www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герман Бар Lib Член КПРС Hermann BahrІм я при народженні нім Hermann Anastas BahrНародився 19 липня 1863 1863 07 19 Лінц

Герман Бар

Герман Бар
Hermann Bahr
Ім'я при народженні нім. Hermann Anastas Bahr
Народився 19 липня 1863(1863-07-19)
Лінц, Австро-Угорщина
Помер 15 січня 1934(1934-01-15) (70 років)
Мюнхен, Третій Рейх
Громадянство , Австро-Угорщина
Діяльність прозаїк, драматург, публіцист, критик
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Мова творів німецька
Роки активності від 1888
Напрямок натуралізм, імпресіонізм, експресіонізм
Батько Alois Bahrd
Брати, сестри Otto Bahrd
У шлюбі з Анна фон Мільденбург
 Герман Бар у Вікісховищі

Герман Бар (нім. Hermann Bahr; 19 липня 1863, Лінц, Австрія — 15 січня 1934, Мюнхен, Німеччина) — австрійський письменник, публіцист і критик. У своїх теоретичних працях початку 1890-х років захищав принципи імпресіонізму, а в 1910—1912 роках виступав на захист експресіонізму.

Біографічні відомості Редагувати

Народився і виріс в Лінці. Вивчав античність, філософію, економіку і право в університетах Відня, Ґраца, Чернівців і Берліна. Працював спочатку в Берліні, потім у Відні. З 1888 року по 1889 жив у Парижі, де написав свій перший великий твір «Die Grosse Sude» («Великий гріх»). Під час тривалого перебування в Парижі виявив у собі інтерес до мистецтва в цілому. З 1906 по 1907 рік разом з Максом Рейнгартом працював режисером в Німецькому театрі в Берліні, а в 1918 році − драматургом в Бургтеатрі у Відні.

Пізніше він влаштувався коректором в німецьке видавництво «S. Fischer Verlag», де познайомився з Арно Хольцем. Був ініціатором суспільно-літературного руху «Молодий Відень», активним членом австрійського авангарду. Був також знайомий з Іваном Франком. Довгий час листувався з ним. Творча діяльність Бара наповнена передусім літературно-критичними статтями, п'єсами, кількома прозовими творами і автобіографією.

У 1909 році одружився з видатною оперною співачкою Анною фон Мільденбург.

Помер 15 січня 1934 року в Мюнхені у віці 70 років. Пам'ять митця увіковічена зображенням на австрійській поштовій марці 1963 року.

Вибрані твори Редагувати

  • «Die Grosse Sude» («Великий гріх»);
  • «Das Konzert» («Концерт») ;
  • «Der Franzl» («Францл»);
  • «Sanna» («Санна»);
  • «Die Stimme» («Голос»).
  • «Himmelfahrt» («Вознесіння»);
  • «Die Rotte Korahs» («Зле плем'я»);
  • «Selbstbildnis» («Самоосвіта»).

Критика і статті Редагувати

Наділений багатогранним талантом Герман Бар протягом 30 років мав значний вплив на літературні течії, що з'являлися в Центральній Європі. Розпочав свою літературно-критичну діяльність спочатку як прихильник натуралізму, згодом перейшов на позиції неоромантизму, пізніше став проповідником імпресіонізму, духовним лідером віденської сецесії, а під кінець життя — відстоював експресіонізм.

Теоретичною основою для поглядів Бара послужили передусім праці філософа Ернста Маха, який обстоював повний релятивізм у ставленні до життя. Також Бар проповідував «нову літературу», закликаючи її творців стати по той бік добра і зла і відкинути «бюргерський ідеалізм епігонів».

З негативно відзначених напрямів у Бара — відомий насамперед декаданс. Критик негативно оцінив появу цього напряму в мистецтві, який з'явився після падіння Паризької комуни. Живучи тоді у Франції, спостерігаючи за новим поколінням письменників і поетів, він глибоко розчарувався, особливо після того, як декаденти почали заперечували позитивістські доктрини у творчій практиці. Вважаючи декадентсво недолугою штучною школою, яка не керується жодним загальним правилом, він передрік їм занепад. Так, у 1891 році в журналі «Кунстварт» він написав статтю, в якій заявив наступне:

Особливістю декадентів є їхній потяг до штучності. На їхню думку, справжня гідність людини полягає у віддаленні від природи, в уникненні природності за всяку ціну...

