С. Гогоцький був автором першої вітчизняної філософської енциклопедії, чотиритомного «Философского лексикона» (1857—1873), «Философского словаря, или Краткого объяснения философских и других научных выражений, встречающихся в истории философии» (1876), а також багатьох психологічних та історико-педагогічних праць («Об историческом развитии воспитания у примечательных народов мира», 1853; «О различии между воспитанием и образованием в древние и новые времена», 1879; «О высшем образовании в применении к женщине», 1878).

Перебуваючи в Україні, обстоював русифікацію. Як публіцист Гогоцький декламував свої погляди у реакційному промосковському часописі М. Каткова («Русский вестник») та решті інших. Вважав українську мову «вигаданим жаргоном»:

Обще-русский язык учебных книг в элементарных школах у нас не только понятен детям, но часто даже понятнее южно-русского жаргона, выдумываемого некоторыми нашими любителями Украйны, так как южно-русское просторечие не одинаково в разных полосах южной и юго-западной России. Конечно, для начинающего учиться будут и на обще-русском книжном языке встречаться слова и понятия неизвестные, точно так же как они были бы, и притом несравненно в большем количестве, на придумываемом южно-русском просторечии; но для того, чтобы эти редкие непонятности сделать понятными, существуют объяснения, а эти объяснения слов и фраз никто не воспрещает сделать, если это действительно нужно где-нибудь в глуши, и на местном просторечии; никто же не воспрещает, если кому угодно, читать и какие-нибудь композиции на южно-русском просторечии. К чему же, спрашивается, хлопотать и суетиться о каком-то формальном, систематическом двуязычии в обучении на нашей Русской земле, где в среде главного ее народонаселения вовсе нет того двойства, которое действительно мы находим в некоторых других странах? Прибавим еще, что во многих, очень во многих первоначальных школах, вовсе не потребуется даже и этих объяснений русских слов и фраз на местном просторечии, потому что в них дети прекрасно все понимают без всяких переводов на местное просторечие. Вводить для них лишние объяснения даже этих отдельных слов и фраз на местном просторечии, значило бы просто только замедлять ход их обучения и толочь в ступе воду. Говорю это твердо, потому что весьма хорошо знаю, как не только сотни вместе со мною, но, подобно мне, тысячи детей, говоривших до 7-8 лет только на местном южно-русском просторечии, начинали потом учение, без малейших затруднений, по книгам на обще-русском языке и все понимали также как понимали бы их дети живущие в центральной России. Мало того, я думаю, что большинство детей нашего Запада и Юго-Запада даже лучше будет понимать простой книжный обще-русский язык нежели дети некоторых отдаленных северных губерний, знакомые только с местным просторечием. Так было на нашем Юго-Западе (и Северо-Западе) даже до тридцатых годов, когда на всем пространстве его существовали только польские светские училища, русские же училища были только духовные, и когда, смело можно сказать, во сто раз меньше было возможности учиться на русском языке. В настоящее же время, когда средства образования значительно увеличились, когда существует столько училищ и столько учебных руководств, когда русский язык так распространен даже в отдаленных западных губерниях, было бы признаком некоторой неискренности уверять что русский язык непонятен в школах, что нужно вытеснить его и заменить каким-то новосочиняемым южно-русским книжным языком. В других странах, где даже главное народонаселение бывает очень разноплеменно, и где языки на которых оно говорит совершенно чужды один другому, как например, мадьярский или немецкий русскому, конечно, большею частью обучают сначала на местных языках или наречиях; но у нас, в областях западных и юго-западных, где сплошное народонаселение почти все славяно-русское, стыдно для устранения обще-русских учебных книг и объяснений, для ограничения этого народонаселения какими-то, кем-то составленными жаргонными книжонками, прибегать к уверениям будто обще-русские элементарные книги не понятны. И одной этой понятности общерусских учебных книг достаточно для доказательства неуместности введения какого-то двойственного книжного учебного языка. «Еще несколько слов об украйнофилах» (1875)

Твори Редагувати

  • «Про характер філософії середньовіччя» (1849).
  • «Філософський лексикон» (томи 1—4, частини 1—5; 1857—1873) — перша в Російській імперії філософська енциклопедія.
  • «Огляд системи філософії Гегеля» (1860).
