www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Бутану Бутан південноазійська країна що знаходиться на південних схилах Гімалайського хребта Загальна площа кр

Географія Бутану

Бутан — південноазійська країна, що знаходиться на південних схилах Гімалайського хребта . Загальна площа країни 38 394 км² (137-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 38 394 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи більша за площу Одеської області України.

Географія Бутану
Географічне положення Бутану
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Південна Азія
Координати 27°30′ пн. ш. 90°30′ сх. д. / 27.500° пн. ш. 90.500° сх. д. / 27.500; 90.500
Територія
Площа 38 394 км² (137-ме)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 1136 км
Рельєф
Тип гірський
Найвища точка гора Гангкхар-Пуенсум (7570 м)
Найнижча точка річка Манас (97 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Манас (Дрангме) 400 км ( км)
Найбільше озеро озеро Тшоху (7,5 км² км²)
Інше
Природні ресурси деревина, гідроенергія, гіпс, карбонати
Стихійні лиха штормові вітри, зсуви ґрунту
Екологічні проблеми ерозія ґрунтів, дефіцит прісної води

Назва Редагувати

Офіційна назва — Королівство Бутан, Бутан (мовою дзонґ-ке འབྲུག་ཡུལ་ — Друг Гьялкхап, Друк Юл). Назву країні дали тибетські племена бхотія, що мігрували на територію сучасного Бутану з Тибету в X столітті. Корінь «бод» означає Тибет, а префікс «анта» — околиця, тобто Околиця Тибету. Інша неофіційна назва країни, Друк-Юл означає Землю Громового дракона. Так країну названо через сильні шторми, що вирують в ній під час мусону. Одночасно міфічний дракон є покровителем не тільки країни, але й селян-орачів, володарем усіх річкових потоків.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Порівняння розмірів території Бутану та США

Бутан — південноазійська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Китаєм (спільний кордон — 477 км), на заході, сході й півдні — з Індією (659 км). Загальна довжина державного кордону — 1136 км. Відстань між східним і західним кордоном Бутану — 300 км, між північним і південним — 170 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Бутані: UTC+6 (+4 години різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Бутану

Корисні копалини Редагувати

Надра Бутану багаті на ряд корисних копалин: гіпс, кальцит.

Сейсмічність Редагувати

Рельєф Редагувати

Місцевість країни гірська і лісиста. Середні висоти — 2220 м; найнижча точка — уріз вод Дрангме-Чху (97 м); найвища точка — гора Гангкхар-Пуенсум (7570 м), за іншими даними Кула-Кангрі (7554 м). На півночі країни високогір'я із засніженими вершинами (часто покритими льодовиками); на південних хребтах Гімалаїв — високогірна місцевість; в південній частині країни — передгір'я і субтропічні рівнини. Перші британці, які побували в Бутані, розповідали: «Темні і вузькі полонини, вершини гір, загублені в хмарах, створюють пейзаж виняткової розкоші і величності». Територія країни — одна з найбільш важкопрохідних гірських місцевостей світу, висота якої змінюється від 160 до 7000 м над рівнем моря. Найвища точка Бутану, гора Кула-Кангрі знаходиться на півночі країни на кордоні з Китаєм. Друга найвища точка — Джомолхарі (7314 м) знаходиться біля долини Чумбі. У країні налічується 19 гірських піків, що перевищують висоту 7000 м. На півночі бутанського-китайського кордону підносяться засніжені гімалайські піки заввишки понад 7500 м, на вершинах яких панує арктичний клімат. Вода гірських річок, що утворилася в результаті танення льодовиків, альпійські долини в цьому регіоні створюють ідеальні умови для великої рогатої худоби, яку розводить місцеве населення. Чорні Гори в центральній частині Бутану утворюють природний вододіл між двома головними річковими системами країни — Мо і Дрангме (Манас). Висота гірських вершин Чорних Гір — 1500—2700 м над рівнем моря, а бурхливі гірські річки утворюють гірські ущелини.

Східний Бутан розділений південними вершинами гірської системи Донга. У західній частині Бутану знаходяться родючі культивовані долини і водосховища країни. Височина Шивалік, Ю чи Чорні Гори, передгір'я Гімалаїв, покрита лісами, алювіальними річковими долинами і горами заввишки до 1500 м над рівнем моря. Височина спускається до субтропічних рівнин «дуар». Більша частина цієї рівнини лежить в Індії, але вона проникає всередину Бутану на 15 км. На цих рівнинах концентруються найважливіші комерційні центри країни — Пхунчолінг, Гелепху і Самдруп-Джонкхар. Північна частина Бутану — розчленована місцевість з сухою пористої землею і рясною рослинністю. Південна частина — родючі землі, порослі високими травами і джунглями. На рівнині вирощується рис і інші зернові культури.