Свої погляди щодо інших напрямів, а також видів мистецтва, він висловлював на шпальтах тоді провідних газет та журналах «Die Zeit», «Deutsche Zeitung», «Die freie Buhne». За період 1892-1906 Герман Бар видав чотири томи критичних статей. Найголовніші з них «Zur Kritik der Moderne» («До критики модерни», 1890), «Die Überwindung des Naturalismus» («Переборення натуралізму», 1891), «Renaissanse» («Ренесанс», 1897), «Wiener Theater» («Віденський театр», 1899).

Примітки Редагувати

  1. Велика радянська енциклопедія: [в 30 т.] / За ред. гол. ред. А. М. Прохорова — 3-е вид. — М.: Радянська енциклопедія, 1969.
  2. Зібрання творів: у 12 т. Т.8: Літературно-критичні та публіцистичні статті / Леся Українка. — Київ: Наукова думка, 1977. — С.291.
  3. ↑ . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 9 квітня 2017. 
  4. ↑ Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. — К.: Наукова думка, 1980 р., т. 28, с. 161—166.
  5. Fischer J. M. Gustav Mahler: Der fremde Vertraute. — Yale University Press, 2011. — P. 342
  6. «Kunstwart», 1891, № 21

Література Редагувати

  • Donald G. Daviau: Der Mann von Übermorgen. Hermann Bahr 1863—1934. Österreichischer Bundesverlag, Wien 1984, ISBN 3-215-05093-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Chlen KPRS German BarHermann BahrIm ya pri narodzhenni nim Hermann Anastas BahrNarodivsya 19 lipnya 1863 1863 07 19 Linc Avstro UgorshinaPomer 15 sichnya 1934 1934 01 15 70 rokiv Myunhen Tretij RejhGromadyanstvo Avstro UgorshinaDiyalnist prozayik dramaturg publicist kritikAlma mater ChNU imeni Yuriya FedkovichaMova tvoriv nimeckaRoki aktivnosti vid 1888Napryamok naturalizm impresionizm ekspresionizmBatko Alois BahrdBrati sestri Otto BahrdU shlyubi z Anna fon Mildenburg German Bar u VikishovishiGerman Bar nim Hermann Bahr 19 lipnya 1863 1 Linc Avstriya 15 sichnya 1934 Myunhen Nimechchina avstrijskij pismennik publicist i kritik U svoyih teoretichnih pracyah pochatku 1890 h rokiv zahishav principi impresionizmu a v 1910 1912 rokah vistupav na zahist ekspresionizmu 2 Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Vibrani tvori 3 Kritika i statti 4 Primitki 5 LiteraturaBiografichni vidomosti RedaguvatiNarodivsya i viris v Linci Vivchav antichnist filosofiyu ekonomiku i pravo v universitetah Vidnya Graca Chernivciv i Berlina Pracyuvav spochatku v Berlini potim u Vidni Z 1888 roku po 1889 zhiv u Parizhi de napisav svij pershij velikij tvir Die Grosse Sude Velikij grih Pid chas trivalogo perebuvannya v Parizhi viyaviv u sobi interes do mistectva v cilomu Z 1906 po 1907 rik razom z Maksom Rejngartom pracyuvav rezhiserom v Nimeckomu teatri v Berlini a v 1918 roci dramaturgom v Burgteatri u Vidni Piznishe vin vlashtuvavsya korektorom v nimecke vidavnictvo S Fischer Verlag de poznajomivsya z Arno Holcem Buv iniciatorom suspilno literaturnogo ruhu Molodij Viden aktivnim chlenom avstrijskogo avangardu 3 Buv takozh znajomij z Ivanom Frankom Dovgij chas listuvavsya z nim 4 Tvorcha diyalnist Bara napovnena peredusim literaturno kritichnimi stattyami p yesami kilkoma prozovimi tvorami i avtobiografiyeyu U 1909 roci odruzhivsya