www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гель Іван Андрійович Іва н Андрі йович Гель 17 липня 1937 с Кліцько Грудецький повіт Львівське воєводство 16 березня 201

Гель Іван Андрійович

Іва́н Андрі́йович Гель (* 17 липня 1937, с. Кліцько, Грудецький повіт Львівське воєводство — † 16 березня 2011, Львів) — український правозахисник, дисидент, політик, публіцист, релігійний діяч, один із засновників Української гельсінської спілки, радянський дисидент і довголітній політв'язень (провів 16 років у радянських таборах і 5 років на засланні).

Гель Іван Андрійович
Народився 17 липня 1937(1937-07-17)
с. Кліцько, Грудецький повіт, Львівське воєводство,
Польська республіка
Помер 16 березня 2011(2011-03-16) (73 роки)
Львів,  Україна
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність політик, правозахисник, публіцист
Відомий завдяки дисидент
Alma mater Львівський університет
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Гробівець родини Івана Геля на 67 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Біографічні відомості Редагувати

Батько — колишній вояк УГА, потім голова «Просвіти» в селі, був головою колгоспу, одночасно співпрацюючи з підпіллям ОУН (був станичним, зв'язковим окружного провідника СБ ОУН), за що 1950 року був засуджений на 20 років.

1952 — публічно відмовився вступити в комсомол, за що був вигнаний з 10 класу Комарнівської середньої школи. Закінчив вечірню школу в Самборі. Після відмови в прийомі документів на вступ до Львівського університету працював слюсарем на Львівському заводі автонавантажувачів.

1956—1959 — служив у війську. Після демобілізації вступив на заочне відділення історичного факультету Львівського державного університету. На 2-му курсі перевівся на вечірній відділ, працював слюсарем на Львівському електровакуумному заводі.

Після знайомства з Михайлом Горинем почав виготовляти і поширювати самвидав: «Стан і завдання українського визвольного руху» Євгена Пронюка, «Що таке поступ?» Івана Франка (критика марксизму), «Вивід прав України», «Україна та українська політика Москви» тощо.

24 серпня 1965 року, будучи студентом 6-го курсу, був заарештований. У березні 1966 засуджений за ст. 62 ч. 1 і ст. 64 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда», «організаційна діяльність») до 3 років таборів суворого режиму.

1966—1968 — відбував термін у таборах Мордовії, де познайомився з багатьма учасниками демократичного руху в СРСР. 1967 двічі звертався до Президії Верховної Ради УРСР з листами на захист Української Греко-Католицької Церкви та з вимогою скасувати ст. 62 КК УРСР.

Після звільнення жив у м. Самбір. Там видрукував у самвидаві і поширив 11 книжок («Серед снігів» Валентина Мороза з передмовою самого Геля «Тоталітаризм, український рух і Валентин Мороз», «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби, збірка віршів Миколи Холодного «Крик з могили», книжку листів Михайла Гориня з неволі, багато статей).

Весною 1970 року упродовж трьох місяців працював учителем біології, географії та природи у восьмирічній школі с. Надиби Старосамбірського району Львівської області.

7 грудня 1970 року виступив на похороні Алли Горської в Києві, через що отримав на роботі сувору догану за «прогул». У листопаді 1970 надіслав до Верховного суду УРСР заяву протесту проти вироку в справі Валентина Мороза.

12 січня 1972 року заарештований удруге. У серпні засуджений за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 10 років таборів особливого (камерного) режиму, 5 років заслання, визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Термін відбував у Мордовії (Сосновка) та в Пермській області (Кучино), заслання — в Комі АРСР (Троїцько-Печерський район, селище Милва).


У таборах брав участь у голодуваннях, зокрема, в голодуванні з вимогою статусу політв'язня. Одне з його голодувань тривало 100 діб: домагався реєстрації шлюбу зі своєю фактичною дружиною Марією, матір'ю їхньої доньки Оксани (1964 р. н.). 1975 року шлюб був зареєстрований. Усього голодував понад 300 діб.