  • «Голос из Юго-Западной Руси» («Рус. слово» 1859 г.);
  • «Заметки на статью г. Грабовского: Ответ поляка русским публицистам, по вопросу о Литве и Западных губерниях» К., 1862 г.,
  • «Галиция, галицкие русины и их стремления в религиозной, умственной и литературной жизни. Из путевых записок, веденных за границей в 1861 г.» (Прибавл. к «Подольск, епарх. вед.», 1863 г., № 2);
  • «На каком языке следует обучать в сельских школах Юго-Западной России» («Киев, телеграф» 1863 г., № 33—35, 80 и отдельно);
  • «О русском языке» («Современ. летопись» 1863 г.;
  • «О необходимости ремесленных школ для православного русского населения в Западных губерниях» («Киев, телеграф» 1864 г. и «Современ. листок», 1865 г.);
  • «Объяснение (по поводу статей украинофилов): 1) о церковноприходских школах, 2) о русском языке, на котором должно происходить обучение народа в Западной и Юго-Западной России, 3) об отношении нашего Запада и Юго-Запада к Великой России» («Моск. вед.» 1864 г., № 128);
  • «Критический разбор послания о федерации» (1864);
  • «О необходимости русского языка в элементарных школах Западных губерний» (1875);
  • «Еще несколько слов об украинофильстве» («Рус. вестник», 1875 г., № 6—7 и отдельно);
  • «Украинофильство с его затеями о двутекстных учебниках» («Волын. епарх. вед.», 1881 г., № 20—24 и отдельно: Почаев, 1881 г..);

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Lib.ru/Классика: Гогоцкий Сильвестр Сильвестрович. Еще несколько слов об украйнофилах. az.lib.ru. Процитовано 9 листопада 2022. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Silve str Silve strovich Gogo ckij 5 sichnya 17 sichnya 1813 Kam yanec Podilskij 29 chervnya 11 lipnya 1889 filosof istorik filosofiyi predstavnik kiyivskoyi duhovno akademichnoyi filosofskoyi shkoli Magistr bogoslov ya doktor filosofiyi ta filologiyi Protivnik ukrayinofiliv j ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Gogockij Silvestr SilvestrovichNarodivsya 5 17 sichnya 1813 abo 1813 Kam yanec Podilsk Rosijska imperiyaPomer 29 chervnya 11 lipnya 1889 abo 1889 Kiyiv Rosijska imperiyaPohovannya Vidubickij monastirKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist filosof klasichnij filolog bogoslov vikladach universitetuGaluz filosofiya 1 klasichna filologiya 1 i Pravoslavne bogoslov ya 1 Alma mater Kiyivska duhovna akademiyaNaukovij stupin doktor filosofiyiZnannya mov rosijska 1 Zaklad Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraU shlyubi z Gogocka Yevdokiya IvanivnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gogockij Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 3 Dzherela 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya Silvestr Silvestrovich Gogockij 17 sichnya 1813 r u m Kam yanci Podilskomu Navchavsya u Kam yanec Podilskomu duhovnomu uchilishi Zakinchiv Podilsku seminariyu ta Kiyivsku duhovnu akademiyu 1837 u yakij zgodom 1841 1850 rr vikladav filosofiyu 1850 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Obozrenie sistemy filosofii Gegelya Profesor Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi 1841 1850 Kiyivskogo universitetu 1851 1886 Protyagom 1851 1886 rr buv profesorom Kiyivskogo universitetu Za chasiv koli filosofiyu bulo vivedeno z navchalnih planiv vin uvodiv naris z istoriyi filosofiyi do lekcij z pedagogiki Filosofski poglyadi S S Gogockogo formuvalisya pid vplivom filosofiyi Gegelya yaku vchenij cinuvav nasampered za istoriko filosofsku koncepciyu Pozitivnim u gegelivskij filosofiyi vvazhav S S Gogockij ye viznannya togo sho ves svit napovnenij yedinim rozumom i viyavlyaye v usih jogo skladnikah odin verhovnij plan a takozh togo sho vsi okremi predmeti pov yazani mizh soboyu yak shabli odnogo rozvitku Znachnu uvagu vchenij pridilyav filosofiyi Kanta ubachayuchi pozitivnij moment u tih poglyadah filosofa yaki vedut do podalshogo rozvitku filosofskoyi problematiki S S Gogockij stverdzhuvav sho kantivske vchennya pro antinomiyi zumovilo bliskuchu sistemu Gegelya ta yiyi dialektichnij metod a progoloshennya pershosti duhu shodo prirodi filosofiyu