Клімат Редагувати

Територія Бутану лежить у субекваторіальному кліматичному поясі високогірного типу. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній; добові досить відчутні. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять тропічні циклони.

Клімат Бутану варіює залежно від висоти місцевості і, як і на більшій частині Азії, перебуває під впливом мусонів. У західній частині країни через мусонні вітри випадає 60-80 % всіх опадів країни. Клімат вологий на південних рівнинах і передгір'ях, в гімалайських долинах південного та центрального районів клімат помірний, на півночі країни — холодний з цілорічним снігом на гімалайських вершинах. Температура залежить від висоти. У Тхімпху, що знаходиться на висоті 2200 м над рівнем моря в західній частині країни, в червні—вересні температура 15-26 °C, але в січні знижується до −4 °C, а іноді і до −16 °C. Центральна частина країни — зона прохолодного помірного клімату. На півдні країни, через жаркий, вологий клімат цілорічна температура становить +15-30 ° C, при цьому температура влітку в долинах досягає іноді +40 °C. Річний рівень опадів залежить від району. Так, в північній частині Бутану в рік випадає тільки 40 мм опадів — в основному у вигляді снігу. У центральному районі з помірним кліматом річний рівень опадів становить близько 1000 мм. На півдні (в зоні субтропіків) випадає до 7800 мм на рік. З грудня по лютий — сухий зимовий період, коли випадає 20 мм опадів на місяць. У серпні рівень опадів досягає 650 мм. Весна в Бутані триває з березня до середини квітня. Літні дні починаються в середині квітня, коли рідко трапляються дощі. Сезон мусонних дощів на південному заході — липень—вересень. Високий рівень опадів на півдні країни пояснюється тим, що мусони затримуються Гімалаями. Осінь триває з кінця вересня до кінця жовтня—листопада. З листопада по березень триває морозна і сніжна зима (на висоті від 3000 м).

Бутан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 78 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 320 км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать басейну Бенгальської затоки Індійського океану. Численні гірські річки несудноплавні, але забезпечують водою іригаційні системи країни, греблі на них виробляють гідроелектроенергію. У Бутані чотири головні річкові системи: Манас (або Дрангме), Санкош (або Пуна-Цанг), Ванг Чу (або Чінча) і Торса (або Амо). Всі вони беруть свій початок у Гімалаях, а потім, протікаючи в південному напрямі через долини «дуари», впадають у річку Брахмапутра, яка, в свою чергу, впадає в Ганг. Найдовша річкова система в Бутані — Дрангме (Курі), яка тече в індійський штат Аруначал-Прадеш і має три притоки: Дрангме, Мангде і Бумтанг. У районі долин «дуар», де сходяться всі 8 приток цієї річки, Дрангме носить назву Манас. 320-км річка Пуна-Цанг (Санкош) часто виходить зі своїх берегів, як і річки Мо і Пхо, що її утворили. В них тече вода, що утворилася з гімалайського снігу. Вони течуть у південному напрямку до міста Пунакха, де з'єднуються, утворюючи річку Пуна-Цанг, яка, в свою чергу, тече на південь в індійський штат Західний Бенгал. Численні притоки річки Ванг Чу довжиною 370 км беруть початок у Тибеті. Сама річка Ванг Чу тече на південний схід через західну частину Бутану і надалі проходить через «дуари». Тут вона тече в індійський штат Західний Бенгал. Найменша річкова система країни — Торса, відома як Амо в північній частині, також бере початок у Тибеті і тече в Індію.

Озера Редагувати

Льодовики Редагувати

Льодовики в північному Бутані, які займають 10 % усієї території країни, є важливим джерелом води в річках Бутану. Ці льодовики містять в собі мільйони тонн прісної води, і під час літнього танення часто стають лихом для населення.

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Центральну частину країни вкривають ліси. У середині 1980-х років приблизно 70 % території було вкрито лісами, 10 % — цілорічним снігом і льодовиками, майже 6 % — постійно культивувалося або займалося населеними пунктами, 3 % — тимчасово культивувалося і 5 % — займалося луками і пасовищами, решта території являє собою скелясту місцевість, на якій неможливо культивування сільськогосподарських рослин.

