www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Вірменії Вірменія західноазійська країна що знаходиться на Південному Кавказі й не має виходу до вод Світового

Географія Вірменії

Вірменія — західноазійська країна, що знаходиться на Південному Кавказі й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 29 743 км² (143-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 28 203 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 540 км². Площа країни трохи менша ніж площа Дніпропетровської області України.

Географія Вірменії
Географічне положення Вірменії
Географічне положення
Континент Азія / Європа
Регіон Кавказ
Координати 40°00′ пн. ш. 45°00′ сх. д. / 40.000° пн. ш. 45.000° сх. д. / 40.000; 45.000
Територія
Площа 29 743 км² (143-тє)
 • суходіл 95,5 %
 • води 4,5 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 1570 км
Рельєф
Тип гірський
Найвища точка гора Араґац (4090 м)
Найнижча точка річка Дебед (400 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Аракс 994 км ( км)
Найбільше озеро озеро Севан (1240 км² км²)
Інше
Природні ресурси золото, руди кольорових металів, боксити
Стихійні лиха землетруси, посухи
Екологічні проблеми забруднення ґрунтів, знеліснення, забруднення вод

Назва Редагувати

Офіційна назва — Республіка Вірменія, Вірменія (вірм. Հայաստան — Айястан). Екзонім Вірменія уперше зафіксований у давньоперському Бегістунському написі 515 року до н. е. поблизу Керманшаха як Арміна. Давні греки називали країну Арменіа (дав.-гр. Αρμενία), уперше така назва зафіксована у Гекатея Мілетського і Ксенофонта. Згідно з історією Мовсеса Хоренаці, вірменська назва країни, Айастан походить від імені легендарного Хайка, легендарного пращура вірменського народу, що є потомком біблійного Ноя, Арменія від його нащадка — Арама. Інша версія виводить назву країни від народу мінаїв (minni або mannaeans), що мешкали в районі гори Арарат. А префікс ar- означає приналежність, тобто Армінні — Земля мінаїв. Грузинська назва країни, Сомхеті (груз. სომხეთი), на думку сучасних дослідників, походить від Сохмі, назви давньої землі, розташованої згідно з ассирійськими і урартськими документами у верхів'ях Євфрату. Після падіння Урарту і мідійського вторгнення, відбулося подальше злиття різних племен, таким чином топоніми Айя, Арміні і Сохмі стали синонімами.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Вірменія — західноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на сході і південному заході (Нахчиван) — з Азербайджаном (спільний кордон — 996 км), на північному заході — з Грузією (219 км), на південному сході — з Іраном (44 км), на південному заході — з Туреччиною (311 км). Загальна довжина державного кордону — 1570 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Вірменії: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Вірменії

Корисні копалини Редагувати

Надра Вірменії багаті на ряд корисних копалин: золото, мідь, молібден, цинк, боксити.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Вірменії

Рельєф Редагувати

Вірменія — гірська країна, близько 70 % площі республіки лежить вище 1500 м над рівнем моря. Середні висоти — 1792 м; найнижча точка — уріз води річки Дебед (400 м); найвища точка — гора Араґац (4090 м). Країна займає північно-східну частину Вірменського нагір'я, обрамленого з півночі і сходу хребтами Малого Кавказу. У центральній частині країни в субширотному напрямі простяглася смуга вулканічних гір, представлених слабо розчленованими середньовисотними і висотними лавовими плато та щитовими масивами. У цій смузі є безліч конусів вимерлих вулканів. Найвища точка — гора Арагац, 4090 м. На півночі і південному сході переважають середньовисотні гори. Південно-Західна Вірменія знаходиться в межах плоскої Араратської рівнини, поверхня якої складена алювіальними і озерно-алювіальними відкладами.

Клімат Редагувати

Територія Вірменії лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. На Вірменському нагір'ї середня зимова температура 0 °C, середня літня температура перевищує +25 °C. Середня величина атмосферних опадів від 250 мм на річок в низинах (долина річки Аракс), до 800 мм на рік у горах.

Вірменія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 7,77 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2740 км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать безстічним областям Каспійського моря і озера Севан. Найбільші річки країни: Раздан, Аракс, Дебед, Агстев, Арпа, Воротан, Ахурян, Трту, Ахавно.

Озера Редагувати

Найбільше озеро країни — Севан.