Fihte i takim chinom viznachilo golovni napryamki podalshogo rozvitku filosofiyi S S Gogockij avtor takih naukovih prac yak Kritichnij poglyad na filosofiyu Kanta 1847 Pro harakter filosofiyi serednih vikiv 1849 Oglyad sistemi filosofiyi Gegelya 1860 statej Dva slova pro progres Suchasnist 1860 Vstup do istoriyi filosofiyi 1871 Okrim togo S S Gogockij buv avtorom pershoyi vitchiznyanoyi filosofskoyi enciklopediyi chotiritomnogo Filosofskogo leksikona 1857 1873 Filosofskogo slovarya ili Kratkogo obyasneniya filosofskih i drugih nauchnyh vyrazhenij vstrechayushihsya v istorii filosofii 1876 a takozh bagatoh psihologichnih ta istoriko pedagogichnih prac Ob istoricheskom razvitii vospitaniya u primechatelnyh narodov mira 1853 O razlichii mezhdu vospitaniem i obrazovaniem v drevnie i novye vremena 1879 O vysshem obrazovanii v primenenii k zhenshine 1878 Perebuvayuchi v Ukrayini obstoyuvav rusifikaciyu Yak publicist Gogockij deklamuvav svoyi poglyadi u reakcijnomu promoskovskomu chasopisi M Katkova Russkij vestnik ta reshti inshih Vvazhav ukrayinsku movu vigadanim zhargonom Obshe russkij yazyk uchebnyh knig v elementarnyh shkolah u nas ne tolko ponyaten detyam no chasto dazhe ponyatnee yuzhno russkogo zhargona vydumyvaemogo nekotorymi nashimi lyubitelyami Ukrajny tak kak yuzhno russkoe prostorechie ne odinakovo v raznyh polosah yuzhnoj i yugo zapadnoj Rossii Konechno dlya nachinayushego uchitsya budut i na obshe russkom knizhnom yazyke vstrechatsya slova i ponyatiya neizvestnye tochno tak zhe kak oni byli by i pritom nesravnenno v bolshem kolichestve na pridumyvaemom yuzhno russkom prostorechii no dlya togo chtoby eti redkie neponyatnosti sdelat ponyatnymi sushestvuyut obyasneniya a eti obyasneniya slov i fraz nikto ne vospreshaet sdelat esli eto dejstvitelno nuzhno gde nibud v glushi i na mestnom prostorechii nikto zhe ne vospreshaet esli komu ugodno chitat i kakie nibud kompozicii na yuzhno russkom prostorechii K chemu zhe sprashivaetsya hlopotat i suetitsya o kakom to formalnom sistematicheskom dvuyazychii v obuchenii na nashej Russkoj zemle gde v srede glavnogo ee narodonaseleniya vovse net togo dvojstva kotoroe dejstvitelno my nahodim v nekotoryh drugih stranah Pribavim eshe chto vo mnogih ochen vo mnogih pervonachalnyh shkolah vovse ne potrebuetsya dazhe i etih obyasnenij russkih slov i fraz na mestnom prostorechii potomu chto v nih deti prekrasno vse ponimayut bez vsyakih perevodov na mestnoe prostorechie Vvodit dlya nih lishnie obyasneniya dazhe etih otdelnyh slov i fraz na mestnom prostorechii znachilo by prosto tolko zamedlyat hod ih obucheniya i toloch v stupe vodu Govoryu eto tverdo potomu chto vesma horosho znayu kak ne tolko sotni vmeste so mnoyu no podobno mne tysyachi detej govorivshih do 7 8 let tolko na mestnom yuzhno russkom prostorechii nachinali potom uchenie bez malejshih zatrudnenij po knigam na obshe russkom yazyke i vse ponimali takzhe kak ponimali by ih deti zhivushie v centralnoj Rossii Malo togo ya dumayu chto bolshinstvo detej nashego Zapada i Yugo Zapada dazhe luchshe budet ponimat prostoj knizhnyj obshe russkij yazyk nezheli deti nekotoryh otdalennyh severnyh gubernij znakomye tolko s mestnym prostorechiem Tak bylo na nashem Yugo Zapade i Severo Zapade dazhe do tridcatyh godov kogda na vsem prostranstve ego sushestvovali tolko polskie svetskie uchilisha russkie zhe uchilisha byli tolko duhovnye i kogda smelo mozhno skazat vo sto raz menshe bylo vozmozhnosti uchitsya na russkom yazyke V nastoyashee zhe vremya kogda sredstva obrazovaniya znachitelno uvelichilis kogda sushestvuet stolko uchilish i stolko uchebnyh rukovodstv kogda russkij yazyk tak rasprostranen dazhe v otdalennyh zapadnyh guberniyah bylo by priznakom nekotoroj neiskrennosti uveryat chto russkij yazyk neponyaten v shkolah chto nuzhno vytesnit ego i zamenit kakim to novosochinyaemym yuzhno russkim knizhnym yazykom V drugih stranah gde dazhe glavnoe narodonaselenie byvaet ochen raznoplemenno i gde yazyki na kotoryh ono govorit sovershenno chuzhdy odin drugomu kak naprimer madyarskij ili