Земельні ресурси Бутану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 13,6 %,
    • орні землі — 2,6 %,
    • багаторічні насадження — 0,3 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 10,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 85,5 %;
  • інше — 0,9 %.
Див. також: Ліси Бутану

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Гімалайсько-Юньнанської провінції Китайсько-Гімалайської підобласті Голарктичної області.

У східній частині країни мешкають тигри, леопарди, слони та ін.

Див. також: Ссавці Бутану, Птахи Бутану та Риби Бутану

Охорона природи Редагувати

Бутан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права.

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: несамовиті штормові вітри, що дмуть з Гімаліїв дали назву країні — Країна Штормового Дракона; часті зсуви ґрунту під час сезону дощів.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Бутану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Бутану

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bhutan, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Атлас світу, 2005.
  6. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Бутан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ↑ ФГАМ, 1964.
  10. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Бутану
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Butan pivdennoazijska krayina sho znahoditsya na pivdennih shilah Gimalajskogo hrebta Zagalna plosha krayini 38 394 km 137 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 38 394 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km 1 Plosha krayini trohi bilsha za ploshu Odeskoyi oblasti Ukrayini Geografiya ButanuGeografichne polozhennya ButanuGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Pivdenna AziyaKoordinati 27 30 pn sh 90 30 sh d 27 500 pn sh 90 500 sh d 27 500 90 500TeritoriyaPlosha 38 394 km 137 me suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 1136 kmRelyefTip girskijNajvisha tochka gora Gangkhar Puensum 7570 m Najnizhcha tochka richka Manas 97 m KlimatTip subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Manas Drangme 400 km km Najbilshe ozero ozero Tshohu 7 5 km km InshePrirodni resursi derevina gidroenergiya gips karbonatiStihijni liha shtormovi vitri zsuvi gruntuEkologichni problemi eroziya gruntiv deficit prisnoyi vodi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 5 Relyef 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Lodoviki 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Korolivstvo Butan Butan movoyu dzong ke འབ ག ཡ ལ Drug Gyalkhap Druk Yul 2 Nazvu krayini dali tibetski plemena bhotiya sho migruvali na teritoriyu suchasnogo Butanu z Tibetu v X stolitti Korin bod oznachaye Tibet a prefiks anta okolicya tobto Okolicya Tibetu 3 Insha neoficijna nazva krayini Druk Yul oznachaye Zemlyu Gromovogo drakona 3 Tak krayinu nazvano cherez silni shtormi sho viruyut v nij pid chas musonu Odnochasno mifichnij drakon ye pokrovitelem ne tilki krayini ale j selyan orachiv volodarem usih richkovih potokiv Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya Redaguvati nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Butanu ta SShAButan pivdennoazijska krayina sho mezhuye z dvoma inshimi krayinami na pivnochi z Kitayem spilnij kordon 477 km na zahodi shodi j pivdni z Indiyeyu 659 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 1136 km 1 Vidstan mizh shidnim i zahidnim kordonom Butanu 300 km mizh pivnichnim i pivdennim 170 km Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu 4 5 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki ButanuChas Redaguvati Dokladnishe Chas u ButaniChas u Butani UTC 6 4 godini riznici chasu z Kiyevom 6 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya ButanuDiv takozh Gidrogeologiya Butanu Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini ButanuNadra Butanu bagati na ryad korisnih kopalin gips kalcit 7 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist ButanuRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef ButanuMiscevist krayini girska i lisista Seredni visoti 2220 m najnizhcha tochka uriz vod Drangme Chhu 97 m najvisha tochka gora Gangkhar Puensum 7570 m za inshimi danimi Kula Kangri 7554 m Na pivnochi krayini visokogir ya iz zasnizhenimi vershinami chasto pokritimi lodovikami na pivdennih hrebtah Gimalayiv visokogirna miscevist v pivdennij chastini krayini peredgir ya i subtropichni rivnini Pershi britanci yaki pobuvali v Butani rozpovidali Temni i vuzki polonini vershini gir zagubleni v hmarah stvoryuyut