www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Нігерії Нігерія західноафриканська країна що знаходиться у західній тропічній частині континенту з виходом до

Географія Нігерії

Нігерія — західноафриканська країна, що знаходиться у західній тропічній частині континенту з виходом до Гвінейської затоки . Загальна площа країни 923 768 км² (32-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 910 768 км², а на поверхню внутрішніх вод — 13 тис. км². Площа країни у 1,5 рази більша за площу України.

Географія Нігерії
Географічне положення Нігерії
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Західна Африка
Координати 10°00′ пн. ш. 8°00′ сх. д. / 10.000° пн. ш. 8.000° сх. д. / 10.000; 8.000
Територія
Площа 923 768 км² (32-ге)
Морське узбережжя 853 км
Державний кордон 4477 км
Рельєф
Тип височинний
Найвища точка гора Чаппаль-Вадді (2419 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний,
екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Нігер ( км)
Найбільше озеро Чад (~ км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, руди кольорових металів, залізні руди, кам'яне вугілля, вапняки, родючі ґрунти
Стихійні лиха посухи, повіді
Екологічні проблеми деградація земель, знеліснення, забруднення повітря

Назва Редагувати

Офіційна назва — Федеративна Республіка Нігерія, Нігерія (англ. Federal Republic Nigeria, Nigeria; гауса Nijeriya). Назва країни походить від гідроніму Нігер, великої річки що тече територією країни і на античних картах Птолемея була підписана як «Н-Гер». Ця форма близька до сучасної туарезької назви річки — Анеггер. Проте правильність вихідної форми, її значення і метаморфози, що відбувалися з нею остаточно не встановлені. Уперше зустрічається на картах 1900 року. Назву часто помилково пов'язують зі словом лат. niger‎ — чорний, посилаючись на темну шкіру жителів регіону.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Карта Нігерії від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Нігерії та США

Нігерія — західноафриканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Нігером (спільний кордон — 1608 км), на сході — Чадом (85 км) і Камеруном (1975 км), на заході — з Беніном (809 км). Загальна довжина державного кордону — 4477 км. Нігерія на півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 853 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Нігерії: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Нігерії

Корисні копалини Редагувати

Надра Нігерії багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, олово, залізну руду, кам'яне вугілля, вапняк, ніобій, свинець, цинк.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Нігерії

Рельєф Редагувати

Середні висоти — 38(0 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Чаппаль-Вадді (2419 м). Вздовж узбережжя Ґвінейської затоки розташована хвиляста Приморська рівнина, яка на півночі поступово підвищується і переходить в ступінчасте плато. Складна мережа лагун і протоків, розташованих за бар'єром піщаних пляжів, утворює систему захищених мілководних шляхів, по яких невеликі судна можуть пройти від кордону з Беніном на заході до кордону з Камеруном на сході без виходу в океан. В глибині країни чітко виділяються уступ Нсукка-Окігві, що підіймається над долиною річки Крос, плато Джос і Біу, а також гори Адамауа. В основному полога поверхня плато, складеного кристалічними породами на півночі і заході країни і пісковиками на сході, в багатьох місцях поцяткована острівними горами (інзельберґами), тобто скелястими останцовеми горбами з крутими схилами. На північному сході поверхня поступово знижується у бік озера Чад. На півн.-заході плато переходить в рівнину Сокото, на півн.-сході — в рівнину Борну.

Узбережжя Редагувати

Острови Редагувати

Клімат Редагувати

Південь Нігерії лежить у екваторіальному кліматичному поясі, північ — у субекваторіальному. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку можуть відбуватись посухи.

Нігерія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 286,2 км³. Територія країни розчленована на великі блоки долинами річок Нігер і Бенуе і відділена від океану вузьким поясом прибережних боліт. Ширина цього пояса не перевищує 16 км, за винятком дельти Нігера, де вона досягає 97 км.

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2930 км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Більшість річок країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану. Головна річка країни — Нігер з притокою Бенуе. На півночі річки відносяться до безстічних областей пустелі Сахара — безстічна область озера Чад.

Озера Редагувати

Болота Редагувати

Найбільше озеро країни: Чад.

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Майже всі ґрунти Нігерії кислі. У ряді місцевостей на сході країни інтенсивне вилуговування ґрунтів, сформованих на піщаниках, привело до утворення т. зв. "кислих пісків", що легко піддаються обробці, але швидко виснажуються. Ґрунту крайньої півночі утворилися з пісків пустель і легко руйнуються. Вони різко відрізняються від родючих ґрунтів, що сформувалися на важких суглинках у заплавах багатьох рік, у поясі какао й у дельті Нігеру. У деяких густонаселених місцевостях інтенсивне землеробство і перевипас худоби викликали ерозію ґрунтів.