nemeckij russkomu konechno bolsheyu chastyu obuchayut snachala na mestnyh yazykah ili narechiyah no u nas v oblastyah zapadnyh i yugo zapadnyh gde sploshnoe narodonaselenie pochti vse slavyano russkoe stydno dlya ustraneniya obshe russkih uchebnyh knig i obyasnenij dlya ogranicheniya etogo narodonaseleniya kakimi to kem to sostavlennymi zhargonnymi knizhonkami pribegat k uvereniyam budto obshe russkie elementarnye knigi ne ponyatny I odnoj etoj ponyatnosti obsherusskih uchebnyh knig dostatochno dlya dokazatelstva neumestnosti vvedeniya kakogo to dvojstvennogo knizhnogo uchebnogo yazyka Eshe neskolko slov ob ukrajnofilah 1875 2 Tvori Redaguvati Pro harakter filosofiyi serednovichchya 1849 Filosofskij leksikon tomi 1 4 chastini 1 5 1857 1873 persha v Rosijskij imperiyi filosofska enciklopediya Oglyad sistemi filosofiyi Gegelya 1860 Golos iz Yugo Zapadnoj Rusi Rus slovo 1859 g Zametki na statyu g Grabovskogo Otvet polyaka russkim publicistam po voprosu o Litve i Zapadnyh guberniyah K 1862 g Galiciya galickie rusiny i ih stremleniya v religioznoj umstvennoj i literaturnoj zhizni Iz putevyh zapisok vedennyh za granicej v 1861 g Pribavl k Podolsk eparh ved 1863 g 2 Na kakom yazyke sleduet obuchat v selskih shkolah Yugo Zapadnoj Rossii Kiev telegraf 1863 g 33 35 80 i otdelno O russkom yazyke Sovremen letopis 1863 g O neobhodimosti remeslennyh shkol dlya pravoslavnogo russkogo naseleniya v Zapadnyh guberniyah Kiev telegraf 1864 g i Sovremen listok 1865 g Obyasnenie po povodu statej ukrainofilov 1 o cerkovnoprihodskih shkolah 2 o russkom yazyke na kotorom dolzhno proishodit obuchenie naroda v Zapadnoj i Yugo Zapadnoj Rossii 3 ob otnoshenii nashego Zapada i Yugo Zapada k Velikoj Rossii Mosk ved 1864 g 128 Kriticheskij razbor poslaniya o federacii 1864 O neobhodimosti russkogo yazyka v elementarnyh shkolah Zapadnyh gubernij 1875 Eshe neskolko slov ob ukrainofilstve Rus vestnik 1875 g 6 7 i otdelno Ukrainofilstvo s ego zateyami o dvutekstnyh uchebnikah Volyn eparh ved 1881 g 20 24 i otdelno Pochaev 1881 g Dzherela RedaguvatiProvidniki duhovnosti v Ukrayini dovidnik red I F Kuras K Visha shk 2003 784 s Arhivovano 28 listopada 2012 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 76 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slovnikova chastina T 1 S 392 Gogockij Silvestr Silvestrovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Kogan L Gogockij Silvestr Silvestrovich Filosofskaya enciklopediya T 1 S 377 378 Buchma O V Gogockij Silvestr Silvestrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 S 133 Macko Vitalij Literaturne Podillya Hmelnickij 1991 S 18 Osetrova Galina Filosof z Kam yancya Kam yanec Podilskij visnik 1991 18 travnya S 4 Napadista V Etichni poglyadi S S Gogockogo Duhovni vitoki Podillya Tvorci istoriyi krayu Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 9 11 veresnya 1994 r m Kam yanec Podilskij Hmelnickij Podillya 1994 S 277 279 Zavalnyuk O M Komarnickij O B Minule i suchasne Kam yancya Podilskogo Vipusk 1 Kam yanec Podilskij 2003 S 48 51 Primitki Redaguvati a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Lib ru Klassika Gogockij Silvestr Silvestrovich Eshe neskolko slov ob ukrajnofilah az lib ru Procitovano 9 listopada 2022 Posilannya RedaguvatiGogockij Silvestr Silvestrovich Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Gogockij S Neskolko myslej po povodu sochineniya Nemeckaya Psihologiya v tekushem stoletii istoricheskoe i kriticheskoe issledovanie s predvaritelnym ocherkom uspehov Psihologii so vremen Bekona i Lokka M Troickogo Moskva 1867 Gogockij S Kiev V tip E Fedorova 1867 83 1 s Arhivovano 14 veresnya 2021 u Wayback Machine Gogockij S Rech ob istoricheskom razvitii vospitaniya u primechatelnejshih narodov drevnego mira chitannaya ordinarnym professorom pedagogii Silvestrom Gogockim v torzhestvennom sobranii Imperatorskogo universiteta sv Vladimira 9 go iyunya 1853 goda Kiev V Univ tip 1853 4 147 VIII s Arhivovano 13 sichnya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gogockij Silvestr Silvestrovich amp oldid 38410614