Автор книжки «Грані культури» як відповіді на «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Написана в ув'язненні в 1970-х рр., поширювалася в самвидаві, нелегально потрапила за кордон і під псевдонімом Степан Говерля була видана у Лондоні 1984 року. В Україні під справжнім іменем автора книжку вперше видали у Львові 1992 року. Автор дав глибокий аналіз становища української культури в умовах російської окупації.

17 січня 1987 р. повернувся в Україну. Рік жив у рідному селі, працював пастухом. Навесні 1987 разом із В'ячеславом Чорноволом, Михайлом Горинем та П. Скочком відновив журнал «Український вісник», був його відповідальним секретарем. Співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в'язнів сумління. 1987 року створив і очолив «Комітет захисту Української Греко-Католицької Церкви», редагував журнал «Християнський голос», організовував перші масові релігійні та політичні акції в Галичині, зокрема, збори 250 тисяч вірних УГКЦ 19 вересня 1989 року біля собору Святого Юра у Львові — тоді катакомбна церква легалізувалася й дістала офіційне визнання. Брав активну участь у створенні «Меморіалу» та Народного Руху України.

Був депутатом, заступником голови Львівської обласної ради першого демократичного скликання (1990—1994).

Активний учасник громадсько-політичного життя. Очолював Львівську обласну комісію відновлення прав реабілітованих.

Помер 16 березня 2011 року у віці 73 років у Львові після другого інсульту. Тривалий час тяжко хворів на цукровий діабет. Був похований 18 березня в родинному гробівці на 67 полі Личаківського цвинтаря.

Праці Редагувати

  • Гель І. Грані культури. — Л., 1992.

Нагороди Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 59. — 416 с.
    d:Track:Q36036d:Track:Q64523177d:Track:Q20067115
  2. . Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 18 березня 2011. 
  3. . Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 18 березня 2011. 
  4. . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 19 березня 2011. 
  5. Указ Президента України №759/2009 від 18 вересня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Указ Президента України №694/2006 від 18 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  7. Указ Президента України №57/2002 від 21 січня 2002 року «Про нагородження працівників підприємств, організацій та установ Львівської області»

