www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геоїд Геóїд грец γη земля та είδος вигляд форма Землі визначена з використанням рівня моря та уявним його продовженням п

Геоїд

Геóїд (грец. γη — земля та είδος — вигляд) — форма Землі, визначена з використанням рівня моря та уявним його продовженням під земною поверхнею, за умови збереження рівня гравітаційного потенціалу. Також, геоїд — власне Земля як планета та фігура, якою характеризують її форму. Поверхня геоїда повторює вільну, незбуджену поверхню води у Світовому океані, яка уявно продовжена під материками так, що вона скрізь перпендикулярна до напряму сили тяжіння.

1. Океан
2. Поверхня земного еліпсоїда
3. Прямовисні лінії
4. Континент
5. Поверхня геоїда.
Гравітаційне поле Землі (відхилення посилено)

На поверхню геоїда проєктуються точки земної поверхні для наступного перенесення на еліпсоїд обертання для зображення у сферичній системі координат. Для території України поверхнею геоїда вважають рівневу поверхню, що проходить через нульову позначку Кронштадтського футштока на Балтійському морі. Точне визначення поверхні геоїда щодо відлікової поверхні практично неможливе, тому в геодезії використовується поверхня квазігеоїда.

Властивості

Поверхня геоїда має геометрично довільну форму, на відміну від поверхні базового еліпсоїда, який часто використовують для наближеного подання форми поверхні Землі, але вона набагато гладша за фізичну поверхню Землі. У той час, як остання має нерівності у межах приблизно від +8,8 км (гора Еверест) до −11 км (Маріанська западина), поверхня геоїда відхиляється від поверхні базового еліпсоїда обертання лише у межах ±100 м.

Оскільки вектор сили тяжіння перпендикулярний до поверхні геоїда (еквіпотенціальна поверхня), морська вода, без зовнішніх впливів, утворила б поверхню, еквівалентну поверхні геоїда.

Аномалії

Гравітаційні і геоїдні аномалії, спричинені різними змінами товщини кори та літосфери відносно базової конфігурації. Всі значення перебувають під місцевою ізостатичною компенсацією.

Зміни у висоті поверхні геоїда пов'язані з аномальними розподілами щільності всередині Землі. Виміри геоїда допомагають нам зрозуміти внутрішню будову планети. Синтетичні розрахунки показують, що геоїдний "підпис" більш товстої кори (наприклад, у орогенних поясах, утворених зіткненням континентів) є позитивним, на відміну від того, що очікується, якщо збільшення товщини торкається всієї літосфери.

Змінність в часі

Нещодавні супутникові місії, такі як GOCE та GRACE, дозволили дослідження змінних у часі сигналів геоїда. Перші результати, засновані на супутникових даних GOCE, стали доступні онлайн у червні 2010 року через засоби Європейського космічного агентства. ЄКА запустило супутник у березні 2009 року з місією маппінгу гравітації Землі з безпрецедентною точністю та просторовим розподілом. 31 березня 2011 нова модель геоїда була показана на Четвертому міжнародному воркшопі користувачів GOCE у Технічному університеті Мюнхена, Німеччина. Дослідження з використанням змінного у часі геоїда, розрахованого на даних GRACE, дали інформацію про глобальні гідрологічні цикли, баланси мас льодовикових щитів, та післяльодовиковий відскок. На основі вимірів післяльодовикового відскоку, змінні в часі дані GRACE можуть бути використані для розуміння в'язкості мантії Землі.

Точний геоїд

Розв'язок точного геоїда, запропонований Ванічеком з колегами, покращив підхід Стокса до обрахунку геоїда. Їх рішення дозволяє точність до міліметрів та сантиметрів у обрахунку геоїда, що є покращенням на порядок від попередніх класичних рішень.