z vidatnoyu opernoyu spivachkoyu Annoyu fon Mildenburg 5 Pomer 15 sichnya 1934 roku v Myunheni u vici 70 rokiv Pam yat mitcya uvikovichena zobrazhennyam na avstrijskij poshtovij marci 1963 roku Vibrani tvori RedaguvatiP yesi Die Grosse Sude Velikij grih Das Konzert Koncert Der Franzl Francl Sanna Sanna Die Stimme Golos Romani Himmelfahrt Voznesinnya Die Rotte Korahs Zle plem ya Selbstbildnis Samoosvita Kritika i statti RedaguvatiNadilenij bagatogrannim talantom German Bar protyagom 30 rokiv mav znachnij vpliv na literaturni techiyi sho z yavlyalisya v Centralnij Yevropi Rozpochav svoyu literaturno kritichnu diyalnist spochatku yak prihilnik naturalizmu zgodom perejshov na poziciyi neoromantizmu piznishe stav propovidnikom impresionizmu duhovnim liderom videnskoyi secesiyi a pid kinec zhittya vidstoyuvav ekspresionizm Teoretichnoyu osnovoyu dlya poglyadiv Bara posluzhili peredusim praci filosofa Ernsta Maha yakij obstoyuvav povnij relyativizm u stavlenni do zhittya Takozh Bar propoviduvav novu literaturu zaklikayuchi yiyi tvorciv stati po toj bik dobra i zla i vidkinuti byurgerskij idealizm epigoniv 3 Z negativno vidznachenih napryamiv u Bara vidomij nasampered dekadans Kritik negativno ociniv poyavu cogo napryamu v mistectvi yakij z yavivsya pislya padinnya Parizkoyi komuni Zhivuchi todi u Franciyi sposterigayuchi za novim pokolinnyam pismennikiv i poetiv vin gliboko rozcharuvavsya osoblivo pislya togo yak dekadenti pochali zaperechuvali pozitivistski doktrini u tvorchij praktici Vvazhayuchi dekadentsvo nedolugoyu shtuchnoyu shkoloyu yaka ne keruyetsya zhodnim zagalnim pravilom vin peredrik yim zanepad 4 Tak u 1891 roci v zhurnali Kunstvart vin napisav stattyu v yakij zayaviv nastupne nbsp Osoblivistyu dekadentiv ye yihnij potyag do shtuchnosti Na yihnyu dumku spravzhnya gidnist lyudini polyagaye u viddalenni vid prirodi v uniknenni prirodnosti za vsyaku cinu 6 nbsp Svoyi poglyadi shodo inshih napryamiv a takozh vidiv mistectva vin vislovlyuvav na shpaltah todi providnih gazet ta zhurnalah Die Zeit Deutsche Zeitung Die freie Buhne Za period 1892 1906 German Bar vidav chotiri tomi kritichnih statej Najgolovnishi z nih Zur Kritik der Moderne Do kritiki moderni 1890 Die Uberwindung des Naturalismus Pereborennya naturalizmu 1891 Renaissanse Renesans 1897 Wiener Theater Videnskij teatr 1899 3 Primitki Redaguvati Velika radyanska enciklopediya v 30 t Za red gol red A M Prohorova 3 e vid M Radyanska enciklopediya 1969 Zibrannya tvoriv u 12 t T 8 Literaturno kritichni ta publicistichni statti Lesya Ukrayinka Kiyiv Naukova dumka 1977 S 291 a b v Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 2003 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2017 a b Franko I Ya Zibrannya tvoriv u 50 i tomah K Naukova dumka 1980 r t 28 s 161 166 Fischer J M Gustav Mahler Der fremde Vertraute Yale University Press 2011 P 342 Kunstwart 1891 21Literatura RedaguvatiDonald G Daviau Der Mann von Ubermorgen Hermann Bahr 1863 1934 Osterreichischer Bundesverlag Wien 1984 ISBN 3 215 05093 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title German Bar amp oldid 38479994