Озеро Севан

Льодовики Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Земельні ресурси Вірменії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 59,7 %,
    • орні землі — 15,8 %,
    • багаторічні насадження — 1,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 42 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 9,1 %;
  • інше — 31,2 %.
Див. також: Ліси Вірменії

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни лежить на межі Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті і Середземноморської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області.

Див. також: Ссавці Вірменії, Птахи Вірменії та Риби Вірменії

Охорона природи Редагувати

Вірменія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди:

  • Орхуський протокол 1998 року про стійкі органічні забруднювачі Конвенції про транскордонне забруднення повітря.

Створені національні парки: Аревік, Озеро Арпі, Діліжанський національний парк, Севанський національний парк.

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: іноді відбуваються руйнівні землетруси (Спітакський землетрус 1988 року); посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Вірменії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Вірменії

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Armenia, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Вірменія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ↑ ФГАМ, 1964.
  10. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Вірменії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Virmeniya zahidnoazijska krayina sho znahoditsya na Pivdennomu Kavkazi j ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 29 743 km 143 tye misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 28 203 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 1 540 km 1 Plosha krayini trohi mensha nizh plosha Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayini Geografiya VirmeniyiGeografichne polozhennya VirmeniyiGeografichne polozhennyaKontinent Aziya YevropaRegion KavkazKoordinati 40 00 pn sh 45 00 sh d 40 000 pn sh 45 000 sh d 40 000 45 000TeritoriyaPlosha 29 743 km 143 tye suhodil 95 5 vodi 4 5 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 1570 kmRelyefTip girskijNajvisha tochka gora Aragac 4090 m Najnizhcha tochka richka Debed 400 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Araks 994 km km Najbilshe ozero ozero Sevan 1240 km km InshePrirodni resursi zoloto rudi kolorovih metaliv boksitiStihijni liha zemletrusi posuhiEkologichni problemi zabrudnennya gruntiv znelisnennya zabrudnennya vod Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Lodoviki 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Respublika Virmeniya Virmeniya virm Հայաստան Ajyastan 2 Ekzonim Virmeniya upershe zafiksovanij u davnoperskomu Begistunskomu napisi 515 roku do n e poblizu Kermanshaha yak Armina 3 Davni greki nazivali krayinu Armenia dav gr Armenia upershe taka nazva zafiksovana u Gekateya Miletskogo i Ksenofonta Zgidno z istoriyeyu Movsesa Horenaci virmenska nazva krayini Ajastan pohodit vid imeni legendarnogo Hajka legendarnogo prashura virmenskogo narodu sho ye potomkom biblijnogo Noya Armeniya vid jogo nashadka Arama 1 3 Insha versiya vivodit nazvu krayini vid narodu minayiv minni abo mannaeans sho meshkali v rajoni gori Ararat A prefiks ar oznachaye prinalezhnist tobto Arminni Zemlya minayiv Gruzinska nazva krayini Somheti gruz სომხეთი na dumku suchasnih doslidnikiv pohodit vid Sohmi nazvi davnoyi zemli roztashovanoyi zgidno z assirijskimi i urartskimi dokumentami u verhiv yah Yevfratu Pislya padinnya Urartu i midijskogo vtorgnennya vidbulosya podalshe zlittya riznih plemen takim chinom toponimi Ajya Armini i Sohmi stali sinonimami Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya RedaguvatiVirmeniya zahidnoazijska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na shodi i pivdennomu zahodi Nahchivan z Azerbajdzhanom spilnij kordon 996 km na pivnichnomu zahodi z Gruziyeyu 219 km na pivdennomu shodi z Iranom 44 km na pivdennomu zahodi z Turechchinoyu 311 km 1 Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 1570 km 1 Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu 4 5 nbsp Karta Virmeniyi vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Virmeniyi ta SShA nbsp Pivdennij Kavkaz Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki VirmeniyiChas Redaguvati Dokladnishe Chas u VirmeniyiChas u Virmeniyi UTC 4 2 godini riznici chasu z Kiyevom 6 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya Virmeniyi nbsp Tektonichni rozlomi Virmeniyi nbsp Vulkan Porak nbsp Bazaltovi formaciyi Div takozh Gidrogeologiya Virmeniyi Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini VirmeniyiNadra Virmeniyi bagati na ryad korisnih kopalin zoloto mid molibden cink boksiti 7 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist VirmeniyiVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani VirmeniyiRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef VirmeniyiVirmeniya girska krayina blizko 70 ploshi respubliki lezhit vishe 1500 m nad rivnem morya Seredni visoti 1792 m najnizhcha tochka uriz vodi richki Debed 400 m