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Iva n Andri jovich Gel 17 lipnya 1937 s Klicko Grudeckij povit Lvivske voyevodstvo 16 bereznya 2011 Lviv ukrayinskij pravozahisnik disident politik publicist religijnij diyach odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi gelsinskoyi spilki radyanskij disident i dovgolitnij politv yazen proviv 16 rokiv u radyanskih taborah i 5 rokiv na zaslanni Gel Ivan AndrijovichNarodivsya 17 lipnya 1937 1937 07 17 s Klicko Grudeckij povit Lvivske voyevodstvo Polska respublikaPomer 16 bereznya 2011 2011 03 16 73 roki Lviv UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnist politik pravozahisnik publicistVidomij zavdyaki disidentAlma mater Lvivskij universitetNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo IV stupenya Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaGrobivec rodini Ivana Gelya na 67 poli Lichakivskogo cvintarya u Lvovi Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Praci 3 Nagorodi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Posilannya 7 LiteraturaBiografichni vidomosti RedaguvatiBatko kolishnij voyak UGA potim golova Prosviti v seli buv golovoyu kolgospu odnochasno spivpracyuyuchi z pidpillyam OUN buv stanichnim zv yazkovim okruzhnogo providnika SB OUN za sho 1950 roku buv zasudzhenij na 20 rokiv 2 1952 publichno vidmovivsya vstupiti v komsomol za sho buv vignanij z 10 klasu Komarnivskoyi serednoyi shkoli Zakinchiv vechirnyu shkolu v Sambori Pislya vidmovi v prijomi dokumentiv na vstup do Lvivskogo universitetu pracyuvav slyusarem na Lvivskomu zavodi avtonavantazhuvachiv 1956 1959 sluzhiv u vijsku Pislya demobilizaciyi vstupiv na zaochne viddilennya istorichnogo fakultetu Lvivskogo derzhavnogo universitetu Na 2 mu kursi perevivsya na vechirnij viddil pracyuvav slyusarem na Lvivskomu elektrovakuumnomu zavodi Pislya znajomstva z Mihajlom Gorinem pochav vigotovlyati i poshiryuvati samvidav Stan i zavdannya ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Yevgena Pronyuka Sho take postup Ivana Franka kritika marksizmu Vivid prav Ukrayini Ukrayina ta ukrayinska politika Moskvi tosho 24 serpnya 1965 roku buduchi studentom 6 go kursu buv zaareshtovanij U berezni 1966 zasudzhenij za st 62 ch 1 i st 64 KK URSR antiradyanska agitaciya i propaganda organizacijna diyalnist do 3 rokiv taboriv suvorogo rezhimu 1966 1968 vidbuvav termin u taborah Mordoviyi de poznajomivsya z bagatma uchasnikami demokratichnogo ruhu v SRSR 1967 dvichi zvertavsya do Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR z listami na zahist Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi ta z vimogoyu skasuvati st 62 KK URSR Pislya zvilnennya zhiv u m Sambir Tam vidrukuvav u samvidavi i poshiriv 11 knizhok Sered snigiv Valentina Moroza z peredmovoyu samogo Gelya Totalitarizm ukrayinskij ruh i Valentin Moroz Internacionalizm chi rusifikaciya Ivana Dzyubi zbirka virshiv Mikoli Holodnogo Krik z mogili knizhku listiv Mihajla Gorinya z nevoli bagato statej Vesnoyu 1970 roku uprodovzh troh misyaciv pracyuvav uchitelem biologiyi geografiyi ta prirodi u vosmirichnij shkoli s Nadibi Starosambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 7 grudnya 1970 roku vistupiv na pohoroni Alli Gorskoyi v Kiyevi cherez sho otrimav na roboti suvoru doganu za progul U listopadi 1970 nadislav do Verhovnogo sudu URSR zayavu protestu proti viroku v spravi Valentina Moroza 12 sichnya 1972 roku zaareshtovanij udruge U serpni zasudzhenij za st 62 ch 2 KK URSR na 10 rokiv taboriv osoblivogo kamernogo rezhimu 5 rokiv zaslannya viznanij osoblivo nebezpechnim recidivistom Termin vidbuvav u Mordoviyi Sosnovka ta v Permskij oblasti Kuchino zaslannya v Komi ARSR Troyicko Pecherskij rajon selishe Milva U taborah brav uchast u goloduvannyah zokrema v goloduvanni z vimogoyu statusu politv yaznya Odne z jogo goloduvan trivalo 100 dib domagavsya reyestraciyi shlyubu zi svoyeyu faktichnoyu druzhinoyu Mariyeyu matir yu yihnoyi donki Oksani 1964 r n 1975 roku shlyub buv zareyestrovanij Usogo goloduvav ponad 300 dib Avtor knizhki Grani kulturi yak vidpovidi na Internacionalizm chi rusifikaciya Napisana v uv yaznenni v 1970 h rr poshiryuvalasya v samvidavi nelegalno potrapila za kordon i pid psevdonimom Stepan Goverlya bula