www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Суринаму Суринам південноамериканська країна що знаходиться на крайній півночі континенту Загальна площа країн

Географія Суринаму

Суринам — південноамериканська країна, що знаходиться на крайній півночі континенту . Загальна площа країни 163 820 км² (92-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 156 тис. км², а на поверхню внутрішніх вод — 7 820 км². Площа країни у 4 рази менша за площу території України.

Географія Суринаму
Географічне положення Суринаму
Географічне положення
Континент Південна Америка
Регіон Латинська Америка
Координати 4°00′ пн. ш. 56°00′ зх. д. / 4.000° пн. ш. 56.000° зх. д. / 4.000; -56.000
Територія
Площа 163 820 км² (92-ге)
 • суходіл 98,9 %
 • води 1,1 %
Морське узбережжя 386 км
Державний кордон 1907 км
Рельєф
Тип рівнинний
Найвища точка гора Юліана (0 м)
Найнижча точка низовина на узбережжі (123 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Суринам (480 км)
Найбільше озеро Брокопондо (1560 км²)
Інше
Природні ресурси деревина, гідроенергія, риба, каолін, креветки, боксити, золото, руди кольорових металів, платина, залізні руди
Стихійні лиха повіді
Екологічні проблеми знеліснення

Назва ред.

Офіційна назва — Республіка Суринам, Суринам (нід. Republiek Suriname; Suriname). Назва країни походить від назви головної річки країни — Суринам. Назва гідроніму виводиться від індіанського племені суринен (нід. Surinen), групи таїно аравакської мовної сім'ї, яка населяла цю частину Південної Америки до прибуття європейських колонізаторів. Колишня, до 1975 року, нідерландська колонія Нідерландська Гвіана.

Історія дослідження території ред.

Географічне положення ред.

Суринам — південноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на сході — з Французькою Гвіаною (спільний кордон — 556 км), на півдні — з Бразилією (515 км), на заході — з Гаяною (836 км). Загальна довжина державного кордону — 1907 км. Суринам на півночі омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 386 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти ред.

Час ред.

Час у Суринамі: UTC-3 (-5 годин різниці часу з Києвом).

Геологія ред.

Див. також: Гідрогеологія Суринаму

Корисні копалини ред.

Надра Суринаму багаті на ряд корисних копалин: каолін, боксити, золото, нікель, мідь, платину, залізну руду.

Сейсмічність ред.

Рельєф ред.

Середні висоти — 246 м; найнижча точка — пониззя на океанічному узбережжі (-2 м); найвища точка — гора Юліана (1230 м). Більша частина території країни знаходиться на північному сході Ґвіанського плоскогір'я (висоти до 1200 м). На півночі — Ґвіанська низовина шириною від 25 км на сході до 80 км на заході складена алювіальними і морськими пісками і глинами. Поверхня плоска заболочена, місцями перетнута береговими валами і розчленована ріками. Ґвіанське плоскогір'я складене древніми кристалічними породами. Поверхня значною мірою покрита вологим тропічним лісом. На загальному згладженому фоні виділяються водороздільні гірські масиви і кряжі, особливо гори Вільгельміна з найвищою точкою країни — горою Юліана.

Узбережжя ред.

Острови ред.

Клімат ред.

Територія Суринаму лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з океанів можливе надходження тропічних циклонів.

Суринам є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 122 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 570 км² зрошуваних земель.

Річки ред.

Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Головні річки: Корантейн, Мароні, Суринам, Коппенаме, Гран-Ріо, Маровейне.

Озера ред.

Болота ред.

Ґрунтові води ред.

Ґрунти ред.

Рослинність ред.

На території Суринаму виділяють прибережну Ґвіанськую низовину, пояс саван і пояс тропічних лісів Ґвіанського плоскогір'я. Збереглися окремі лісові масиви. Невеликі вогнища землеробства приурочені до берегових валів і осушених ділянок боліт. Південніше на схилах Ґвіанського плоскогір'я поширений вузький пояс саван. Ґрунти тут малородючі, землеробство слабо розвинене і носить споживчий характер.