najvisha tochka gora Aragac 4090 m Krayina zajmaye pivnichno shidnu chastinu Virmenskogo nagir ya obramlenogo z pivnochi i shodu hrebtami Malogo Kavkazu U centralnij chastini krayini v subshirotnomu napryami prostyaglasya smuga vulkanichnih gir predstavlenih slabo rozchlenovanimi serednovisotnimi i visotnimi lavovimi plato ta shitovimi masivami U cij smuzi ye bezlich konusiv vimerlih vulkaniv Najvisha tochka gora Aragac 4090 m Na pivnochi i pivdennomu shodi perevazhayut serednovisotni gori Pivdenno Zahidna Virmeniya znahoditsya v mezhah ploskoyi Araratskoyi rivnini poverhnya yakoyi skladena alyuvialnimi i ozerno alyuvialnimi vidkladami nbsp Relyef Virmeniyi nbsp Relyef Virmeniyi nbsp Gipsometrichna karta Virmeniyi nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl nbsp Gora Aragac nbsp Na vershini Aragacu nbsp Visochini Virmeniyi nbsp Zangezurskij hrebetKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat VirmeniyiTeritoriya Virmeniyi lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi 8 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu 9 Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu 9 Na Virmenskomu nagir yi serednya zimova temperatura 0 C serednya litnya temperatura perevishuye 25 C Serednya velichina atmosfernih opadiv vid 250 mm na richok v nizinah dolina richki Araks do 800 mm na rik u gorah Sonyachna radiaciya angl Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Virmeniyi za Keppenom Virmeniya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 10 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya VirmeniyiZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 7 77 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 2740 km zroshuvanih zemel 1 Gidrografichna merezha Virmeniyi Gidrografichna merezha Virmeniyi nbsp Richkovi basejni Virmeniyi nbsp Stochishe Araksu pritoki Kuri nbsp Richka Araks nbsp Richka Debed Richki Redaguvati Dokladnishe Richki VirmeniyiRichki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Kaspijskogo morya i ozera Sevan Najbilshi richki krayini Razdan Araks Debed Agstev Arpa Vorotan Ahuryan Trtu Ahavno Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera VirmeniyiNajbilshe ozero krayini Sevan nbsp Ozero SevanLodoviki Redaguvati Dokladnishe Lodoviki VirmeniyiGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti VirmeniyiRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora VirmeniyiZemelni resursi Virmeniyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 59 7 orni zemli 15 8 bagatorichni nasadzhennya 1 9 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 42 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 9 1 inshe 31 2 1 Div takozh Lisi VirmeniyiTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna VirmeniyiU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini lezhit na mezhi Yevropejskoyi lisovoyi provinciyi Cirkumborealnoyi pidoblasti i Seredzemnomorskoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti 9 Div takozh Ssavci Virmeniyi Ptahi Virmeniyi ta Ribi VirmeniyiOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond VirmeniyiVirmeniya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 11 Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi Orhuskij protokol 1998 roku pro stijki organichni zabrudnyuvachi Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya 1 Stvoreni nacionalni parki Arevik Ozero Arpi Dilizhanskij nacionalnij park Sevanskij nacionalnij park Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya VirmeniyiNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha inodi vidbuvayutsya rujnivni zemletrusi Spitakskij zemletrus 1988 roku posuhi 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya gruntiv toksichnimi himikatami DDT energetichna kriza 1990 h prizvela do shvidkih tempiv znelisnennya zaradi derevini na palivo zabrudnennya vod richok Razdan i Aras znizhennya rivnya ozera Sevan cherez vodovidbir na potrebi GES i pobutove vodopostachannya perezapusk Mecamorskoyi AES v sejsmichno aktivnomu regioni nese potencijnu zagrozu radioaktivnogo zabrudnennya Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Virmeniyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni VirmeniyiDiv takozh RedaguvatiZahidna Aziya Pivdennij Kavkaz Tyurkski toponimi u VirmeniyiPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Armenia Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 13 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Virmeniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Virmeniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dolgushin L D Osipova G B Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Armeniya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Pfeffer P Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Virmeniyi nbsp Vikishovishe Atlas Virmeniyi Karti Virmeniyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Armenia angl arh 31 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Virmeniyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Virmeniyi ros Stan poverhnevih i pidzemnih vod Virmeniyi Arhivovano 29 lyutogo 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Virmeniyi amp oldid 40451614