pejzazh vinyatkovoyi rozkoshi i velichnosti Teritoriya krayini odna z najbilsh vazhkoprohidnih girskih miscevostej svitu visota yakoyi zminyuyetsya vid 160 do 7000 m nad rivnem morya Najvisha tochka Butanu gora Kula Kangri znahoditsya na pivnochi krayini na kordoni z Kitayem Druga najvisha tochka Dzhomolhari 7314 m znahoditsya bilya dolini Chumbi U krayini nalichuyetsya 19 girskih pikiv sho perevishuyut visotu 7000 m Na pivnochi butanskogo kitajskogo kordonu pidnosyatsya zasnizheni gimalajski piki zavvishki ponad 7500 m na vershinah yakih panuye arktichnij klimat Voda girskih richok sho utvorilasya v rezultati tanennya lodovikiv alpijski dolini v comu regioni stvoryuyut idealni umovi dlya velikoyi rogatoyi hudobi yaku rozvodit misceve naselennya Chorni Gori v centralnij chastini Butanu utvoryuyut prirodnij vododil mizh dvoma golovnimi richkovimi sistemami krayini Mo i Drangme Manas Visota girskih vershin Chornih Gir 1500 2700 m nad rivnem morya a burhlivi girski richki utvoryuyut girski ushelini nbsp Relyef Butanu nbsp Gipsometrichna karta Butanu nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl nbsp Gangkhar Puensum nbsp Kula Kangri na obriyi nbsp Landshafti Butanu Shidnij Butan rozdilenij pivdennimi vershinami girskoyi sistemi Donga U zahidnij chastini Butanu znahodyatsya rodyuchi kultivovani dolini i vodoshovisha krayini Visochina Shivalik Yu chi Chorni Gori peredgir ya Gimalayiv pokrita lisami alyuvialnimi richkovimi dolinami i gorami zavvishki do 1500 m nad rivnem morya Visochina spuskayetsya do subtropichnih rivnin duar Bilsha chastina ciyeyi rivnini lezhit v Indiyi ale vona pronikaye vseredinu Butanu na 15 km Na cih rivninah koncentruyutsya najvazhlivishi komercijni centri krayini Phuncholing Gelephu i Samdrup Dzhonkhar Pivnichna chastina Butanu rozchlenovana miscevist z suhoyu poristoyi zemleyu i ryasnoyu roslinnistyu Pivdenna chastina rodyuchi zemli porosli visokimi travami i dzhunglyami Na rivnini viroshuyetsya ris i inshi zernovi kulturi Klimat RedaguvatiTeritoriya Butanu lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi visokogirnogo tipu 8 Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni 9 Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij dobovi dosit vidchutni 9 U litno osinnij period z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat tropichni cikloni 9 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Butanu za Keppenom Klimat Butanu variyuye zalezhno vid visoti miscevosti i yak i na bilshij chastini Aziyi perebuvaye pid vplivom musoniv U zahidnij chastini krayini cherez musonni vitri vipadaye 60 80 vsih opadiv krayini Klimat vologij na pivdennih rivninah i peredgir yah v gimalajskih dolinah pivdennogo ta centralnogo rajoniv klimat pomirnij na pivnochi krayini holodnij z cilorichnim snigom na gimalajskih vershinah Temperatura zalezhit vid visoti U Thimphu sho znahoditsya na visoti 2200 m nad rivnem morya v zahidnij chastini krayini v chervni veresni temperatura 15 26 C ale v sichni znizhuyetsya do 4 C a inodi i do 16 C Centralna chastina krayini zona proholodnogo pomirnogo klimatu Na pivdni krayini cherez zharkij vologij klimat cilorichna temperatura stanovit 15 30 C pri comu temperatura vlitku v dolinah dosyagaye inodi 40 C Richnij riven opadiv zalezhit vid rajonu Tak v pivnichnij chastini Butanu v rik vipadaye tilki 40 mm opadiv v osnovnomu u viglyadi snigu U centralnomu rajoni z pomirnim klimatom richnij riven opadiv stanovit blizko 1000 mm Na pivdni v zoni subtropikiv vipadaye do 7800 mm na rik Z grudnya po lyutij suhij zimovij period koli vipadaye 20 mm opadiv na misyac U serpni riven opadiv dosyagaye 650 mm Vesna v Butani trivaye z bereznya do seredini kvitnya Litni dni pochinayutsya v seredini kvitnya koli ridko traplyayutsya doshi Sezon musonnih doshiv na pivdennomu zahodi lipen veresen Visokij riven opadiv na pivdni krayini poyasnyuyetsya tim sho musoni zatrimuyutsya Gimalayami Osin trivaye z kincya veresnya do kincya zhovtnya listopada Z listopada po berezen trivaye morozna i snizhna zima na visoti vid 3000 m Butan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 10 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya ButanuZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 78 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 320 km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Butanu nbsp Stochishe Manasu nbsp Richka Manas na kordoni z Indiyeyu nbsp Lodoviki Butanu z kosmosu Richki Redaguvati Dokladnishe Richki ButanuRichki krayini nalezhat basejnu Bengalskoyi zatoki Indijskogo