Цікавий факт

Під час морської (океанської) подорожі бортовий GPS-приймач може показувати відхилення висоти від «рівня моря» у той чи інший бік, хоча насправді весь час залишається на однаковій відстані від поверхні води. Це пов'язано з тим, що GPS-супутники вимірюють висоту відносно поверхні базового еліпсоїда з геометричним центром у центрі мас Землі, навколо якого вони обертаються. Для вимірювання висоти над поверхнею геоїда необхідно вносити поправки, які враховують відхилення геоїда від базового земного еліпсоїда.

Див. також

Примітки

  1. . GOCE. European Space Agency. 9 червня 2010. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 22 грудня 2016. 
  2. . GOCE. European Space Agency. 29 червня 2010. Архів оригіналу за 2 липня 2010. Процитовано 22 грудня 2016. 
  3. . GOCE. European Space Agency. 31 березня 2011. Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 22 грудня 2016. 
  4. Schmidt, R; Schwintzer, P; Flechtner, F; Reigber, C; Guntner, A; Doll, P; Ramillien, G; Cazenave, A та ін. (2006). GRACE observations of changes in continental water storage. Global and Planetary Change 50 (1–2): 112–126. Bibcode:2006GPC....50..112S. doi:10.1016/j.gloplacha.2004.11.018. 
  5. Ramillien, G; Lombard, A; Cazenave, A; Ivins, E; Llubes, M; Remy, F; Biancale, R (2006). Interannual variations of the mass balance of the Antarctica and Greenland ice sheets from GRACE. Global and Planetary Change 53 (3): 198. Bibcode:2006GPC....53..198R. doi:10.1016/j.gloplacha.2006.06.003. 
  6. Vanderwal, W; Wu, P; Sideris, M; Shum, C (2008). Use of GRACE determined secular gravity rates for glacial isostatic adjustment studies in North-America. Journal of Geodynamics 46 (3–5): 144. Bibcode:2008JGeo...46..144V. doi:10.1016/j.jog.2008.03.007. 
  7. Paulson, Archie; Zhong, Shijie; Wahr, John (2007). Inference of mantle viscosity from GRACE and relative sea level data. Geophysical Journal International 171 (2): 497. Bibcode:2007GeoJI.171..497P. doi:10.1111/j.1365-246X.2007.03556.x. 
  8. . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 жовтня 2007. 
  9. Vaníček, P.; Kleusberg, A. (1987). The Canadian geoid-Stokesian approach. Manuscripta Geodaetica 12 (2): 86–98. 
  10. Vaníček, P.; Martinec, Z. (1994). . Manuscripta Geodaetica 19: 119–128. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 28 липня 2019. 
  11. P., Vaníček; A., Kleusberg; Z., Martinec; W., Sun; P., Ong; M., Najafi; P., Vajda; L., Harrie; P., Tomasek; B., ter Horst. . Department of Geodesy and Geomatics Engineering, University of New Brunswick. 184. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 грудня 2016. 
  12. Kopeikin, Sergei; Efroimsky, Michael; Kaplan, George (2009). Relativistic celestial mechanics of the solar system. Weinheim: Wiley-VCH. с. 704. ISBN 9783527408566. 