Рослинність Редагувати

Земельні ресурси Нігерії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 78 %,
    • орні землі — 37,3 %,
    • багаторічні насадження — 7,4 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 33,3 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 9,5 %;
  • інше — 12,5 %.
Див. також: Ліси Нігерії

Тваринний світ Редагувати

Зоогеографічно територія країни належить до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна і центральна частини — до Східноафриканської підобласті.

Див. також: Ссавці Нігерії, Птахи Нігерії та Риби Нігерії

Охорона природи Редагувати

Нігерія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: періодичні посухи; повіді.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Нігерії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Нігерії

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Nigeria, Geography. Factbook.
  2. ↑ Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. ↑ Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Нігерія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ↑ ФГАМ, 1964.
  10. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Нігерії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nigeriya zahidnoafrikanska krayina sho znahoditsya u zahidnij tropichnij chastini kontinentu z vihodom do Gvinejskoyi zatoki Zagalna plosha krayini 923 768 km 32 ge misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 910 768 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 13 tis km 1 Plosha krayini u 1 5 razi bilsha za ploshu Ukrayini Geografiya NigeriyiGeografichne polozhennya NigeriyiGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Zahidna AfrikaKoordinati 10 00 pn sh 8 00 sh d 10 000 pn sh 8 000 sh d 10 000 8 000TeritoriyaPlosha 923 768 km 32 ge Morske uzberezhzhya 853 kmDerzhavnij kordon 4477 kmRelyefTip visochinnijNajvisha tochka gora Chappal Vaddi 2419 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 0 m KlimatTip subekvatorialnij ekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Niger km Najbilshe ozero Chad km InshePrirodni resursi vuglevodni rudi kolorovih metaliv zalizni rudi kam yane vugillya vapnyaki rodyuchi gruntiStihijni liha posuhi povidiEkologichni problemi degradaciya zemel znelisnennya zabrudnennya povitrya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Federativna Respublika Nigeriya Nigeriya angl Federal Republic Nigeria Nigeria gausa Nijeriya 2 Nazva krayini pohodit vid gidronimu Niger velikoyi richki sho teche teritoriyeyu krayini i na antichnih kartah Ptolemeya bula pidpisana yak N Ger 3 Cya forma blizka do suchasnoyi tuarezkoyi nazvi richki Anegger Prote pravilnist vihidnoyi formi yiyi znachennya i metamorfozi sho vidbuvalisya z neyu ostatochno ne vstanovleni 3 Upershe zustrichayetsya na kartah 1900 roku 3 Nazvu chasto pomilkovo pov yazuyut zi slovom lat niger chornij posilayuchis na temnu shkiru zhiteliv regionu 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya Redaguvati nbsp Karta Nigeriyi vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Nigeriyi ta SShANigeriya zahidnoafrikanska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na pivnochi z Nigerom spilnij kordon 1608 km na shodi Chadom 85 km i Kamerunom 1975 km na zahodi z Beninom 809 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 4477 km 1 Nigeriya na pivdni omivayetsya vodami Gvinejskoyi zatoki Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 853 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 4 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya 5 Kontinentalnij shelf do glibin 200 m 1 5 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki NigeriyiChas Redaguvati Dokladnishe Chas u NigeriyiChas u Nigeriyi UTC 1 1 godina riznici chasu z Kiyevom 6 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya NigeriyiDiv takozh Gidrogeologiya Nigeriyi Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini NigeriyiNadra Nigeriyi bagati na ryad korisnih kopalin prirodnij gaz naftu olovo zaliznu rudu kam yane vugillya vapnyak niobij svinec cink 7 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist NigeriyiVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani NigeriyiRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef NigeriyiSeredni visoti 38 0 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Chappal Vaddi 2419 m Vzdovzh uzberezhzhya Gvinejskoyi zatoki roztashovana hvilyasta Primorska rivnina yaka na pivnochi postupovo pidvishuyetsya i perehodit v stupinchaste plato Skladna merezha lagun i protokiv roztashovanih za bar yerom pishanih plyazhiv utvoryuye sistemu zahishenih milkovodnih shlyahiv po yakih neveliki sudna mozhut projti vid kordonu z Beninom na zahodi do kordonu z Kamerunom na shodi bez vihodu v okean V glibini krayini chitko vidilyayutsya ustup Nsukka Okigvi sho pidijmayetsya nad dolinoyu richki Kros plato Dzhos i Biu a takozh gori Adamaua V osnovnomu pologa poverhnya plato skladenogo kristalichnimi porodami na pivnochi i zahodi krayini i piskovikami na shodi v bagatoh miscyah pocyatkovana ostrivnimi gorami inzelbergami tobto skelyastimi ostancovemi gorbami z krutimi shilami Na pivnichnomu shodi poverhnya postupovo znizhuyetsya u bik ozera Chad Na pivn