Земельні ресурси Суринаму (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 0,5 %,
    • орні землі — 0,4 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 94,6 %;
  • інше — 4,9 %.
Див. також: Ліси Суринаму

Тваринний світ ред.

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Амазонської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області.

Див. також: Ссавці Суринаму, Птахи Суринаму та Риби Суринаму

Охорона природи ред.

Суринам є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми ред.

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування ред.

У фізико-географічному відношенні територію Суринаму можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Суринаму

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Suriname, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Суринам // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ↑ ФГАМ, 1964.
  11. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література ред.

Українською ред.

Англійською ред.

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Суринаму
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Surinam pivdennoamerikanska krayina sho znahoditsya na krajnij pivnochi kontinentu Zagalna plosha krayini 163 820 km 92 ge misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 156 tis km a na poverhnyu vnutrishnih vod 7 820 km 1 Plosha krayini u 4 razi mensha za ploshu teritoriyi Ukrayini Geografiya SurinamuGeografichne polozhennya SurinamuGeografichne polozhennyaKontinent Pivdenna AmerikaRegion Latinska AmerikaKoordinati 4 00 pn sh 56 00 zh d 4 000 pn sh 56 000 zh d 4 000 56 000TeritoriyaPlosha 163 820 km 92 ge suhodil 98 9 vodi 1 1 Morske uzberezhzhya 386 kmDerzhavnij kordon 1907 kmRelyefTip rivninnijNajvisha tochka gora Yuliana 0 m Najnizhcha tochka nizovina na uzberezhzhi 123 m KlimatTip subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Surinam 480 km Najbilshe ozero Brokopondo 1560 km InshePrirodni resursi derevina gidroenergiya riba kaolin krevetki boksiti zoloto rudi kolorovih metaliv platina zalizni rudiStihijni liha povidiEkologichni problemi znelisnennya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva red Oficijna nazva Respublika Surinam Surinam nid Republiek Suriname Suriname 2 Nazva krayini pohodit vid nazvi golovnoyi richki krayini Surinam 3 Nazva gidronimu vivoditsya vid indianskogo plemeni surinen nid Surinen grupi tayino aravakskoyi movnoyi sim yi yaka naselyala cyu chastinu Pivdennoyi Ameriki do pributtya yevropejskih kolonizatoriv Kolishnya do 1975 roku niderlandska koloniya Niderlandska Gviana 3 Istoriya doslidzhennya teritoriyi red Geografichne polozhennya red Surinam pivdennoamerikanska krayina sho mezhuye z troma inshimi krayinami na shodi z Francuzkoyu Gvianoyu spilnij kordon 556 km na pivdni z Braziliyeyu 515 km na zahodi z Gayanoyu 836 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 1907 km 1 Surinam na pivnochi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu 4 Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 386 km 1 Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 5 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya 6 1 Krajni punkti red Dokladnishe Krajni tochki SurinamuChas red Dokladnishe Chas u SurinamiChas u Surinami UTC 3 5 godin riznici chasu z Kiyevom 7 Geologiya red Dokladnishe Geologiya SurinamuDiv takozh Gidrogeologiya Surinamu Korisni kopalini red Dokladnishe Korisni kopalini SurinamuNadra Surinamu bagati na ryad korisnih kopalin kaolin boksiti zoloto nikel mid platinu zaliznu rudu 8 Sejsmichnist red Dokladnishe Sejsmichnist SurinamuRelyef red Dokladnishe Relyef SurinamuSeredni visoti 246 m najnizhcha tochka ponizzya na okeanichnomu uzberezhzhi 2 m najvisha tochka gora Yuliana 1230 m Bilsha chastina teritoriyi krayini znahoditsya na pivnichnomu shodi Gvianskogo ploskogir ya visoti do 1200 m Na pivnochi Gvianska nizovina shirinoyu vid 25 km na shodi do 80 km na zahodi skladena alyuvialnimi i morskimi piskami i glinami Poverhnya ploska zabolochena miscyami peretnuta beregovimi valami i rozchlenovana rikami Gvianske ploskogir ya skladene drevnimi kristalichnimi porodami Poverhnya znachnoyu miroyu pokrita vologim tropichnim lisom Na zagalnomu zgladzhenomu foni vidilyayutsya vodorozdilni girski masivi i kryazhi osoblivo gori Vilgelmina z najvishoyu tochkoyu krayini goroyu Yuliana nbsp