okeanu Chislenni girski richki nesudnoplavni ale zabezpechuyut vodoyu irigacijni sistemi krayini grebli na nih viroblyayut gidroelektroenergiyu U Butani chotiri golovni richkovi sistemi Manas abo Drangme Sankosh abo Puna Cang Vang Chu abo Chincha i Torsa abo Amo Vsi voni berut svij pochatok u Gimalayah a potim protikayuchi v pivdennomu napryami cherez dolini duari vpadayut u richku Brahmaputra yaka v svoyu chergu vpadaye v Gang Najdovsha richkova sistema v Butani Drangme Kuri yaka teche v indijskij shtat Arunachal Pradesh i maye tri pritoki Drangme Mangde i Bumtang U rajoni dolin duar de shodyatsya vsi 8 pritok ciyeyi richki Drangme nosit nazvu Manas 320 km richka Puna Cang Sankosh chasto vihodit zi svoyih beregiv yak i richki Mo i Pho sho yiyi utvorili V nih teche voda sho utvorilasya z gimalajskogo snigu Voni techut u pivdennomu napryamku do mista Punakha de z yednuyutsya utvoryuyuchi richku Puna Cang yaka v svoyu chergu teche na pivden v indijskij shtat Zahidnij Bengal Chislenni pritoki richki Vang Chu dovzhinoyu 370 km berut pochatok u Tibeti Sama richka Vang Chu teche na pivdennij shid cherez zahidnu chastinu Butanu i nadali prohodit cherez duari Tut vona teche v indijskij shtat Zahidnij Bengal Najmensha richkova sistema krayini Torsa vidoma yak Amo v pivnichnij chastini takozh bere pochatok u Tibeti i teche v Indiyu Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera ButanuLodoviki Redaguvati Dokladnishe Lodoviki ButanuLodoviki v pivnichnomu Butani yaki zajmayut 10 usiyeyi teritoriyi krayini ye vazhlivim dzherelom vodi v richkah Butanu Ci lodoviki mistyat v sobi miljoni tonn prisnoyi vodi i pid chas litnogo tanennya chasto stayut lihom dlya naselennya Gruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti ButanuRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora ButanuCentralnu chastinu krayini vkrivayut lisi U seredini 1980 h rokiv priblizno 70 teritoriyi bulo vkrito lisami 10 cilorichnim snigom i lodovikami majzhe 6 postijno kultivuvalosya abo zajmalosya naselenimi punktami 3 timchasovo kultivuvalosya i 5 zajmalosya lukami i pasovishami reshta teritoriyi yavlyaye soboyu skelyastu miscevist na yakij nemozhlivo kultivuvannya silskogospodarskih roslin Zemelni resursi Butanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 13 6 orni zemli 2 6 bagatorichni nasadzhennya 0 3 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 10 7 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 85 5 inshe 0 9 1 Div takozh Lisi ButanuTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna ButanuU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Gimalajsko Yunnanskoyi provinciyi Kitajsko Gimalajskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti 9 U shidnij chastini krayini meshkayut tigri leopardi sloni ta in Div takozh Ssavci Butanu Ptahi Butanu ta Ribi ButanuOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Butanu nbsp Karta prirodoohoronnih teritorij Butanu Butan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu 1 Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo mizhnarodnogo morskogo prava 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya ButanuNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha nesamoviti shtormovi vitri sho dmut z Gimaliyiv dali nazvu krayini Krayina Shtormovogo Drakona chasti zsuvi gruntu pid chas sezonu doshiv 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti eroziyu gruntiv obmezhenij dostup do dzherel pitnoyi vodi Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Butanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni ButanuDiv takozh RedaguvatiPivdenna AziyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k Bhutan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Atlas svitu 2005 Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 13 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Butan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Butan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dolgushin L D Osipova G B Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Butan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Pfeffer P Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Butanu nbsp Vikishovishe Atlas Butanu Karti Butanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Bhutan angl arh 27 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Butan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Butanu Butan Korolevstvo Butan ros arh 14 07 2013 Data zvernennya 16 07 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Butanu amp oldid 40451565