vidana u Londoni 1984 roku V Ukrayini pid spravzhnim imenem avtora knizhku vpershe vidali u Lvovi 1992 roku Avtor dav glibokij analiz stanovisha ukrayinskoyi kulturi v umovah rosijskoyi okupaciyi 17 sichnya 1987 r povernuvsya v Ukrayinu Rik zhiv u ridnomu seli pracyuvav pastuhom Navesni 1987 razom iz V yacheslavom Chornovolom Mihajlom Gorinem ta P Skochkom vidnoviv zhurnal Ukrayinskij visnik buv jogo vidpovidalnim sekretarem Spivzasnovnik Ukrayinskoyi iniciativnoyi grupi za zvilnennya v yazniv sumlinnya 1987 roku stvoriv i ocholiv Komitet zahistu Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi redaguvav zhurnal Hristiyanskij golos organizovuvav pershi masovi religijni ta politichni akciyi v Galichini zokrema zbori 250 tisyach virnih UGKC 19 veresnya 1989 roku bilya soboru Svyatogo Yura u Lvovi todi katakombna cerkva legalizuvalasya j distala oficijne viznannya Brav aktivnu uchast u stvorenni Memorialu ta Narodnogo Ruhu Ukrayini Buv deputatom zastupnikom golovi Lvivskoyi oblasnoyi radi pershogo demokratichnogo sklikannya 1990 1994 Aktivnij uchasnik gromadsko politichnogo zhittya Ocholyuvav Lvivsku oblasnu komisiyu vidnovlennya prav reabilitovanih Pomer 16 bereznya 2011 roku u vici 73 rokiv u Lvovi pislya drugogo insultu Trivalij chas tyazhko hvoriv na cukrovij diabet 3 Buv pohovanij 18 bereznya v rodinnomu grobivci na 67 poli Lichakivskogo cvintarya 4 Praci RedaguvatiGel I Grani kulturi L 1992 Nagorodi Redaguvati18 veresnya 2009 roku Prezident Ukrayini Viktor Yushenko nagorodiv Ivana Gelya ordenom Svobodi za vagomij osobistij vnesok u vidrodzhennya Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi ta z nagodi 20 yi richnici vihodu yiyi z pidpillya 5 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo IV st 18 serpnya 2006 6 V st 21 sichnya 2002 7 Div takozh RedaguvatiPrimitki Redaguvati Zagajska R J Viter v dolonyah Lviv 2017 S 59 416 s d Track Q36036d Track Q64523177d Track Q20067115 Ivan Gel Ukrayinu zavalili politichni poviyi Ukrayina moloda 19 10 2010 Arhiv originalu za 5 travnya 2017 Procitovano 18 bereznya 2011 Ivan Gel sin banderivcya zhiv u ridnomu seli pracyuvav pastuhom nagorodzhenij ordenom Svobodi Muza Arhiv originalu za 20 bereznya 2011 Procitovano 18 bereznya 2011 Na Lichakivskomu cvintari u Lvovi poproshalisya z Ivanom Gelem Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 19 bereznya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini 759 2009 vid 18 veresnya 2009 roku Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 694 2006 vid 18 serpnya 2006 roku Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini pracivnikiv pidpriyemstv ustanov ta organizacij z nagodi Dnya nezalezhnosti Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 57 2002 vid 21 sichnya 2002 roku Pro nagorodzhennya pracivnikiv pidpriyemstv organizacij ta ustanov Lvivskoyi oblasti Posilannya RedaguvatiIvan Gel sin banderivcya zhiv u ridnomu seli pracyuvav pastuhom nagorodzhenij ordenom Svobodi Muza Ivan Gel lyudina nezlamnoyi voli Majdan 16 03 2011 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pishov z zhittya vidomij pravozahisnik Ivan Gel ZIK 16 03 2011 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pomer disident i samvidavnik Ivan Gel Istorichna pravda Arhivovano 13 lipnya 2011 u Wayback Machine Sajt Disidentskij ruh v Ukrayini Arhivovano 2 bereznya 2011 u Wayback Machine Pravozahisnik Ivan Gel vstupiv do Nashoyi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Literatura RedaguvatiZajcev Yu D Gel Ivan Andrijovich Arhivovano 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 68 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Zaharov B Gel I A Mizhnarodnij biografichnij slovnik disidentiv krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi j kolishnogo SRSR T 1 Ukrayina Chastina I Harkiv Harkivska pravozahisna grupa Prava lyudini 2006 T 1 S 127 130 1500 prim ISBN 966 8919 09 2 Politichnij portret Ivana Gelya Lviv 1999 224 s Ivan Gel Ukrayinu zavalili politichni poviyi Ukrayina moloda 19 10 2010 s 5 Arhivovano 5 travnya 2017 u Wayback Machine Ivan Gel skromna viddana Bogovi j Ukrayini lyudina Lvivska gazeta Arhivovano 3 listopada 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gel Ivan Andrijovich amp oldid 40688110