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Geoyid grec gh zemlya ta eidos viglyad forma Zemli viznachena z vikoristannyam rivnya morya ta uyavnim jogo prodovzhennyam pid zemnoyu poverhneyu za umovi zberezhennya rivnya gravitacijnogo potencialu Takozh geoyid vlasne Zemlya yak planeta ta figura yakoyu harakterizuyut yiyi formu Poverhnya geoyida povtoryuye vilnu nezbudzhenu poverhnyu vodi u Svitovomu okeani yaka uyavno prodovzhena pid materikami tak sho vona skriz perpendikulyarna do napryamu sili tyazhinnya 1 Okean 2 Poverhnya zemnogo elipsoyida 3 Pryamovisni liniyi 4 Kontinent 5 Poverhnya geoyida Gravitacijne pole Zemli vidhilennya posileno Na poverhnyu geoyida proyektuyutsya tochki zemnoyi poverhni dlya nastupnogo perenesennya na elipsoyid obertannya dlya zobrazhennya u sferichnij sistemi koordinat Dlya teritoriyi Ukrayini poverhneyu geoyida vvazhayut rivnevu poverhnyu sho prohodit cherez nulovu poznachku Kronshtadtskogo futshtoka na Baltijskomu mori Tochne viznachennya poverhni geoyida shodo vidlikovoyi poverhni praktichno nemozhlive tomu v geodeziyi vikoristovuyetsya poverhnya kvazigeoyida Zmist 1 Vlastivosti 1 1 Anomaliyi 2 Zminnist v chasi 3 Tochnij geoyid 4 Cikavij fakt 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaVlastivosti RedaguvatiPoverhnya geoyida maye geometrichno dovilnu formu na vidminu vid poverhni bazovogo elipsoyida yakij chasto vikoristovuyut dlya nablizhenogo podannya formi poverhni Zemli ale vona nabagato gladsha za fizichnu poverhnyu Zemli U toj chas yak ostannya maye nerivnosti u mezhah priblizno vid 8 8 km gora Everest do 11 km Marianska zapadina poverhnya geoyida vidhilyayetsya vid poverhni bazovogo elipsoyida obertannya lishe u mezhah 100 m Oskilki vektor sili tyazhinnya perpendikulyarnij do poverhni geoyida ekvipotencialna poverhnya morska voda bez zovnishnih vpliviv utvorila b poverhnyu ekvivalentnu poverhni geoyida Anomaliyi Redaguvati Gravitacijni i geoyidni anomaliyi sprichineni riznimi zminami tovshini kori ta litosferi vidnosno bazovoyi konfiguraciyi Vsi znachennya perebuvayut pid miscevoyu izostatichnoyu kompensaciyeyu Zmini u visoti poverhni geoyida pov yazani z anomalnimi rozpodilami shilnosti vseredini Zemli Vimiri geoyida dopomagayut nam zrozumiti vnutrishnyu budovu planeti Sintetichni rozrahunki pokazuyut sho geoyidnij pidpis bilsh tovstoyi kori napriklad u orogennih poyasah utvorenih zitknennyam kontinentiv ye pozitivnim na vidminu vid togo sho ochikuyetsya yaksho zbilshennya tovshini torkayetsya vsiyeyi litosferi Zminnist v chasi RedaguvatiNeshodavni suputnikovi misiyi taki yak GOCE ta GRACE dozvolili doslidzhennya zminnih u chasi signaliv geoyida Pershi rezultati zasnovani na suputnikovih danih GOCE stali dostupni onlajn u chervni 2010 roku cherez zasobi Yevropejskogo kosmichnogo agentstva 1 2 YeKA zapustilo suputnik u berezni 2009 roku z misiyeyu mappingu gravitaciyi Zemli z bezprecedentnoyu tochnistyu ta prostorovim rozpodilom 31 bereznya 2011 nova model geoyida bula pokazana na Chetvertomu mizhnarodnomu vorkshopi koristuvachiv GOCE u Tehnichnomu universiteti Myunhena Nimechchina 3 Doslidzhennya z vikoristannyam zminnogo u chasi geoyida rozrahovanogo na danih GRACE dali informaciyu pro globalni gidrologichni cikli 4 balansi mas lodovikovih shitiv 5 ta pislyalodovikovij vidskok 6 Na osnovi vimiriv pislyalodovikovogo vidskoku zminni v chasi dani GRACE mozhut buti vikoristani dlya rozuminnya v yazkosti mantiyi Zemli 7 Tochnij geoyid RedaguvatiRozv yazok tochnogo geoyida zaproponovanij Vanichekom z kolegami pokrashiv pidhid Stoksa do obrahunku geoyida 