zahodi plato perehodit v rivninu Sokoto na pivn shodi v rivninu Bornu nbsp Gipsometrichna karta Nigeriyi nbsp Relyef Nigeriyi nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Chappal Vaddi Uzberezhzhya Redaguvati Ostrovi Redaguvati Dokladnishe Ostrovi NigeriyiKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat NigeriyiPivden Nigeriyi lezhit u ekvatorialnomu klimatichnomu poyasi pivnich u subekvatorialnomu 8 Cilij rik panuyut ekvatorialni povitryani masi 9 Na uzberezhzhi cilij rik spekotno sezonni kolivannya temperaturi neznachni znachno menshi za dobovi prevalyuyut slabki vitri cilij rik nadmirne zvolozhennya majzhe shodnya po obidi jdut doshi chasto zlivi z grozami 9 Na pivnochi vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Zvolozhennya nestijke vlitku mozhut vidbuvatis posuhi 9 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Nigeriyi za Keppenom Nigeriya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 10 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya NigeriyiZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 286 2 km 1 Teritoriya krayini rozchlenovana na veliki bloki dolinami richok Niger i Benue i viddilena vid okeanu vuzkim poyasom priberezhnih bolit Shirina cogo poyasa ne perevishuye 16 km za vinyatkom delti Nigera de vona dosyagaye 97 km nbsp Gidrografichna merezha Nigeriyi nbsp Delta Nigeru z kosmosu nbsp Richka Benue nbsp Basejn Benue nbsp Vodospad na richci Kros Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 2930 km zroshuvanih zemel 1 Richki Redaguvati Dokladnishe Richki NigeriyiBilshist richok krayini nalezhat basejnu Gvinejskoyi zatoki Atlantichnogo okeanu Golovna richka krayini Niger z pritokoyu Benue Na pivnochi richki vidnosyatsya do bezstichnih oblastej pusteli Sahara bezstichna oblast ozera Chad Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera NigeriyiBolota Redaguvati Dokladnishe Bolota NigeriyiNajbilshe ozero krayini Chad Gruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti NigeriyiMajzhe vsi grunti Nigeriyi kisli U ryadi miscevostej na shodi krayini intensivne vilugovuvannya gruntiv sformovanih na pishanikah privelo do utvorennya t zv kislih piskiv sho legko piddayutsya obrobci ale shvidko visnazhuyutsya Gruntu krajnoyi pivnochi utvorilisya z piskiv pustel i legko rujnuyutsya Voni rizko vidriznyayutsya vid rodyuchih gruntiv sho sformuvalisya na vazhkih suglinkah u zaplavah bagatoh rik u poyasi kakao j u delti Nigeru U deyakih gustonaselenih miscevostyah intensivne zemlerobstvo i perevipas hudobi viklikali eroziyu gruntiv Roslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora NigeriyiZemelni resursi Nigeriyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 78 orni zemli 37 3 bagatorichni nasadzhennya 7 4 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 33 3 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 9 5 inshe 12 5 1 nbsp Roslinnist Nigeriyi angl Div takozh Lisi NigeriyiTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna NigeriyiZoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Efiopskoyi oblasti pivdenna chastina uzberezhzhya Gvinejskoyi zatoki do Zahidnoafrikanskoyi pivnichna i centralna chastini do Shidnoafrikanskoyi pidoblasti 9 Div takozh Ssavci Nigeriyi Ptahi Nigeriyi ta Ribi NigeriyiOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond NigeriyiNigeriya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Londonskoyi konvenciyi pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Konvenciyi z ohoroni morskih zhivih resursiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 11 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya NigeriyiNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha periodichni posuhi povidi 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti degradaciyu zemel shvidke znelisnennya zabrudnennya povitrya i vod u mistah spustelyuvannya zabrudnnennya vod i gruntiv naftoproduktami naftovi plyami vzdovzh uzberezhzhya vtrata silskogospodarskih ugid shvidki tempi urbanizaciyi Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Nigeriyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni NigeriyiDiv takozh RedaguvatiZahidna AfrikaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i Nigeria Geography Factbook a b Kotlyakov V M 2006 a b v Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku a b Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 13 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Nigeriya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Nigeriya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Kostiv L Ya Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Nigeriya Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 2 K Ya 671 s ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Braun L Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Nigeriya Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Solodovnikov V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Nigeriyi nbsp Vikishovishe Atlas Nigeriyi Karti Nigeriyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Nigeria angl arh 13 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Nigeriyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Nigeriyi amp oldid 40556056