Relyef Surinamu nbsp Gipsometrichna karta Surinamu nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl Uzberezhzhya red Ostrovi red Dokladnishe Ostrovi SurinamuKlimat red Dokladnishe Klimat SurinamuTeritoriya Surinamu lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi 9 Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni 10 Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij 10 Zvolozhennya dostatnye u litno osinnij period z okeaniv mozhlive nadhodzhennya tropichnih cikloniv 10 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Surinamu za Keppenom Surinam ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 11 Vnutrishni vodi red Dokladnishe Gidrografiya SurinamuZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 122 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 570 km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Surinamu nbsp Gidrografichna merezha Surinamu nbsp Richka Surinam poblizu Paramaribo z kosmosu nbsp Richka Surinam nbsp Vodoshovishe Brokopondo Richki red Dokladnishe Richki SurinamuRichki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Golovni richki Korantejn Maroni Surinam Koppename Gran Rio Marovejne Ozera red Dokladnishe Ozera SurinamuBolota red Dokladnishe Bolota SurinamuGruntovi vodi red Grunti red Dokladnishe Grunti SurinamuRoslinnist red Dokladnishe Flora SurinamuNa teritoriyi Surinamu vidilyayut priberezhnu Gvianskuyu nizovinu poyas savan i poyas tropichnih lisiv Gvianskogo ploskogir ya Zbereglisya okremi lisovi masivi Neveliki vognisha zemlerobstva priurocheni do beregovih valiv i osushenih dilyanok bolit Pivdennishe na shilah Gvianskogo ploskogir ya poshirenij vuzkij poyas savan Grunti tut malorodyuchi zemlerobstvo slabo rozvinene i nosit spozhivchij harakter Zemelni resursi Surinamu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 0 5 orni zemli 0 4 bagatorichni nasadzhennya 0 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 0 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 94 6 inshe 4 9 1 Div takozh Lisi SurinamuTvarinnij svit red Dokladnishe Fauna SurinamuU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Amazonskoyi provinciyi Gviano Brazilskoyi pidoblasti Neotropichnoyi oblasti 10 Div takozh Ssavci Surinamu Ptahi Surinamu ta Ribi SurinamuOhorona prirodi red Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond SurinamuSurinam ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Londonskoyi konvenciyi pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Mizhnarodnoyi ugodi pro torgivlyu tropichnoyu derevinoyu 1994 roku Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 12 Mizhnarodnoyi konvenciyi z regulyuvannya kitobijnogo promislu 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi red Dokladnishe Ekologiya SurinamuNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha potencijni nespriyatlivi meteorologichni umovi 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya cherez lisozagotivli tropichnoyi derevini na eksport neznachne zabrudnennya vod girnichimi pidpriyemstvami Fiziko geografichne rajonuvannya red U fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Surinamu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni SurinamuDiv takozh red Pivdenna Amerika GvianaPrimitki red a b v g d e zh i k l Suriname Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 November Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Surinam Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura red Ukrayinskoyu red Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Surinam Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu red angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu red ros Surinam Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya 656 s ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dorst Zh Centralnaya i Yuzhnaya Amerika M Progress 1977 318 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Surinam Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Surinamu nbsp Vikishovishe Atlas Surinamu Karti Surinamu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Suriname angl arh 25 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 November Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Surinam ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Surinamu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Surinamu amp oldid 39690165