8 Yih rishennya dozvolyaye tochnist do milimetriv ta santimetriv u obrahunku geoyida sho ye pokrashennyam na poryadok vid poperednih klasichnih rishen 9 10 11 12 Cikavij fakt RedaguvatiPid chas morskoyi okeanskoyi podorozhi bortovij GPS prijmach mozhe pokazuvati vidhilennya visoti vid rivnya morya u toj chi inshij bik hocha naspravdi ves chas zalishayetsya na odnakovij vidstani vid poverhni vodi Ce pov yazano z tim sho GPS suputniki vimiryuyut visotu vidnosno poverhni bazovogo elipsoyida z geometrichnim centrom u centri mas Zemli navkolo yakogo voni obertayutsya Dlya vimiryuvannya visoti nad poverhneyu geoyida neobhidno vnositi popravki yaki vrahovuyut vidhilennya geoyida vid bazovogo zemnogo elipsoyida Div takozh RedaguvatiGeodeziya Sistema koordinat Kronshtadtskij futshtokPrimitki Redaguvati ESA makes first GOCE dataset available GOCE European Space Agency 9 chervnya 2010 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Procitovano 22 grudnya 2016 GOCE giving new insights into Earth s gravity GOCE European Space Agency 29 chervnya 2010 Arhiv originalu za 2 lipnya 2010 Procitovano 22 grudnya 2016 Earth s gravity revealed in unprecedented detail GOCE European Space Agency 31 bereznya 2011 Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 22 grudnya 2016 Schmidt R Schwintzer P Flechtner F Reigber C Guntner A Doll P Ramillien G Cazenave A ta in 2006 GRACE observations of changes in continental water storage Global and Planetary Change 50 1 2 112 126 Bibcode 2006GPC 50 112S doi 10 1016 j gloplacha 2004 11 018 Ramillien G Lombard A Cazenave A Ivins E Llubes M Remy F Biancale R 2006 Interannual variations of the mass balance of the Antarctica and Greenland ice sheets from GRACE Global and Planetary Change 53 3 198 Bibcode 2006GPC 53 198R doi 10 1016 j gloplacha 2006 06 003 Vanderwal W Wu P Sideris M Shum C 2008 Use of GRACE determined secular gravity rates for glacial isostatic adjustment studies in North America Journal of Geodynamics 46 3 5 144 Bibcode 2008JGeo 46 144V doi 10 1016 j jog 2008 03 007 Paulson Archie Zhong Shijie Wahr John 2007 Inference of mantle viscosity from GRACE and relative sea level data Geophysical Journal International 171 2 497 Bibcode 2007GeoJI 171 497P doi 10 1111 j 1365 246X 2007 03556 x UNB Precise Geoid Determination Package Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2007 Vanicek P Kleusberg A 1987 The Canadian geoid Stokesian approach Manuscripta Geodaetica 12 2 86 98 Vanicek P Martinec Z 1994 Compilation of a precise regional geoid Manuscripta Geodaetica 19 119 128 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 28 lipnya 2019 P Vanicek A Kleusberg Z Martinec W Sun P Ong M Najafi P Vajda L Harrie P Tomasek B ter Horst Compilation of a Precise Regional Geoid Department of Geodesy and Geomatics Engineering University of New Brunswick 184 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 grudnya 2016 Kopeikin Sergei Efroimsky Michael Kaplan George 2009 Relativistic celestial mechanics of the solar system Weinheim Wiley VCH s 704 ISBN 9783527408566 Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Posilannya RedaguvatiEarth s gravity revealed in unprecedented detail GOCE Observing the Earth angl arh 20 lyutogo 2018 roku European Space Agency ESA Data zvernennya 20 lyutogo 2018 roku ESA s Gravity field and steady state Ocean Circulation Explorer Geoid na YouTube rezultati modelyuvannya geoyidu na osnovi danih otrimanih suputnikom GOCE Yevropejskogo kosmichnogo agentstva ESA Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geoyid amp oldid 39853261