Араґа́ц ((вірм. Արագած)) — згаслий вулкан на Вірменському вулканічному нагір'ї у Вірменії. Найвища гора Вірменії — 4095 м.
Араґац | |
Араґац, вигляд зі сходу, зліва на право можна побачити вершини: Південна, Західна, Східна, Північна | |
40°31′23″ пн. ш. 44°11′43″ сх. д. / 40.52305555558377392° пн. ш. 44.1952777778057779° сх. д.Координати: 40°31′23″ пн. ш. 44°11′43″ сх. д. / 40.52305555558377392° пн. ш. 44.1952777778057779° сх. д. | |
Країна | Вірменія |
---|---|
Регіон | Араґацотн Ширак |
Розташування | Вірменія |
Система | Вірменське нагір'я |
Тип | гора |
матеріал | лава |
Висота | північна 4094 м західна 4007 м східна 3916 м південна 3879 |
Висота відносна | 2143 м |
Ізоляція | 88,62 км |
Араґац Араґац (Вірменія) | |
Араґац у Вікісховищі |
Араґац — це андезитобазальтовий вулканічний конус на лавовому плато, площа становить близько 9 тисяч км². На вершині незначні фірнові поля.
Має 4 вершини, найвища — північна (4094 м), висота західної — 4007 м східної — 3916 м, південної — 3879 м. Є конусом периметром до 200 км. Між вершинамі розташований вулканічний кратер завглибшки 350 м і завширшки 2,5 км. На південно-східному схилі розташована Бюраканська обсерваторія, на північно-західному — Манташське водосховище.
Пологі схили, вкриті високогірними луками, використовуються під пасовиська.
Арагац — у вірменській міфології гора (Арагац), сестра Масіс (Арарат). Згідно з міфом, Арагац і Масіс, які люблять один одного, знічев'я посварилися. Марно намагалася їх помирити гора Марута Cap. Розгнівана, вона прокляла обох — вони виявилися назавжди розлученими.
За міфом, що склався після поширення християнства, на вершині Арагаца молився Григорій Просвітитель (проповідник християнства, перший католікос Вірменії, кін. ІІІ — поч. IV ст.). Ночами йому, нібито, світила лампада, що звішуватися з неба без мотузки.
Примітки Редагувати
- ↑ https://www.peakbagger.com/peak.aspx?pid=10432
- . Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання Редагувати
- Араґац // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.